Як міський голова Канн здобуває популярність і чому його амбіції ведуть до президентства Франції.

Менш ніж за місяць, 57-річний мер Канн Давід Ліснар зумів залучити понад 300 тисяч підписників у своїх соціальних мережах. Його політична ініціатива, відома як Nouvelle Énergie ("Нова енергія"), повідомляє, що число учасників перевищило 81 тисячу, тоді як ще тиждень тому ця цифра становила приблизно 55 тисяч.

Донедавна Ліснара знали переважно у французьких політичних колах. Але тепер він привертає загальнонаціональну увагу в контексті президентських виборів 2027 року.

Про те, як Давід Ліснар почав швидко здобувати загальнонаціональну аудиторію та яку амбітну програму запропонував французам, читайте в статті журналістки Шарлотт Гійу-Клер (Франція) З Канн у президенти: як у Франції з'явився новий гравець серед правих та чи має шанси на успіх. Далі - стислий її виклад.

Давід Ліснар аж ніяк не новачок у політиці. Він розпочав кар'єру в місцевому самоврядуванні, у 2014 році став мером Канн. 2021-го був обраний президентом Асоціації мерів Франції (АМФ).

У березні 2026 року він вийшов з партії "Республіканці", щоб самостійно реалізувати свої президентські прагнення. Тим же місяцем у Каннах його втретє обрали мером.

Мер згадує місто Канни як приклад того, що можна досягти підвищення ефективності державного управління без зменшення обсягу інвестицій.

Водночас навряд чи можна використовувати ці самі методи в масштабах усієї Франції, оскільки місто Канни отримує суттєві доходи від міжнародного туризму та масштабних комерційних подій. Це означає, що воно працює в зовсім інших фінансових та інституційних умовах, ніж решта країни.

Попри це, досвід управління містом забезпечує Ліснару міцну політичну основу.

Згідно з інформацією, опублікованою в Le Monde, від кінця вересня до середини жовтня кількість підписників Ліснара перевищила 300 тисяч, причому більшість цього зростання була зафіксована в Instagram. Його слоган "Щось відбувається" швидко набув популярності на різних соціальних мережах.

Незалежно від причин, що сприяли різкому зростанню популярності Ліснара, йому вдалося привернути інтерес до свого політичного руху "Нова енергія", який раніше майже не був помітний на національній арені.

Він має на меті зайняти свою позицію на правому фланзі французької політичної арени, відстоюючи амбіційну програму економічної лібералізації, значного зменшення державних витрат та децентралізації.

Програма Ліснара ґрунтується на рішучій критиці економічної моделі Франції. Він має намір зменшити державні витрати на 80 мільярдів євро вже в перший рік свого президентства, а до завершення терміну – знизити їх принаймні на 200 мільярдів євро. Його стратегічна мета полягає у досягненні скорочення витрат на рівні 300 мільярдів євро.

На його думку, Франція надмірно оподатковує працю та виробництво. Це робить компанії менш конкурентоспроможними й водночас не дає працівникам отримувати достатню частку коштів, які їхня робота приносить роботодавцю.

Ліснар виступає за гнучкіший ринок праці, ліквідацію або об'єднання державних установ, скорочення адміністративного персоналу та передачу повноважень від центральної влади на нижчі рівні управління.

Також виступає за підвищення пенсійного віку до 65 років і запровадження обов'язкових накопичувальних внесків на додачу до чинної солідарної пенсійної системи.

Одночасно займає обережну позицію стосовно імміграційної політики, питань безпеки та державного суверенітету.

Ліснар також не підтримує ідею виходу Франції з Європейського Союзу: він пропагує співпрацю між незалежними європейськими країнами, водночас виступаючи проти посилення політичної централізації.

Особливу увагу варто звернути на зовнішньополітичні погляди Ліснара, зокрема на його ставлення до України.

Він не раз підкреслював свою підтримку України у боротьбі проти російської агресії та закликав до розвитку європейського оборонного виробництва. Проте його погляди на можливість вступу України до ЄС та питання безпекових гарантій після завершення війни залишаються недостатньо визначеними.

Детальніше - у статті Шарлотт Гійу-Клер "З Канн у президенти": як у Франції виник новий учасник на політичній арені правих і які його перспективи на успіх.