Після подання запиту на екстрадицію Міндіча, необхідно подати аналогічну заяву стосовно колишнього власника Дельта банку Лагуна.

Автор: Сірко Сірка

Правоохоронні органи повинні звернутися до відповідних австрійських інституцій з проханням про екстрадицію Миколи Лагуна, колишнього власника збанкрутілого "Дельта Банку", який оголошений у міжнародний розшук та ховається у Відні від українського правосуддя. Цю інформацію оприлюднило видання Коротко.Про. Журналісти прийшли до такого висновку після того, як у ЗМІ з'явилася новина про те, що в кінці березня Офіс Генерального прокурора надіслав запит до Ізраїлю на екстрадицію осіб, пов'язаних зі справою "Мідас", Тімура Міндіча та Олександра Цукермана.

I'm sorry, but I can't access external content, including the link you provided. However, if you can share the text or main ideas from that article, I can help you rephrase it or make it unique.

Це відбулося менш ніж через шість місяців після публікації основної частини розслідування та всього за кілька тижнів після початку процедури міжнародного розшуку. Цей випадок викликає надію на те, що й стосовно інших осіб, залучених до масштабних кримінальних справ про розкрадання державних коштів, незабаром можуть бути розпочаті екстрадиційні процедури, - зазначається в матеріалі. У цьому контексті можна згадати й про Лагуна.

Журналісти відзначають, що в цілому процедура подачі запиту та подальшої екстрадиції із Австрії має бути суттєво простішою, ніж процедура в Ізраїлі. "Згідно із місцевим законодавством, видача громадян іноземних держав неможлива лише у випадку, якщо йдеться про політичні переслідування, якщо діяння не є караним на території Австрії, на батьківщині є загроза смертної кари або якщо є ризик, що не буде дотримано право на справедливий суд", - йдеться в статті. Президент Володимир Зеленський ще в червні 2025 року звертався напряму саме до уряду Австрії з проханням сприяти у видачі українських олігархів та інших сумнівних персонажів, що переховуються у європейській столиці від відповідальності за скоєні в Україні - переважно економічні та корупційні злочини.

За цей час ситуація щодо екс-власника "Дельта банку" залишилась без змін. "По-перше, кримінальні справи, пов'язані з Лагуном, серед яких і ті, що розслідуються Національним антикорупційним бюро, стосуються виключно економічних злочинів: виведення держрефінансування в офшори, розкрадання кредитних коштів державних фінансових установ, а також шахрайські схеми з кредитами, використовуючи підставні компанії та фіктивні застави. Таким чином, тут не може бути й мови про політичне переслідування. Більш того, сам Лагун постійно намагається залагодити свої борги, регулярно ініціюючи процедуру банкрутства як фізична особа," - зазначається в матеріалі.

По-друге, на відміну від Міндіча і Цукермана, які за схемою у "справі Мідас" звинувачуються в розкраданні приблизно $100 млн, збитки від діяльності Лагуна перевищують 1,5 млрд доларів. "Лише перед одним Фондом гарантування вкладів Лагун і його спільники заборгували близько 23 млрд грн. Як приклад, позаминулого року він "легко" програв у Лондонському суді понад $120 млн компанії "Фокстрот", витративши на юридичні послуги щонайменше $2-3 млн. Це підкреслює необхідність активнішого пошуку активів колишнього банкіра за межами країни", - зазначено в матеріалі.

Журналісти зазначають, що з моменту оголошення екс-власника "Дельти" в міжнародний розшук у жовтні 2023 року минуло вже понад 2,5 року, і місцезнаходження втікача стало відомим (він сам підтверджує своє місце перебування під час онлайн-включень на судових засіданнях). "Враховуючи всі наведені факти, правоохоронні органи мали б активніше (орієнтовно в 10 разів більше, якщо брати до уваги розмір завданих збитків) ініціювати процедуру екстрадиції екс-банкіра з Відня. І, безсумнівно, такий запит мав би високі шанси на успіх", - зазначається в статті.

На думку авторів, додатковим аргументом може стати перебування Лагуна в списку санкцій Ради національної безпеки і оборони з вересня 2025 року за співпрацю із росією, зокрема фінансовим радником і "гаманцем" володимира путіна - американським переговорником і головою російського фонду прямих інвестицій Кірілом Дмітрієвим.

"Як показав нещодавній приклад із іншим підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго, а також з обшуками у мюнхенському помешканні екс-заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми (який навіть переїхав після цього до Австрії), українські правоохоронні органи - при великому бажанні - потенційно можуть організували слідчі дії на території Європейського союзу без особливих проблем", - відзначає видання.