Юстиція без меж: як нова ініціатива України та Німеччини вписується в процес євроінтеграції нашої країни.

Після початку діалогу щодо вступу України до Європейського Союзу основним критерієм для оцінки прогресу країни стало не лише швидкість ухвалення законодавчих актів, а й ефективність роботи державних інститутів. В цьому контексті нова Робоча програма співпраці між Міністерствами юстиції України та Німеччини спрямована на зміцнення інституційної спроможності.

Підписання Робочої програми співпраці між Міністерствами юстиції України та Німеччини до 2028 року є значно більшим, ніж черговою двосторонньою домовленістю. Документ охоплює 17 напрямів реформ і фактично стає одним із практичних інструментів виконання Україною вимог Європейського Союзу щодо верховенства права, незалежності судової влади, боротьби з корупцією та цифрової трансформації юстиції.

Коли Україна здобула статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, міжнародні партнери зосередилися на виконанні семи рекомендацій Європейської комісії. Проте сьогодні обставини суттєво змінилися. Відкриття переговорного процесу знаменує початок нової стадії євроінтеграції, де ключовим аспектом стає не просто політична підтримка чи кількість прийнятих законів, а здатність державних інституцій діяти відповідно до стандартів Європейського Союзу.

У цьому аспекті важливо аналізувати Робочу програму співробітництва між Міністерствами юстиції України та Федеративної Республіки Німеччина, яка розрахована до 2028 року.

Хоча цей документ формально є двостороннім, його зміст насправді охоплює набагато більше аспектів.

Програма формує основу довгострокового інституційного партнерства у сфері юстиції та безпосередньо відповідає логіці переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

Не технічна допомога, а інституційне партнерство

Програма об'єднує 17 ключових напрямів реформ.

Серед основних напрямків — адаптація українського законодавства до норм Європейського Союзу, підтримка переговорів про вступ до ЄС, управління судовою системою, удосконалення адвокатської та нотаріальної діяльності, проведення судових експертиз, питання кримінального права, система пробації, реформи пенітенціарної сфери, цифровізація правосуддя, антикорупційні ініціативи, механізми повернення та конфіскації активів, здобутих незаконним шляхом, міжнародне приватне право, процедури банкрутства, сімейні правовідносини, державна реєстрація та альтернативні способи вирішення спорів.

На перший погляд, це може виглядати як набір окремих сфер діяльності, проте насправді програма організована відповідно до принципів сучасної європейської політики розширення.

Європейська комісія вже давно оцінює держав-кандидатів не за кількістю реформ у конкретній сфері, а за здатністю забезпечити комплексне функціонування всієї системи державного управління.

Саме з цієї причини цей документ об'єднує зміни в законодавстві, судову трансформацію, впровадження цифрових технологій, антикорупційні ініціативи та вдосконалення правових послуг.

Чому правосуддя стало вирішальним фактором для вступу в ЄС

Після початку переговорів про вступ Україна перейшла до роботи за переговорними кластерами.

Найбільш значущим з них є кластер під назвою "Основи", що включає в себе розділи 23 "Судова система та основні права" та 24 "Правосуддя, свобода і безпека".

Саме успіхи реформ у цих областях матимуть вирішальне значення для швидкості прогресу України в інших напрямках переговорів.

Такий підхід закріплений у Переговорній рамці Європейського Союзу щодо України, схваленій Радою ЄС у 2024 році.

Насправді, концепція "передусім верховенство права" стала ключовим елементом сучасної стратегії розширення Європейського Союзу.

Це вказує на те, що результативність переговорів оцінюватиметься не лише за прийняттям законодавчих актів.

Європейська комісія проводить оцінку незалежності судової системи, рівня ефективності прокуратури, успішності антикорупційних заходів, ситуації в кримінальній юстиції, виконання судових вироків, забезпечення прав людини та фактичної доступності правосуддя.

Новостворена українсько-німецька програма фокусується саме на цих напрямках.

Верховенство права -- більше, ніж судова реформа

Принцип верховенства права зазвичай пов'язують з автономністю судової системи.

Проте в сучасному контексті Європейського Союзу це поняття має значно більш широке значення.

Воно охоплює передбачуваність законодавства, рівність усіх перед законом, ефективність державних інституцій, юридичну визначеність, виконання судових рішень, незалежність органів правопорядку та доступ громадян до правосуддя.

Саме з цієї причини у 2025 році Кабінет Міністрів України ухвалив Дорожню карту, присвячену питанням верховенства права, яка стала одним із ключових документів у процесі переговорів про вступ до Європейського Союзу.

Оновлена Робоча програма насправді перетворюється на один із інструментів втілення цієї стратегії в життя.

Чому вибір припав на Німеччину?

Німеччина завжди була одним з ключових партнерів України, проте в контексті юстиції її значення особливе. Німецька правова система вважається однією з найбільш стабільних у Європейському регіоні. Основними її характеристиками є незалежність судів, ефективний контроль за дотриманням конституції, високий рівень правової свідомості та передбачуваність правозастосування.

Ось чому співпраця між Україною та Німеччиною виходить за межі лише експертних консультацій.

Мова йде про впровадження методів роботи інституцій.

Одночасно цей документ не має на увазі автоматичне перенесення німецької моделі.

Україна інтегруватиме європейські методи, враховуючи свою юридичну систему, специфіку воєнного стану та процеси відновлення після конфлікту.

Цифрові технології стають основою нової концепції справедливості.

Одним із найбільш масштабних напрямів програми є цифрова трансформація.

Сьогодні цифровізація вже не означає лише електронний документообіг.

Ідеться про формування цілісної цифрової екосистеми юстиції, яка об'єднає державні реєстри, електронне судочинство, автоматизований обмін даними між органами влади та сучасні онлайн-сервіси для громадян і бізнесу.

Державні реєстраційні системи, електронна юстиція, автоматизований інформаційний обмін між державними структурами, а також сучасні онлайн-послуги для населення і підприємств повинні об'єднатися в єдину інтегровану платформу.

Ця модель забезпечує одночасно ефективність адміністративних процесів, відкритість у прийнятті рішень, зменшення впливу людського фактора та значне зниження ризиків корупції.

Це має ще одне значення для України.

У часи війни цифрові платформи гарантують стабільність функціонування юстиційних органів, навіть в умовах ракетних обстрілів або переміщення державних закладів.

Антикорупційна діяльність вступає в нову стадію, орієнтуючись на досягнуті результати.

Один з аспектів програми присвячений питанням антикорупційної політики.

Європейський Союз уже тривалий час не вимірює ефективність боротьби з корупцією лише через кількість створених інституцій чи ухвалених нормативних актів.

Основним показником стали результати.

Мова йде про результативність проведення розслідувань, автономність спеціалізованих установ, вилучення майна, набутого нелегальним шляхом, моніторинг активів та реальне виконання рішень суду.

Отже, сучасний європейський підхід інтегрує цифровізацію державних послуг, забезпечує прозорість адміністративних процесів, автоматизує процедури та гарантує незалежність інституцій.

Для України це сигналізує про зміну від традиційної нормативної системи антикорупційної політики до підходу, орієнтованого на вимірювання конкретних результатів.

Правова система як основа економічного розвитку

Варто зазначити, що курс включає в себе такі важливі сфери, як міжнародне приватне право, банкрутство, державна реєстрація, сімейне право та альтернативні методи вирішення конфліктів.

Ці аспекти часто не отримують належної уваги в суспільних обговореннях. Проте саме вони становлять фундамент економічної безпеки країни. Після закінчення війни Україна сподівається на значні інвестиції. Однак, залучення капіталу залежатиме не тільки від зовнішньої підтримки.

Інвестори звертатимуть увагу на те, наскільки ефективно захищаються права власності, як реалізуються судові рішення, яка швидкість реєстраційних процесів, рівень прозорості процедур банкрутства та передбачуваність судової практики.

Саме тому сучасна система юстиції стає одним із ключових факторів економічного відновлення.

Основна проблема полягає не в законодавчих нормах, а в ефективності роботи інститутів.

Україна вже показала свою здатність оперативно впроваджувати необхідні законодавчі корективи.

Наступний етап є набагато більш складним. Європейський Союз все активніше аналізує, як реалізуються закони на практиці.

Чи здійснюють суди свою діяльність автономно? Чи дотримуються виконання судових рішень? Чи справді функціонує система пробації? Чи гарантовано забезпечений доступ до правосуддя? Чи активно використовуються цифрові сервіси? Чи має місце ефективна координація між різними державними органами?

Саме ця інституційна здатність стане ключовим чинником для успішної реалізації реформ в Україні.

Програма співпраці між Міністерствами юстиції України та Німеччини до 2028 року є не просто двостороннім документом, що регулює професійну взаємодію, а й важливим кроком у розвитку партнерства.

На справді, вона перетворюється на один з дієвих інструментів впровадження євроінтеграційних реформ в Україні.

Складність програми охоплює широкий спектр питань: від узгодження національного законодавства з нормами ЄС до впровадження цифрових технологій, боротьби з корупцією, реформування системи кримінальної юстиції, державної реєстрації та вдосконалення правових сервісів. Це все цілком узгоджується з сучасними принципами політики розширення Європейського Союзу.

Для Європейського Союзу все більше значення набуває не лише прийняття реформаторських законів, а й їх реальне втілення та ефективність функціонування державних установ. Тому успіх програми співпраці між Україною та Німеччиною оцінюватиметься не за кількістю реалізованих заходів чи підготовлених матеріалів, а за конкретними змінами у діяльності системи правосуддя.

У цьому контексті даний документ виступає не тільки як засіб двосторонньої співпраці, але й як один з важливих складників підготовки України до повноцінного членства в Європейському Союзі.

Діана Горбачук та Данило Опанасенко з Києва.