Як уряду спрямувати економіку України на шлях зростання: п’ять рекомендацій від фахівця з економіки.

Новий уряд повинен переглянути свою економічну стратегію.

Економічна ситуація в Україні є складною і вимагає суттєвих реформ. Міжнародна підтримка повинна не просто усувати наслідки, а слугувати основою для відновлення та розвитку. У своїй статті "Сім ризиків і п'ять завдань для Кабміну Корецького" Богдан Данилишин, академік НАН України та колишній голова Ради НБУ, аналізує заходи, які має вжити новий уряд.

На його думку, уряд повинен насамперед зосередитися на визначенні чіткої і вимірної мети економічної політики, а саме – підвищенні внутрішньої виробничої потужності.

"Важливими показниками є не просто кількість виданих кредитів або використаних бюджетних коштів, а зростання інвестицій у цивільний сектор, розвиток нових виробничих потужностей, експорт продукції з високою доданою вартістю, підвищення продуктивності та забезпечення енергетичної незалежності. Першим етапом має стати трирічний план інвестицій, що міститиме список проєктів, джерела фінансування та осіб, відповідальних за їх реалізацію. Міжнародна підтримка повинна поступово перетворюватися з бюджетного компенсатора на капітал високого ризику, який стимулює залучення приватних інвестицій", – підкреслив він.

Іншою важливою сферою роботи уряду є розробка комплексної системи страхування від воєнних ризиків та надання кредитних гарантій.

Крім того, потрібна зміна структури державного попиту. Це третій напрям, оскільки великі оборонні, інфраструктурні та енергетичні закупівлі мають оцінюватися не лише за ціною, а й за тим, скільки виробництва, робочих місць і податкових надходжень вони створюють усередині країни. Локалізація не повинна закривати ринок, але держава не може залишатися нейтральною між імпортом готової продукції та розвитком українського виробництва.

"Четвертий - це прозорий аналіз макроекономічної координації. Уряд, Національний банк та парламент повинні одночасно усвідомлювати всі аспекти рішень - їхній вплив на ставки, інфляцію, кредитування, валютний ринок, державний борг і витрати бюджету. Монетарна та фіскальна політики не повинні взаємно компенсувати негативні наслідки", - підкреслив він.

П'ятий напрям -- політика продуктивності: зростання зарплат потрібно підтримувати інвестиціями в обладнання, цифровізацію, професійну освіту й управлінські технології. Без цього дефіцит працівників перетвориться на постійний інфляційний чинник і стимул для перенесення виробництв за кордон.

Дослідити інші роботи автора можна, перейшовши за цим посиланням.