Нові висловлювання Марін Ле Пен та секретна військова операція "Воля": Париж переглядає свою позицію щодо підтримки Києва.
Заяви Ле Пен і таємна військова місія в Україні: як Франція підтримує план стримування Росії
Поки Кремль прагне закрити двері для європейських делегацій на мирних переговорах щодо України, лідери "Коаліції охочих" — Франція та Велика Британія — підтверджують свою рішучість у формуванні механізму стримування Росії. Цю позицію було висловлено на вищому рівні після зустрічі, що проходила в Абу-Дабі 11-12 листопада за участю представників США, України та Росії.
17 листопада під час засідання Контактної групи у форматі "Рамштайн" міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг оголосив про новий пакет військової підтримки для України на суму 240 мільйонів фунтів стерлінгів (приблизно $316 мільйонів). У рамках цього пакету Київ отримає більше 1000 ракет для систем протиповітряної оборони, пускові установки та понад десяток радарних систем. Постачання цього військового обладнання стартує вже через кілька тижнів, починаючи з середини грудня.
Крім того, напередодні "Рамштайну", 16 листопада, видання RFI повідомило, що французькі бійці з сухопутних військ уже кілька місяців присутні в Україні з таємною місією та навчають місцевих фахівців обслуговувати надану техніку. У Міністерстві збройних сил та МЗС Франції визнали присутність їхніх військових в Україні та наголосили, що це не означає безпосередньої участі у війні.
Цими ж днями з Франції несподівано надійшов ще один політичний сигнал -- від лідерки ультраправих Марін Ле Пен, яка має високі шанси прийти на зміну нинішньому президенту Еммануелю Макрону. Відома своєю проросійською позицією та вимогами припинити допомогу Україні, Ле Пен стала більш поміркованою та заявила, що не відмовиться підтримувати Київ і далі надаватиме матеріальну та гуманітарну допомогу.
Які справжні ризики можуть виникнути для України у разі зміни політичних лідерів у Єлисейському палаці? Чому роль Франції та її участь у мирних переговорах має стратегічне значення для нашої країни? Які думки з цього приводу висловлюють військові аналітики? Відповіді на ці запитання надає UA.News.
Локомотив європейської допомоги
Франція, що є єдиною ядерною державою в Євросоюзі, за останні роки значно збільшила своє виробництво озброєнь, утвердившись як один з основних постачальників сучасної зброї для Збройних сил України. Протягом майже п'яти років повномасштабної війни країна в кілька разів підвищила обсяги військових поставок для української армії. У вересні 2026 року пряма допомога Франції була оцінена у 7,9 мільярда євро, в той час як внесок Парижа у спільні програми ЄС досягнув 18,3 мільярда євро.
Допомога надходить у різних формах: артилерійське забезпечення, броньовані машини, системи протиповітряної оборони, авіаційні засоби, боєприпаси та навчання військових.
Одним із найвідоміших елементів французької допомоги стали самохідні артилерійські установки CAESAR калібру 155 мм. Вони мають високу мобільність, можуть швидко змінювати позиції після стрільби та використовують натівські боєприпаси.
Франція також надала Україні броньовані розвідувальні автомобілі AMX-10 RC, бронетранспортери VAB, протитанкові ракети Milan, повітряні ракети SCALP та авіабомби AASM Hammer.
Окремий напрям -- посилення української ППО. Серед переданих систем та озброєння -- комплекси SAMP/T, ракети Aster 30, Crotale, MICA, які посилюють захист українських міст, військових об'єктів та критичної інфраструктури від російських ракетних та дронових атак.
Ключовим етапом стало надходження в Україну винищувачів Mirage 2000-5, які прибули у лютому 2025 року. Ці літаки обладнані цифровими системами авіоніки, новітніми радіолокаційними технологіями та комплексами для радіоелектронної боротьби, що істотно покращує їх бойові характеристики. Вони здатні виявляти стандартні цілі на відстані до 130 км.
Франція також уклала довгострокову угоду про військово-технічне співробітництво з Україною. 16 лютого 2024 року було підписано десятирічний контракт, який охоплює аспекти безпеки. Цей документ передбачає надання військової та цивільної допомоги, підтримку розвитку оборонних можливостей України, а також сприяння її євроатлантичній інтеграції та механізми консультацій у разі чергових агресивних дій з боку Росії.
Існує ряд угод, які стосуються співпраці та ліцензованого виробництва окремих типів ракет. Франція також активно сприяє створенню українських систем протиповітряної оборони в рамках проєкту FREYJA, залучаючи до цієї ініціативи французькі оборонні підприємства та фахівців з Генеральної дирекції озброєнь.
У листопаді 2025-го Україна оголосила про намір придбати 100 французьких винищувачів Rafale. Перший етап співпраці передбачає замовлення 16 літаків. Зокрема, Франція обіцяла у 2026 році розпочати підготовку українських пілотів і механіків. Після завершення навчання Україні мають передати перші чотири винищувачі.
Взаємодія військових контингентів та місія "Воля"
Від початку великої війни Париж забезпечує навчання українських військових, підготовку авіаційного персоналу, ремонт і технічне обслуговування озброєння. За даними Міністерства збройних сил Франції від 26 лютого 2026 року, у Франції та Польщі, в межах двосторонніх і європейських навчальних місій, пройшли підготовку понад 20 тисяч українських військовослужбовців. Серед них -- бійці української бригади "Анна Київська", яку навчали у Франції.
У листопаді 2026 року західні медіа раптово почали активно висвітлювати питання навчання та координації військових підрозділів двох країн. Французьке міжнародне радіо RFI повідомило, що французькі військові, ймовірно, вже протягом кількох місяців перебувають в Україні, виконуючи завдання в рамках неоголошеної місії "Воля". За інформацією ЗМІ, ця місія прикрита офіційною операцією "Жерфо". Відомо, що французький контингент, який розташований у Польщі з лютого 2023 року, бере участь у європейській місії EUMAM-Ukraine, де навчає українських командирів.
Згідно з інформацією, французький генерал керує місією "Воля", яка організована у вигляді невеличких підрозділів, що виконують короткострокові завдання. Основна мета цих груп полягає у підтримці та обслуговуванні нових видів озброєння, переданих Україні, таких як гаубиці Caesar, літаки Mirage 2000 та високоточні ракети.
Коментуючи вказану інформацію, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро підкреслив, що присутність французьких військових в Україні є елементом програми навчання та технічної допомоги для українських військових. Глава МЗС зазначив: "Ми не є учасниками війни в Україні і не плануємо такими бути, проте ми підтримуємо українську армію та їхній опір".
Франція на межі політичних перетворень та загрози для України.
Разом із Великою Британією Франція стала політичним центром координації довгострокових безпекових гарантій для України. А також перебирає на себе більшу відповідальність за європейську безпеку на тлі непередбачуваної політики США щодо європейського континенту.
Президент Франції Еммануель Макрон виступив одним з основних адвокатів ідеї формування європейської "Коаліції охочих" та ініціативи щодо розгортання багатонаціональних військ в Україні після завершення конфлікту.
Макрон не раз підкреслював, що підтримка України тісно пов'язана з безпекою як Франції, так і всієї Європи, і наголошував на важливості членства України в НАТО. Під час виступу на саміті європейських лідерів у Дубліні, президент Франції закликав до ще більшої активізації допомоги українському народу, щоб забезпечити їхні потреби в зимовий період та захистити цивільних осіб від російських атак.
"Ті, хто хоче урізати ресурси України, фактично хочуть змусити її до несправедливого миру. Це дух поразки та рецепт наступної війни", -- застеріг Макрон.
Ці слова президента Франції пролунали на фоні посилення політичних суперечок напередодні президентських виборів, які відбудуться в квітні 2027 року. Соціологічні дослідження постійно демонструють перевагу лідерки ультраправої партії Марін Ле Пен, яка має близько 35% підтримки в першому турі та значні шанси на тріумф у другому.
У жовтні 2026 року неформальна голова ультраправої партії "Національне об'єднання" представила основні напрямки потенційної зовнішньої політики Франції в разі успіху на виборах, що викликало занепокоєння в Києві та Брюсселі.
У жовтні 2026 року, в інтерв'ю Financial Times, Ле Пен відкрито заявила про намір зупинити пряму фінансову допомогу Україні протягом півроку після свого призначення на посаду. Вона обґрунтувала свою позицію складною фінансовою ситуацією у Франції, яка унеможливлює виділення мільярдів євро на підтримку Києва.
Водночас Ле Пен не має наміру повністю припиняти постачання військової техніки, особливо тієї, що була замовлена у французьких фірмах. Однак, експерти одностайні у думці, що Париж не дозволить передачу дальнобійних ракет для атак на Росію та відмовиться від ідеї розгортання європейського контингенту в Україні. Також викликає занепокоєння можливість блокування євроінтеграції та перегляду санкцій щодо Росії, що є одним з пріоритетів Ле Пен.
Однак найбільш тривожним є можливий стратегічний поворот Парижа в бік Кремля, якщо Марін Ле Пен стане президентом. На відміну від Емманюеля Макрона, який підтримує Україну та її прагнення вести переговори з позиції сили, Ле Пен виступає за швидке досягнення компромісу з Росією, навіть якщо це вимагатиме жертвувати українськими територіями та суверенітетом.
А оскільки Франція разом із Німеччиною є ключовими прихильниками посилення України, зміна курсу в Парижі може паралізувати ухвалення рішень щодо фінансування та антиросійських санкцій на рівні всього Євросоюзу.
Щоправда, негативні очікування щодо можливого президентства Ле Пен не виглядають такими неминучими у світлі її нових заяв. 16 листопада політикиня зустрілася з послом України у Франції Вадимом Омельченком та у загальних рисах обговорила подальшу підтримку Києва. Через посла вона передала президентові України Зеленському, що готова зустрітися з ним у Брюсселі або Парижі. Ле Пен також пообіцяла, що французька дипломатія щодо України стане "значно активнішою". Цього ж дня у коментарі західним ЗМІ вона уточнила, що Франція продовжить матеріальну допомогу, але не збільшить фінансування. Водночас країна дотримається домовленостей про спільний кредит ЄС для України на 90 млрд євро.
Коваленко: У разі обрання Ле Пен, ситуація стане ускладненою, але не безнадійною.
Військово-політичний аналітик Олександр Коваленко з групи "Інформаційний спротив" не вірить у позитивні зміни, якщо Марін Ле Пен здобуде перемогу на виборах 2027 року. Лідерка ультраправої партії відома тим, що її передвиборчі кампанії неодноразово отримували фінансування з Росії через чеські банки та їхні філії, на що звертає увагу Коваленко.
Марін Ле Пен висловлює більш проросійські погляди. Тож нам слід підготуватися морально, психологічно, політично та дипломатично до можливих ускладнень у співпраці у сфері військової допомоги. Це може вплинути не лише на наші відносини з Францією, а й на взаємодію з Марін Ле Пен як новою лідеркою цієї держави.
Я вважаю, що ця ситуація може призвести до серйознішої кризи. Марін Ле Пен, як популістка, проявляє нетерпимість до різноманітності національностей, культур і релігій. Наприклад, її взаємини з мусульманською спільнотою у Франції є досить напруженими, і це стосується не лише французького контексту.
Але є кілька моментів. Ле Пен згодна надавати Україні гуманітарну допомогу -- це вже непогано. Також нагадаю, що в України та Франції є певні довгострокові угоди. Наприклад, контракти на постачання багатофункціональних легких винищувачів Rafale розраховані не на один місяць або рік, а на довгостроковий період.
Якщо Марін Ле Пен вирішить зупинити дійсні контракти, що фінансуються з українських або європейських фондів, Франція може зіткнутися з санкціями через невиконання своїх зобов'язань, укладених до потенційного обрання Ле Пен. Це створить певні незручності для нас, але ще більше проблем виникне для самої Франції та її військово-промислового сектора. В цілому, це може негативно вплинути на стабільність можливого уряду цієї політики.
У нас буде багато викликів, пов'язаних з Марін Ле Пен, але не настільки складних, щоб це вплинуло на стабільність України. Безумовно, Франція відіграє дуже важливу роль у постачанні нам військового обладнання та озброєння, але це не абсолютно критична ситуація, де неможливо диверсифікувати поставки окремо взятої країни", -- вважає Олександр Коваленко.
Снєгирьов: Місія з Франції могла досліджувати можливі умови для розташування миротворців.
Повідомлення у ЗМІ про таємну місію не були випадковим збігом у часі. Насамперед це політичний сигнал європейським партнерам, Сполученим Штатам і, передусім, Російській Федерації щодо врегулювання війни в Україні, переконаний військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.
Наші західні партнери ясно висловили свою позицію: нехтування участю Європи в переговорах створює значні проблеми. Зокрема, це стосується Коаліції охочих, що її очолюють Франція та Велика Британія.
Поява інформації про місію "Воля" -- це приклад контрольованого витоку інформації. Зверніть увагу на час її оприлюднення: напередодні тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії, під час якої обговорюватимуть можливе завершення війни в Україні, але без участі європейських партнерів.
Таким чином, Європа демонструє можливі сценарії своєї участі у врегулюванні війни. Нагадаю, свого часу Еммануель Макрон говорив, що серед варіантів розглядається присутність французького військового контингенту в Україні як миротворчої місії. Тобто європейці фактично дають зрозуміти: ми вже присутні в Україні.
Росія раніше заявляла, що такий сценарій її не влаштовує, і погрожувала вважати французьких та інших іноземних військових законними військовими цілями. Тому оприлюднення інформації про присутність європейців можна розглядати як свідчення: попри російські погрози, європейці вже присутні в Україні. І жодної подальшої ескалації у відповідь на це не відбулося.
Другий ключовий аспект полягає в тому, що мова йде не лише про інструкторів, а й про представників спецслужб. Це є основною частиною справи. Їхня участь передбачає, перш за все, спостереження за ситуацією та оцінку можливостей для майбутніх дій, зокрема щодо розміщення миротворчих сил.
Вони вивчають лінію бойового зіткнення, логістику української сторони та потенційні умови розміщення миротворців. Саме тому поява такої інформації має політичне й практичне значення", -- наголошує аналітик.
На його думку, заяву Марін Ле Пен також слід розглядати у контексті публікації, що стосується ймовірних варіантів участі французьких військових в Україні, адже ці два фактори взаємно доповнюють один одного.
"Заява Ле Пен стала сигналом для Росії, що не варто розраховувати на розкол у Європі щодо подальшої військово-технічної допомоги Україні. Москва сподівалася, що зміна політичних еліт, передусім у Франції, поставить на паузу європейську єдність у цьому питанні та фактично зруйнує Коаліцію охочих.
Російський розрахунок полягав у тому, що Європа не має єдиної позиції щодо майбутнього України, а зростання антиукраїнських настроїв і політичні зміни в окремих країнах послаблять підтримку Києва. Однак тепер одна з ключових країн Коаліції охочих демонструє готовність і надалі надавати Україні військову та економічну допомогу", -- каже Снєгирьов.
Військовий експерт зазначає, що факт наявності європейських військових інструкторів та спеціалістів в Україні вже давно не є таємницею. Всі усвідомлюють, що для ефективного використання складних західних озброєнь необхідні не лише кваліфіковані оператори, але й фахівці, які відповідають за їхнє обслуговування та ремонт.
Росіяни добре усвідомлюють, хто здійснює обслуговування зенітних ракетних систем SAMP/T або французьких літаків Mirage. Також не варто ігнорувати той факт, що підготовка українських спеціалістів для роботи з західними авіаційними системами здійснюється не лише зусиллями української сторони.
Причому йдеться не лише про пілотів. Підготувати льотчика можна приблизно за пів року, але значно складніше навчити технічний персонал. Для обслуговування одного літака потрібна команда фахівців -- орієнтовно шестеро техніків. Тобто для забезпечення роботи навіть невеликої кількості літаків необхідна значна кількість спеціалістів, які знають особливості французької авіаційної техніки та вміють її ремонтувати. Те саме стосується й зенітних ракетних комплексів. Це складні системи озброєння, які потребують спеціальної підготовки", -- резюмує Снєгирьов.