Top tales. 03.10.2026
Ознайомтеся з новим випуском на LIGA.net - топ-10 найцікавіших історій з усього світу.
23 лютого 2022 року Бруно Каль, керівник німецької зовнішньої розвідки, відвідав Київ, впевнений, що російського наступу не станеться. Проте наступного ранку його довелося евакуювати за допомогою союзних спецслужб. Французька розвідка також помилилася щодо можливості вторгнення. Як зазначає The Economist, багато європейських розвідувальних агентств не звертали уваги на попередження, що надходили з США та Великої Британії, і не мали можливості самостійно перевірити цю інформацію. Наразі ж демократичні країни середнього рівня намагаються поліпшити свої розвідувальні можливості. Вони вивчають методи протидії іноземному шпигунству та атакам Росії в так званій «сірій зоні», а також шукають ранні ознаки потенційної війни Росії проти НАТО або вторгнення Китаю на Тайвань, одночасно зміцнюючи військову розвідку на випадок загострення конфлікту.
Ще одним важливим аспектом є політика Дональда Трампа. Тимчасове призупинення обміну розвідданими з Україною викликало занепокоєння серед союзників. Принаймні один з них, поки що не розкритий, вже готується до можливого завершення співпраці в цій сфері зі США. Торговельна війна та заяви Трампа про можливу анексію Канади, Ісландії та, до недавнього часу, Гренландії лише підвищили тривогу європейських країн, які почали побоюватися, що загроза може походити і від самих Сполучених Штатів.
Японія, яка не має можливості для таємної роботи своїх розвідників за межами країни, цього літа заснувала Національну розвідувальну раду та Національне розвідувальне бюро з метою інтеграції інформації з різноманітних джерел. У найближчих планах Токіо — розпочати повноцінну зовнішню розвідку та впровадити нове законодавство проти шпигунських дій з боку Китаю, Росії та Північної Кореї. Однак раніше такі кроки зустрічали опір через негативні асоціації з таємною поліцією часів Другої світової війни.
В Німеччині вплив гестапо та Штазі зумовив жорсткі обмеження для BND. Запропоновані зміни дозволили б службі не лише здійснювати збір інформації, а також виконувати кібератаки та використовувати сили за кордоном без навмисного завдання шкоди цивільним особам. У Швеції розробляється нова зовнішня розвідка, яка вже наступного року почне підготовку оцінок на основі секретних, комерційних та відкритих джерел.
Канада розглядає можливість створення окремої служби зовнішньої розвідки внаслідок вбивства сикхського активіста у 2023 році, в якому підозрюють індійських агентів. Це питання стало ще більш актуальним після непрямих загроз з боку представників адміністрації Трампа про можливе виключення Канади з альянсу "П'яти очей". Наразі канадські спецслужби зосереджені переважно на внутрішніх загрозах. Варто зазначити, що Нідерланди ще в 2002 році об'єднали свої внутрішні та зовнішні розвідувальні служби в AIVD. Новий законопроєкт, що обговорюється, передбачає надання річного мандату для дій проти "очевидних ворогів" без необхідності отримувати окремі дозволи на кожну конкретну операцію.
Автор вважає, що ці зміни повинні підкреслити значимість цих країн для США та забезпечити їх захист, якщо Вашингтон вирішить віддалитися. Хоча керівники розвідувальних служб запевняють у стабільності відносин зі Сполученими Штатами, європейські партнери обережно ставляться до обміну певною інформацією, остерігаючись політичного впливу на розвідку. Водночас, втрата американських експертів ускладнює підтримку традиційних зв’язків, незважаючи на те, що інформація, яку надають США, є надзвичайно цінною, особливо у контексті запобігання терористичним актам.
Отже, у Європі ведуться дискусії про можливість більш глибокої інтеграції, що включає створення структури, подібної до "П'яти очей". Проте, на цьому шляху виникають перешкоди, зокрема ризик витоку конфіденційної інформації, різні оцінки загрози з боку Росії та побоювання щодо можливого проникнення іноземних спецслужб. Розвідувальні підрозділи ЄС проводять узагальнення аналізу зусиль країн-учасниць, але обмін первинними даними на рівні ЄС або НАТО залишається комплексним завданням. Невеликі групи європейських розвідувальних служб вже ведуть спільну діяльність проти Росії та Китаю, розподіляючи обов'язки, координуючи свої дії та обмінюючись отриманими результатами.
Окремим питанням лишається розвідка щодо самих США. За неписаними правилами союзники не шпигують один за одним. Але у 2013 році американський перебіжчик Едвард Сноуден оприлюднив матеріали стеження американських і британських служб за європейськими чиновниками, зокрема за телефонними розмовами Ангели Меркель. І це досить сильно підірвало довіру до Вашингтона.
