Аналітичне інтернет-видання

Боротьба за лідерство в сфері штучного інтелекту: китайська стратегія ставить нові виклики перед США та Європою.

Розробники з Китаю демонструють свої вагові коефіцієнти моделей, тоді як Сполучені Штати активно охороняють свої технологічні досягнення.

Китай просуває доступні моделі штучного інтелекту, які інші країни можуть завантажувати, змінювати й адаптувати під власні потреби. Так Пекін прагне не лише збільшити поширення своїх технологій, а й посилити промисловий та політичний вплив за межами країни. Водночас така стратегія створює ризики кібербезпеки, державного контролю та технологічної залежності. Про це йдеться в аналізі німецького центру MERICS, який підготували Венді Чанг та Олаф Шульц.

Відомі американські компанії зберігають свої закриті моделі в суворій таємниці, надаючи користувачам можливість взаємодії лише через спеціалізовані інтерфейси. У свою чергу, китайські розробники часто пропонують можливість завантажити моделі та налаштовувати їх за допомогою опублікованих параметрів або вагових коефіцієнтів. Завдяки нижчим витратам для кінцевих споживачів, Китай зміг зрівнятися зі США в поширенні моделей штучного інтелекту.

У липні Китай запустив у Шанхаї Всесвітню організацію співробітництва у сфері штучного інтелекту (WAICO). Це міжурядова структура, яка має сприяти "відкритому, справедливому та недискримінаційному середовищу для розвитку штучного інтелекту". Установчий статут підписали 29 країн, серед них Бразилія, Індонезія, Південна Африка та Росія, яку в MERICS називають непохитним антизахідним партнером Китаю.

Додатковим аргументом на користь китайської стратегії стали випадки, пов'язані з американськими агентами штучного інтелекту. Видання China Daily у своїй редакційній статті зазначило, що серпневі відкриття про атаку ШІ на платформу розробників Hugging Face поклали край "панівній ортодоксальності Кремнієвої долини". Це стосується переконання, що закриті моделі є найбільш безпечними. Питання, чи можуть китайські компанії оприлюднювати інформацію про інциденти за участю китайських агентів, в MERICS вважають окремою темою для обговорення.

Тим часом США наприкінці 2025 року запустили ініціативу Pax Silica, "щоб зменшити примусову залежність та захистити матеріали та можливості", потрібні для ШІ. До неї входять понад 20 довірених партнерів, серед яких ЄС та Індія.

"Ми займаємо провідні позиції у Китаї в галузі штучного інтелекту. Наша країна є найсучаснішою у світі, і, чесно кажучи, я сподіваюся, що так буде й надалі, адже той, хто здобуде перевагу у сфері ШІ, той і матиме верх у майбутньому", -- підкреслив президент США Дональд Трамп у вересні цього року, реагуючи на заклик генерального директора компанії Anthropic Даріо Амодея обмежити розвиток найпотужніших систем штучного інтелекту через їх потенційні загрози для людства.

Відомі американські корпорації вважають, що закриті моделі є оптимальним способом зберегти контроль над інноваційними розробками. На їхню думку, це дозволяє підтримувати перевагу в змаганнях щодо створення загального штучного інтелекту (AGI), що має потенційні наукові, промислові та військові вигоди. Більш детальну інформацію можна знайти в статті "AGI на порозі? Як визначити, чи досяг штучний інтелект рівня людини", написаній доктором юридичних наук Олексієм Костенком.

За оцінкою MERICS, підхід Пекіна приваблює, але має певні умови. Багато країн прагнуть інтегрувати ШІ в промисловість і державне управління, а китайські моделі дають легкий доступ до робочих рішень без залежності від американського постачальника. Їх можна адаптувати поза контролем розробника.

Однак відкритість не означає повної незалежності від державного контролю. Всі служби штучного інтелекту в Китаї повинні отримувати схвалення від Адміністрації кіберпростору країни, а контроль з боку Комуністичної партії створює ризики використання технологій для пропаганди і маніпуляцій як всередині країни, так і за її межами. Перевірка моделей з відкритими вагами є складним завданням, оскільки, на відміну від моделей з відкритим вихідним кодом, вони не надають доступу ані до основного коду, ані до даних, на яких вони були навчені.

Експерти рекомендують урядам бути обережними з залежністю від китайських технологій у ключових секторах. Гнучкість цих моделей може сприяти їхній тісній інтеграції в інформаційні системи державних установ, логістичних компаній або корпоративних дослідницько-розробницьких підрозділів. В майбутньому, зміна постачальників може вимагати значних фінансових та часових витрат.

Китайські технології вже вбудовані в західні телекомунікаційні мережі та іншу критичну інфраструктуру. Проте нещодавно адміністрація США заборонила цивільним федеральним відомствам використовувати продукти китайської компанії DeepSeek та вимагає видалити її програмне забезпечення через загрозу національній безпеці та ризик передавання даних уряду в Пекіні.

Обережний підхід до Китаю переплітається з тривогами Європи, викликаними американською політикою. Аналітики вважають, що Європа не зможе оперативно наздогнати США у сфері технологій штучного інтелекту, проте має можливість зміцнити свій суверенітет у певних областях, уважно обираючи партнерів і ефективніше використовуючи власні моделі. Для досягнення цього їй необхідно розвивати потужну експертизу в галузі ШІ як у промисловому секторі, так і в урядових структурах.

Це особливо важливо в умовах глобального поширення страху перед катастрофічними інцидентами зі ШІ. Належне пом'якшення ризиків вимагало б від США та Китаю домовитися про запобіжні заходи або навіть паузу в перегонах ШІ. Однак, на думку аналітиків, це малоймовірно, поки обидві сторони вважають пріоритетним досягнення найпотужнішого штучного інтелекту.

Читайте також