"Це все ще Польща?" Як українські кольори на дорогах викликали обурення у поляків - основні моменти тижневого огляду.
Головними темами польських новин цього тижня була перемога німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" та переговори про створення нової постійної військової бази США в Польщі.
Ключовою подією у взаєминах Варшави та Києва стало розкриття архіву, що стосується жертв польсько-українського конфлікту 1939-1947 років — однієї з найскладніших глав в історії обох націй.
Соціальні мережі тим часом обговорюють нову жовто-блакитну розмітку для паркування, яка з'явилася під Варшавою.
Розповідаємо про головні події в Польщі, на які ми звернули увагу цього тижня.
Успіх партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) на виборах у Саксонії-Ангальт минулого уїк-енду викликав великий інтерес у польських медіа на початку цього тижня.
Вперше з часів Другої світової війни в Німеччині отримала перемогу ультраправорадикальна партія, яка прагне переглянути ставлення нації до нацистської історії, виступає за виселення мігрантів та має проросійську позицію.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск найяскравіше прокоментував перемогу AfD. Увечері після виборів він опублікував пост у соціальній мережі X:
"В Польщі лише неосвічені люди або зрадники можуть вітати успіх AfD в Німеччині. Схоже, таких чимало у рядах Konfederacja та PiS."
Туск також пізніше зазначив, що "AfD є явною проросійською та антипольською політичною силою, і я повністю підтверджую свої слова", - повідомляє портал TVN24.
Виступ Туска спрямований на польських правих політиків. Деякі з них підтримують AfD, оскільки ця партія відзначається жорсткою міграційною політикою, євроскептичними поглядами та критикою діючих курсів ЄС.
У той же час, для Варшави особливо складною є позиція AfD стосовно Росії.
Партія виступає за зміну нинішньої політики Німеччини щодо Москви, відновлення відносин із Росією та критикує підтримку України. Під час виборчої кампанії AfD також вимагала припинити підтримку України. Для Польщі, яка вважає стримування Росії ключовим питанням власної безпеки, це принципова проблема.
Ще один тривожний аспект для Польщі - це політика Німеччини, яку партія AfD визначає як "патріотичний поворот". Вони мають намір зменшити кількість уроків, присвячених нацистському минулому, переглянути методи викладання історії та призупинити фінансування мистецьких проектів, які вважаються "антинімецькими".
Експосол Польщі в Німеччині Януш Райтер висловив думку в інтерв'ю телеканалу Polsat News, що Польща не повинна мати "жодних ілюзій" стосовно підтримки AfD "німецькими націоналістичними традиціями", які завжди проявляли себе в антипольському та проросійському руслі.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський назвав результат AfD "дуже тривожним сигналом".
У розмові з таблоїдом Super Express польські націоналістичні сили висловили попередження, що їм слід "дотримуватись обережності у своїх бажаннях". Це стосується певних висловлювань представників AfD про Польщу і Другу світову війну, які можуть призвести до конфлікту з їхніми німецькими союзниками, повідомляє портал Wirtualna Polska.
Найбільше польські політики та експерти побоюються зовнішньополітичного курсу AfD - передусім її ставлення до Росії, України та Європейського Союзу.
Політична сила виступає проти існуючої системи Європейського Союзу та висловлює незадоволення стосовно євро та Шенгену. Після успіху AfD, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг, що їхня позиція щодо ЄС, євро та зони Шенген може загрожувати економічному благополуччю країни.
Для Польщі це особливо чутливо через відкритий кордон з Німеччиною та величезний обсяг торгівлі й транскордонного руху.
Сполучені Штати Америки та Польща зробили суттєві кроки до відкриття постійної військової бази США на території Польщі.
9 вересня польська влада заявила, що наступні 48 годин є ключовими.
Представник команди міністра оборони США Піта Гегсета прибув до Варшави для переговорів з польськими посадовцями щодо можливих локацій для розміщення постійної американської військової бази.
"Постійна база американських військ у Польщі була б не лише підтвердженням міцних оборонних відносин у межах НАТО, а насамперед реальним і довгостроковим посиленням безпеки та стримувального потенціалу на східному фланзі Альянсу", - зазначено в постанові уряду.
Варшава роками домагається збільшення постійної військової присутності США, вважаючи її ключовим елементом стримування Росії. .
Після анексії Криму у 2014 році чисельність американських військових у Польщі почала поступово збільшуватися. У 2020 році було укладено угоду про розширення військової співпраці, а після початку повномасштабної агресії Росії проти України в 2022 році Сполучені Штати оголосили про встановлення постійного контингенту своїх військ у Польщі.
На даний момент в Познані розташований американський гарнізон, а в Редзіково функціонує база протиракетної оборони. Однак більшість американських військових на польських територіях виконують свої обов'язки в рамках ротаційної програми, а не постійно.
Нещодавні дискусії зосереджені на можливості заснування великої американської військової бази або декількох таких об'єктів, які б забезпечували постійне розміщення численних американських військових підрозділів.
За словами заступниці міністра оборони Польщі Магдалени Собков'як-Чарнецької, основним кандидатом на розміщення баз є захід Польщі. Проте точні місця поки не називають.
Найближчими днями американська делегація має оглянути кілька об'єктів.
Обговорення створення нових постійних баз США проходить на фоні загальної невизначеності щодо кількості американських військових, які залишаться в Європі.
Після того як Дональд Трамп минулого року повернувся до Білого дому, адміністрація США оголосила про суттєве скорочення своєї військової присутності та підтримки операцій НАТО в Європі. У тому числі йшлося про зменшення кількості бойових бригад, літаків і кораблів.
Вашингтон вимагає, щоб європейські союзники брали на себе більшу відповідальність за оборону, називаючи ці зміни в політиці альянсу "НАТО 3.0".
Польща продовжує виконувати важливу роль як центральний хаб і стратегічний союзник Сполучених Штатів у Європі. Крім того, країна інвестує близько 5% свого валового внутрішнього продукту в оборонні потреби, що є найвищим показником серед усіх держав НАТО.
У нещодавньому інтерв'ю виданню Rzeczpospolita міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що США вважають Польщу та Німеччину "лідерськими країнами" у сфері європейської безпеки, які мають "основну відповідальність" у рамках нової стратегії "НАТО 3.0".
8 вересня Український інститут національної пам'яті (УІНП) представив новий цифровий архів під назвою "Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років", розроблений за участю експертів з України та Польщі.
База документів охоплює одну з найпроблемніших етапів історії українсько-польських взаємин. Польща класифікує дії ОУН і УПА проти польського населення як геноцид, в той час як українські історики та політики трактують їх у контексті більшого польсько-українського конфлікту, в якому відповідальність лежить на обох сторонах.
База містить майже 3000 архівних записів і документи, частину з яких оприлюднили вперше.
Їх можна шукати за допомогою інтерактивної мапи, на якій позначені місця подій по обидва боки сучасного українсько-польського кордону.
Після вибору певної події з'являється вікно, що містить детальний опис інформації та відскановану сторінку документа, в якому ця інформація представлена.
Один із документів, наприклад, містить перелік українських націоналістів, загиблих від рук поляків у Холмщині в травні 1944 року. Інший же документ описує атаку Української повстанської армії на польських селян, які прибули до села Зимне на Волині для збору врожаю в серпні 1943 року.
Як кажуть творці проєкту, його мета - збереження пам'яті про жертв та примирення.
"Дайте історикам говорити про минуле, політики хай говорять про майбутнє", - заявив голова Інституту Олександр Алфьоров.
Процес створення архіву розпочався в 2018 році.
На думку Алфьорова, особливість цього проєкту полягає в тому, що "коли ви звернетесь до цієї бази, ви виявите опис події та зображення документа".
"Наприклад, це можуть бути документи, що висвітлюють дії німецьких окупаційних військ у конкретному регіоні, серед яких є дані про спалення українцями села, що раніше належало польським колоністам, або ж про руйнування поляками українського населеного пункту. Іншими словами, акцент робиться не на назвах справ, а на їхній суті, на тому, що саме міститься в цих матеріалах," - зазначив директор інституту.
На презентації Служба зовнішньої розвідки України також внесла до архіву Українського інституту національної пам'яті ряд документів, що стосуються роботи радянських спецслужб.
"Наприклад, мова йде про агентурні дії, які були націлені на проникнення в польське підпілля, вербування агентів для нього та маніпулювання цими структурами з метою спровокувати те, що в той час називалося акцією помсти," - поділився директор УІНП.
"Наприклад, в цих документах міститься звіт, який зазначає, що агенти НКВС, маскуючись під так званих членів УПА, вчиняли настільки жорстокі злочини, що навіть у Москві дійшли висновку: це вже перебір," - підкреслив він.
Польські історики та публіцисти, що тривалий час вели дискусії щодо трактування цих подій, по-різному відреагували на розкриття архіву.
Історик і політолог Лукаш Адамський, який брав участь у презентації архіву в Києві та став очевидцем російського обстрілу, підкреслив, що Україна явно прагне до діалогу.
Якщо в даній ситуації Україна, як країна, а також українські інституції, приділяють значну увагу розкриттю історичних питань у стосунках з Польщею і інвестують обмежені державні ресурси, зокрема в цифровізацію інформаційних баз, це, напевно, вказує на готовність України до діалогу та бажання його вести.
Одночасно публіцист і редактор Лукаш Ястшембський охарактеризував відкриття архівів як "показуху та окозамилювання". Він зазначив, що Україна прагне представити події на Волині як "конфлікт між Польщею та Україною", в той час як польська сторона наполягає на тому, що ці події слід кваліфікувати як злочини українських націоналістів проти польського населення.
В околицях Варшави, зокрема в населеному пункті Рашин, нещодавно спалахнув скандал, пов'язаний із жовто-синьою розміткою для паркування, що була нанесена поблизу однієї з навчальних установ.
Згідно з інформацією, наданою міською владою, ці зони називаються Kiss and Ride. Вони створені для тимчасової зупинки автомобілів, щоб забезпечити безпечну висадку або підбір дитини.
Однак синьо-жовте оформлення на дорозі миттєво збурило місцеві соцмережі. Деякі мешканці вирішили, що це спеціальні місця паркування для українців.
"Тепер українці можуть сприймати це як ще один додатковий плюс для себе. У разі відсутності чітких вказівок щодо кольорової розмітки, можна було обрати будь-який інший відтінок, а не кольори національного прапора; також можливим варіантом міг бути червоно-чорний. На мою думку, це абсолютно нерозумне рішення, і, можливо, навіть свідомо ухвалене з недобрим наміром", - зазначається в одному з відгуків.
На подію також відреагував політик ультраправої партії "Конфедерація" Конрад Беркович, який висловив свою думку в соціальних мережах: "Чи це справжня Польща?"
Мерії знадобилося роз'яснити, що відтінки не мають ніякого зв'язку з Україною.
Синьо-жовті кольори є традиційним індикатором зон Kiss and Ride, які застосовуються в численних країнах Європи. Подібна розмітка також зустрічається в ряді інших польських міст, таких як Варшава, Гдиня та Жешув.
Жовтий колір акцентує увагу на тимчасовій природі зупинки, тоді як синій сигналізує про призначене місце для такого роду зупинок. Це забезпечує високий рівень видимості зони, що робить її легко впізнаваною для автомобілістів, зазначає місцева адміністрація.
Влада також пояснила, що розмітка ще не була завершена. Після висихання фарби через день на ній з'явилася біла обвідка та літери K+R.
Паралельно з цим, нові знімки, що були опубліковані міською радою у Facebook після завершення робіт, викликали неоднозначну реакцію у деяких користувачів.
"Можна було б використати кольори польського прапора, і це б усім сподобалося. Натомість ми отримали ще один привід для конфлікту... Патріотизм у нашій країні вже давно зник", - зазначив один з користувачів.
