Українці висловлюють тривогу щодо можливого наступу на Вінниччину, в той час як російські профілі забули про слоган "діди воювали". Огляд подій інформаційної війни за період з 4 по 10 квітня 2026 року.
Українські медіа обговорюють трагічні обстріли міст поблизу фронту, таких як Нікополь, Херсон і Харків, водночас висловлюють задоволення від вдалої серії атак на ворожі позиції в тилу. На цьому фоні вони виражають обурення щодо прохання не завдавати ударів по цих цілях, про які згадує К. Буданов. Також помітні яскраві очікування, пов'язані з Великоднем.
Хороші новини - підготовка до Великодня, реалізація планів стійкості та доплат енергетикам, Конгрес місцевих влад, серійні удари по тилу (зокрема, НПС "Кримська"), ймовірність скасування парадів до 9 травня, Україна запускає більше дронів, ніж РФ, втрати росіян та звільнені території (теж Сирський), ліквідація топ-окупантів (В. Ляпкін, Е. Малов), В. Зеленський у Сирії.
Умови життя на тимчасово окупованих територіях залишаються жахливими, Росія планує створення "буферної зони" на Вінниччині, а обстріли призводять до численних постраждалих і жертв. Світова спільнота закликає зупинити напади на російські нафтові об'єкти, хоча економічні труднощі не здаються перешкодою для Москви. Крім того, виникають звинувачення у "втручанні в угорські вибори" (за словами Дж. Венса), відбуваються акти диверсій в Сербії, а також напади на військовослужбовців ТЦК. Д. Трамп висловлює критику на адресу Європи й погрожує зупинити підтримку України.
Досить неоднозначними є пропозиції Путіна щодо великоднього перемир'я, а також активна підтримка Києва для країн Близького Сходу. Спостерігаються контрастні події, такі як одночасні успіхи українських військових на Харківщині та просування ворога в районі Гришиного. В Угорщині тривають вибори, а в Україні обговорюється реформа мобілізації, ініційована Д. Арахамією. Тим часом Росія вимагає від України повернення Донбасу. У глобальному контексті обговорюється новий світовий безпековий порядок, де Франція збільшує виробництво озброєнь, а Німеччина ускладнює виїзд для чоловіків.
В умовах війни контекст привітань з Вербною неділею та Чистим четвергом набуває особливого значення. Обидва свята гармонійно вписуються в наявну військову реальність: чи то відзначення нинішніх досягнень ЗСУ ("не я б'ю, верба б'є"), чи то побажання "очиститися від москалів". Загалом, у привітаннях чітко проглядаються побажання миру та перемоги, символізуючи "світло над пітьмою", а також молитви за наших захисників. Активну участь у цих ініціативах беруть, в основному, жінки, особливо на заході України.
Удари по Росії продовжують радувати, зосереджуючи увагу на нафтопереробному секторі та можливому зриві святкування "Дня Перемоги". Протягом тижня відбувається безперервний потік подій: дронові атаки на Тольятті, Кстово (нафтопереробний завод), Приморськ (термінал у Ленінградській області, який вже піддавався атакам раніше), Новоросійськ (порт, пов'язаний з носієм "Калібрів" "Буревісник" та терміналом "Шесхаріс"), Усть-Луга (вже вп'яте), Феодосію (нафтовий термінал), Кримськ (нафтоперекачувальна станція), Каспійське море (бурові платформи) і Казань (вперше там спрацювали сирени).
Наприкінці тижня новинні канали, зокрема на платформі YouTube, активно обговорюють можливість скасування парадів на 9 травня в Росії, посилаючись на потенційні загрози з боку українських ракетних атак. В інформаційних матеріалах також згадуються висловлювання z-блогерів, які говорять про зрив репетиції наземної частини параду 5 квітня та скасування авіаційної програми. Крім того, надається детальніший аналіз, що стосується впливу на постачання пального для Росії та її військових сил.
Проросійські медіа активно акцентують увагу на наслідках цих атак для мирного населення, представляючи їх як доказ терору і загрози з боку ЗСУ. Зокрема, згадуються близько 100 зруйнованих будівель і введення надзвичайного стану в Новоросійську, а також випадок загибелі людини в Кримському районі, яка стала жертвою вибухової хвилі на своєму балконі.
Щодо ТЦК чимало гніву і сварок. Пересічні користувачі, передусім чоловіки, продовжують писати про ТЦК з гнівом. Вистачає свіжих приводів - заяви військової омбудсменки О. Решетилової про мобілізацію до однієї в/ч 2000 непридатних до служби, смерті мобілізованого бійця "Скелі" (полк фігурує в безлічі скандалів, зокрема в нещодавній дискусії між С. Стерненком і командуванням підрозділу), скарг на події в Харкові - нерідко з підтримкою тих, хто чинить опір ТЦК ("Харьковчане вступились за парня, которого ТЦК хотели бусифицировать. В бой пошла даже старушка с палочкой. Молодцы!").
Спроби адекватно відреагувати на цей тренд загалом виявляються менш ефективними та іноді складними для сприйняття широкою аудиторією. Наприклад, передвеликодня стаття О. Українця "про ТЦК і теодіцею" порушує питання: чому, якщо Бог прагне добра, він дозволяє існування зла? Або ж роз'яснення про те, чому терміни на кшталт "бусифікація" та подібні є складовими ворожої інформаційної кампанії (за даними АрміяInform). В окремих випадках можна спостерігати відчай жінок, викликаний "героїзацією" суспільством чоловіків, які залишаються вдома. Існує також позитивна реакція на діяльність ТЦК: "зайшли в ресторан і перевірили всіх, так їм і треба". М. Олешко та нардепка А. Скороход спільно поширюють російський наратив про "початок громадянської війни через ТЦК". Олешко навіть підкріплює свої песимістичні прогнози ідеями філософів епохи Просвітництва, зокрема Т. Гоббса ("Левіафан"), Дж. Локка та Ж.-Ж. Руссо.
Загалом, спроби маніпуляцій на тему ТЦК виглядають не надто логічно, але виявляють значну агресивність. Явно проросійські медіа, зокрема на тимчасово окупованих територіях, активно поширюють інформацію про "людоловів", а також заяви маловідомих спікерів із погрозами для ухилянтів. Вони також стверджують про "рабство" в Одесі, нібито безробітних змушуватимуть прибирати завали. У Росії ж пропагандист В. Соловйов порівнює "чесні" практики мобілізації в їхній країні з "підступними" українськими методами, стверджуючи, що росіяни активно підписують контракти, тому мобілізація їм не потрібна.
Економічна стратегія уряду викликає чимало суперечок, тоді як оголошення про реформу мобілізації передається без жодних емоцій. Регіональні видання активно, але стримано, повідомляють про ухвалення Верховною Радою рішення про продовження військового збору на рівні 5% на три роки після завершення воєнного стану.
Важливо відзначити, що Д. Арахамія озвучив свої наміри в контексті зняття з розшуку 2 мільйонів ухилянтів і реформування мобілізаційної системи, підкреслюючи необхідність впровадження більш суворих обмежень. Проте в деяких телеграм-каналах спостерігається переважання негативних та іронічних коментарів. Критики уряду стверджують, що українці можуть опинитися в складному фінансовому становищі після ухвалення законодавства, що дозволяє блокувати рахунки та майно за незначні борги. Окрім того, журналіст Р. Кухарчук зазначає, що однією з цілей є "дотиснути" народних депутатів до підвищення податків, посилаючись на вимоги західних партнерів, а не на потреби внутрішнього бюджету.
На фоні свіжих діпстрайків, основним джерелом розчарування стосовно партнерів стали їхні вимоги скоротити удари по нафтопереробним заводам (НПЗ). Значного поширення набула заява К. Буданова, в якій йдеться про прохання партнерів зменшити кількість атак на російські НПЗ через можливі ризики підвищення світових цін на нафту. Лише зрідка акцентується увага на тому, що не уточнюється, про яких конкретно "партнерів" йдеться.
Реакція є передбачуваною і відзначається рішучим неприйняттям таких запитів, з акцентом на те, що "глобальній спільноті абсолютно байдуже до наших страждаючих міст".
Ще один гнів викликає Венс через меседж про "втручання у вибори". Оточення Д. Трампа продовжує розігрувати українську карту перед угорськими виборами: в нашому інфопросторі меседжі віцепрезидента США викликають одностайний гнів. Мова йде про заяви, що Трамп і Орбан нібито зробили найбільше для завершення війни, а українці втручалися і у вибори 2024 року (на боці Демпартії США), і зараз намагаються (на боці "Тиси" П. Мадяра). Відзначають і злив розмови, в якій Орбан пропонував стати "мишею", аби допомогти російському "леву" (Bloomberg).
Українці уважно стежать за ситуацією в Російській Федерації та її намірами, а коментарі Паліси щодо Вінниччини не викликали очікуваного резонансу. Експерти, зокрема ті, хто має російське походження, озвучують інформацію про можливий заколот у Кремлі, незадоволеність В. Путіна з боку пропагандистів та військового керівництва, а також про бюджетні проблеми та зростання бідності серед населення. Несподівано загострюється ситуація з планами Росії щодо розширення наступу на Вінниччину з території Придністров'я — висловлювання П. Паліси частіше сприймаються як загроза, ніж у зневажливому контексті, який він заклав, оскільки медіа не акцентують на цьому увагу у заголовках. До панічних заяв про "буферну зону біля Придністров'я" приєднується С. Кривонос. Тим часом, інформація від прикордонників про відсутність активності російських сил у цьому регіоні поширюється у новинах, але не викликає значного резонансу серед людей.
У проросійському інформаційному полі розпочалась підготовка до святкових заходів, присвячених "дідам". Цього року, хоч і з великим запізненням, традиційні розповіді до 9 травня починають з'являтись: публікуються свідчення тих, хто пережив війну, а також загальні нариси про ті часи, акцентуючи на їхньому героїзмі та витривалості. В окупованих територіях активізуються патріотичні програми для школярів, ремонтуються пам'ятники часів Другої світової війни, проводяться флешмоби. Проте, загалом, ця тема не має такої ж інтенсивності, як у попередні роки.
Як українці, так і росіяни висловлюють іронію щодо Трампа, хоча росіяни вважають його своїм партнером. Українці з обуренням та сміхом обговорюють ситуацію з Іраном у зв'язку з війною в Україні. Вони кепкують з Дональда Трампа, який спочатку погрожував ядерною війною, але потім погодився на мирні переговори.
"Великоднє перемир'я" від Кремля сприймається нейтрально чи скептично. Пізно ввечері стало відомо про оголошення Кремлем перемир'я з 16:00 11 квітня до кінця 12 квітня: інформацію підхоплюють переважно новинні телеграм-канали, з різним спектром реакцій - "сміх", "клоун", "сердечко", "задумливість". Є перші спроби аналізу цього кроку - мовляв, за цим не стоїть припинення бойових дій, і максимум перестануть на короткий час запускати шахеди, а загалом все це дійство спрямоване на Д. Трампа, аби він продовжив послаблення санкцій (дедлайн цього зняття - якраз 11 квітня, відзначає журналіст Б. Мірошніков). Згодом поширюють заяви Президента про те, що Україна дивитиметься, чи буде реальна зупинка вогню. Лише окремі користувачки обіцяють "пройти голою по центру Дніпра, якщо у травні справді буде мир".
У проросійських акаунтах - велика радість і надія на свою нездоланність. Помітна істерична радість через те, що Західний світ такий слабкий, його так легко перемогти, він боїться російських кораблів, він не чіпає тіньовий флот (Британія пропустила через Ла-Манш танкери, що йшли під супроводом фрегата "Адмірал Григорович"), він не допомагає Україні. Є погрози щодо країн Балтії, їх називають "самастійними" глузливо, як називають Україну, і вимагають "пєрєсматрєть" їхню самостійність.
Почуття українського народу
Гнів виявляється у 29,3% публікацій, що стосуються теми війни. Це стосується, зокрема, Дональда Трампа, супроводжуючи його коментарі насмішками про угоду з Іраном. Окрім того, Віктор Орбан піддається критиці за свої нові висловлювання, а Дж.Дж. Венс отримав негативну реакцію за свою пропозицію "торгувати за кілька квадратних метрів". Також активно обговорюється критика ТЦК, а А. Скороход озвучує загрози щодо можливості громадянської війни.
Тривога - 22,0%: противник почав застосовувати безпілотний літальний апарат "Герань-5"; є ймовірність ударів з боку РФ за допомогою "Орєшника"; ворог активізує свої дії в напрямку Слов'янська (DeepState), спостерігається очікування наступу Росії на території Балтії.
Сум - 15,7% - найбільше за цивільними втратами, за загиблими та постраждалими, є частка військових некрологів.
Радість - 13,9% - передусім ураження ворожих тилів, успіхи ЗСУ, зачищення ще частини території на фронті та зростання ворожих втрат, помітні історії про знищення окупантів (як-от зрадник В. Ляпкін).
Гордість становить 8,0% у публікаціях, що стосуються української зброї, зокрема різних дронів та автоматизованих турелей, а також окремих військовослужбовців і підрозділів. Згадуються також випадки знищення ППО усіх крилатих ракет (Ю. Ігнат). Відзначається річниця спецпідрозділу НГУ "Омега", яку вітають як представники СБУ, так і звичайні автори.
Надія - 5,1% - спостерігається зростання кількості молитов, виникає оптимізм щодо занепаду російської економіки, а також утримується надія в життєвих випробуваннях, зберігається віра у перемогу.
Подяка - 2,5% - безліч повідомлень про відзначення військових.
Сміх - 2,0% - Новоросійськ уже "став мемом"; зрадниця Н.Поклонська не змогла вимовити слово "паляниця" (інтерв'ю з К. Собчак). Сміються над слабкою російською армією, жартують, що в Росії не буде параду.
Втома - 1,4% - поширюють результати опитування, де 42% українців не готові йти на фронт, якщо війна затягнеться. Багато роздратованої втоми, що війна триває і триває, що йде весна, а війна не минає.
Відповідно до методології дослідження CAT-UA, за допомогою автоматизованих систем моніторингу збирається повний обсяг згадок військових термінів — щоденно вивантажується понад 300 тисяч постів, використовуючи 50 основних ключових слів.
