"Ми повністю вразливі". Як підготовлюються Париж, Рим та Мадрид до гібридних агресій з боку Росії.
ЗМІ повідомили про нібито попередження від ЦРУ для Франції, Італії та Іспанії стосовно потенційних атак російських дронів, але цю інформацію спростували як у Парижі, так і в Римі.
Тим не менше, французький президент Макрон скликав термінову нараду Ради оборони і національної безпеки, після якої навіть його опонентка Марін Ле Пен, відома своєю прихильністю до Путіна, закликала сприймати російські ворожі дії "з найбільшою серйозністю".
Чи мають південні країни Європи можливості для протистояння Росії, і як у Європі реагують на подібні новини? Ці питання вивчало Радіо Свобода.
Окремі російські дрони, що з'являються на прикордонних територіях Польщі або в небі над балтійськими країнами, поступово перетворюються на звичне явище у західних ЗМІ. Вони вже не викликають такої значної уваги з боку журналістів під час прес-конференцій у Європейській комісії чи на засіданнях міністрів Ради ЄС, як це спостерігалося ще минулої осені.
В той же час, над Францією, Італією та Іспанією можуть з'явитися невідомі дрони, про що минулого тижня повідомила іспанська газета El Mundo.
У цій статті висвітлюється попередження, яке ЦРУ (центральне агентство розвідки США) направило трьом країнам. Відомо, що Росія може запустити дрон "Гербера", оснащений вибухівкою, з торговельних суден у Середземному морі, аби викликати пожежі, завдати шкоди вразливому обладнанню або на деякий час паралізувати роботу портів і аеропортів. У вересні 2025 року такі російські дрони були помічені в повітряному просторі Польщі.
Інформацію журналісти отримали від джерела, близького до Міністерства оборони Литви. Видання пов'язує появу цього попередження з візитом директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.
Дорогою Реткліфф зупинявся в Ризі, країни Балтії були заздалегідь поінформовані про його поїздку. Президент Литви Гітанас Науседа згодом заявив, що Литва мала отримати від союзників інформацію про результати цього візиту.
Ця новина широко розійшлась західними медіа, і її спростовували на найвищому рівні. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що французькі спецслужби такого попередження від ЦРУ не отримували. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто також назвав повідомлення непідтвердженим.
Однак Макрон швидко уточнив: чи може така агресія відбутися? "Відповідаю - так".
І, можливо, найважливіше в цій операції - це навіть не те, наскільки вона завдасть шкоди.
"Існує безпосередній вплив від атак дронів, а також психологічний аспект. Я б зазначив, що росіяни в основному намагаються досягти саме психологічного ефекту," - роз'яснив журналістам високопрофільний дипломат ЄС напередодні зустрічі міністрів оборони 28 вересня.
Один маленький дрон здатен тимчасово паралізувати роботу аеропорту. Підпал може зупинити виробництво. Пошкоджений кабель викликає відчуття загрози. І на цьому етапі розпочинається інша частина операції: як швидко вдасться виявити винних, чи наважаться оголосити їхні імена, і чи варто продовжувати підтримувати Україну, якщо це, за словами деяких, "провокує" Росію.
"Це ніколи не буде можливим"
Саме тут Східна і Західна Європа досі дивляться на російську загрозу по-різному, вважає італійська депутатка Європарламенту Лючія Аннунціата, яка працює в комітеті із закордонних справ та в підкомітеті з безпеки й оборони.
В Італії, як зазначає вона в інтерв'ю Радіо Свобода, концепція російського вторгнення до Європи з часів Холодної війни сприймалася більше як жарт.
Аннунціата згадує приказку: кінь із Москви приходить напитися з фонтану у Ватикані. Такого, мовляв, ніколи не станеться.
"Існує думка, що це ніколи не зможе здійснитися," - зазначає Аннунціата.
Підтримка України, зазначає вона, для певної частини виборців сприймається через просту формулу: "це означає надання зброї, а надання зброї веде до ескалації конфлікту".
Тому навіть одна атака може мати протилежний політичний ефект: одні вимагатимуть посилення оборони, інші - переговорів із Росією і скорочення підтримки України. "Усі сценарії водночас, - каже вона. - Хаос величезний".
Аннунціата звертає увагу на те, що навіть уряд Італії, який висловлює підтримку Україні, має побоювання щодо можливих втрат електоральної бази. За її словами, ліві політичні сили мають потужну "душевну складову", що симпатизує Росії, а деякі представники інтелігенції також висловлюють позитивне ставлення до Путіна.
На думку журналістів El Mundo, Росія може планувати атаки саме на Іспанію, Францію та Італію, бо там 2027 року відбудуться вибори (президентські у Франції навесні, парламентські в Італії та Іспанії - не пізніше 2027-го), а атаки могли б посилити страх і втому від війни в Україні та стати фактором внутрішньої політичної боротьби.
"Ці вибори перетворяться на арену запеклої боротьби. Вирішальне питання може стати ключем до успіху або невдачі для людей," - зазначає Аннунціата.
Збільшення витрат на оборону, а з іншого боку інфляція та здорожчання життя будуть стояти гостро: "хліб проти зброї", каже депутатка.
Саме з цієї причини Європа тепер прагне сформувати реакцію на різних рівнях.
"Спостерігатимемо, як нам завдають ударів."
Про захист від гібридних атак у понеділок 28 вересня у Брюсселі радились одразу в кількох локаціях - у Раді ЄС зібрались міністри оборони з 27 країн-членів, щоб розробити "надзвичайний протокол" для реагування на атаки, які не є відкритим вторгненням.
В Європарламенті відбулася дискусія серед депутатів під час засідання комітету, що займається питаннями безпеки та оборони.
"Якщо у нас буде ідеально зрозуміла ситуація, але", - прокоментував фінський депутат від Європейської народної партії та колишній генерал Пекка Товері, висловлюючи свої думки щодо представлення ініціативи Ocean Eye - нових систем для спостереження за морем.
Кораблі російського "тіньового флоту" та пошкоджені морські кабелі вже спонукали країни Балтійського моря працювати інакше, ніж раніше.
Не всі випадки пошкодження є актами саботажу, зазначає представниця Європейської служби зовнішніх дій Елісон Вестон: іноді це можуть бути просто аварії. Проте зараз держави активно обмінюються інформацією, а влада налагоджує тіснішу співпрацю з приватними операторами кабельних мереж. Крім того, системи зв'язку проектуються з урахуванням резервних можливостей: якщо один кабель зазнає пошкодження, дані автоматично перенаправляються іншим шляхом.
Але спостереження - найпростіша частина.
Набагато складніше вирішити, що робити із судном, яке може навмисно пошкоджувати кабель у міжнародних водах. За словами Вестон, ЄС та його партнери шукають, як посилити правозастосування, залишаючись у межах Конвенції ООН з морського права. Але готового рішення, визнає вона, поки немає.
У Середземному морі, тим часом, знову зникає давнє відчуття захищеності.
Раніше, за словами Вестона, вважалося, що глибина сама по собі забезпечує безпеку підводних об'єктів. Проте завдяки новим технологіям, таким як штучний інтелект, безпілотні судна та дрони, цей рівень захисту став значно менш ефективним.
Італія, Греція, Кіпр та Мальта активно працюють над формуванням спеціалізованої системи спостереження за підводними кабелями в Середземному морі. Італія вже запустила свій національний центр моніторингу, розташований у штаб-квартирі Військово-морських сил.
Та ще одна проблема - з допомогою чиїх технологій ведеться увесь цей моніторинг?
"Якщо Європа покладається на зовнішніх постачальників сенсорних технологій, автономних рішень, інфраструктури для обробки даних та аналітичних можливостей, які є критично важливими для розуміння функціонування морського середовища, це створює стратегічні ризики," - зазначила представниця Європейської комісії Іглика Якова.
Відповідь Парижа
Високопосадовець Європейського Союзу, на якого журналісти звернулися з питанням про інформацію з ЦРУ, не висловився щодо самого витоку, проте підкреслив:
"Якщо подивитися на держави-члени, то видно, що цю загрозу сприймають дуже серйозно. У багатьох країнах відбуваються зустрічі на дуже високому рівні".
Отже, незважаючи на свої заяви для засобів масової інформації про те, що не отримував жодних попереджень від ЦРУ, французький президент все ж вирішив скликати Раду оборони та національної безпеки незадовго до виходу матеріалу в El Mundo. Після цього він запросив до Єлисейського палацу лідерів парламентських партій, а також кандидатів на президентську посаду.
Згідно з інформацією від Le Monde, учасникам надавали доступ до конфіденційних документів, що стосуються природи загрози. Після завершення зустрічі...
"Того дня, коли нас атакують фізично, нас не попередять", - сказав Макрон.
Його суперниця Марін Ле Пен не з'явилася на цю зустріч - "Національне об'єднання" представляв президент партії Жордан Барделла. Ця політична сила роками асоціювалася з проросійськими настроями, зокрема через отриманий у 2014 році кредит від російського банку, але після подій 2022 року почала зменшувати свої зв'язки з Москвою.
У той день Ле Пен виявила явний скептицизм щодо попереджень Макрона.
"Це може зробити кожен," - зазначила вона, передаючи президентські застереження щодо ускладнення міжнародної обстановки, і поцікавилася, які конкретні заходи він може запропонувати.
Однак вже наступного дня стиль "Національного об'єднання" суттєво змінився.
Ле Пен та Барделла опублікували спільну заяву, в якій зазначили, що ворожі дії агентів на чолі з Росією останнім часом "зросли в частоті та набули більш серйозного характеру". Вони також підкреслили, що погіршення ситуації з безпекою було підтверджене французькими спецслужбами на зустрічі в Єлисейському палаці, закликавши суспільство ставитися до цього "з максимальною серйозністю".
"Ми ніколи не дозволимо, щоб іноземна держава, зокрема Росія, могла сподіватися на можливість прямо або опосередковано нав'язувати свою політику нашій країні через залякування, погрози, дестабілізаційні дії чи психологічний тиск," - підкреслили Ле Пен та Барделла.
Якою має бути відповідь?
Проте, навіть якщо Франція вдасться до захисту своїх виробництв, а Італія буде контролювати кабельні мережі, і Європейський Союз запровадить санкції, які обмежать діяльність "тіньового флоту", виникає ще одне важливе питання.
Які події розгортаються в перші години після нападу?
Гібридна атака незручна саме тим, що може не бути достатньо великою для класичної військової відповіді, пояснює високопоставлений дипломат ЄС. Та й іти на ескалацію чи збройне протистояння з Росією ніхто не хоче.
Таким чином, у Європейській комісії працюють над створенням "Протоколу безпеки в надзвичайних ситуаціях". "Якщо ми досягнемо єдиного рішення щодо необхідності європейського підходу до відповіді, тоді можна буде запропонувати чимало ініціатив", - зазначає дипломат.
У Європейському Союзі вже функціонують підрозділи швидкого реагування на гібридні та кіберзагрози, а також наявні фінансові засоби для підтримки країн, які зазнали атак, і спеціальні законодавчі механізми для вирішення надзвичайних ситуацій.
Але жоден із цих механізмів не відповідає на головне: що робити, коли атаку не можна швидко приписати конкретному винуватцю, а політичного консенсусу немає.
Це питання, здається, досі залишається без відповіді ані в Брюсселі, ані в інших столицях. Аннунціата чітко розділяє поняття "переозброєння" та "оборона": за її словами, в Європі досі існує страх перед словом "переозброєння", що викликано спогадами про дві світові війни.
Сучасний конфлікт, підкреслює депутатка, продемонстрував, що традиційні засоби військової сили, такі як танки та великі ракети, вже не забезпечують належного захисту. Європі потрібно освоїти нові методи оборони, вивчаючи досвід українців.
Аннунціата не соромиться висловлювати своє занепокоєння. "Повинна вам зізнатися: ми фактично не маємо жодних засобів захисту. Західна Європа - абсолютно вразлива", - зазначає вона.
Знаєте, коли ми це зрозуміли? Коли Іран почав реагувати на американську атаку, намагаючись націлитися на Європу. І раптом Державний департамент оголосив: ми вважали, що іранські ракети мають дальність двох тисяч кілометрів, а виявилося, що аж чотири тисячі. А це вже означає, що від Ірану до Лондона - ніякої відстані.
Росії не обов'язково завдавати величезної шкоди, щоб її операція спрацювала.
Лише один дрон, спалах вогню чи зламаний кабель можуть стати причиною, що європейці почнуть більше побоюватися надавати підтримку Україні, аніж того, що станеться, якщо Росію не стримати.
Отже, справжнє випробування для Європи полягає не лише в тому, чи вдасться їй знищити наступний дрон. Важливіше, чи зможе вона забезпечити, щоб невелика атака не мала суттєвих політичних наслідків для Москви.
Очільник Росії Володимир Путін заявив, що РФ "не готується" до війни проти країн Європи, передають російські державні агентства ТАСС та РИА Новости. За словами Путіна, для російської атаки на країни Європи мовляв "немає підстав", а заяви країн ЄС про загрозу з боку Росії - це "роздмухування та провокація". При цьому 25 вересня агентство "РІА Новини" опублікувало колонку під заголовком "Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою". Також Путін заявив про "порушення прав російськомовних у країнах Балтії".
