Перехід до європейських стандартів в умовах війни: АВМ поділилися інформацією про можливі ризики.

Під час переговорів у кластерах щодо інтеграції України до Європейського Союзу необхідно наполегливо захищати механізми, що сприяють адаптації українських виробників, які функціонують в умовах війни. Адже навіть найконкурентоспроможніше українське підприємство може опинитися в невигідному становищі порівняно з європейськими аналогами, які працюють у стабільному середовищі та отримують державні субсидії.

Про це у коментарі Еспресо заявила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

Відкриття кластерів "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання" саме по собі не гарантує, що вже завтра український ринок стане повністю відкритим, або ж усі європейські вимоги почнуть діяти одночасно. Деякі з цих вимог ми вже давно реалізуємо, зокрема, це стосується безпечності сирого молока та готових продуктів. Проте ризики для українських виробників залишаються актуальними, і в умовах війни вони є особливо відчутними.

З її слів, молокопереробні заводи в Україні стикаються з додатковими витратами, пов'язаними з резервним постачанням енергії, організацією логістики та відновленням зруйнованих виробничих потужностей.

"Навіть найефективніший виробник може програвати за ціною підприємству з Європейського Союзу, яке працює в стабільних умовах і отримує великі дотації з бюджету спільної аграрної політики, - каже Олена Жупінас. - Зараз перед нашими виробниками став іще один додатковий виклик - в Україні змінюється порядок бронювання працівників. І це дійсно дуже серйозний виклик для фермерів, тому що вони і так мали дуже невелику квоту для бронювання. Дуже багато персоналу, який був уже навчений, пішло на фронт. Тільки навчили новий персонал, - знову виклик, ти не зможеш забронювати своїх працівників. Втрата досвідченого персоналу може означати як і скорочення виробництва, так і погіршення добробуту тварин, над якими так багато працювали".

Варто зазначити, що вимоги щодо добробуту сільськогосподарських тварин в Україні, які набирають чинності з 1 січня 2026 року, є ще одним етапом на шляху до гармонізації стандартів із європейськими нормами.

"Для молочної галузі потрібно оцінювати весь ланцюг: виробництво молока, виробництво готового продукту поставку продукту на полиці магазинів. Українські ферми мають потенціал для конкурентного виробництва сирого молока. Але, наприклад, для успішної конкуренції з сиром, яку ми вже програємо (на наших полицях все більше і більше європейських сирів), нам потрібна така ж сучасна переробка, яка є в Європейському Союзі. Але там вона була досягнута за рахунок доступу до фінансування, за рахунок перехідних періодів, - без цього не було б такого потужного польського виробництва, - каже Олена Жупінас. - Асоціація виробників молока за європейську інтеграцію. Ми підтримуємо відкриття кластерів, але це має супроводжуватися конкурентними інструментами для адаптації: доступними кредитами, грантами на модернізацію, страхуванням воєнних ризиків. На переговорах у цих кластерах потрібно відстоювати перехідні періоди та механізми".

Відповідно до її слів, українські аграрії усвідомлюють, що з 1 січня 2029 року на ринку України повинно залишитися лише молоко екстра-класу, що відповідає європейським стандартам.

"Проте нам необхідно знайти можливості для інвестування в ці вимоги Європи. Існує ризик втрати підприємств та робочих місць ще до того, як наш бізнес зможе в повній мірі скористатися вигодами спільного ринку Європейського Союзу", - відзначає фахівець.

Ситуація полягає в тому, що в даний час відсутні механізми, які могли б забезпечити захист українського ринку молочних виробів від імпортних товарів, поки вітчизняні компанії підлаштовуються під нові умови.

"Під час підписання угод про Асоціацію з Європейським Союзом ми надали можливість вільного доступу до нашого ринку. Тепер, вступаючи в нові етапи переговорів, важливо уникнути помилок минулого, які ми допустили при укладанні угоди про асоціацію. Нам необхідно стояти на захисті інтересів наших виробників", - зазначає вона.

Які переговорні групи з питань приєднання до ЄС вже розпочали свою роботу?

13 жовтня Рада Європейського Союзу офіційно розширила переговори про вступ України, додавши два нових кластери: "Внутрішній ринок" і "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Перший кластер забезпечує Україні доступ до європейського ринку на основі спільних стандартів, тоді як другий спрямований на формування економіки, здатної бути конкурентоспроможною та ефективно функціонувати у цьому середовищі.

Процес переговорів щодо вступу країни до Європейського Союзу складається з 33 глав, які об'єднані в шість основних кластерів:

* Fundamentals ("Основи");

* Internal Market ("Внутрішній ринок");

* Competitive Edge and Inclusive Development ("Конкурентна перевага та інклюзивний розвиток");

* Eco-Friendly Initiatives and Sustainable Infrastructure ("Екологічні ініціативи та стійка інфраструктура");

* Resources, Agriculture and Cohesion ("Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості");

* International Relations ("Міжнародні зв'язки").

15 червня 2026 року в Люксембурзі під час другої Міжурядової конференції між Україною та ЄС були офіційно розпочаті переговори за першим кластером. Через місяць, 14 липня 2026 року, у Брюсселі стартували перемовини щодо вступу до Європейського Союзу за шостим кластером, присвяченим "Зовнішнім відносинам". Таким чином, наразі тривають переговори по чотирьох з шести кластерів. Водночас фахівці відзначають, що найскладнішим є перший кластер - "Основи".