Тінь Путіна над Балтійським регіоном: Росія ймовірно планує повторення кримського сценарію.
На думку колишнього посла Польщі в Латвії та Вірменії Єжи Марека Новаковського, подібна риторика може бути способом створення напруженості навколо конкретного приводу.
"Це створення напруги з певної причини. Сьогодні Даугавпілс має практично таку ж національну структуру, як Крим перед його анексією," -- зазначив Новаковський в інтерв'ю Wirtualna Polska.
Нещодавно Путін знову повернувся до наративу про нібито переслідування російськомовного населення, цього разу зосередившись на країнах Балтії. Аргумент про "захист" російськомовних вже не вперше звучить у заявах Кремля. Подібна риторика використовувалася Москвою, зокрема, напередодні та під час повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, де вона була названа одним з приводів для розв'язання війни.
Саботаж у Латвії напередодні виборів
Водночас сучасні події мають свій політичний контекст. Особливої уваги заслуговує Латвія, де 3 жовтня відбудуться дострокові парламентські вибори. Напередодні виборів у країні зафіксували, зокрема, акти саботажу системи моніторингу кордону в районах, що межують із Білоруссю та Росією.
За даними Латвійської прикордонної служби, інциденти сталися на територіях, де нині розгортають нову технологічну інфраструктуру. Невідомі пошкоджували кабелі та обладнання, необхідне для роботи систем спостереження.
Згідно з інформацією, наданою Wirtualna Polska, в даний час системи спостереження охоплюють 52% кордону Латвії.
Генерал Гунтіс Пуятс, який очолює Державну прикордонну службу Латвії, підкреслив, що ушкодження систем прикордонного нагляду не слід вважати випадковими подіями.
"Це не просто випадковий акт вандалізму," -- зауважив Пуятс.
За його словами, метою цих дій є порушення контролю за кордоном та затримка впровадження нових технологій.
Тим часом Латвія продовжує посилювати прикордонну інфраструктуру. Частина нових об'єктів створюється в межах Балтійської лінії оборони. Водночас наразі виконано лише близько 5% запланованих робіт.
Конфлікт між Росією та НАТО внаслідок сценарію "захисту своїх громадян".
Новаковський переконаний, що не слід обмежувати останні висловлювання Путіна лише контекстом майбутніх виборів у Латвії.
"Мене турбує, що обстановка може бути навіть складнішою. Це не просто кампанія, а складова загроз і ескалації напруження. Найбільш вірогідним розвитком подій, який може призвести до відкритого конфлікту між Росією та НАТО, є так звана "захистка бідних і пригноблених співвітчизників", -- зазначив колишній посол Польщі."
Згідно з офіційними даними, росіяни складають приблизно 30% від загальної кількості населення Латвії. Однак Новаковський підкреслює, що в певних регіонах частка російськомовних громадян та їхній вплив можуть бути значно більшими.
"Ми стикаємося з посиленням напруження у взаєминах з меншинними групами," -- зазначив він.
Своєю чергою аналітик Центру східних досліджень (OSW), який спеціалізується на країнах Балтії у відділі Німеччини та Північної Європи, Бартоломей Хмелевський зазначає, що подібна риторика Кремля щодо Латвії та інших держав Балтії звучала й раніше. За його словами, Путін використовував такі аргументи ще 2002 року.
Експерт зазначає, що висловлювання Путіна про захист прав російськомовних громадян у Латвії та Естонії можуть бути сприйняті як спроба залякати західноєвропейські країни. У цьому контексті останні новини про погіршення безпекової ситуації, ймовірно, вказують на те, що це може бути сигналом про ескалацію так званої гібридної війни.
Водночас Хмелевський застерігає від сприйняття таких заяв як чогось принципово нового. Він наголошує, що Москва протягом десятиліть робила подібні, а подекуди й гостріші заяви щодо країн Балтії.
"Проте, подібні заяви — іноді навіть більш різкі — щодо балтійських країн лунають вже протягом багатьох років. Складається враження, що чим далі від кордону між Естонією та Росією чи Латвією та Росією, тим серйозніше до них ставляться," — зауважив Хмелевський.
Даугавпілс може повторити долю Криму?
Експерти в Латвії висловлюють особливе занепокоєння щодо східних регіонів країни, де проживає велика громада російськомовних жителів. Серед потенційних місць, де можуть виникнути російські провокації, називають Даугавпілс, яке є другим за величиною містом Латвії.
Колишній командувач сухопутних військ США в Європі генерал Бен Годжес припускає, що у разі потенційного нападу Росії на країну НАТО йшлося б не про масштабний наступ углиб Європи, а про локальну операцію, яка могла б поставити Альянс перед складним вибором.
"Якщо Росія вирішить атакувати країну НАТО, це б не був просто марш на Франкфурт. Скоріше, це був би локалізований удар, спрямований на створення плацдарму та виклик: 'Чи готові ви до ядерної війни за цей клаптик землі?'. Їхня стратегічна мета полягає у розколі НАТО. Одним із таких важливих місць є Даугавпілс, контроль над яким дозволив би їм діяти в Балтійських країнах. Ви бачили ці мости, цю територію - це ключова стратегічна точка", - зазначив нещодавно Годжес.
На ризики, що безпосередньо стосуються Даугавпілса, також вказав Новаковський. Дипломат провів паралель між демографічною ситуацією в цьому місті та ситуацією в Криму перед російською анексією у 2014 році.
"Даугавпілс має населення, схоже на те, яке спостерігалося в Криму до 2014 року. Єдина відмінність полягає в національностях: латвійці замінюють українців, а поляки – кримських татар," – підкреслив дипломат.
На його думку, велика частка населення Даугавпілса складається з людей, що спілкуються російською мовою.
Заяви Путіна про нібито проблеми російськомовного населення також розглядають у ширшому контексті дій Москви. ЗМІ країн Балтії останніми місяцями повідомляли про наміри Росії звертатися до суду через нібито "дискримінацію" російськомовних мешканців цих держав.
Новаковський закликає ретельно відслідковувати подальші події в цій справі.
"Це питання вимагає особливої уважності. Усе тепер визначається політичною волею російської сторони," - підкреслив польський дипломат.
Польський військовий експерт Мацей Коровай висловив припущення, що Росія може готуватися до великих диверсій і провокацій з численними жертвами в країнах Балтії, таких як Естонія, Литва та Латвія. Він зазначив, що для цього можуть бути використані оновлені принципи захисту російськомовних. Основна мета Кремля полягає в дестабілізації єдності НАТО, провокуванні екзистенційної кризи та переході до ядерного шантажу, наприклад, через можливий попереджувальний вибух у Балтійському регіоні. Це може стати засобом тиску на Захід для проведення переговорів про перерозподіл світу, оминаючи Україну.
