Рауль Кастро, вперше за три десятиліття, не брав участі у ключовому революційному мітингу на Кубі, повідомляє WP.

Гавана стикається з серйозними відключеннями електроенергії, нестачею товарів та зростаючим тиском з боку Вашингтона.

Економічна ситуація на Кубі стає все складнішою через вихід іноземних компаній: країну покидають готельні мережі, авіаперевізники, а також платіжні системи Visa та Mastercard. На фоні цих подій уряд організував традиційний мітинг з нагоди 73-ї річниці нападу на казарми Монкада та Карлоса Мануеля де Сеспедеса, що вважається початком революційної боротьби проти диктатури Фульхенсіо Батісти. Вперше за останні тридцять років колишній президент Рауль Кастро не з'явився на цій церемонії. Про це повідомляє The Washington Post.

На Кубі в неділю провели традиційний мітинг на честь однієї з найважливіших дат в історії революції. Водночас колишній президент країни Рауль Кастро помітно був відсутній на церемонії. Це сталося вперше щонайменше за останні три десятиліття. Жодних пояснень щодо відсутності 95-річного політика влада не надала.

Президент Куби Мігель Діас-Канель на заході озвучив привітання від Рауля Кастро для своїх співвітчизників. Ця акція відбулася в місті Пінар-дель-Ріо на сході країни. Щорічна церемонія присвячена історичним подіям 26 липня 1953 року, коли брати Фідель і Рауль Кастро здійснили напад на казарми Монкада та Карлос Мануель де Сеспедес у східній частині Куби.

Операція проти режиму колишнього диктатора Фульхенсіо Батісти завершилася невдачею. Однак саме її вважають початком революційної боротьби, що завершилася перемогою повстанців 1 січня 1959 року.

Востаннє Рауль Кастро з'являвся на публіці у червні. Тоді він був присутній на заході, присвяченому створенню Міністерства внутрішніх справ. До цього колишнього президента бачили 1 травня під час святкування Дня праці.

Рауль Кастро більше не обіймає жодних офіційних посад. Проте він зберігає значний символічний вплив у політичному житті Куби. Нещодавно його також назвали одним із учасників переговорів із США. Контакти відбувалися після запровадження Вашингтоном енергетичного ембарго проти острова.

Вранці в неділю перед численною аудиторією, що тримала кубинські прапори, виступив Мігель Діас-Канель. У своїй промові він спростував звіт Державного департаменту США, який був опублікований минулого тижня. У цьому документі Кубу звинуватили в тому, що вона протягом багатьох років здійснювала діяльність лівої шпигунської та пропагандистської мережі, спрямованої проти США та країн Латинської Америки.

"Щоденно вони висловлюють загрози революцією, а щотижня вводять нові санкції проти кубинських підприємств та посадовців," — підкреслив Діас-Канель.

У травні Раулю Кастро у США висунули звинувачення у вбивстві та інших злочинах. Йдеться про його ймовірну причетність до знищення двох цивільних літаків у 1996 році поблизу узбережжя Куби. Ці літаки експлуатували кубинські емігранти з Маямі. Уряд Куби категорично відкинув звинувачення американської сторони.

В даний момент країна проходить через один із найскладніших етапів у своїй історії взаємин зі Сполученими Штатами. Президент США Дональд Трамп висловлював сподівання щодо можливості отримання контролю над островом після нападу на Венесуелу, що відбувся в січні. Протягом багатьох років ця країна була важливим партнером для Куби.

Вашингтон також запровадив нафтове ембарго. Воно фактично паралізувало кубинську економіку та посилило тиск на владу з вимогою змінити політичну й економічну модель.

"Куба опинилася під ударом хладнокровно спланованого геноциду", -- заявив Діас-Канель.

Він звинуватив команду Трампа в реалізації політики жорсткого тиску та посиленого економічного задушення Куби. Щоденні відключення електроенергії на острові тривають більше 20 годин. Це призвело до скорочення робочих змін і часткової зупинки промислового виробництва.

На острові також загострився дефіцит води та медикаментів. Куба вже п'ять років переживає важку кризу. Її поглибили попередні американські санкції та внутрішня фінансова реформа, яка спричинила різке зростання інфляції.

На фоні погіршення економічної та фінансової ситуації в країні, численні міжнародні корпорації вирішують залишити її територію. Серед них варто відзначити іспанську готельну мережу Meliá. Крім того, з Куби пішли платіжні системи Visa і Mastercard. Авіакомпанії Air Canada та Air France також або скоротили, або зовсім призупинили свої рейси до Куби.

Нагадаємо, що на тлі різкого загострення відносин зі США кубинські посадовці обговорювали можливість застосування російських та іранських дронів проти американських цілей. За даними розвідки, серед потенційних об'єктів називали базу в Гуантанамо, військові кораблі та штат Флорида. Із 2023 року Гавана отримала понад 300 безпілотників і розмістила їх у стратегічних районах острова. Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту на Кубу застеріг місцеву владу від участі у бойових діях.