Німецький експерт у галузі політики розкрив причини, чому Мерц стикатиметься з посиленим тиском, що вимагатиме його готовності до досягнення компромісів з Росією.
Цю точку зору висловив у бесіді з Укрінформом директор Центру порядку та врядування в Східній Європі, Росії та Центральній Азії Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер.
"Я не можу з упевненістю сказати, що підтримка Німеччини для України буде стабільною в довгостроковій перспективі. Під впливом політичного тиску може виникнути ризик змін у позиції або зростання готовності до угод із Росією", - підкреслив експерт.
За його словами, результати останніх земельних виборів у Німеччині, які засвідчили посилення АдН та значні втрати Християнсько-демократичного союзу (ХДС), ставлять під питання політичне майбутнє канцлера Мерца.
"Справді, варто визнати, що Мерц є канцлером, чий статус на посаді наразі викликає сумніви. Важко передбачити, скільки ще серйозних втрат на регіональному рівні він зможе витримати політично," - зазначив Майстер.
Він зазначив, що весною 2027 року плануються значущі вибори на місцевому рівні, зокрема в Північному Рейні-Вестфалії, яка є найбільш населеною федеральною землею Німеччини. Політолог вважає, що результати цих виборів можуть призвести до навіть зміни на посаді федерального канцлера.
Одночасно Майстер позитивно оцінював позицію Мерца стосовно війни між Росією та Україною, а також його активні дії на підтримку Києва.
"На мою думку, Мерц є найпотужнішим прихильником України серед усіх канцлерів ФРН, які займали цю посаду до нього. І це стосується не лише його висловлювань, а й реальних дій Німеччини в підтримку України. Проте внутрішньополітичні процеси можуть обмежити його можливості для активних дій. Мерцу буде важче домогтися ухвалення певних рішень, що також може вплинути на підтримку України", - зауважив політолог.
На його думку, тиск на канцлера з вимогою бути більш відкритим до компромісів з Росією буде зростати через економічні труднощі, ускладнену політичну ситуацію та зміцнення партії АдН, яка відстоює явно проросійські погляди. Як приклад такого впливу, Майстер навів нещодавнє рішення ландтагу Саксонії-Ангальт, де АдН у коаліції з лівопопулістською партією "Союз за соціальну справедливість та економічний здоровий глузд" (BSW) змогли провести резолюцію, що закликає до припинення військової допомоги Україні та скасування санкцій проти Росії.
"Такі внутрішньополітичні чинники здатні послабити підтримку України, а разом із нею й позиції Мерца як її нині найсильнішого прихильника в політичній системі", - зазначив експерт.
Водночас, за його словами, доки федеральний уряд та правляча коаліція зберігають нинішній курс, рішення окремих земельних парламентів не матимуть безпосереднього впливу на допомогу Україні, оскільки вона належить до компетенції федеральної влади та фінансується з федерального бюджету.
Проте загрози для підтримки цього курсу можуть з’явитися і всередині правлячої коаліції, зокрема в Соціал-демократичній партії Німеччини. "У самій СДПН існують суттєві суперечності щодо підходу до Росії. Партія має свою історію, тому прагнення до відновлення зв’язків з РФ може знову активізуватися".
Обговорюючи майбутнє, фахівець не відкинув можливості, що на наступних виборах до Бундестагу Альтернатива для Німеччини може виявитися найпотужнішою політичною силою. Навіть якщо вона не займе керівні позиції в уряді, на його думку, партія зможе значно вплинути на політичні дискусії та ускладнити процес ухвалення рішень.
"Для інших політичних сил тоді виникне необхідність об'єднуватися, аби мати змогу створити уряд. В результаті, новий федеральний уряд виявиться ослабленим і піддасться значному тиску, який вимагатиме змін у підходах до взаємодії з Росією та Україною. У цій ситуації неможливо виключити різні варіанти, включаючи більшу готовність до компромісів", - зазначає Майстер.
Водночас Майстер підкреслив, що ХДС, СДПН та "Зелені" в цілому підтримують Україну і розуміють, наскільки важливо це для забезпечення безпеки Німеччини. Проте, на його думку, німецька політика все ще потребує значних структурних змін у відносинах із Росією, а процес інтеграції України до європейських структур відбувається занадто повільно.
Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня парламент німецької землі Саксонія-Ангальт ухвалив резолюцію, запропоновану АдН та BSW, із закликом припинити військову й фінансову допомогу Україні, за винятком гуманітарної, а також скасувати економічні санкції проти Росії.
