Троєщинський Робін Гуд — герой чи невдаха? Миттєва розплата футболіста.
Як дивно змінюється наше суспільство з війною. На початку повномасштабного вторгнення люди були готові на руках носити своїх захисників. Зараз же - почастішали напади на військовослужбовців у тилу, а вдарити співробітника ТЦК вважається ледь не подвигом. Показовий приклад - бикування футболіста ФК Колос, який не лише вдарив військовослужбовця, а й похвалився цим у соцмережах. Де ми, як громадянське суспільство, звернули не туди?
Герой сучасності. Данило Колесник. Футболіст, який не досяг великих успіхів, адже за три роки зіграв лише п'ять матчів, влаштував бійку з військовослужбовцем ЗСУ. Тепер його активно підтримує депутат Олексій Гончаренко, представляючи його як сучасного Робіна Гуда Троєщини та Борщагівки, що нібито захищає права тих, хто намагається ухилятися від виконання свого обов'язку — захищати рідну землю від агресорів.
Де ми звернули не туди, що в центрі Києва хазяями відчувають себе не ветерани, які проливали за це місто свою кров, а клубна тусовочна пєрхоть зі своїми самками? Де ми звернули не туди, коли замість пошани - військовослужбовців зневажають, б'ють, криють матом, а частина суспільства ще й підвиває, що так їм і треба, бо ж вони не на фронті, а в тилу?
Я цілком розумію футболістів. Як я вже згадував, для спортсменів бути патріотом – це справжнє випробування, адже вони постійно оточені російським середовищем. Тренери, товариші по команді, масажисти – більшість з них живе у "русскому мірі". Після тренувань їх приваблюють нічні клуби, тусовки, дівчата легкої поведінки – все це російськомовне середовище, де панують фрази про "за мір" і "какая разніца". Російська музика, тік-токи, репери, блогери, інформаційна політика, наративи, ІПСО, а також спрощені ідеї для українців, які щедро розповсюджує ФСБ через телеграм-канали.
Отже, ми маємо справу з продуктом російської пропаганди на ім'я Даніїл, який, незважаючи на свій страх йти до армії, не вагається агресивно поводитися з військовослужбовцями і поліцейськими. Однак, є один момент, який мене потішив у цій ситуації – це швидка та рішуча реакція клубу Колос з Ковалівки, який негайно виключив Колесника з команди. Такі дії були б надзвичайно корисними з перших днів, коли люди почали усвідомлювати, що можна піднімати руку на захисників. Якщо б усі діяли, як ФК Колос, а не просто спостерігали за подіями, можливо, ми б мали менше ганебних випадків і більше відповідальності за неприйнятну поведінку.
Ось ще один момент. Багато медіа повідомляють, що футболіст напав на військового. Прошу вас, не поширюйте цю інформацію. Насправді, футболіст вчинив несподіваний удар військовослужбовцю, проте це було незначне дія, і у відповідь отримав удар. Тому про побиття військового не може бути й мови. Збройні Сили справляються із ситуацією.
Висновок з цієї історії такий. Якщо навіть хтось і виправдовує таких "героїв", то ми точно не будемо такого толерувати і кататимемо на шакалячих експресах кожного, хто зневажатиме ЗСУ. Також зламана кар'єра персонажа має бути прикладом для інших. Бо закінчаться гроші - закінчиться шикарне життя, гульки та інстаграми. За все скоєне має бути відплата.
