Аналітичне інтернет-видання

"В'єтнамський спам": як ферми лайків з Азії штучно підживлюють ненависть між українцями та поляками.

За минулий місяць польські фактчекери з організації Demagog виявили низку неправдивих повідомлень про нібито злочини, скоєні українцями в Польщі, зокрема вбивства, викрадення та катування. Однак жоден з цих інцидентів не відбувся насправді. Усі вони мають спільне походження — з однієї мережі профілів, яку фахівці з дезінформації називають "в'єтнамським спамом" (Viet Spam).

Що означає термін "в'єтнамський спам"?

Це мережа фальшивих профілів на платформах Facebook та X, які управляються з В'єтнаму (це чітко зазначено в умовах використання відповідних сайтів і підтверджується даними рекламної бібліотеки Meta). Схема є простою та цинічною: сторінки публікують максимально емоційні та сенсаційні "новини" — про вбивства, викрадення, скандали з участю політиків чи знаменитостей — і додають посилання на сайт, насичений рекламою. Мета не стільки пропаганда, скільки заробіток на кліках, переходах та переглядах реклами. Обурення, страх і гнів є потужними каталізаторами для поширення дописів, тому теми обираються відповідним чином.

У Польщі нещодавно ця мережа активно використовує напруженість між українцями та поляками: до справжніх публікацій додаються вигадані "злочини", реальні знімки з інших подій, а також фальшиві деталі, які виглядають переконливо. Ця тактика виявилася ефективною: пости отримують десятки та сотні тисяч переглядів, супроводжуючись потоком образливих коментарів від реальних користувачів, які пишуть на кшталт "типові українці" або "діють як у Волині".

Кейсі задокументовані як Demagog у липні.

"Українка вбила поляка, який врятував її від війни". У соцмережах поширили історію про 32-річну "Олену Коваленко", яка нібито вбила у Варшаві свого чоловіка-поляка -- того, хто "врятував її з залізничного вокзалу в Україні" у 2022 році. Поліція та жодне надійне медіа такого випадку не фіксували. Фото "жертви", як встановити фактчекери -- це знімок британського чоловіка, фото "вбивці" -- з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми, а не за вбивство), фото затримання -- не пов'язаний кадр. Першоджерело -- профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, що офіційно адмініструється з В'єтнама.

"Українець викрав і сім днів катував польку" Поліція Малопольського воєводства офіційно спростувала інформацію про арешт 52-річного громадянина України: насправді такого затримання не відбулося. Зображення "арешту" насправді стосується зовсім іншої справи — затримання громадянина Грузії, який підозрюється у вбивстві російського громадянина в Любліні. Джерело інформації — аккаунт CafeX Morning Wiadomości, зареєстрований у червні 2026 року та пов'язаний з В'єтнамом. Цей пост набрав понад 7000 репостів.

Аліса Вайдель нібито виявила офшорні рахунки президента Зеленського. Проте, публікації про цей так званий "скандал століття", в якому голова німецької ультраправої партії Альтернатива для Німеччини нібито звинувачує Зеленського у приховуванні мільярдів на закордонних рахунках, є вигаданими. Жодне з інформаційних агентств чи медіа не підтвердило цю заяву. Фактчекери виявили оригінальний текст французькою мовою на акаунті L'Instant Actuel, який має ознаки в'єтнамського спаму; аналогічні пости також з'являлися англійською, італійською та нідерландською мовами.

Чому це має значення?

Ці фейкові новини переслідують одразу кілька цілей: вони не лише приносять прибуток через рекламні кліки, а й підсилюють реальну напругу між українцями та поляками, використовуючи її як зручне паливо для збільшення охоплень. Як зазначає аналітик Lead Stories Мартен Шенк, реклама є основним джерелом доходу для адміністраторів таких платформ; конфлікти, будь-які політичні або міжнаціональні, для них не більше ніж інструмент для досягнення своїх цілей.

Виявити подібний фейк можна за кількома характерними рисами: заголовок, написаний великими літерами і з емоційним акцентом ("СКАНДАЛ СТОЛІТТЯ!"), відсутність підтверджуючої інформації від правоохоронних органів або авторитетних ЗМІ, посилання на сайти з рекламою замість новинних ресурсів, а також зображення, які легко перевірити за допомогою зворотного пошуку — як правило, ці фото походять з інших подій.

Читайте також