Фінансові інтереси та санкційні обмеження: як європейські компанії підтримують глобальний експорт російського газу.

З 1 січня 2027 року в Європейському Союзі вступить в силу повна заборона на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ). Проте, після ухвалення 21-го пакету санкцій, було введено тимчасове виключення, яке дозволяє певні постачання до третіх країн за старими угодами. Це виключення діятиме до 25 липня 2027 року, з обмеженням на обсяги поставок, визначені для 2025 року, а також з вимогою квартальної звітності від залученого європейського оператора.

Це свідчить про те, що актуальна санкційна стратегія Європи націлена на зміну географічних маршрутів експорту російського зрідженого газу, а не на його повну блокаду.

Вантажі, що раніше доставлялися до європейських терміналів, тепер будуть направлятися до Китаю, Індії або інших третіх країн. Це може відбуватися як безпосередньо, так і через перевантаження між криголамами та звичайними танкерами для зрідженого газу, які управляються європейськими компаніями.

Для ЄС це принципова проблема.

Довгоочікуване заборонення імпорту не матиме належного впливу, якщо компанії з Європи продовжать купувати, перепродавати, транспортувати або страхувати російський зріджений природний газ (СПГ) для інших ринків. Європейська комісія раніше підкреслювала, що заборона, запроваджена на 2027 рік, охоплює торгівлю та передачу російського СПГ незалежно від кінцевого споживача. Однак введення нового "тимчасового" винятку в рамках 21-го пакету суттєво ослаблює цю позицію.

Компанії прагнуть повернутися до звичного режиму роботи.

Поведінка європейських компаній показує, наскільки складним буде вихід із російських контрактів без додаткових законодавчих обмежень і жорсткішого контролю.

Наприклад, компанія Naturgy в Іспанії має зобов'язання на закупівлю російського скрапленого природного газу на суму близько 10,95 мільярдів євро. У лютому 2026 року вона оголосила про намір вести переговори з "Ямал СПГ" щодо можливого посилання на форс-мажорні обставини у зв'язку з забороною ЄС, проте досі не зробила заяви про безумовне розірвання контракту.

Французька компанія Total Energies оголосила про намір продовжувати закупівлі зрідженого природного газу з "Ямал СПГ" принаймні до 2026 року. Вже протягом чотирьох років вона дотримується політики "торгівлі російським СПГ, доки це дозволяє існуюча санкційна ситуація". Крім того, Total Energies володіє 20% акцій у проекті "Ямал СПГ", хоча водночас у 2026 році компанія планує розпочати переговори про вихід з іншого проекту, "Арктик СПГ 2", який підпадає під санкції.

Це демонструє, що обмеження на комерційні інтереси компаній ЄС та їхні зв'язки з російським газом повинні регулюватися нормами Європейського Союзу та національними законодавствами. Інакше, існуючі компанії продовжать вести справи у звичному режимі.

Цікавим є приклад німецької державної компанії SEFE, яка раніше була відома як Gazprom Germania. Компанія має тривалий контракт із "Ямал СПГ" і наразі вивчає можливість дострокового розірвання угоди через форс-мажор, пов’язаний із санкціями Європейського Союзу. Тим часом, федеральний уряд спонукає SEFE завершити співпрацю до 2027 року.

Греція активно захищала інтереси свого морського сектору під час обговорення 21-го пакета санкцій Європейського Союзу, зокрема компанії Dynagas, яка належить грецькому судноплавному магнату Джорджу Прокопіу. Dynagas виступає оператором спеціалізованих танкерів для зрідженого газу (СПГ), які беруть участь у транспортуванні ресурсів з "Ямал СПГ".

Крім того, компанія Dynagas управляє п'ятьма криголамними танкерами для перевезення зрідженого природного газу, які забезпечують транспортування приблизно однієї третини річного експорту з Ямалу. Саме їй зазвичай приписують розробку нової схеми, що дозволяє операторам з Європейського Союзу обійти існуючі обмеження.

Однак доки судна європейських компаній продовжуватимуть працювати на російську енергетику, Європа фактично залишиться частиною російської експортної інфраструктури.

Необхідно ввести заборону на передачу кораблів.

Важливим фактором буде санкційна стратегія Великої Британії у 2027 році.

Адже попри запровадження заборони на обслуговування російського СПГ-експорту навесні 2026-го, одночасно було запроваджено загальну торговельну ліцензію, що дозволила перевозити СПГ із терміналів "Ямал СПГ" і "Сахалін-2" до третіх країн, а також надавати пов'язані фінансові та брокерські послуги.

Термін дії ліцензії завершується 1 січня 2027 року, і якщо Велика Британія займе рішучу позицію щодо її неподовження, це призведе до зупинки шести криголамних СПГ-танкерів, які транспортують більше третини річного експорту з "Ямал СПГ". Крім того, це вплине на страхові послуги, які на даний момент використовує грецька компанія Dynagas.

Ще однією вразливою точкою виявляється брак всебічної заборони на продаж і передачу СПГ-танкерів. 21-й пакет лише встановив вимогу інформувати операторів з третіх країн про продаж таких суден, тоді як більш жорсткі обмеження підлягають перегляду Радою ЄС у рамках чинного рішення, що відбудеться 25 жовтня 2026 року.

Без заборони на передачу суден російські проєкти можуть використовувати продажі, перереєстрацію, нових власників і складні чартерні структури для збереження доступу до флоту. Особливо важливими є криголамні танкери, необхідні для навігації в арктичних водах.

Участь європейських компаній в експорті російського СПГ ставить під загрозу єдність Європейського Союзу.

Це також суперечить оголошеній політиці зменшення залежності від російських енергетичних ресурсів. В даний момент комерційні інтереси європейських компаній суперечать безпековим потребам України та загальній стратегії ЄС у стримуванні Росії.

У 2027 році основним питанням стає не "Чи зупинить Європа закупівлю російського СПГ?", а "Чи перестане вона підтримувати Росію в його транспортуванні, страхуванні та реалізації?"

Для того щоб обмеження на експорт російського зрідженого природного газу справді вплинули на економіку Росії, країнам Європейського Союзу та Великій Британії слід ввести повну заборону на участь своїх компаній у цьому процесі.

Це означає не продовжувати британську загальну ліцензію після 1 січня 2027 року та заборонити європейським операторам перепродавати або обслуговувати експорт російського СПГ незалежно від кінцевого ринку, встановити реальні обмеження на продаж і передачу СПГ-танкерів, посилити контроль за чартерними угодами, перевалкою, зміною власників.

Замість того, щоб продовжувати дозволяти російським компаніям експортувати безперешкодно, слід розширити санкційні списки. До вже існуючих обмежень для "Арктик СПГ 2", "Кріогаз-Висоцьк" та "Газпром СПГ Портовая" необхідно додати проєкти "Ямал СПГ" та "Сахалін-2".

Дійсно, чинні санкції можуть призвести до того, що "Ямал СПГ" втратить доступ до європейського ринку, на який у 2026 році припадатиме 97% його постачань. Однак, навіть якщо Росія втратить ринок ЄС, це не обов'язково означатиме зупинку експорту. Таким чином, країна може продовжувати отримувати доходи від продажу зрідженого природного газу, що допомагає їй фінансувати військові дії проти України.