Китай визначив свої "червоні лінії" перед початком торговельних переговорів із Європейським Союзом та Сполученими Штатами, повідомляє Reuters.

Китай активно відстоює свою економічну стратегію, яка акцентує увагу на підтримці промислового виробництва замість заохочення внутрішнього споживання. Це свідчить про зростаючу впевненість країни перед майбутніми торговими переговорами з Європейським Союзом та США.

Цю інформацію повідомляє Reuters, зазначає Укрінформ.

Західні країни називають економічну політику Китаю меркантилістською і такою, що не відповідає принципами збалансованої світової торгівлі, оскільки її наслідком стає зростаючий потік дешевих товарів на світові ринки, що спустошує промисловість інших країн.

Останнім часом на Заході зростає критика економічної політики Пекіна, а також звучать заклики до китайського уряду вжити необхідних заходів для вирішення проблеми надвиробництва.

Однак нещодавня зустріч в четвер вищих керівників правлячої Компартії, яка була присвячена економічним питанням, продемонструвала, що поточна політика залишається незмінною. Натомість, обговорення завершилося закликами до цілеспрямованої підтримки певних виробничих секторів, а не до стимулювання, спрямованого на внутрішнього споживача, або до проведення структурних реформ.

Кілька днів тому Міністерство торгівлі Китаю опублікувало позиційний документ, у якому звинуватило західні країни в практиках протекціонізму через їхні зусилля обмежити китайський імпорт. У документі також була відкинута критика щодо того, що промислова політика Китаю сприяє перенасиченню світового ринку продукцією.

Головний журнал Комуністичної партії Qiushi у липні опублікував статтю, в якій захистив невисоке споживання в Китаї, зазначивши, що це "історично виправданий" наслідок розвитку, що протягом багатьох років базувався на інвестиціях та прагненні досягти рівня розвинених країн. Влада вважає, що саме така стратегія дозволила Китаю побудувати потужну промислову інфраструктуру та сприяти покращенню добробуту його громадян.

Сюй Тяньчень, старший економіст з Economist Intelligence Unit, підкреслив, що ці повідомлення не свідчать про пряме відмовлення Пекіна від зміни курсу, але водночас передають два важливі політичні сигнали.

"Перше полягає у бажанні роз’яснити партнерам витоки китайської економічної моделі, сподіваючись, що глибше усвідомлення сприятиме переговорам. Другий сигнал виявляється у визначенні чітких рамок - Пекін дає зрозуміти, які умови вважає неприпустимими," - зазначив Сюй.

За його словами, документ, виданий торговим відомством, підтверджує, що Китай не приймає дискримінаційні дії щодо своїх компаній та продукції, вважаючи це одним з основних "червоних ліній".

"Представники китайської влади стверджують, що їхня економічна модель відповідає вимогам країни, яка все ще прагне досягти рівня розвинених економік. Тому продукція з Китаю залишається більш доступною в порівнянні з багатьма західними товарами. Одночасно вона стає більш технологічною та здатною конкурувати на світовому ринку," - підкреслив експерт.

У статті зазначається, що минулого року США намагалися збільшити тиск на Китай, застосувавши тарифи, що перевищували 100%. Проте цей метод не приніс бажаних результатів.

Пекін скористався своїм впливом у виробництві рідкісноземельних елементів, які є критично важливими для численних світових секторів, внаслідок чого Сполучені Штати змушені переосмислити потенційні загрози для власної промисловості. Питання торгівлі займуть центральне місце під час майбутніх переговорів між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом у вересні, а також під час їх подальших зустрічей.

Окрему політику захисту свого ринку розробляє і Європейський Союз, чий торговельний дефіцит із Китаєм торік у середньому становив близько одного мільярда євро на день і сягнув майже 360 мільярдів євро за підсумками року. Брюссель посилює промислову політику та планує ширше використовувати внутрішні державні закупівлі, аби підтримати європейських виробників.

"Китайські чиновники публічно визнають невідповідність між попитом і пропозицією та обіцяють покласти край дефляційним ціновим війнам серед виробників. Вони часто обіцяють підвищити споживчий попит, навіть без планів масштабних структурних реформ, що означає визнання Китаєм дисбалансів, але готовність діяти обережно, побоюючись руйнівних змін. Проте все більше міжнародних аналітиків попереджають, що політика Пекіна загрожує не лише світовій економіці, а і його власній", - резюмується в публікації.

Як повідомляв Укрінформ, держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати не хотіли б економічного, військового чи будь-якого іншого конфлікту з Китаєм, оскільки він спричинив би катастрофу для обох країн і для всього світу.