Ландсбергіс: Росія планує тестувати Європу за допомогою нових стратегій гібридних нападів.
Кремль здатен розробити безліч методів впливу на НАТО, в той час як Захід може опинитися в ситуації, коли реагуватиме на кожен з цих випадків як на ізольовану подію.
Цю точку зору озвучив колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в бесіді з агентством Укрінформ.
За його оцінками, так звані гібридні загрози є однією з найбільш недооцінених викликів для Балтійських країн та Європи в цілому. Однак сам термін він вважає невдалим, оскільки ним часто маскують неспроможність Заходу адекватно реагувати на агресію з боку Росії.
Ландсбергіс зазначив, що раніше до "гібридних загроз" могли зараховувати відносно незначні інциденти, однак нині Росія використовує значно серйозніші інструменти.
"Тепер вони відправляють дрон до німецького аеропорту, а з нашого боку ситуація залишається незмінною," - зазначив політик.
Він вважає, що суть проблеми полягає не лише в окремих актах агресії, а й у відсутності ясності щодо можливих дій Москви. Він попередив, що наступними кроками можуть стати жертви серед цивільного населення або удари по критично важливій інфраструктурі, хоча Захід, ймовірно, продовжить кваліфікувати ці дії як "гібридну загрозу".
"І так може тривати, доки ми не програємо війну", - наголосив Ландсбергіс.
Він вважає, що Кремль став майстерно генерувати нові стратегії швидше, ніж європейські держави встигають на них реагувати. Як зазначив політик, Захід часто помиляється, вважаючи, що Росія дотримуватиметься вже відомих патернів поведінки, в той час як Москва здатна постійно змінювати свої підходи.
Одним із можливих сценаріїв Ландсбергіс назвав спробу Росії використати дезінформацію про нібито підготовку Україною атак на Санкт-Петербург чи інші російські міста як привід для обмеження доступу до частини території Литви або Польщі.
Він висловив думку, що Москва може оголосити певну область "карантинною зоною", посилаючись на вигадану небезпеку для Росії або Калінінграда. На його думку, це призвело б до ситуації, в якій держави НАТО фактично втратили б можливість вільно користуватися власною територією для переміщення, авіапольотів чи проведення військових навчань.
"Загроз з боку Росії не потрібно висловлювати через зброю – достатньо, щоб це озвучив, наприклад, Пєсков," - підкреслив політик.
За словами Ландсбергіса, в даній ситуації критично важливо не дати Москві визначити умови гри лише через введення подібних обмежень. Він окреслив потенційну дилему для союзників: країни Балтії можуть звернутися по військову допомогу до США чи Німеччини, але ті можуть бути обережними через інші конфлікти або небажання безпосередньо втручатися у протистояння.
У той же час, він зазначив, що прохання про підтримку від України може стати для Росії додатковим аргументом у її пропагандистському наративі.
"Це лише один зі сценаріїв, яких росіяни можуть придумати тисячі. Вони випробовуватимуть нас, тиснутимуть, ламатимуть альянси, змушуватимуть не просити допомоги в інших", - сказав Ландсбергіс.
Він підкреслив, що уміння не зменшувати значення Росії повинно стати одним з основних аспектів європейської безпеки.
"Росіяни - це зло, але вони не безглузді," - навів у своїй промові Ландсбергіс вислів, який почув на одній з конференцій.
За його словами, цю думку в різних формах він чув і під час поїздки до Києва: попри негативне ставлення до Росії, її можливості та здатність вигадувати нові сценарії не варто недооцінювати.
Як повідомлялося, Європейський парламент закликав ЄС та держави-члени визнати, що гібридні атаки можуть бути формою війни, та перейти від реагування на такі дії до активного їх стримування.
