Розвідувальна інформація та Starlink в Україні: аналіз ситуації та можливі наслідки, - Фокус

Київ зазнає ударів балістичних ракет без жодних попереджень від союзників, а бойові операції зриваються через перебої зі Starlink. Тим часом Трамп стверджує, що розвідувальні дані все ж надаються. Що ж відбувається з американською підтримкою? Фокус досліджував, наскільки ці труднощі обмежують можливості України та чому фахівці по-різному трактують дії Вашингтона.

У Києві вже другу ніч поспіль відбуваються атаки балістичними ракетами, при цьому Володимир Зеленський зазначає, що попереджень від міжнародних партнерів не надходить. Російські удари тривають, незважаючи на "енергетичне перемир'я", оголошене Дональдом Трампом. У той же час, Сполучені Штати вимагають від України зупинити удари по російським нафтопереробним заводам, погрожуючи призупиненням розвідувальної підтримки.

Зеленський поділився інформацією про ці погрози в інтерв'ю для NPR, зазначивши, що українські генерали отримали попередження під час спілкування з американськими військовими. Водночас, Трамп заперечує будь-які зупинки в обміні інформацією і стверджує, що Сполучені Штати й надалі підтримують Україну, надаючи їй розвідувальні дані.

У Повітряних силах підкреслюють, що Україна продовжує отримувати розвідувальну допомогу від своїх партнерів. Юрій Ігнат зазначив, що повідомлення про балістичні запуски – це лише одна зі складових інформації, яку отримують Сили оборони. Партнери також діляться даними про переміщення російських військових, логістичні аспекти, оборонні підприємства та підготовку авіації до можливих атак. Отже, відсутність конкретних попереджень про удари не свідчить про завершення обміну інформацією. Однак на фоні американських погроз це викликає додаткове занепокоєння щодо надійності такої підтримки.

В ніч на 14 жовтня виникли нові труднощі з системою Starlink. Першим про це повідомив Сергій Стерненко, а згодом цю інформацію підтвердив радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов. Він зазначив, що компанія SpaceX обмежила функціонування терміналів військового пакета StarShield під час пересування зі швидкістю понад 160 км/год. Військові не були заздалегідь попереджені, внаслідок чого зірвалися кілька важливих місій. Як повідомив Стерненко, звичайні термінали продовжують працювати, а його припущення про можливу причетність адміністрації Трампа до цих обмежень поки що не має підтвердження.

Розвідувальна інформація залишилася доступною: чому не потрібно вбачати "зраду" у діях США.

Відсутність сигналів про російську балістику не свідчить про те, що США припинили обмін розвідувальною інформацією з Україною. Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов у коментарі для Фокусу підкреслює важливість розрізнення цих аспектів і закликає не поспішати з висновками, поки не з'являться конкретні підтвердження.

"Він підкреслює, що жодних офіційних повідомлень про зупинку обміну розвідувальною інформацією не було ані з української, ані з американської сторони."

Експерт наводить приклад повідомлення про російський танкер з нафтою, який нібито вже прибув до США. Він стверджує, що ця інформація виявилась фальшивою, і підкреслює, наскільки важливо бути обережним щодо новин, особливо на фоні загострення відносин між Києвом і Вашингтоном. Снєгирьов також не виключає, що американська передвиборча кампанія може впливати на такі повідомлення: на його думку, медіа, які критично ставляться до Трампа, можуть поширювати інформацію, що зашкодить його адміністрації.

Окреме питання полягає в тому, кого саме мав на увазі Зеленський, коли згадував про відсутність попереджень.

"Коли український глава держави зазначає, що союзники не надали попереджень, він не має на увазі Сполучені Штати," – акцентує експерт.

Цей момент викликає на пам'ять вислів Емманюеля Макрона від 15 січня 2026 року. Тоді президент Франції зазначив, що його країна забезпечує дві третини розвідувальних можливостей для України, в той час як ще рік тому основну частину такої підтримки надавали Сполучені Штати. Макрон не уточнив, які саме типи інформації включає ця частка.

Тоді виникає питання: про який саме недолік розвідувальної інформації йдеться? Особливо з огляду на те, що європейські партнери мають у своєму розпорядженні власні угруповання супутників з оптичним спостереженням, а також потужні системи радіоелектронної і агентурної розвідки, -- зазначає Снєгирьов.

Він вважає, що питання відсутності попереджень слід ставити всім партнерам, залученим до розвідувальної підтримки України.

Необхідно також з'ясувати, якими саме засобами Росія завдала удару по Києву. Снєгирьов звертає увагу на інформацію з моніторингових каналів, які під час бомбардування повідомляли про можливе використання ракет з комплексів С-400 для атак на наземні об'єкти. Він вважає це одним з можливих пояснень швидкої реакції, а не підтвердженим типом озброєння.

За оцінкою експерта, залежно від ракети дальність може становити приблизно 230-250, 300 або до 400 кілометрів, але підлітний час залишається вкрай коротким.

"Це займе хвилину, дві, максимум три. Отже, відстежувати в реальному часі майже неможливо," -- додає він.

Експерт підкреслює, що американська підтримка виходить за межі просто супутникових знімків і терміналів Starlink. Вона охоплює можливості аналізу великих обсягів даних, які надходять від дронів, супутників і радіоперехоплення. За його словами, це дозволяє українським військам швидко отримувати інформацію, ідентифікувати цілі та діяти за допомогою безпілотників. Час, необхідний для такого обміну та аналізу, експерт оцінює приблизно у 15 хвилин, зазначаючи, що російські сили не мають подібних можливостей у такому масштабі.

Снєгирьов попереджає про небезпеку поспішних обвинувачень на адресу Сполучених Штатів. Однак, навіть у відсутності офіційного підтвердження зупинки обміну розвідувальною інформацією, залишається актуальним політичне питання: якою мірою залежність від американської допомоги надає Вашингтону можливість встановлювати умови для Києва?

Перемови в умовах дисбалансу: чи вдасться Трампу схилити Зеленського до компромісу?

Технологічна залежність України від США обмежує її можливості, проте це не свідчить про те, що Вашингтон матиме змогу нав'язати Києву свої умови. Політолог Олег Постернак у своєму коментарі для Фокусу закликає не вважати теперішню ситуацію безнадійною, проте рекомендує бути готовими до можливого посилення американського тиску.

Він вважає, що обмеження комунікації може слугувати індикатором: адміністрація Трампа бажає вести діалог з Україною, але хоче самостійно встановлювати правила цього діалогу.

"Обмеження швидкості слід сприймати як можливість для дискусії з адміністрацією Трампа, проте на інших засадах. На жаль, ця розмова відбувається в умовах нерівності," - зазначає Постернак.

Експерт у галузі політичних наук підкреслює, що немає офіційних підтверджень щодо зупинки обміну розвідувальною інформацією. Однак технологічна перевага Сполучених Штатів надає Вашингтону важливі інструменти впливу, які Україні важко обійти: зростаюча залежність обмежує можливості для прийняття власних рішень.

Водночас Постернак сумнівається, що такий спосіб тиску дасть адміністрації Трампа бажаний політичний результат.

"Навряд чи президент Зеленський -- та людина, яка ухвалює рішення під таким брутальним, брудним тиском. Якщо американці думали, що вони зламають Зеленського чи український народ, вони дуже помиляються", -- переконаний політолог.

Він вважає, що зміна уряду в Україні могла б допомогти у виконанні американських вимог. Проте на даний момент він не вбачає ані причин для цього, ані обставин, що свідчили б про можливість такого сценарію.

Тому українській владі, вважає Постернак, доведеться працювати дипломатично: намагатися переконати Вашингтон переглянути підхід до України й пояснювати наслідки можливих обмежень. Зокрема, наголошувати, що своєчасна розвідувальна інформація потрібна для захисту цивільного населення та інфраструктури.

Якщо зменшення цієї підтримки призведе до збільшення кількості жертв від російських нападів, це, згідно з думкою експерта з політики, матиме негативні наслідки для репутації США. Цей аргумент Київ може ефективно використовувати у діалозі з американською адміністрацією.

Постернак закликає не перебільшувати масштаби вже визнаних проблем, вважаючи, що медійна істерія заважає об'єктивно оцінити ситуацію. Однак, заспокоюватися поки що не варто. Україні слід підготуватися до можливих складніших умов підтримки з боку США та розробити стратегії дій на випадок подальшого тиску.

Картелі та загроза витоку технологій: альтернативний погляд на американське незадоволення.

Поки Олег Постернак бачить обмеження як потенційний засіб політичного тиску, Дмитро Снєгирьов має іншу точку зору на причини американського незадоволення – його турбує можливість витоку військових технологій. Цю думку він пов'язує з інформацією про можливі зв'язки іноземних солдатів із наркокартелями з Мексики та Колумбії.

Основою для дебатів стали, зокрема, відеоматеріали, опубліковані Al Jazeera. El País описав моменти, на яких один чоловік ідентифікує себе як представника картелю CJNG, а іншого пов'язує з La Chapiza — фракцією картелю Сіналоа. Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум підтвердила, що триває розслідування, проте підкреслила, що справжність записів та обставини появи цих осіб в Україні все ще перевіряються.

Снєгирьов висловлює думку, що проблема може бути пов'язана з підрозділами ГУР, і вважає її більш глобальною, ніж просто присутність окремих мексиканців: він також згадує про можливу участь представників колумбійських картелів. Проте в наведених джерелах немає офіційних підтверджень цих звинувачень стосовно конкретних підрозділів.

Експерт вважає, що ці повідомлення свідчать про зацікавленість Секретної служби США у вивченні українського досвіду у боротьбі з безпілотниками. У розмові з "60 Minutes" заступник директора служби Меттью Квінн зазначив, що їхні команди проводили роботу в Україні та аналізували бойові дії. Проте він не вказав картелі як причину їхньої поїздки.

Снєгирьов зазначає, що загроза для президента США вже має реальні прояви. Перед спробою замаху на Трампа в Пенсильванії у 2024 році, зловмисник застосував дрон неподалік від місця проведення мітингу, що було підтверджено ФБР. Офіційний звіт незалежної комісії також вказав на існуючі труднощі з оперативним запуском системи захисту від безпілотників.

На думку співрозмовника, якщо повідомлення про зв'язки цих бійців із картелями підтвердяться, для Вашингтона це означатиме одразу кілька ризиків: витік технічної інформації, отримання навичок застосування дронів і протидії їм, а також можливий доступ до самих апаратів.

В якості ілюстрації можна згадати ударні дрони Hornet, розроблені американською компанією Perennial Autonomy. Українські ЗМІ повідомляли про їх використання для завдання ударів по російській логістиці на відстані до 150 кілометрів.

Виникла проблема щодо отримання дронів учасниками картелів. Уявіть собі ситуацію: цей Hornet, з радіусом дії 150 кілометрів, може бути застосований для атак на високопосадовців, будь то представники Пентагону або ж Білого дому, - зазначає Снєгирьов.

Він підкреслює важливість врахування суворої імміграційної політики Трампа, що включає посилення охорони кордонів та активну боротьбу з картелями. Згідно з його міркуваннями, потенційний доступ представників цих угруповань до військових технологій мав би спричинити надзвичайно серйозну реакцію з боку США.

"Наші розвідники вкотре продемонстрували, м'яко кажучи, непрофесіоналізм. І це не могло не викликати відповідної реакції з боку Сполучених Штатів. Тобто вона цілком очікувана", -- заявляє експерт, викладаючи свою версію причин американського невдоволення.

Снєгирьов проводить аналогію з Дебальцевською операцією: за його словами, американські радари були передані росіянам в упаковці, разом із документацією, замість того, щоб бути знищеними. Тим часом Радіо Свобода повідомляло про захоплення окремих елементів контрмінометних систем, але не підтверджувало всі зазначені ним обставини.

Експерт висловлює занепокоєння щодо можливості захоплення озброєння, що, на його думку, може пояснити первісні обмеження на використання систем Javelin. Він зазначає, що ці системи були розміщені на Яворівському полігоні, що розташований далеко від лінії фронту. У тому ж матеріалі Радіо Свобода наводиться коментар Юрія Бутусова, який говорить про те, що комплекси зберігаються на складах і їх використання потрібно узгоджувати з США.

"Якщо виникло обурення, важливо зосередитися на корінній причині: Сполучені Штати зіштовхнулися з проблемою потенційного витоку надчутливих технологій та їх використання на своїй території", -- зазначає Снєгирьов.

Він підкреслює важливість американської зброї для українських військових операцій. Ефект від атак на російські транспортні шляхи, який він визначає як "транспортний локдаун", Снєгирьов пов'язує в першу чергу з використанням дронів Hornet, стверджуючи, що саме вони стали ключовими у досягненні цього результату.

Отже, експерт розпочинає свою відповідь на запитання "які подальші дії" з акценту на необхідності усунення ризиків, про які він згадує, а також важливості недопущення проникнення представників картелів у структури розвідки.

Зв'язок між інформацією про картелі, рейдом Секретної служби та актуальними обмеженнями підтримки залишається теорією Снєгирьова. Сам фахівець стверджує, що цю гіпотезу слід розглянути, незважаючи на можливі негативні відгуки щодо нього.

"Я на себе візьму цей удар -- не звикати, як то кажуть. Але має бути об'єктивна картина. Якщо це не виправлять, ми опинимося в повній ізоляції -- політичній і військовій", -- застерігає він.

Різні співрозмовники намагаються пояснити причини невдоволення США, але всі вони підкреслюють, що Україна стикається з залежністю, яка обмежує її можливості. Швидкість, з якою Київ зможе зменшити цю залежність, буде визначати як стійкість його оборонних позицій, так і здатність захищати свої інтереси у взаєминах з Вашингтоном.