Нова фронтова лінія - це цифровий всесвіт.
Росія активно застосовує цифрові технології та кібератаки в якості зброї проти цивільних об'єктів та державних структур. Досвід конфлікту в Україні показав, що здатність країни протистояти кіберзагрозам є критично важливою для її національної безпеки.
Більше інформації з цього приводу можна знайти у статті міністра закордонних справ Естонії Маргуса Тсахкни для РБК-Україна.
Головне:
Цифрова стійкість є критично важливою для виживання. Війна в Україні демонструє, що інфраструктури повинні бути розроблені з урахуванням можливості стійкості до атак, аби гарантувати безперервне функціонування державних установ навіть у умовах серйозних загроз.
* Захист кіберпростору потребує злагодженої роботи всієї екосистеми. Держава не в змозі забезпечити безпеку в кіберсфері самостійно; потрібна співпраця між урядом, приватним сектором та міжнародними партнерами, зокрема в рамках "Талліннського механізму".
Штучний інтелект перетворюється на ключовий елемент стратегічного розвитку. Інтеграція ШІ у сферу державного управління дозволяє зменшити бюрократичні процедури та підвищити ефективність, однак ці технології повинні залишатися під демократичним контролем і людським управлінням.
* Відповідальність виникає з ідентифікації загроз. Захист вимагає точного визначення організаторів атак з метою впровадження санкцій та формування механізмів стримування, подібно до дій Естонії щодо російських офіцерів ГРУ.
Для Естонії цифрова політика охоплює не лише технологічні аспекти. Конфлікт між Росією та Україною показав, наскільки критично важливою є цифрова інфраструктура для забезпечення безпеки та стабільності держави.
Протягом останнього десятиліття Талліннський цифровий саміт об'єднував уряди, компанії та фахівців у галузі технологій для вирішення питань, які зараз перебувають у центрі дискусій щодо зовнішньої політики: хто контролює критично важливу цифрову інфраструктуру, як слід регулювати штучний інтелект та як відкриті суспільства можуть залишатися в безпеці.
Естонія знає, що потрібно для побудови цифрової держави. Тепер нам потрібно перенести цей досвід у наступну технологічну еру.
Ці питання набули особливої актуальності в умовах стрімкого розвитку технологій, зокрема у галузі штучного інтелекту. Конфлікт між Росією та Україною яскраво показав, як сучасні цифрові інструменти та інноваційні технології застосовуються як у військових операціях, так і в повсякденному житті.
Цей досвід вказує на новий виклик у галузі цифрової політики: як здійснити розвиток та інтеграцію автономного штучного інтелекту так, щоб підвищити рівень безпеки та стійкості, при цьому зберігаючи принципи демократичного управління та людського контролю.
Для Естонії штучний інтелект є важливим стратегічним рішенням. Програма Eesti.ai має амбітні цілі: за рахунок впровадження ШІ в управлінні державою та надання державних послуг планується подвоїти вартість робочої сили до 2035 року. Крім того, передбачається збільшити валовий внутрішній продукт на 25 % за наступні 5 років і на 50 % за 10 років.
Наш метод є більш практичним, ніж ідеалістичним: ми аналізуємо, в яких аспектах автономні системи можуть зменшити обсяги паперової роботи, допомогти державним службовцям та підвищити ефективність, залишаючи при цьому контроль у руках людей.
Як сусіди Росії, ми усвідомлюємо, що технологічна відкритість тісно пов'язана зі стійкістю. Цей важливий урок підтвердився в 2007 році, коли великомасштабні кібератаки на Естонію продемонстрували, що кіберзагрози — це не просто технічні проблеми, а серйозні виклики для національної безпеки та зовнішньої політики.
Відповіддю Естонії стало перетворення кризи на інституційну реформу: у 2008 році ми ухвалили нашу першу Стратегію кібербезпеки та створили потужніші механізми координації під егідою уряду.
Заняття в Україні
Сьогодні Україна знову доводить важливість цифрової стійкості як критично важливого елемента для національного виживання в умовах повномасштабної агресії з боку Росії.
Я безпосередньо спостерігав за цим у вересні цього року, під час своєї недавньої поїздки до Києва, коли очолював делегацію "П'ятірки країн Північної Європи та Балтії" (NB8).
Протягом усього візиту, вдень і вночі, лунали сирени повітряної тривоги. Російські дрони та ракети вражали магазини, АЗС, пасажирські потяги та житлові будинки. Проте українські державні органи забезпечували безперебійну роботу служб, підтримуючи довіру та зв'язок громадян із державою навіть під час атак.
У 2022 році Україна виявила вражаючу цифрову витривалість, оперативно модернізуючи наявні цифрові сервіси та створюючи нові програми та рішення, щоб відповідати вимогам воєнного часу.
По-перше, Україна ілюструє, що кіберстійкість є важливішою за повну недопущеність атак. Таким чином, ключовий висновок полягає в необхідності розробляти системи, які можуть витримувати збої та продовжувати виконувати критичні функції, навіть коли цифрові системи зазнають порушень. Ще один важливий аспект, який підкреслює Україна, — це те, що державі не під силу самостійно забезпечити захист національного кіберпростору.
Кіберзахист являє собою складну екосистему, де уряд, бізнес і міжнародні партнери повинні діяти злагоджено. Прикладом цього на практиці є підтримка України з боку Естонії.
Завдяки "Талліннському механізму" – ініціативі міжнародного співробітництва, спрямованій на підтримку України в галузі цивільної кібербезпеки – Естонія сприяла інтеграції державного та приватного досвіду, що дозволило підвищити кіберстійкість країни.
Окрім того, в минулому році Естонський центр міжнародного розвитку (ESTDEV) разом зі Шведським агентством міжнародного співробітництва в сфері розвитку (Sida) уклали угоду про спільну діяльність, яка передбачає фінансування на кілька мільйонів євро для покращення цифрової інфраструктури в українських державних органах.
По-третє, Україна наочно ілюструє, що кіберзагрози не можуть бути розглянуті окремо від більш широкого контексту безпеки. Цей вплив посилюється з розвитком штучного інтелекту. Відповідаючи на ці виклики, Естонія включає кіберризики, пов'язані зі штучним інтелектом, у стратегію національної стійкості. Ми активізуємо співпрацю у сфері кібербезпеки між урядовими структурами та приватним сектором.
Підрозділ кіберзахисту Естонської оборонної ліги, Центр кіберзахисту НАТО (CCDCOE) у Таллінні та навчання на кшталт "Locked Shields" допомагають нам залишатися готовими та адаптуватися до нових загроз.
Проте стійкість також пов'язана з відповідальністю, яка починається з визначення винних. Встановивши, хто саме є джерелом атаки, ми можемо застосувати санкції, сформувати стримуючий фактор або запобігти повторенню нападів з боку тих же осіб. У 2024 році Естонія вперше здійснила цей крок, приписавши кібератаки 2020 року на державні установи російським офіцерам військової розвідки - ГРУ, і трьох з них було оголошено в міжнародний розшук.
Відповідальні інновації через міжнародне управління та співпрацю
Сьогодні ті самі можливості штучного інтелекту (ШІ), які можуть зміцнити управління демократичними державами та підвищити економічну конкурентоспроможність, можуть також використовуватися проти них. ШІ здатний генерувати дезінформацію у великих масштабах, автоматизувати операції з впливу та допомагати ворожим суб'єктам виявляти й використовувати соціальні розбіжності. Системи на базі ШІ також порушують нові питання щодо підзвітності та контролю.
У світі, де штучний інтелект стає все більш важливим, країни повинні навчитися розбиратися в технологіях, від яких вони залежать, здійснювати демократичний моніторинг їх використання та, за потреби, впроваджувати контрольні механізми.
В умовах, коли штучний інтелект перетворюється на основний елемент цифрової інфраструктури, важливо забезпечити національні можливості для задоволення ключових потреб, мати доступ до європейських ресурсів для розширення масштабів, а також можливість використовувати надійні глобальні технології.
Перебіг подій в Естонії від кібератак 2007 року до запровадження 51% голосування онлайн демонструє, що населення має довіру до цифрових технологій, коли безпека, прозорість і підзвітність інтегруються в їхню основу з самого початку.
Естонія також розглядає цифрове врядування як міжнародний проєкт. На цьогорічній Генеральній Асамблеї ООН штучний інтелект був однією з головних міжгалузевих тем, що підкреслює: його вплив більше не обмежується лише технологічними чи економічними аспектами, а має геополітичний, суспільний та безпековий характер.
Естонський досвід як співголови Глобального діалогу ООН з управління штучним інтелектом сприяє більш широкому підходу, що підтримує розвиток відкритого і безпечного Інтернету, а також порядку, ґрунтованого на правилах у цифровому середовищі. Ця співпраця реалізується через різні формати, включаючи NB8, де Естонія буде очолювати спільні зусилля у 2026 році, а також у рамках активних трансатлантичних ініціатив з кібербезпеки, надійного підключення до мережі та впровадження нових технологій.
Від обговорення до реалізації
Бажаний результат полягає не лише в покращенні діалогу. Спільно з нашими союзниками та партнерами ми повинні перетворити ці обговорення і спільні висновки, які виникли на Талліннському цифровому саміті, на реальну співпрацю: зміцнення партнерства в галузі кібербезпеки, формулювання чіткіших демократичних принципів управління штучним інтелектом, активізацію взаємодії з технологічними компаніями та інноваторами, а також постійну підтримку цифрової оборони та відновлення України.
Остання тема буде детально обговорена на майбутній Конференції з питань стійкості та відновлення України (URC), запланованій у Таллінні на січень 2027 року. URC стане платформою для залучення ресурсів, необхідних для задоволення нових вимог України в технологічній галузі.
Повідомлення з Естонії звучить однозначно: наступний етап еволюції технологій має бути визначений демократичними країнами та надійними союзниками, які готові до оперативних дій, забезпечуючи при цьому, що нові технології сприяють зміцненню свободи, економічному зростанню, стійкості та людській ініціативі.
