В Україні планують суттєві зміни для ФОПів: які податкові ініціативи розробляє уряд за підтримки МВФ.

Під гаслами євроінтеграції та "детінізації" в Україні разом із МВФ відбувається посилення контролю над малим бізнесом. Особливо кардинальні зміни плануються після закінчення війни. Проте підприємці занепокоєні – заплановані реформи можуть фактично знищити спрощену систему оподаткування.

Щороку українські урядовці висловлюють наміри посилити контроль над фізичними особами-підприємцями, або ж ФОПами. Останнім часом, особливо в контексті пошуків нових шляхів для поповнення державного бюджету, активізувалися дискусії щодо реформування спрощеної системи оподаткування.

На роль "цапів-відбувайлів" були обрані саме малі підприємці. Адже набагато зручніше змусити платити більше тих, хто не зможе відповісти, ніж ліквідувати "годівниці" шанованих, щедрих на відкати панів.

Дійсно, ФОПи в Україні, як форма зайнятості, нерідко використовуються великим бізнесом для оптимізації податків. Однак підходи до вирішення цієї проблеми, які презентують наші урядовці та депутати, фактично являють собою спроби чи не повної ліквідації спрощеної системи оподаткування під благою вивіскою боротьби з тіньовою економікою.

З новим ентузіазмом обговорення "реформи ФОП" активізуються під час кожної перевірки програми фінансування Міжнародного валютного фонду. Проте чиновники замовчують, що не лише кредитор виступає основним двигуном багатьох податкових змін.

Меморандум з "дияволом"

Днями було опубліковано оновлений меморандум між Україною та МВФ, який зокрема підтвердив курс нашої держави на реформу ФОПів.

Цей документ визначає ключові орієнтири, або, інакше кажучи, домашні завдання для українського уряду, які слід виконати, щоб отримати подальші фінансові транші.

Одним із ключових аспектів є реформа спрощеної системи оподаткування, яка передбачає введення обов'язкового ПДВ для фізичних осіб-підприємців з річним доходом, що перевищує 4 мільйони гривень. Ці зміни повинні набрати чинності з 1 січня 2028 року, що на рік пізніше, ніж планувалося раніше, з дедлайном до кінця квітня 2027 року.

Спілка українських підприємців (СУП) у своєму коментарі для УНІАН відзначила, що новий меморандум з Міжнародним валютним фондом виявився, насправді, доволі прийнятним.

"Спрощена система оподаткування для мільйонів українців є способом виживання, самозайнятості та створення робочих місць у надзвичайно складних умовах. Тому будь-яке посилення фіскального навантаження під час війни є неприпустимим. Водночас у меморандумі є й позитивні заходи, які не варто ігнорувати", - зазначають підприємці.

У СУП підкреслюють, що поряд із контроверсійними пропозиціями про введення нових податків та підвищення вже існуючих, уряд зобов'язався зменшити витрати підприємств на податкове адміністрування. Також планується знизити частоту блокування податкових накладних, впровадити показники ефективності роботи податкового органу (термін - грудень 2026 року) та щоквартально звітувати про їх реалізацію. Окрім цього, акцентується на необхідності зменшення кількості судових розглядів і підвищення рівня довіри бізнесу до дій податкової служби.

"Якщо ці принципи будуть впроваджені не просто формально, а на високому рівні, бізнес зможе отримати стабільні умови для свого розвитку. Однак, перед цим державі необхідно продемонструвати свою здатність ефективно управляти податковою системою, протидіяти тіньовій економіці та уникати зайвих перешкод для легально працюючих підприємств", - зазначають у СУП.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман зазначає, що більшість вимог МВФ у меморандумі "корисні й позитивні" - окрім згаданого вище ПДВ для ФОП.

"Єдина не надто корисна річ - це ПДВ для ФОПів з 2028 року. Але податковий комітет ВРУ зазначає, що поріг буде від 85 тисяч євро - максимально дозволений у ЄС. Це набагато краще, ніж від 1 млн грн [як пропонувалося раніше]", - каже економічний експерт у розмові з УНІАН.

Олег Гетман висловив надію, що "2028 рік вдасться перенести на 2029 або навіть 2030", або ж після завершення воєнного стану "ми просто внесемо зміни до законодавства".

Проте введення ПДВ — це не єдина зміна, яка очікує на українських бізнесменів.

Бій із сутінками

Державні службовці заявляють, що Міжнародний валютний фонд чинить тиск на Кабінет Міністрів, намагаючись вплинути на спрощенців. Проте ряд фахівців наголошує, що саме український уряд перетворив ФОПи на "символ тіньової економіки", з якими веде боротьбу вже протягом тривалого часу. Таку позицію висловили експерти, опитані УНІАН.

"З 2023 року уряд продовжує реалізовувати свою стратегію щодо мобілізації доходів без змін. Єдиний податок визнається майже головним чинником, що сприяє тінізації економіки. Відбулося змішання термінів ФОП і 'зловживання спрощеною системою'. Якщо голос малого бізнесу не буде почутий, то економічне охолодження стане неминучим", - констатує експерт з оподаткування В'ячеслав Черкашин.

Він стверджує, що уряд повинен переглянути свої методи.

"В боротьбі з тіньовою економікою [я б порадив] зосередитися не на фізичних особах-підприємцях, а на замовниках схем дроблення [крупного бізнесу]. Існує багато позитивних прикладів з міжнародного досвіду. Наприклад, правило дефрагментації в країнах ЄС, критерії найманої праці в більш ніж десяти країнах, а також механізм анти-GAAR [загальних правил боротьби з ухиленням від оподаткування] від ОЕСР", – зазначає пан Черкашин, пропонуючи новому Кабінету Міністрів шляхи покращення ситуації та запобігання соціальним напруженням.

Такої ж позиції дотримується і президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. Він закликає уряд зосередитися на боротьбі не з фізичними особами-підприємцями, а з тими, хто використовує схеми.

"Сьогодні під одним словом "ФОП" ховаються дві абсолютно різні реальності. Перша - це мільйони людей, для яких спрощена система є можливістю легально працювати, створювати собі робоче місце, наймати інших, сплачувати податки й не витрачати половину життя на бухгалтерію. Друга - це штучне дроблення великого бізнесу, маскування фактичних трудових відносин та інші схеми оптимізації. Лікувати другу проблему знищенням першої - це приблизно як боротися з контрабандою шляхом заборони торгівлі", - обурюється експерт.

Дивно, але фізичні особи-підприємці (ФОП) спочатку були запроваджені як засіб для "детінізації" економічної діяльності, а тепер саме вони опинилися в найвразливішій ситуації. Таку думку висловив президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

Новий склад Кабінету Міністрів України отримав у спадок не лише серйозні виклики, пов'язані з війною, але й тривале "нерозуміння" між державними структурами та малим бізнесом. Перш ніж вносити зміни, урядовцям необхідно усвідомити історію і мету спрощеної системи оподаткування. Цей механізм був запроваджений в Україні ще в 1999 році, як зазначає експерт. Його створення стало реакцією на надмірну складність загальної податкової системи, високі витрати на бухгалтерські послуги та потребу легалізувати самозайнятість і малий бізнес. Головною історичною заслугою цієї системи є масова формалізація підприємництва.

Ця система надала людям шанс працювати автономно та легально. Спрощена система стала основою для торгівлі, надання послуг, інформаційних технологій, креативних сфер, ремесел, малих виробництв і самозайнятості.

Офіційних даних в Україні щодо частки ФОПів у ВВП немає, додає представник підприємців. Але вона вагома.

Історично, внесок фізичних осіб-підприємців (ФОП) у формування доданої вартості варіювався від 6% до більше ніж 8% (за інформацією Державної служби статистики перед початком повномасштабної агресії). Проте, якщо розглядати малий та середній бізнес в цілому, він генерує понад 55% валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Станом на липень 2026 року в країні налічувалося понад 2,1 мільйона підприємців, - коментує експерт. - Для кращого розуміння масштабів можна звернутися до загальніших показників: за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), малі та середні підприємства становили 99,9% усіх суб'єктів бізнес-середовища України, забезпечуючи 81,6% робочих місць та формуючи 70,2% доданої вартості в розрізі витрат на виробництво. Водночас ці дані охоплюють не лише ФОПів, тому не можна ототожнювати їхній внесок з часткою у ВВП.

На його думку, найважливішим аспектом є зменшення соціального тягаря на державу. Фізичні особи-підприємці (ФОП) часто надають роботу не тільки собі, а й "додатково 2-3 особам у суміжних сферах". Під час війни цей сектор перетворився на "критичний безпековий щит" для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та жінок, які залишилися без роботи.

"У часи економічних криз спрощена система також виконує роль соціального захисту. Людина, яка залишилася без роботи, має можливість не чекати на допомогу від держави, а почати заробляти самостійно. Ця функція виявилася особливо важливою під час кризових ситуацій і війни, адже саме малий бізнес часто швидше за великі компанії відновлює свою діяльність, адаптується до нових умов, переміщується та підтримує місцеві громади," - зазначив він.

Не ускладнюйте просте

В'ячеслав Черкашин підкреслює, що уряд почав процес реформування фізичних осіб-підприємців ще до того, як було досягнуто згоди щодо нової програми фінансування з Міжнародним валютним фондом. Три роки тому, у 2023 році, була затверджена "Національна стратегія доходів до 2030 року", в якій одним із ключових аспектів вказувалась детінізація та реформа ФОПів як єдиний комплексний процес. Ця стратегія залишається актуальною, хоча з моменту її ухвалення відбулися значні зміни. Основною метою документа було як забезпечення виживання країни в умовах війни, так і відновлення після завершення воєнного стану.

Зокрема, в запропонованій стратегії були заплановані зміни для всіх категорій фізичних осіб-підприємців. Для підприємців третьої групи передбачалося поступове підвищення ставки єдиного податку до рівня 18% податку на прибуток. Також планувалося об'єднати другу та третю групи ФОП в одну з диференційованою ставкою, що коливатиметься від 3% до 17% залежно від КВЕД. Крім того, передбачалося розширення бази оподаткування для четвертої групи "фермерських" підприємців, а також реформа першої групи.

Але опитані нами експерти вважають ці ініціативи відверто шкідливими для бізнесу. Зокрема, очільник АПР Олександр Чумак виступає проти об'єднання другої та третьої груп, різкого підвищення ставок та фактично примусового витіснення підприємців на загальну систему.

"Спрощена система повинна залишатися справді простою. Інакше це вже буде не спрощена система, а загальна система для малих. При цьому "залишити все, як є" - також не відповідь. Зловживання існують, і чесний малий бізнес зацікавлений у тому, щоб їх прибирали. Тому що схеми створюють нерівну конкуренцію саме для добросовісних підприємців", - "наводить різкість" у питанні пан Чумак.

Економічний аналітик Олег Гетман роз'яснює, звідки виникають ці зміни та ставки. Вказана в "Національній стратегії" ставка, яка коливається від 3% до 17% залежно від різних КВЕД, є в значній мірі адаптацією польської системи оподаткування.

"Як голова податкового комітету Ради, так і Мінфін підкреслюють, що після закінчення воєнного стану очікуються суттєві зміни в системі спрощеного оподаткування. Розглядалась можливість впровадження польської моделі, однак бізнес-асоціації та аналітичні установи висловлюють заперечення проти цього підходу. Швидше за все, польська модель не буде реалізована, але певні зміни все ж відбудуться", - зазначає експерт.

Основною характеристикою польської моделі є наявність диференційованих податкових ставок в залежності від різних видів діяльності, а також підвищені соціальні внески.

Проте фахівці вважають, що наслідування досвіду інших є невірним підходом. Водночас вони визнають, що окремі польські стандарти можуть бути прийнятними.

"Є згода аналітичних центрів, асоціацій, Мінфіну й профільного комітету, що низку КВЕДів потрібно прибрати зі спрощеної системи. Таких, наприклад, як виробництво складних технологічних виробів, хімічне виробництво, гуртова торгівля тощо. Обговорюється також підвищення ставки до 8% або 10% для послуг ФОП на 3 групі, щоб зменшити розрив між податками на зарплату і податками на ФОПі", - пояснює пан Гетман.

З іншого боку, уряд повинен використовувати не лише примус, але й заохочення.

"Народні депутати обіцяють впровадження реформи оподаткування зарплат після закінчення війни. Заплановано зменшити загальне податкове навантаження на зарплату з нинішніх 37% до приблизно 25%. Це, на думку експерта, має знизити кількість схем, які використовують для переходу на ФОП."

Якою має бути українська модель

Експерти підкреслюють, що, незважаючи на певні позитивні нововведення, Україні вкрай важливо уникати різких податкових змін для бізнесу в умовах війни.

"Всі зміни, що стосуються спрощеної системи оподаткування, повинні обговорюватися тільки після закінчення активних бойових дій, в рамках відкритого діалогу з підприємцями, з урахуванням перехідних етапів та чітких правил. Ускладнювати умови для малого бізнесу під час війни - це стратегічно невірний крок," - вважають у СУП.

Олександр Чумак наполягає, що уряд має "вигризати" перехідні періоди та особливі умови для України, апелюючи до аргументу, що "нікуди інтегруватися, якщо внутрішня економіка буде зруйнована війною".

"Україна не може просто сказати партнерам: "Ми не хочемо змін". Вона повинна запропонувати інший пакет із чіткими розрахунками, строками та відповідальними органами", - зауважує експерт.

На думку пана Чумака, одним із пріоритетних завдань нового уряду повинна стати розробка "об'єктивного щорічного аналізу" діяльності фізичних осіб-підприємців. Без такого аналізу будь-яка розмова про реформи спрощеної системи оподаткування ризикує перетворитися на "конфлікт політичних концепцій".

Наступним кроком є встановлення чітких характеристик штучного розділення бізнесу. Експерт пропонує розглянути наступний набір критеріїв: спільне керування, єдиний брендовий стиль, централізовані закупівлі, загальна каса, об’єднані товарні залишки, спільний вигодонабувач та відсутність індивідуального підприємницького ризику.

"Вирішення питань повинно ґрунтуватися на фактах, а не на особистих думках податкового інспектора. При цьому, підприємець повинен мати можливість швидко і ефективно оскаржити прийняті рішення," - підкреслює керівник АПР.

Далі важливо чітко розмежувати самостійну підприємницьку діяльність від прихованих трудових взаємин. Олександр Чумак пропонує такі критерії: хто встановлює робочий графік, хто здійснює контроль над виконанням завдань, хто забезпечує необхідним обладнанням, чи має виконавець можливість співпрацювати з іншими клієнтами, а також чи несе він комерційний ризик.

Крім цього, перевірки повинні бути ризик-орієнтованими.

"Держава вже має достатньо даних із РРО, банківської системи, податкової звітності та реєстрів, щоб бачити не всіх підряд, а найбільш ризикові моделі. Масові перевірки дрібного бізнесу - це не боротьба з тінню. Це стимулювання нової тіні", - запевняє він.

Щодо нововведення про сплату ПДВ фізичними особами-підприємцями, ці зміни зможуть бути реалізовані лише після впровадження спрощеної системи його адміністрування.

Зі слів експерта, у матеріалах МВФ вказано, що середні щорічні витрати малих та середніх підприємств на виконання ПДВ-процедур, за результатами опитування 2024 року, перевищували 100 тисяч гривень. Для мікробізнесу це не технічна деталь, а питання існування. Особливо на прифронтових територіях.

Він вважає, що добросовісний малий бізнес, який відповідає чітким вимогам, має отримати особливий статус "безпечної зони" з обмеженою кількістю перевірок, автоматизованим підтвердженням чесності та зручними цифровими послугами.

Найважливіше, що процес детінізації повинен здійснюватися, перш за все, через митний контроль та підакцизні товари, які становлять основу контрабандної діяльності, а не за рахунок фізичних осіб-підприємців.

Замість підвищення ставок податків потрібно змінювати реформу їх адміністрування - через діджиталізацію процесів, спрощення звітності та ліквідацію людського фактора у взаємодії з ДПС. Крім того, уряду варто орієнтуватися на формулу "податки на споживання". Те, що ФОП не віддав як податок, він витрачає на споживання всередині країни - тобто він ці гроші все одно сплачує як ПДВ та акцизи.

Основний принцип полягає в тому, щоб шукати фінансові ресурси в місцях з великими схемами і значними податковими прогалинами, а не в тих, де найбільш зручно адмініструвати платників податків. Ефективна реформа не повинна створювати новий клас підприємців, для яких буде простіше закритися або перейти в тінь, ніж дотримуватися встановлених правил. І, звичайно, жодних рішень щодо малих підприємств - без участі самих малих підприємців, - підкреслює пан Чумак.

Із цим згодні у Спілці українських підприємців.

Український бізнес налаштований на активну діяльність, готовий інвестувати, створювати нові робочі місця та сплачувати податки. Водночас, підприємці сподіваються на партнерство з державою, а не на тиск, і очікують стабільності та поваги до тих, хто працює в рамках закону, - зазначають у СУП. - Першочергово необхідно покращити якість державного управління: провести реформи в податковій службі, скоротити кількість необґрунтованих перевірок і блокувань податкових накладних, впровадити цифрові рішення, запровадити персональну відповідальність посадовців та забезпечити прозорість показників ефективності всіх державних органів (не лише податкової). Підприємці мають зосереджуватися на розвитку свого бізнесу, а не витрачати час на звітність, судові розгляди чи оскарження неправомірних рішень чиновників.

В результаті, під виглядом добрих намірів уряд реалізує ініціативи, які в умовах недбалого впровадження можуть не лише не сприяти зростанню надходжень до бюджету, а й, фактично, призвести до значного скорочення підприємницької діяльності та, навпаки, до збільшення тіньового сектору економіки.

У реалізації складних та непопулярних рішень чиновникам варто не вихлюпнути з купелем дитину, адже ФОПів - "дітей" - в Україні мільйони. Так само не варто копіювати іноземні системи, адже вони формувалися в інших умовах і навряд чи будуть ефективними в нас. Як і не варто бездумно виконувати "забаганки" партнерів, в яких відсутній мотив підтримки українських підприємців.

Проте наразі майбутнє спрощеної системи в Україні виглядає невизначеним.