Детектори, відкриті джерела інформації та захищені комунікаційні канали: як український досвід може стати корисним у боротьбі з незаконними збройними угрупуваннями в Колумбії.
Знайти дрон — це лише одна зі складових проблеми.
Влада Колумбії стикається з викликами від угруповань, які швидко адаптуються до змінюваних умов, мають великі ресурси та не підпорядковуються жодним обмеженням. Зокрема, протидія партизанам, які використовують дрони, становить особливе випробування для кожної держави.
Олена Крижанівська, постдокторська дослідниця Канадського Інституту Глобальних Справ, у своїй статті підкреслює, що українські військові та ветерани здатні внести вагомий внесок у боротьбу Колумбії з незаконними збройними угрупованнями. Їхній досвід може стати ключовим у формуванні стратегій, пошуку ефективних рішень та проведенні активних дій, які сприятимуть захопленню ініціативи.
Зокрема, як наголошує авторка, український досвід може бути корисним для Колумбії у кількох напрямах. Першочергову увагу варто приділити завчасному виявленню загроз і людському фактору.
"Знайти дрон — це лише одна зі складових проблеми. Важливіше знаходити операторів, місця підготовки, майстерні складання, логістичні мережі й закупівельні патерни ще до застосування дронів", -- йдеться у статті.
Анонімний український оператор дронів підкреслює важливість активних дій у подібних обставинах. Він вважає, що необхідно проводити детальну розвідку, залучати методи HUMINT та OSINT, а також уважно стежити за навіть найменшими сигналами. Наприклад, різке зростання попиту на пропелери в магазинах для хобістів може свідчити про підготовку нових пілотів.
Ще одним важливим напрямком є багаторівневий захист від безпілотників. У компанії BlueBird Tech, що створила детектор дронів "Чуйка", представники пояснили, що для Колумбії найефективнішим рішенням може стати система, яка інтегрує пасивні RF-датчики, оптико-електронні камери, засоби для визначення місця розташування оператора та локальні пристрої для глушення сигналу.
За її словами, така система має бути доступною за ціною, економно використовувати енергію та легко розгортатися біля військових баз, в'язниць, об'єктів критичної інфраструктури, у прикордонних районах і навколо мобільних колон. Зокрема, центральну роль у такій системі можуть відігравати детектори дронів, які завчасно попереджатимуть про загрозу та допомагатимуть отримувати інформацію про ситуацію.
Авторка також підкреслила, що радіоелектронна боротьба не є єдиною ефективною стратегією для захисту від дронів. Колумбійський політичний аналітик Карлос Аугусто Чакон зауважив, що засоби РЕБ не можуть впоратися з усіма можливими ризиками.
За словами експерта, новий уряд отримав у спадок існуючу програму протидії дронів. Тепер потрібно оцінити її ефективність та з'ясувати, наскільки сумісні системи, які використовують армія і правоохоронці. Важливо також проводити практичні випробування технічних засобів і запобігати закупівлі однакових систем різними відомствами.
Водночас український оператор дронів підкреслює, що правоохоронні органи повинні мати можливість блокувати звичайний радіозв'язок, якщо його використовують наркокартелі. Однак використання засобів радіоелектронної боротьби може вплинути на ефективність зв'язку самих правоохоронців. Тому, на його думку, необхідно заздалегідь підготувати резервні частоти та спеціалізовані пристрої, до яких злочинні угруповання не матимуть доступу.
Авторка підкреслює, що українська компанія, що розробляє тактичні радіостанції під маркою HIMERA, нещодавно успішно протестувала свою комунікаційну систему в умовах амазонських джунглів. Випробування проходили в умовах сильних тропічних дощів та складного рельєфу. В компанії акцентують, що для ефективної боротьби з гібридними загрозами та міжнародною організованою злочинністю необхідний захищений зв'язок, який здатен функціонувати навіть під впливом засобів радіоелектронної боротьби противника.
Крім того, окремим напрямом може стати посилення розвідки. Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm, яка провела низку успішних OSINT-, CYBINT- і HUMINT-розслідувань, зазначає, що розвивати розвідувальні можливості можна у двох пов'язаних між собою напрямах.
Перший аспект передбачає розширення кількості та різноманіття засобів спостереження у тих регіонах, де наразі існує нестача інформації. Другий аспект акцентує увагу на вдосконаленні обміну вже зібраними даними між різними організаціями, їх спільному аналізі, обробці та оперативній передачі інформації тим, хто її потребує.
"Навіть найбільш надійні дані стають малоефективними, якщо вони залишаються замкнутими в рамках одного органу або доходять до користувача із затримкою. Така структура може бути пристосована як для міждержавних конфліктів, так і для боротьби з незаконними збройними формуваннями та кримінальними угрупованнями," -- підкреслює авторка.
Крижанівська зазначила, що колумбійські збройні сили виявляють інтерес до вивчення українського досвіду у боротьбі з безпілотниками. Сьогодні, коли політична ситуація в країні стає більш сприятливою, Україна має чудову можливість зміцнити свої позиції в південноамериканському регіоні.
