Росія переміщує свою гібридну війну на територію Німеччини. Берлін активно розвиває стратегії для реагування на диверсії та атаки на критично важливу інфраструктуру.
Німецький уряд уперше прямо поклав на росію відповідальність за спробу диверсії з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле. У Берліні вже говорять не про окремий інцидент, а про системну кампанію диверсій, шпигунства, кібератак і дезінформації проти держав, що підтримують Україну. Майже одночасно невідомі атакували високовольтну інфраструктуру біля електростанції Яншвальде, а поліція почала розслідувати навмисне пошкодження підстанції поблизу Кельна. Зв'язку між цими інцидентами поки не встановлено, але вони загострили одне питання: наскільки Німеччина готова до війни, яку формально війною не називають.
Лейпциг: Берлін більше не говорить про "можливий російський слід"
1 вересня, майже місяць після невдалої спроби нападу на аеропорт Лейпциг/Галле, уряд Німеччини нарешті вирішив відкрито висловити свою позицію і офіційно звинуватив Росію в цьому інциденті, відмовившись від обережних висловлювань.
За інформацією t-online, міністр внутрішніх справ Александер Добріндт зазначив, що результати поліцейського розслідування, методи атаки та дані розвідки свідчать про відповідальність Росії. Він підкреслив, що конструкція безпілотника, його елементи та вибухівка вже знайомі німецьким правоохоронцям з попередніх російських гібридних операцій та конфлікту в Україні.
"Спроба нападу на аеропорт Лейпцига 4 серпня вписується у встановлену модель російських гібридних операцій у Європі", - заявив Добріндт.
Це не просто випадок з появою невідомого безпілотника над аеропортом. За інформацією Die Zeit і The Guardian, дрон, що ніс близько 600 грамів вибухівки, вдарився у крило припаркованого українського Ан-124, і це сталося в зоні паливних баків. Проте вибухівка не спрацювала. Літальний апарат виявили лише через кілька годин. Перші повідомлення про наявність боєприпасів на борту українських літаків виявилися неправдивими: вони були порожніми.
Федеральна прокуратура перебрала розслідування і кваліфікувала інцидент як серйозний напад на транспортну та логістичну інфраструктуру Німеччини. Німецький суспільний мовник Deutschlandfunk повідомляв про рішення прокуратури та деталі слідства.
Розслідування: укриття, передавач та ще один безпілотник.
Die Zeit повідомляє, що правоохоронці розслідують діяльність двох підозрюваних. Слідчі виявили приховане сховище неподалік аеропорту, сліди ретрансляційної станції в Курсдорфі та ще один безпілотник у Кабельскеталі.
Всі ці факти свідчать не про спонтанний запуск окремого пристрою, а про ретельно сплановану операцію з низкою складових та заздалегідь налагодженою системою управління.
Die Zeit також інформувала про те, що правоохоронці виявили ще один безпілотник та залишки військової вибухівки. Приблизно через 20 хвилин після першого інциденту інший малий літальний апарат зіткнувся з вантажним літаком DHL, який через закриття аеропорту змушений був припинити посадку. Літак, отримавши незначні ушкодження, успішно приземлився в Ганновері.
Ще до офіційного висновку уряду Die Zeit описувала головну дилему Берліна: надто жорстка відповідь дає москві привід говорити про "ескалацію Заходу", а надто слабка може бути сприйнята кремлем як запрошення перевірити наступну межу.
"Хоча ми не знаходимося в стані війни, щоденно стикаємось із загрозами гібридного конфлікту."
Ось як охарактеризував ситуацію після інциденту Александер Добріндт. За інформацією Deutschlandfunk, він зазначив, що стратегічне завдання ворожих країн полягає в тому, щоб політично та соціально підважити Німеччину. Для досягнення цієї мети застосовуються шпигунство, саботаж, кібератаки та таємні операції.
The Guardian зазначає, що федеральний уряд розглядає Лейпциг як частину ширшої російської кампанії гібридної війни проти Німеччини та Європи - через диверсії, дезінформацію й атаки на інфраструктуру, які завдають шкоди, але залишаються нижче порога формального воєнного конфлікту.
Згідно з оцінками Берліна, Росія забезпечила потрібні ресурси, експертні знання та організаційні структури, а безпосередніми виконавцями могли стати найняті посередники.
Ця стратегія знижує витрати на проведення операції, знижує ризики для розвідувальних агентств і робить більш складним визначення осіб, які стоять за нападом.
Німеччина відповідає росії
Після оголошення результатів розслідування уряд Німеччини представив комплекс заходів у відповідь: закриття останнього російського консульства в Бонні, вжиття заходів для припинення функціонування Російського дому науки і культури в Берліні, введення нових санкцій, посилений контроль за в'їздом громадян Росії та активізацію тиску на російський "тіньовий флот".
The Guardian акцентує на політичній значущості цього рішення: Німеччина не лише відкрито вказала на росію, але й негайно асоціювала звинувачення з певними наслідками.
Handelsblatt ще перед пресконференцією повідомляв із посиланням на джерела у структурах безпеки, що слідчі вважають участь російської держави фактично встановленою. Після заяви уряду видання зафіксувало важливу зміну: Берлін відмовився від колишньої обережності й назвав росію організатором атаки.
Водночас Handelsblatt ставить складне питання: чи перетворяться оголошені заходи на справжнє покарання, чи залишаться лише черговими політичними "ударом", з якими Москва зможе впоратися.
Чи буде цієї відповіді достатньо?
Tagesspiegel нагадує, що канцлер Фрідріх Мерц обіцяв: організатори атаки "заплатять". Тому оцінювати німецьку відповідь варто не за кількістю оголошених заходів, а за тим, чи створять вони для москви відчутні витрати.
Одним із таких напрямів видання називає тиск на російський "тіньовий флот", який допомагає обходити нафтові санкції та зберігати доходи від експорту.
Süddeutsche Zeitung описує нинішнє протистояння як розширення "сірої зони" між миром і війною. Такі атаки достатньо небезпечні, щоб завдати реальної фізичної шкоди, але навмисно залишаються нижче рівня, який автоматично спричинив би військову відповідь.
Саме в цьому і полягає перевага гібридної стратегії: агресор має можливість поступово нарощувати інтенсивність насильства, щоразу випробовуючи, де саме противник встановлює свої межі.
Чому викликає критичні зауваження Мерц?
t-online вважає, що пряме звинувачення Росії давно назрівало, але в критичний момент перед камерами повинен був з'явитися сам канцлер. Мерц неодноразово обіцяв вжити заходів, тому, на думку видання, саме він мав від імені країни ясно заявити: Німеччина усвідомлює агресію і готова до захисту.
Видання також висловлює сумніви щодо ефективності вже анонсованих заходів у стримуванні. Закриття консульства та російського дому було очікуваним кроком, однак навряд чи це суттєво вплине на зміни у політиці Кремля.
Москва відкидає всі звинувачення та звинувачує Берлін у загостренні ситуації.
росія очікувано відкинула звинувачення.
Як повідомляє t-online, путін назвав німецькі санкції "черговою серйозною помилкою", поставив під сумнів докази й назвав представлені матеріали "сфальсифікованими". Він також спробував перенести дискусію у внутрішньополітичну площину, заявивши, що реакція уряду Мерца нібито пов'язана з виборчими кампаніями і суперечить "інтересам німецького народу".
Tagesspiegel наводить і реакцію речника кремля Дмитра Пєскова, який заявив, що Німеччина рухається шляхом ескалації.
У випадках подібного роду це звична обставина: частина свідчень отримана з розвідувальних джерел і не може бути розголошена, оскільки це може загрожувати безпеці джерел і методів їх здобуття. Москва використовує неможливість оприлюднення всіх доказів, щоб заперечувати самі звинувачення.
Союзники висловили свою підтримку Берліну.
Згідно з повідомленням The Guardian, НАТО та європейські союзники висловили свою підтримку Берліну. Німеччина надала інформацію про наявні докази, а партнери підкреслили, що гібридні атаки на одну країну впливають на безпеку всього Альянсу.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що такі атаки не залишаться без чіткої відповіді.
Берлін водночас підкреслив: російські операції не змінять рішучості Німеччини підтримувати Україну - саме цю підтримку експерти називають однією з головних причин російського тиску.
Яншвальде: акт саботажу енергетичної інфраструктури.
Практично в один і той же час, коли Лейпциг досяг своєї політичної вершини, у Бранденбурзі стався ще один важливий інцидент. Невідомі особи на підстанції Turnow-Preilack, що розташована поблизу вугільної електростанції Яншвальде, намагалися свідомо викликати короткі замикання на високовольтних лініях. Як повідомляє rbb24, від підстанції Preilack йде одна з двох основних ліній, які постачають електроенергію до Берліна; вона також має важливе значення для Бранденбурга та частини Саксонії. Енергетична компанія LEAG охарактеризувала цей інцидент як атаку на підстанцію, через яку електрична енергія з Яншвальде потрапляє до мережі 50 Гц.
Згідно з даними t-online, зловмисники застосували саморобні механізми з метальними снарядами для того, щоб кидати провідниковий матеріал на лінії з надвисокою напругою, що призвело до виникнення короткого замикання.
Міністр внутрішніх справ Бранденбурга Ян Редманн оголосив, що у двох випадках план виявився успішним, хоча кілька інших спроб не дали результатів. Поліція виявила ще не менше десяти аналогічних пристроїв.
Свідки помітили вогняний снаряд, але, за словами Редманна, це, ймовірно, був результат короткого замикання, а не вибух бойового заряду. Ці пристрої були спеціально створені для здійснення атак, а не просто модифікованими феєрверками.
Один із блоків електростанції автоматично відключився. Масштабних перебоїв в електропостачанні вдалося уникнути.
Запобігти масштабному відключенню в той день вдалося, зокрема, завдяки значній продуктивності сонячних та вітрових електростанцій.
Зв'язок Росії з Яншвальде наразі не підтверджено.
Міністр Редманн заявив, що слідство розглядає всі версії. У регіоні вже були напади на енергетичну інфраструктуру з боку ліворадикальних угруповань, але правоохоронці не виключають і участі іноземної держави.
На початку року ліворадикальна організація Vulkangruppe взяла на себе відповідальність за атаку на електричну інфраструктуру поблизу Берліна, в результаті чого без електропостачання опинилися десятки тисяч домогосподарств, а також підприємства, лікарні та заклади для літніх людей.
Отже, наразі немає підстав вважати, що атака в Яншвальде була здійснена Росією. Проте, цей інцидент свідчить про те, наскільки легко можна спробувати зірвати функціонування критично важливих елементів енергетичної інфраструктури за допомогою досить простих методів.
Ще одна електрична підстанція з'явилася неподалік від Кельна.
Лише через кілька годин після подій у Бранденбурзі з'явилася інформація про ще один загадковий випадок - цього разу в Берггаймі, недалеко від Кельна.
Згідно з інформацією, наданою t-online, близько 20:00 до правоохоронців надійшов виклик через проблеми в роботі електричної підстанції. Після первинного розслідування, слідчі повідомили, що технічна несправність не є причиною інциденту.
"За нинішнім станом розслідування ми виходимо не з технічного дефекту, а з навмисної дії, кримінального злочину", - повідомив представник поліції.
Мотив і виконавців поки не встановлено.
Разом ці інциденти посилюють дискусію про фізичний захист критичної інфраструктури - незалежно від того, хто зрештою за ними стояв.
Лейпциг виявив вразливість самої Німеччини.
Після здійснення атаки виникло нове питання: яким чином дрон із вибухівкою зміг дістатися до одного з найзначніших вантажних аеропортів країни. Аналітики вказують на дві основні проблеми: Росія активізує свої гібридні атаки, в той час як Німеччина недостатньо швидко модернізує свою систему оборони.
Ніко Ланге: нам вдалося уникнути катастрофи завдяки щасливому випадку.
Засновник Інституту аналізу ризиків та міжнародної безпеки IRIS Ніко Ланге в інтерв'ю Deutschlandfunk заявив, що Німеччина відстає і у виявленні малих безпілотників, і в їх нейтралізації.
Його висновок полягає в тому, що атаку в Лейпцигу фактично не зупинив ніхто. Те, що вона не призвела до катастрофічних наслідків, стало скоріше результатом випадковості, аніж ефективності системи оборони.
У виданні Tagesspiegel Ланге висловив думку ще більш категорично: Німеччина багато говорить про ризики, але недостатньо активно тренується для виявлення та нейтралізації безпілотників. "Ми скаржимося на жахливу ситуацію, замість того, щоб вжити заходів", - зазначив він.
На його думку, проблема полягає не стільки у відсутності технологій, скільки в недостатній швидкості їх впровадження, а також у нестачі сенсорів, визначених повноважень і готовності установ приймати відповідальність.
Handelsblatt доходить схожого висновку: німецька система повітряного спостереження створювалася для інших загроз і значно гірше бачить малі безпілотники на низьких висотах.
У цьому й полягає асиметрія: дешевий дрон може змусити державу витрачати значно більше на радари, сенсори, РЕБ і засоби перехоплення навколо аеропортів, електростанцій, військових баз та інших критичних об'єктів.
Клаудія Майор: "сіра зона" перетворюється на звичне явище
Клаудія Майор, німецька спеціалістка в сфері оборони та старша віцепрезидентка Німецького фонду Маршалла США, у розмові з Die Zeit охарактеризувала напад у Лейпцигу як прояв "нової інтенсивності та нового рівня гібридної загрози".
Майор вважає, що ці дії є частиною загальної російської стратегії, спрямованої на залякування населення, підбурювання нестабільності та зниження рівня підтримки України.
Вона вважає, що "сіра зона" між миром і війною перетворюється для Європи не на короткочасне явище, а на постійну реальність. Відповідь повинна включати зміцнення держав, стримування агресії з боку Росії, а також тривалу військову та фінансову підтримку України.
Ключовим є також реагування після самої атаки: Кремль спостерігає за тим, як оперативно визначаються винуватці, чи є у союзників довіра до висновків Берліна, чи виникають розбіжності з приводу "ескалації", а також чи відбуваються зміни у політиці стосовно України.
Лейпциг як випробування німецької стриманості.
Після 1 вересня ключове питання полягає не тільки в тому, хто був ініціатором атаки в Лейпцигу, а й у здатності Берліна перетворити формальні звинувачення на ефективні заходи стримування.
Die Zeit до ухвалення рішення урядом підкреслювала складність ситуації: якщо реакція на все більш ризиковані дії не змінюється, ворог може вирішити, що й наступний крок ескалації залишиться безкарним.
Охорона аеропортів, електричних станцій та військових споруд зменшує шанси на успішне виконання атаки. Проте, система стримування повинна також підвищувати вартість самої спроби.
Йдеться про активнішу контррозвідку, ліквідацію агентурних мереж, обмеження можливостей російських спецслужб працювати під дипломатичним прикриттям, санкції проти конкретних структур, тиск на фінансові потоки та "тіньовий флот", а також тіснішу координацію розвідок країн НАТО.
У цьому контексті закриття консульства та російського дому є не лише дипломатичним кроком, а й спробою обмежити інфраструктуру, що може бути використана російськими спецслужбами.
Лейпциг може стати для Німеччини точкою переходу від реакції на окремі інциденти до системної політики гібридного стримування. Для цього Берліну доведеться одночасно посилювати протидронову оборону, контррозвідку й захист критичної інфраструктури - і не дозволити російському тиску послабити підтримку України.
