Торговельний конфлікт між Китаєм, Європейським Союзом та США: Пекін визначив свої "червоні лінії" перед початком переговорів.

Китай впевнено окреслює межі власної економічної моделі напередодні ключових перемовин із Заходом. Експерти та аналітики кажуть, що Пекін явно не збирається йти на значні поступки ні Вашингтону, ні Брюсселю.

Президент Сі Цзіньпін та його американський колега Дональд Трамп планують цього року нові особисті зустрічі, тоді як Брюссель встановив жовтневий дедлайн для Пекіна щодо врегулювання суперечок. Про це пише видання Reuters.

Зростаючі занепокоєння викликані китайським торговим профіцитом, який перевищує трильйон доларів, в той час як середній торговий дефіцит Європейського Союзу з Китаєм торік складав близько мільярда доларів на день. Країни Західного світу описують економічну політику Китаю як меркантилістську та таку, що суперечить міжнародним торговим нормам.

В Європейському Союзі вважають, що підтримка виробників з боку урядів сприяє Китаю у заповненні світових ринків недорогими товарами. Це, в свою чергу, ставить під загрозу промисловість країн, які намагаються досягти більш рівномірного економічного розвитку.

Стратегія Китаю у відповідь на дії Європейського Союзу та Сполучених Штатів.

Нещодавно Міністерство комерції висловило звинувачення на адресу Західних країн, звинувативши їх у протекціонізмі. Вони охарактеризували тезу про "надлишкові виробничі потужності" Китаю як логічно неспроможну і таку, що приховує справжні мотиви. Паралельно, китайська влада відзначила низький рівень споживання в країні, підкресливши, що це є закономірним наслідком обраної моделі інвестиційного розвитку.

Проте, за словами економіста Сюй Тяньчена,Пекін лише прагне пояснити свою позицію партнерам і чітко окреслює "червону лінію" щодо неприйняття дискримінації китайських компаній. Фахівець вказує на те, що прем'єр КНР Лі Цян намагався замінити наратив про "Китайський шок 2.0" на "Китайську можливість 2.0", однак ця риторика не переконує країни, які відчувають наплив китайського експорту.

Зараз Пекін зменшив обсяги інвестицій через контроль за витратами на рівні місцевої влади, яку критикують за надмірність виробничих потужностей. Влада визнає наявність диспропорцій між попитом і пропозицією та обіцяє зупинити цінові війни, проте наразі не вжито значних структурних реформ.

Які думки висловлюють фахівці?

Головна економістка Азійсько-Тихоокеанського регіону компанії Natixis, Алісія Гарсія-Ерреро, вважає, що епізод із тарифами, запровадженими Трампом, надав Китаю модель "керованої взаємодії", яку він тепер використовує і стосовно Європи, таким чином виграючи час. Вона зауважує, що повідомлення Пекіна про свою економічну модель звучать значно впевненіше та ясніше, ніж це було рік чи два тому.

Водночас міжнародні дослідження попереджають, що політика Пекіна загрожує як світовій економіці, так і самому Китаю. За даними нещодавнього звіту ОЕСР, зростання ринкової частки майже 60% китайських компаній можна пояснити отриманими субсидіями.

Дослідження, проведене Банком Італії, виявило, що приблизно 75% зростання експорту Китаю обумовлено внутрішніми чинниками, такими як низький рівень споживання та надлишкові виробничі потужності. У свою чергу, звіт McKinsey Global Institute підкреслює, що Китай щорічно збільшує свої виробничі активи втричі швидше, ніж усього Європа та США разом.

Співзасновник дослідницької компанії Rhodium Group Деніел Розен зазначив, що китайські "аргументи" звучать дедалі частіше. На його думку, докази системних внутрішніх економічних проблем КНР, які створюють наслідки для решти світу, накопичуються ще швидшими темпами.

Раніше Фокус інформував про причини торговельної війни між Китаєм та США, що розпочалася в 2024 році. Ярослав Романчук висловив думку, що загострення цієї конфронтації становить загрозу для глобальної економіки, що може призвести до непередбачуваних наслідків.

Невдовзі з’ясувалося, що збройні сили Китаю потайки аналізують бойові дії в Україні на території Росії. Західні країни висловлюють занепокоєння, що це може зміцнити позиції Пекіна у випадку ескалації конфлікту стосовно Тайваню.