Закупівля дронів через платформи електронної комерції: чому Колумбії слід вивчити український досвід у протидії безпілотникам.

Україна активно підтримує кілька країн Близького Сходу в розробці багатошарової системи протиповітряної оборони.

Дрони не є новим явищем для Колумбії. Понад десять років їх застосовують парамілітарні угруповання та наркокартелі для розвідки, перевезення вантажів і атак на урядові сили. Поліція та Збройні сили вже мають кілька проєктів із захисту від дронів, однак чітке розуміння того, які саме системи потрібні, залишається абстрактним.

У той же час, як зазначає постдокторська дослідниця Канадського Інституту Глобальних Справ Олена Крижанівська у своїй статті, колумбійські військові виявляють інтерес до вивчення українського досвіду у протидії безпілотникам. Сьогодні, коли політична ситуація в країні стала більш сприятливою, Україна має чудову можливість зміцнити свої позиції в Південній Америці.

Авторка підкреслює, що у 2025 році чисельність нелегальних збройних угруповань у Колумбії перевищувала 27 тисяч осіб. Ці формування отримують фінансові ресурси через наркобізнес та незаконний видобуток цінних металів і мінералів, таких як золото та смарагди. Цей підхід дозволяє їм підтримувати свою діяльність протягом більш ніж шести десятиліть конфлікту, внаслідок якого загинуло понад 450 тисяч людей.

Протягом минулого року збройні формування почали активніше використовувати безпілотники. Ці пристрої використовуються для атак, моніторингу територій, наведення на цілі перед ударами саморобними вибуховими пристроями, а також для скидання 60-мм гранат. Складний рельєф гір і лісів Колумбії дозволяє бойовикам здійснювати запуск дронів непомітно.

"Дрони купують через звичайні маркетплейси на кшталт Amazon чи Temu, місцевих посередників і контрабандні мережі, а потім переобладнують їх для бойового застосування", -- йдеться у статті.

За даними Міністерства оборони Колумбії, у 2025 році в країні було зареєстровано 8395 атак із застосуванням озброєних безпілотників. Із цієї кількості 333 атаки виявилися успішними, що на 445% перевищує показники попереднього року. Найбільш резонансний інцидент стався 21 серпня 2025 року, коли FPV-дрон вразив вертоліт Національної поліції Колумбії, в результаті чого загинуло 12 поліцейських.

З 2019 року правоохоронні органи Колумбії придбали не менше дев'яти систем для боротьби з безпілотниками. У січні 2026 року в країні стартував проект під назвою Національний протидроновий щит, на реалізацію якого було виділено близько 1,7 мільярда доларів. Проте, як повідомляють місцеві медіа, цей проект поки що не запустили в дію.

Водночас уряд Колумбії здійснив не менше ніж 12 закордонних візитів на три континенти, аби дослідити доступні технології та виявити потенційних постачальників. При цьому жодна з цих поїздок не включала візит до України. Колумбійські делегації відвідали, зокрема, Катар, Польщу та Литву, які в даний час також використовують український досвід у сфері протиповітряної оборони.

7 серпня відбулася інавгурація нового президента Колумбії Абелардо де ла Еспріельї. Авторка зазначає, що орієнтація нового уряду на США та західний блок відкриває можливість для відновлення співпраці між Колумбією та Україною.

Зараз Україна підтримує досить скромні зв’язки з цією південноамериканською державою. Проте, авторка вважає, що ці відносини можна поліпшити, зокрема, зосередившись на розвитку співпраці в галузі безпеки.

"У даному випадку акцент робиться не лише на експорті готових рішень, а й на передачі знань та досвіду, що стосується створення систем протидії дронам для поліційних структур, Збройних сил та критично важливих об'єктів інфраструктури. Крім того, важливим є обмін інформацією щодо боротьби з сучасними технологіями дронів", -- зазначає авторка.

Крижанівська також наголошує, що найочевиднішими напрямами співпраці України та Колумбії є обмеження доступу картелів і парамілітарних угруповань до знань та досвіду, отриманих Україною на полі бою, а також посилення спроможності колумбійської влади протидіяти новим загрозам.

Згідно з оцінкою авторки, близько 80% успіху використання дронів залежить від кваліфікації команди. Вона підкреслює, що збройні формування шукатимуть можливості для навчання своїх фахівців в Україні або Росії. Якщо це буде неможливо, можуть звернутися до колумбійців або інших представників Південної Америки, які повертаються з конфліктів, а також до ветеранів з України чи Росії.

Саме тому зараз виникає нагальна потреба в регулярній співпраці та укріпленні дипломатичних зв'язків між Україною і Колумбією. Політичний клімат у Боготі стає дедалі більш сприятливим для цього. Україна має намір розширити свою присутність у країнах Глобального Півдня, і Колумбія може відіграти важливу роль у цьому процесі. Особливо з огляду на те, що колумбійські правоохоронні органи та військові виявляють інтерес до навчання на українському досвіді у сфері використання дронів та протидії їм, — зазначає авторка.

До того ж Україна вже допомагає кільком країнам Близького Сходу створювати багаторівневу протиповітряну оборону з урахуванням їхніх потреб. Авторка вважає, що такий досвід можна використати й в Колумбії, залучивши українських фахівців для розробки стратегії захисту від нових загроз. Це також відповідає прагненню України стати частиною світової безпекової системи, а такий формат може відкрити шлях до співпраці з іншими країнами Південної Америки, які мають схожі проблеми.

Нагадаємо, що український фронт став ключовим майданчиком для еволюції безпілотних технологій. Цього року Міністерство оборони перенесло акцент на закупівлю дронів, спираючись на бойові дані з фронту, розширило виробництво дронів-перехоплювачів і почало впроваджувати рішення на базі штучного інтелекту для протидії ворожим безпілотникам. При цьому західні аналітики все частіше вказують на український досвід як на вагомий фактор, що змінює обличчя сучасної війни.