Шацьке поозер’я: спільний спадок Європи у небезпеці
Київ – Неподалік «перлини» Волинського краю – Шацьких озер – може статися екологічна катастрофа. Унаслідок розробок крейди у родовищі «Хотиславське», що у сусідній Білорусі, утворилось глибоке урвище, яке може поглинути і самі озера і частину прикордонного українського села. Документальний фільм про цю проблему було презентовано у п’ятницю в Києві.
Фільм «Над прірвою» показує, що на мешканців волинського села Тур чатує небезпека: до їхніх осель наближається ... прірва. Якщо білоруська сторона надалі розроблятиме родовище «Хотиславське» без огляду на екологічні наслідки, то незабаром Шацькі озера можуть просто зникнути, насичене нині озоном кришталеве повітря Волинських лісів – «заціпеніти» від пилу, а самі ліси поступово померти разом із десятками видів рослин та тварин, занесених у європейську Червону книгу.
Таку перспективу малюють українські та білоруські вчені – автори моделі можливого розвитку західного Полісся у рамках програми «Спільний спадок Європи». Представляючи модель, академік Національної академії наук України В’ячеслав Шестопалов зазначив: «Ситуація: кордон між Білоруссю та Україною. Родовище знаходиться десь за 400-500 метрів від кордону, а там, між іншим, Національний Шацький парк, заказник «Липин» із озерами Святим та Глибоким. Об’єкти, на які найперше може вплинути ця розробка – озеро Святе та озеро Глибоке та заказник».
Директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Дмитро Левусь нагадав: проблема родовища «Хотиславське» існує не перше десятиріччя, фактично нинішня екологічна обстановка у регіоні – це результат радянської індустріалізації.
«Ще у радянські часи на теренах Західного Полісся були розвідані поклади крейди та кварцу. Білорусією розпочато видобуток цих копалин. А оскільки це – територія Західної Волині і ці шари насичені водою, то може статись так, що розробки цих покладів призведуть до екологічного лиха. І це лихо «накриє» не лише Білорусь, а й Україну та Польщу! Ця тема вивчається, але, як на мене, недостатньо: для України ця проблема залишається суто регіональною», – зауважив Дмитро Левусь.
Українські та польські вчені співпрацюють для порятунку історичного та екологічного середовища Західного Полісся, додає експерт.
Бездіяльність Мінська і Києва
Звернути увагу на загрозливу екологічну ситуацію в українсько-білоруському прикордонні мали би і державні інституції України. Але, як визнає голова профільного комітету Верховної Ради Анатолій Семинога, на сьогодні проблема залишається не розв’язаною.
«Депутати з цього приводу піднімали питання, але якихось реальних зрушень на сьогоднішній день немає, – каже він. – Є така депутатська група «Україна – Білорусь», і ми звертались до депутатів, які працюють у цій групі, з проханням, щоб вони на депутатському рівні, на рівні міжпарламентських зв’язків підняли це питання і спільно знайшли якесь рішення. Але поки що, на жаль, реакції від членів цієї групи з білоруської сторони немає. Наш комітет з питань охорони довкілля готовий співпрацювати з науковцями, це спільна справа – рятувати «перлину» Волині!»
Фактично, науковці та політики змушені визнати бездіяльність Мінська та Києва у справі порятунку Полісся. Тож учасники нинішньої дискусії вирішили звернутись до парламентів та урядів України, Польщі та Білорусі, щоб було запроваджено постійний моніторинг ситуації на родовищі і довкола нього, розроблено план захисту довкілля у регіоні та віднайдено можливості для технічної модернізації «Хотиславського». Вчені визнають: якщо у Києва, Мінська чи Варшави не вистачить політичної волі та коштів, – урвище поблизу селища Тур розростатиметься, руйнуючи історично сформовану екосистему краю.
