Простір для нових російських акцій дестабілізації. Чи недооцінює Німеччина загрози, пов'язані з партнерством із "Росатомом"?
З моменту початку повномасштабної війни Європейський Союз активно зменшує свою залежність від російських енергоресурсів. Це стосується газу, нафти та вугілля — практично в усіх галузях цей напрямок вже став остаточним.
Ядерна енергетика продовжує бути одним з небагатьох винятків.
Саме з цієї причини отримання дозволу на збільшення виробництва ядерного палива для реакторів радянського дизайну ВВЕР французькою компанією Framatome в Німеччині стало приводом для жвавої дискусії.
Прихильники проєкту називають його кроком до диверсифікації постачання палива для європейських атомних електростанцій.
Проте існує фундаментальне запитання: чи можна говорити про справжню диверсифікацію, якщо нове виробництво будують із використанням технологій російської "ТВЕЛ" - паливного дивізіону компанії "Росатом"?
У публічних дебатах часто виникають суперечки про те, чи співпраця з "Росатомом" може призвести до виникнення нових загроз для безпеки.
Найбільш вражаюче приховане не в самому вирішенні, а в обставинах, що його оточують.
Хоч це може здаватися парадоксальним, найбільш переконливим свідченням щодо безпеки виявився не голос критиків проєкту, а сам дозвіл, оприлюднений урядом Нижньої Саксонії.
Документ детально аналізує сценарії, пов'язані з можливими маніпуляціями паливними компонентами, ризиками використання російського обладнання, шпигунством, диверсіями і втручанням у кіберпросторі. Для кожного з них встановлено окремі додаткові вимоги безпеки.
Наприклад, для специфічних конструкцій пального реакторів ВВЕР планується постачання зварних паливних стрижнів з таблетками, що містять гадоліній, від російського виробника "МСЗ" (рос. "Машиностроительный завод"), який є частиною холдингу "ТВЕЛ".
У дозволі окремо аналізується ризик свідомих маніпуляцій з ними перед відправкою до Німеччини.
Зокрема, існує потенціал для розміщення всередині сторонніх субстанцій чи матеріалів, у тому числі й вибухонебезпечних.
Саме тому передбачено стовідсоткову перевірку таких стрижнів сканером, додатково один стрижень з партії може бути відкритий і досліджений зсередини в якості зразка.
Інша ситуація пов'язана з апаратурою та програмним забезпеченням, які надає компанія "ТВЕЛ" для виробничих потреб.
Дозвіл враховує можливість того, що обладнання або програмне забезпечення можуть бути навмисно змінені до прибуття на завод у Лінгені, що може вплинути на якість виготовлених паливних елементів або призвести до дефектів у паливних збірках. Тому апаратні частини систем управління повинні проходити незалежну перевірку. Крім того, вихідний код, включаючи програмне забезпечення для програмованих логічних контролерів та візуалізаційних систем, повинен бути підданий незалежній перевірці на наявність прихованих, модифікованих або непотрібних функцій. Інформаційно-технологічна та операційна інфраструктура, постачена російським "ТВЕЛ", також має бути ізольована від інших систем заводу.
Спеціальний розділ умов торкається загроз, пов'язаних із шпигунською діяльністю та диверсійними актами.
Доступ на підприємство представників "ТВЕЛ", "Росатому" та пов'язаних з ними осіб заборонено. Контакти (як спілкування телефоном, так і листування) з ними обмежені необхідністю та мають відбуватися за принципом "чотирьох очей".
Однак ця заборона не є виключною. Доступ все ще може бути дозволений у виняткових випадках після дотримання спеціального плану з мінімізації ризиків, перевірки надійності Міністерством довкілля Нижньої Саксонії та попереднього схвалення органом ядерного нагляду.
Ці захисні механізми знижують ймовірність ризику, але не виключають його повністю.
Адже залишається людський фактор та необхідність дотримання встановлених правил.
Іншими словами, наявність дозволу не заперечує можливості виникнення ризиків. Скоріше, він ґрунтується на припущенні, що ці ризики є настільки суттєвими, що потребують впровадження спеціальних систем контролю.
Це надзвичайно суттєва різниця.
Документ не стверджує, що російські технології автоматично перетворюють виробництво на небезпечне. Проте він визнає, що їх запровадження породжує нові ризикові сценарії, які не могли б виникнути без цієї співпраці.
Заходи, визначені у дозвільних умовах, здатні значно знизити ймовірність виникнення подібних ситуацій. Проте їхня мета полягає в управлінні ризиками, а не в повному викоріненні джерела їхнього виникнення - російської державної корпорації.
Не лише аспекти безпеки.
Економічний аспект також має велике значення: проєкт розширення заводу в Лінгені представлений як метод зменшення залежності від Росії. Проте нове виробництво базується на російських ліцензіях, технологічних знаннях, спеціалізованій апаратурі та окремих елементах.
Отже, деяка частина технологічної залежності залишається.
ЇЇ лише переносять на територію Європейського Союзу.
Про це говорять самі німецькі посадовці, тож дискусія точиться і всередині країни.
Проте існують суттєві обмеження, пов'язані з дозвільною процедурою в Німеччині. У зазначеному документі чітко вказується, що питання енергетичної залежності та безпеки постачання енергії в Європі не враховуються як критерії для ухвалення рішень.
Тобто стратегічні, економічні та геополітичні ризики не є предметом розгляду під час надання дозволу для атомно-енергетичного виробництва. І саме рішення не оцінює, чи відповідає модель довгострокової технологічної співпраці Framatome із "Росатомом" стратегічним інтересам Німеччини та ЄС.
Однак це питання виходить за рамки даної процедури.
Це породжує ключове стратегічне питання: якщо в найближчі кілька років Європейський Союз посилить санкції проти російського ядерного сектору або зовсім відмовиться від цих технологій, наскільки швидко зможе адаптуватися виробництво? Чи не станеться так, що вкладені сьогодні кошти доведеться скоротити значно раніше, ніж вони почнуть приносити прибуток?
Відповідей на ці питання поки що немає.
Дорожня карта REPowerEU щодо припинення російського енергетичного імпорту, представлена у травні 2025 року, передбачає скорочення залежності, зокрема і в ядерному секторі. Також Європейський Союз уже фінансує створення повністю європейського палива для реакторів типу ВВЕР. Зокрема, проєкт SAVE у рамках програми Horizon Europe, який координує сама Framatome, має створити паливо з європейським дизайном, виробництвом і ланцюгом постачання без російських технологій.
Отже, проект у Лінгені перевищує просту формальну відповідність вимогам німецького дозволу на виробництво: він ставить запитання, чи відповідає створення нової технологічної залежності від компанії "ТВЕЛ" стратегії, яку ЄС має намір реалізувати у своїй енергетичній політиці.
На сьогодні в сфері європейського виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР існують дві окремі моделі, які активно впроваджуються.
Перша стратегія передбачає поступове зменшення залежності від російських технологій. Друга ж інтегрує певні елементи цієї залежності у структуру ЄС. Проте обидва варіанти не можуть залишатися актуальними вічно. Рано чи пізно необхідно буде ухвалити рішення.
Значно більше, ніж один завод
Дискусія навколо проєкту давно перетнула фокус однієї додаткової виробничої лінії. Йдеться про те, як саме Європа розуміє свою стратегічну автономію.
Саме тут логіка дозволу на виробництво стикається зі стратегічною логікою ЄС.
Ліцензійний орган відповідає лише на питання, чи можна мінімізувати конкретні безпекові ризики до прийнятного рівня - і, як підкреслено вище, повністю усунути їхнє джерело він не може.
Європейська політика, у свою чергу, повинна зосередитися на іншому питанні: чи доцільно ризикувати створенням залежності від російських технологій у критично важливій інфраструктурі, враховуючи, що стратегічне завдання ЄС полягає в просуванні в зовсім інший бік?
Отже, навіть після отримання дозволу, обговорення щодо розширення виробництва в Лінгені залишається актуальним. Встановлені умови безпеки відкривають можливості для юридичної оцінки їх адекватності у відповідності до стандартів §7(2) Закону про атомну енергію Німеччини. Таким чином, наступним кроком може стати оскарження ухвали.
На політичному ж рівні залишається ширше питання: чи не суперечить сам факт такого рішення загальноєвропейському курсу на відмову від російських енергоресурсів. Особливо на тлі активізації диверсій та інших гібридних операцій РФ у Європі.
Цей матеріал створено завдяки підтримці Міжнародного фонду "Відродження" в рамках ініціативи "Посилення енергетичної стійкості України". Важливо зазначити, що зміст відображає думку автора і не завжди відповідає офіційній позиції Міжнародного фонду "Відродження".
