Обурливо, але передбачувано. Чому Київ уже опинився в темряві, а експорт електроенергії до Європейського Союзу може...
Вплив російського нападу на території Київщини.
До Києва неможливо доставити вдосталь електроенергії
Київ, як українська столиця, став одним із перших міст, що зіткнулося з новою хвилею терористичних актів, спрямованих на енергетичну інфраструктуру країни. Енергетичні підстанції, лінії електропередач і генеруючі потужності в Києві та його околицях постійно піддаються атакам безпілотників.
Рекламное сообщение
Атаки, які супроводжуються, м'яко кажучи, незвичайною підготовкою столиці до зимового періоду, призводять до певних наслідків. У Києві та навколишніх районах спостерігаються тривалі відключення електрики, а в деяких місцях ще й суттєві проблеми з транспортом. Періодичні зупинки роботи метро стали ще одним непередбачуваним явищем для жовтня в Києві.
Основною проблемою для Києва та його області є брак внутрішніх потужностей для генерації електроенергії, а також перебої в зовнішніх постачаннях. Ці два чинники є причинами впровадження графіків електропостачання. Отже, головною причиною не можна вважати лише недостатню підготовку до зимового сезону, хоча й у цій сфері існують певні труднощі.
8 жовтня російські війська завдали шкоди високовольтній підстанції в Києві, яка відіграє ключову роль у постачанні електроенергії з Рівненської атомної електростанції до міста.
"На вечір ми забезпечили лише 27% потреб Києва в електроенергії. Тому в столиці спостерігається дефіцит," -- зазначає енергетичний фахівець Станіслав Ігнатьєв.
Підготовка Києва до зимового сезону підпадала під значний політичний вплив, як з боку мера Віталія Кличка, так і з боку центральних органів влади. Постійні суперечки на високому рівні, безумовно, не сприяли прискоренню цього процесу.
З одного боку, столична адміністрація не була в змозі самостійно забезпечити захист великих теплоелектростанцій. Проте, з іншого боку, саме Київська міська державна адміністрація прийняла рішення про їх відновлення після ушкоджень, отриманих у попередній опалювальний сезон.
"Пантелєєв, заступник голови КМДА (LB.ua), не має можливості вирішити всі питання самостійно. Багато з них залишаються за його керівництвом. Якщо бажають відновити проекти — це чудово, але слід також дати можливість розвивати інші об'єкти", — зазначає представник приватної компанії, яка планувала інвестувати у створення когенераційної станції в Києві.
Скажімо, колишній голова Агентства з відновлення та ексмер Житомира Сергій Сухомлин вважає, що зупинка великих столичних ТЕЦ внаслідок російських ударів -- це лише питання часу.
Рекламное сообщение
"Київ володіє однією з найзначніших систем теплопостачання в Європі, і не можна просто за одне літо поділити її на теплові райони. Харків на це витратив чотири роки. У столиці наразі реалізуються тільки окремі рішення," – зазначає Станіслав Ігнатьєв.
Аналітики Центру Разумкова виявили, що на серпень у Києві було зведено лише близько 65 МВт розподіленої генерації. При цьому, амбіційні плани передбачали досягнення показника в 200 МВт до завершення року, що становить десяту частину від максимального споживання електроенергії в зимовий період.
Вже очевидно -- Росія не шкодує ресурсів для знищення енергетики України. Кремль дав команду застосовувати балістичні ракети навіть не менш потужні електропідстанції.
Зображення: Національна поліція
Осколки російської ракети
"Мерія, КМВА, районні адміністрації та центральна влада мають забезпечити чіткий розподіл завдань і узгоджені дії. Хто забезпечує фінансування, хто вводить обладнання в експлуатацію, хто відповідає за його фізичний захист та надійну роботу. За кожним завданням повинні стояти конкретний посадовець і строк виконання", -- вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Експерт вважає, що і місцева, і центральна влада зобов'язані публічно прозвітувати про готовність Києва до зими, причини затримок та заходи для їх усунення. Омельченко переконаний, що це можна зробити без розкриття чутливих даних про об'єкти.
Київ стикається з нагальними проблемами в сфері каналізації, які вимагають швидкого вирішення.
До початку минулого опалювального сезону влада Києва, здається, не усвідомлювала, що захист енергетичного сектору повинен бути на першому місці. Натомість місто витрачало значні кошти на масштабні інфраструктурні проєкти, які могли б почекати.
Цю оповідь планували розвивати й у 2026 році, проте з меншими фінансовими вкладеннями. Наприклад, тендер на майже 300 млн грн, за які київська влада прагнула вдосконалити Палац одружень, викликав чималий резонанс. Однак після суспільного обурення КМДА надала пояснення, які не змогли знизити градус напруги. Виявилося, що цього року планували витратити лише 50 млн грн.
Окрема тема для дискусій -- це заяви мера Віталія Кличка, який знову закликає їхати з Києва. З одного боку, міського голову можна похвалити за прямолінійність. Але з іншого, найлегший шлях -- закликати людей покинути місто.
Рекламное сообщение
Об'єктивно оцінити рівень готовності Києва до зими неможливо. Скажімо, столиця справді будує щось на зразок підземних котелень, які мали забезпечувати місто теплом. Роботи розпочали в середині літа, а завершити мають приблизно до кінця року. Однак про обігрів всього міста точно не йдеться, це просто неможливо зробити.
Столична влада звітує: підготовка до зими ще не завершена. Триває спорудження 13 резервних об'єктів теплопостачання, загальною потужністю у рекордних 1600 МВт. Їх мають завершити до кінця року.
Проблеми з водопостачанням та каналізацією в Києві стають все більш загрозливими. На п'ятому році повномасштабної війни місто знову виявилося недостатньо підготовленим до таких викликів. З початку місяця в ряді районів столиці спостерігалися випадки зникнення води, або ж вона подавалася з низьким тиском. Основною причиною цього стало відключення електропостачання на насосних станціях.
За даними КМДА, Київ закупив близько 700 генераторів для потреб тепло та водопостачання. Однак для живлення великих об'єктів цього недостатньо. А їхнє спорудження гальмує центральна влада, скаржаться київські урядники. Через дефіцит бюджету Держказначейство заблокувало пропалату робіт.
Зображення: facebook/Київводоканал
Спеціалісти Київводоканалу проводять заплановані ремонтні роботи на одній із насосних станцій каналізації в столиці.
В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв зазначає, що для забезпечення резервного енергопостачання ключових потужностей теплового та водопровідного господарства необхідно розглядати лише варіант будівництва нових дизельних електростанцій або когенераційних установок.
Проте призупинення фінансових операцій сталося на початку вересня. Це означає, що міська адміністрація відклала критично важливі роботи майже до осіннього сезону.
Процес відкачування стічних вод також стикається з певними труднощами. 8 жовтня столична каналізаційна система тимчасово зупинила прийом нечистот з Борщагівської громади. Справа в тому, що Київ обробляє не лише свої стоки, а й ті, що надходять з прилеглих територій. Хоча збій тривав всього півгодини, це свідчить про потенційно серйозні проблеми перед настанням зимового періоду.
Вражає також те, що лише у вересні Київ оголосив тендери на модернізацію більше ніж десяти насосних станцій. Завершити роботи планують не раніше кінця березня наступного року.
Експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев зазначає, що проблеми з каналізацією та водопостачанням у Києві виникають через недостатньо обдумані рішення місцевих органів влади. За його словами, Київська міська державна адміністрація не раз звітувала про те, що водоканал готовий до надзвичайних ситуацій, але фактична ситуація виявилася зовсім іншою.
Рекламное сообщение
Однак, не можна цілком звинувачувати мерію в нинішній ситуації в Києві. Проблеми з електропостачанням є наслідком російських атак.
"Росія ефективно використовує виявлені можливості, що виникли внаслідок нестачі перехоплювачів дронів у Силах оборони. Вона активно застосовує їх проти об'єктів, захистити які вкрай складно. Хоча ремонти на цих об'єктах можуть бути здійснені досить оперативно, постійні повторні атаки створюють серйозні проблеми," - зазначає Геннадій Рябцев.
Україні потрібен час, щоби навчитися протидіяти новій стратегії росіян
Кремль віддав наказ не економити ресурси на атаки української енергетичної інфраструктури. У секретному документі, який вдалося перехопити нашій розвідці, російські військові навіть визначили точну кількість снарядів, необхідних для знищення певних об'єктів. Наприклад, для ліквідації розподільного пристрою атомної електростанції, на їхню думку, достатньо двох ракет "Іскандер".
Стратегія росіян не є новою, проте змінилися засоби її реалізації. Масованість застосування реактивних дронів (фактично вже ракет) вже занадто сильно дошкуляє. Росія перейшла до плану ізоляції великих міст і це добре видно на прикладі Києва.
Изображение: LB.ua
Дим, що огортає столицю, після нічних атак на Київ.
"Треба пам'ятати, що "загасити" Київ для них -- символічна ціль. Вочевидь, розуміючи, що скоро в нас з'являться ефективні рішення для протидії реактивним шахедам, росіяни намагаються скористатися моментом і просто засипають окремі енергетичні об'єкти своїми дронами" -- пише фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
У Міністерстві енергетики пояснили, чому вже на початку жовтня у низці регіонів діють суворі графіки знеструмлення. Причина -- накопичувальний ефекти від російських атак, зокрема, і по Київщині.
Наприклад, 10 жовтня в ряді регіонів (тепер "Укренерго" не уточнює, які саме) були введені графіки відключень на 2.5 черги, що передбачали відключення на час до 10 годин.
"Через російські обстріли енергосистемі не вистачає можливості передавати електроенергію через пошкоджені мережі. Відтак виникає потреба у запровадженні графіків обмеження потужності для промисловості та бізнесу та графіків погодинних відключень для всіх категорій споживачів", -- каже перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
Однак періодично у деяких регіонах можуть виникати й аварійні відключення, коли сталі графіки не діють. Вони виникають через коливання напруги у високовольтній мережі. Зокрема, це траплялося у столиці та Київській області.
У Міненерго доповіли про ситуацію із будівництвом фізичного захисту на ключових підстанціях "Укренерго". На 170 об'єктах роботи ще тривають, 120 підстанцій вже захищені. Роботи фінансують за гроші міжнародних партнерів, частково і з державного бюджету.
Рекламное сообщение
Загальна картина в енергетичній мережі ускладнюється внаслідок сезонних впливів. У зв’язку з похмурою погодою поступово збільшується споживання електроенергії. Однією з причин цього є зниження виробництва електрики домашніми сонячними панелями.
"Рекомендується перемістити активне споживання енергії на час, коли промислові сонячні електростанції працюють найефективніше, з 11:00 до 15:00. Просимо вас уникати одночасного використання кількох потужних електроприладів у період з 17:00 до 22:00", -- зазначають в компанії "Укренерго".
Зміна продуктивності сонячних електростанцій поєднується з недостатньою генерацією на гідроелектростанціях. На Дніпрі та Дністрі рівень води залишається вкрай низьким. Ремонтні роботи тривають на теплових електростанціях та теплоелектроцентралях по всій країні.
Найближчим часом два енергоблоки атомної електростанції завершать плановий ремонт, що дозволить підвищити виробничі потужності країни. Проте це не забезпечує поліпшення ситуації в найбільш уразливих регіонах. Російські війська запускають безпілотники в напрямку високовольтних ліній електропередач.
"Це підвищує ризики для енергетичної інфраструктури: удари по основним лініям електропередачі можуть заважати передачі електроенергії між різними районами, навіть коли доступність генерації є задовільною," -- зазначає колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Ситуація в різних регіонах значно відрізняється, і на це є свої причини.
Проте нестача електроенергії в Києві та навколишніх районах не свідчить про те, що подібна ситуація спостерігається по всій Україні. В деяких регіонах країни, навпаки, спостерігається надлишок електроенергії, що створює можливості для розширення експорту.
У цьому немає жодної "зради", адже енергетична система функціонує відповідно до усталених норм.
Якщо електричну енергію неможливо доставити до великого споживача, як-от Київ, існує кілька можливих рішень. По-перше, можна спробувати виявити внутрішні споживачі, які можуть скористатися надлишком електрики. По-друге, є можливість зменшити обсяги генерації, проте варто зазначити, що атомні електростанції залишаються під особливим контролем з огляду на питання безпеки. Нарешті, ще один вихід — експортувати цю електричну енергію за межі країни.
"Постійні атаки також означають, що ремонтні бригади мають значно менше часу, щоб виконувати ремонти. А в періодах між цими ремонтами можуть виникати нові ушкодження", -- каже Андріан Прокіп.
Отже, якщо виникає злам в елементах системи електропередачі між регіонами, то у графіках знеструмлення не може бути й мови про справедливість.
Изображение: EPA/UPG
Виконання відновлювальних робіт після атак з боку російських військових.
До речі, немає "зради" і в тому, що уряд за місяця до початку опалювального сезону таки дозволив експорт газу до ЄС. По-перше, йдеться про обмежений продаж. По-друге, закачування у підземні сховища України ще триває. LB.ua вже публікував матеріал про ідею дозволу на експорт газу, де зважував всі за і проти.
Рекламное сообщение
"Наразі в наших газових сховищах накопичено 15.6 мільярдів кубічних метрів газу, що на один мільярд перевищує заплановані обсяги до 1 листопада. Хоча темпи закачування знизилися, до моменту відбору ми ще не дійшли. Проте в жовтні, вважаю, що ми можемо розпочати відбір газу зі сховищ ще до старту опалювального сезону," -- зазначає експерт з ринку природного газу компанії ExPro Consulting Михайло Свищо.
Таким чином, імпорт електричної енергії з Європейського Союзу вже не здатний вирішити питання з графіками в окремих регіонах. Проблема полягає не в обсязі виробленої електрики.
Проте імпортні закупівлі з-за кордону залишаються надзвичайно важливими, як показав досвід минулої зими. Росія все ще намагається послабити міждержавні зв'язки. Протягом року Україні не вдалося досягти угоди про збільшення імпортних лімітів, які і на цю зиму залишаться на рівні понад 2 ГВт. Наразі основною перешкодою є недостатня готовність інфраструктури з обох сторін кордону для підвищення потужностей.
Ключовим елементом, що впливає на ефективність імпорту, залишається тарифна політика України. Держава продовжує контролювати ціни на імпорт електроенергії в ручному режимі, використовуючи механізм цінових обмежень. Цей механізм встановлює максимальну ціну, яку імпортери не мають права перевищувати.
Національна комісія, що відповідає за регулювання ринку комунальних послуг (НКРЕКП), має намір зберегти діючий тариф для наступного опалювального сезону. У той же час, ряд приватних компаній закликає НКРЕКП дозволити закупівлю імпортної електроенергії за вищими цінами. Експерти, опитані LB.ua, вважають, що наразі не повинно виникнути жодних труднощів з імпортом. Проте, якщо ситуація з цінами на європейському ринку зміниться, Регулятору слід швидко реагувати і бути готовим до підвищення цін.
