Конфлікт в Ірані: як Сполучені Штати відновлюють неокапіталістичні підходи у світовій політиці з початком військових дій.
Глобальна система безпеки на морі стикається з найсерйознішою кризою за останні десятиліття, оскільки напруженість в Ормузькій протоці є лише одним з багатьох проявів більш широкого явища. Цей процес вже встиг торкнутися численних водних просторів та морських регіонів.
Аналітик Саймон Тісдалл вважає, що нинішня політика Вашингтона щодо Ормузької протоки все частіше орієнтується на захист власних економічних інтересів, а не на підтримку міжнародного порядку. Цю думку він висловив у своїй статті для The Guardian.
Автор підкреслює, що основоположний принцип свободи мореплавства (mare liberum), який протягом століть був основою міжнародного морського права, зараз знаходиться під загрозою. Він також зазначає, що державний секретар США Марко Рубіо у червні висловив думку, що жодна країна не має права вимагати збори за проходження через міжнародні води.
Проте, Трамп згодом висловлював можливість введення подібних платежів, а угода між США та Іраном фактично визнала право Тегерана та Оману отримувати прибутки від транзиту через протоку. Ця суперечність, на думку автора, ілюструє розпад міжнародного консенсусу щодо свободи мореплавства.
Одним з найгрозніших наслідків цієї тенденції Тісдалл вважає виникнення сучасних форм, схожих на історичне каперство, незважаючи на його заборону, яка була введена після Паризької декларації 1856 року. Зокрема, мова йде про проксі-сили: хусити, що отримують підтримку від Ірану, здійснюють напади на судноплавство біля Баб-ель-Мандебської протоки. Хоча вони формально не є військово-морським флотом держави, проте отримують зброю та інші ресурси з Тегерана.
Океани, Європа та тіньовий флот РФ
Автор виокремлює окрему тенденцію у використанні цивільних суден для військово-політичних цілей, зазначаючи, що Росія використовує так званий "тіньовий флот" в рамках гібридних операцій. Західні країни не раз висловлювали підозри стосовно картографування підводної інфраструктури та збору розвідданих поблизу кабелів зв'язку в Балтійському та Північному морях.
Один з важливих аспектів конфлікту стосується Індо-Тихоокеанського регіону. Тут Китай активно створює штучні острови в Південнокитайському морі та систематично проводить військові навчання поблизу Тайваню. Особливу тривогу викликали недавні артилерійські стрільби китайського есмінця у виключній економічній зоні Японії, в яких також брав участь російський військовий корабель.
Європейський театр морських конфліктів поступово набирає обертів — після втрат, зазнаних Чорноморським флотом, Росія активізувала свою діяльність у Балтійському морі, Північній Атлантиці та Ла-Манші. Автор акцентує увагу на випадках пошкодження підводних кабелів і трубопроводів, а також на інцидентах із російськими суднами поблизу Британії, що свідчить про посилення напруженості між Росією та НАТО.
Які зміни очікують світ у майбутньому?
У відповідь дедалі більше держав нарощують військово-морські можливості: Британія модернізує морську складову ядерного стримування, Австралія розвиває програму атомних підводних човнів, а НАТО переглядає пріоритети оборони. Тісдалл підсумовує, що світ поступово повертається до системи, де визначальну роль відіграє не міжнародне право, а сила держав -- саме тому нинішній хаос дедалі більше нагадує не класичне піратство, а "неокаперство".
Конфлікт за панування над важливими морськими маршрутами останнім часом значно загострився. Після чергового загострення відносин між США та Іраном, Вашингтон зосередив свої зусилля на забезпеченні вільного судноплавства в Ормузькій протоці. У той же час, підтримувані Тегераном хусити відкрили новий фронт у Червоному морі, влаштувавши атаки на нафтові танкери поблизу Баб-ель-Мандебської протоки.
Раніше Фокус інформував про те, що тіньовий флот Росії почав систематично обходити Ла-Манш. Російські судна з цього "тіньового флоту" активно уникають територіальних вод Великобританії та Франції після серії арештів, проведених місцевими властями.
Згодом з'ясувалося, що в адміністрації Трампа надали Україні застереження. Генеральний директор компанії Chevron, Майк Вірт, висловив свої занепокоєння адміністрації Трампа щодо атак України на танкери в Чорному морі.
