Аналітичне інтернет-видання

Семиволос: Призиви до діалогу: суть цього конфлікту не в землях.

Знову лунають заклики до "складних компромісів" з Москвою. Проблема в цих заявах полягає не в їхній відвазі, а в тому, що вони неправильно трактують суть конфлікту. Дехто, можливо, не усвідомлює це, тоді як інші роблять такі висновки свідомо.

Конфлікти бувають ресурсні й ідентичнісні. Ресурсний конфлікт точиться довкола того, що має кожна сторона. Ідентичнісний вирішує, чи має одна зі сторін право існувати.

Ресурси можуть бути розподілені. Межі, квоти та доступ до морських територій можна поділити, але суб'єктність не можна зменшити до тридцяти відсотків. У конфлікті, пов'язаному з ресурсами, компроміс означає завершення. В ідентичнісному конфлікті ж компроміс лише фіксує позицію для наступного етапу, оскільки мета залишається недосяжною.

Мета Москви чітко заявлена. Це "історична єдність", "денацифікація", а на ділі — русифікація навчальних закладів, примусове оформлення паспортів, фільтрація та вивезення дітей з захоплених регіонів, що в підсумку призводить до масового насильства.

Такі дії спрямовані не лише на ресурси, а на саму ідентичність. Справжньою метою цього конфлікту є не територіальні здобутки, а український народ як політична спільнота.

Отже, для Кремля території є не метою, а засобом. Відступ від них не вирішує конфлікту, а лише зміщує лінію фронту і виснажує ресурси опонента. Ті, хто пропонує ресурсні рішення для конфлікту, який не базується на ресурсах, не сприяють встановленню миру. Натомість, вони готують ґрунт для нової війни, яка може відбутися в ще більш несприятливих для нас умовах.

Ця війна є асиметричною. Українська ідентичність не вимагає заперечення російської. Натомість, російський імперський проект прагне знищити українську. Це не просто конфлікт двох ідентичностей, а боротьба на рівні заперечення.

Це очевидні істини. Проте їх доводиться озвучувати знову і знову.

Неможливо досягти порозуміння з тим, хто вважає, що твоя присутність взагалі не має значення.

Витоки

Про автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень

Читайте також