ПЕРЕМАГАЮТЬ СИЛЬНІ ДУХОМ

Сергій Дацюк, 26.06.2019, УП

Слабкодухі завжди зазнають поразки. Вони користуються чим завгодно на війні, окрім духу, і саме тому програють. Дух це не воля і не здатність наполягти на своєму. Дух це, перш за все, доступ до трансцендентних початків та фундаментальних установок, але найбільше – до іновацій, тобто до інакшого, яке в соціальній практиці постає вже як інновації. Дух прокладає шлях завжди в процесах інакшення, він ніколи не виринає з архаїки чи звичайних дій всередині наявних структур та функцій, бо там неможливе піднесення мислення та почуттів.

Спостерігаючи всі ці танці з бубном навколо рішення ПАРЄ про повернення Росії, я був відсторонений. В цьому сенсі я не просто не націонал-патріот, я взагалі не патріот. Я ні на мить не є патріотом слабкодухої позиції України.

Україна мовчки спостерігала, як чинився контрреволюційний олігархічний переворот, і українці навіть за нового Президента не хочуть про це знати, бо, бачиш-но, це питання поставили колишні регіонали. Я не здивуюся, якщо всі кримінальні справи проти влади останніх років саме тому і зачинаються таким суперечливим чином, щоб потім легше було їх каналізувати.

Українці в останні роки терпіли широкомасштабну проросійську пропаганду, і навіть досі не поставили питання про покарання головного винуватця договорняка з Путіним – Порошенка разом з Медведчуком. Українці мовчки терпіли мляві реформи та "Роттердам+", розкрадання та наживу на війні близьких до контрреволюційної влади бізнесменів та самої влади.

Депутатам ПАРЄ від України не вистачає духу визнати, що саме закидають Україні та українцям. Вони досі не можуть публічно пояснити, чому виникла така антиукраїнська більшість в ПАРЄ. Я читав, що це через те, що європейські депутати продажні. Чи нам, жителям найбільш корумпованої країни, про це говорити?

А закидають Україні відсутність волі до перемоги у війні та послідовності у впровадженні реформ. Закидають Україні також вже не приховану капітуляцію її еліти перед Росією. Саме через це відбулося повернення Росії у ПАРЄ. Закидають речі страшні – ми чекали від вас, що ви поклавши життя на Майдані та війні, запропонуєте Європі так потрібні їй іновації, а ви зрадили самих себе і злили в унітаз власну революцію. Ось це нам закидають, ось це є причина нашої поразки.

Мені боляче спостерігати не політичну імпотенцію, а саме громадську імпотенцію. Українські політики не бажали змін і відверто каналізували Майдан-2013-2014. Але громадяни, які стояли, боролися та бачили загибель своїх товаришів на Майдані та на війні, зрадили той Майдан і цю війну.

Панове, справа не в позиції ПАРЄ, не в зраді європейськими депутатами своїх ідеалів. Справа навіть не в тому, що установка на "ми переможемо у війні дипломатичним чином" зазнала закономірного краху. Справа в тому, що відтак в Україні процес керованої капітуляції України перед Росією вступає в завершальну фазу.

Керована капітуляція це саме те, що приготували для України Порошенко через Медведчука з Путіним та колишні регіонали, що не були покарані після революції і розосередилися по різних партіях та парламентських партіях. Керована капітуляція це саме те, чим масово промивали мізки гібридні телеканали за останні роки ("112 Україна", "News One", "5 канал", "Прямий" та ін.)

Тепер всі ніби прокинулися і запитують – а чи є сильний крок у цій ситуації, коли європейці плюнули в лице українцям? Ви справді думаєте, що якісь там бюрократичні маневри зможуть щось довести європейцям?

Сильні кроки є завжди, просто ми до них не готові.

Сильний крок це покарання капітулянтської влади або як, мінімум не дати їй переобратися до нового Парламенту.

Сильний крок це прийняти іноваційну Конституцію (або хоча б зараз заявити про намір), де був би відсутній Парламент взагалі. Де цифровий голос, посилений рівнем компетенції у сфері того чи іншої змістовної сфери, міг бути відданий і забраний у будь-який момент за будь-який закон чи за будь-якого державного чи муніципального управлінця. В цьому разі вибори не потрібні взагалі.

Закони би розроблялися спеціальним органом правників-юристів, а правки в законопроекти вносилися би он-лайн знову ж лише компетентами. А голосування відбувалося б електронним чином тією частиною громади, яка компетентна саме в сфері голосованого закону. В такій системі Парламент не потрібен, і ПАРЄ стала би взагалі непотрібною, принаймні для України.

Сильний крок це створення нової організації у Європі – Асамблеї європейських громад, яку підтримують корпорації нового типу. Не держави, а громади та корпорації мають змінювати та творити нову Європу.

Все це є можливим. Це лише питання активної роботи у цьому напрямку.

Складно? Так.

Важко це зробити? Так.

Ми не можемо обговорювати іновації такого рівня, бо публічна політика громаді не належить. Громада не має права формувати порядок денний, вона має право лише схвалювати чи навіть опиратися, але установленому порядку денному. Тому без зміни простору змістовної комунікації ми не матимемо можливості формувати сильні кроки. Без блокади чи знищення олігархічної антигромадської пропаганди ми приречені на капітуляцію та руйнацію України.

Але лише саме такого рівня іновації це сильні кроки.

Те, що зараз пропонують українські політики, веде Європу у глухий кут, а Україну веде до розколу.

Розкол починається в головах, коли архаїку видають за інновації, і не дають можливості просувати та обговорювати іновації.

Нова Європа все ще може постати в Україні, якщо українці почнуть мислити і творити.