Аналітичне інтернет-видання

Чи існують гуманітарні потреби у ветеранів та ветеранок?

У останні роки в Україні відбулися значні зрушення в методах гуманітарного реагування. Проте досі залишається невизначеним, наскільки великі гуманітарні потреби ветеранів і ветеранок, оскільки їх систематичне вимірювання не входить до рамок гуманітарних оцінок потреб.

Якісно нове визначення гуманітарних потреб?

Рекламное сообщение

Це потреба, яка виникає, коли внаслідок конфлікту, стихійного лиха й інших криз:

* Людське життя та гідність опиняються під загрозою; * індивід не в змозі самостійно покрити основні потреби в гуманітарній допомозі, харчуванні, воді, притулку та медичному обслуговуванні; * особа стикається з браком доступу до важливих послуг або своїх прав.

Задоволення цих потреб є початковим етапом на шляху до відновлення та прогресу в державі.

Які можуть бути гуманітарні потреби ветеранів і ветеранок?

На липень 2026 року, згідно з даними Єдиного державного реєстру ветеранів війни в Україні, налічується близько 1,9 мільйона ветеранів. Проте точна кількість тих, хто успішно адаптувався до цивільного життя, залишається невідомою, так само як і їхні потреби, оскільки інформація про це не збирається у систематизованому вигляді.

Водночас з огляду на те, що наразі військовослужбовець або військовослужбовиця може звільнитися з військової служби лише за певних обставин, до цивільного життя повертаються ветерани з інвалідністю, старшого віку, для здійснення догляду за близькими, після полону тощо. Ці люди можуть також нести психологічний тягар участі в бойових діях.

Попри відсутність офіційної інформації про потреби ветеранів, деякі дослідження, проведені як державними, так і недержавними організаціями поза рамками загального гуманітарного оцінювання, вказують на великий попит на медичні, психологічні, юридичні та інші види послуг.

85% ветеранів у межах дослідження ПРООН зазначають, що потребують інформації про права, пільги й доступні виплати. Крім того, 57% ветеранів потребують допомоги, пов'язаної з процедурами звільнення зі служби.

Згідно з дослідженнями, проведеними Міжнародною організацією з міграції (МОМ) та IREX, 75% опитаних вважають, що термінова психологічна підтримка після звільнення є найважливішою.

Ветерани також суттєво частіше за інші групи населення використовують негативні механізми подолання труднощів, зокрема вони:

* зменшують фінансування освітніх програм; * відкладають погашення заборгованостей; * покладаються на альтернативні та нестабільні джерела прибутку.

Рекламное сообщение

Це формує замкнуте коло: психологічний стрес призводить до економічних проблем, які, в свою чергу, ще більше ускладнюють емоційний стан.

Окрім того, попит на медичні послуги серед ветеранів залишається суттєво вищим, ніж у загальному населення. У 2025 році 40% ветеранів виявили потребу в медичних консультаціях, лікуванні або реабілітаційних послугах. Також чверть з них зазначила необхідність в підтримці, пов'язаній з інвалідністю, а 35% стикнулися з труднощами у отриманні ліків.

Вказані потреби в отриманні інформації, юридичній підтримці, психосоціальному супроводі та медичній допомозі обумовлені наслідками участі в бойових конфліктах. Це включає в себе психологічний стрес, потребу в реабілітації після травм та визначення нових правових статусів, які є важливими для отримання пільг і прав.

Якщо ветеран або ветеранка не мають доступу до такої підтримки, то виникають ризики для здоров'я та гідності людини, доступу до прав, послуг і пільг, що й зумовлює гуманітарну потребу.

Крім того, ці вимоги стають ще більш істотними у ситуаціях з численними вразливостями, які можуть включати:

* досвід переселення всередині країни; * наявність особливих потреб; * похилий вік; * необхідність надання допомоги родичу.

Попри відсутність конкретних даних, враховуючи вузьке коло підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану, можна припустити, що багато ветеранів і ветеранок можуть стикатися з численними вразливостями.

Яка роль держави в задоволенні гуманітарних потреб ветеранів і ветеранок?

Як і зі задоволенням будь-яких гуманітарних потреб, роль держави є ключовою. Саме держава несе основну відповідальність за реагування на гуманітарну кризу й надання підтримки постраждалому населенню.

Це твердження є правильним як для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), жителів прифронтових територій, постраждалих від обстрілів, так і для ветеранів і ветеранок.

У той же час відповідальність держави та гуманітарні дії не суперечать одна одній. Міжнародні та національні гуманітарні організації доповнюють державні зусилля, особливо в тих випадках, коли потреби населення є суттєвими або коли державні ресурси не здатні вчасно їх задовольнити.

Рекламное сообщение

В Україні існують безпрецедентні виклики, оскільки ветеранська політика розробляється в умовах війни. Повернення великої кількості військовослужбовців до цивільного життя відбувається на фоні економічної кризи, що створює додаткове навантаження на систему охорони здоров'я та соціальних послуг. Це число вимірюється сотнями тисяч.

Подібно до ситуації з внутрішньо переміщеними особами, наявність державної програми підтримки не гарантує, що конкретна особа зможе скористатися цією підтримкою на рівні громади. У гуманітарному реагуванні важливо не лише те, що певна послуга існує, а й чи має особа можливість отримати її швидко та без ризику для себе.

Читайте також: Корецький повідомив, що у 2027 році планується виділити 18,5 млрд гривень на підтримку ветеранів.

Висновки

Ветерани та ветераночки не є звичними отримувачами гуманітарної допомоги. Проте виклики, які виникають внаслідок міжнародного збройного конфлікту, також не є традиційними. Тому гуманітарна спільнота повинна продовжувати керуватися гуманітарними принципами та враховувати ризики, з якими стикається постраждале населення, включаючи ветеранів і ветеранок.

Так само, як і в ситуації з внутрішньо переміщеними особами, не всі ветерани та ветераночки мають потребу в гуманітарній допомозі. Ця підтримка повинна надаватися лише за наявності реальних потреб, а не лише на основі отриманого статусу.

Системною відповіддю гуманітарної спільноти на питання, з якого починається цей допис, буде включення ветеранів і ветеранок до багатосекторального оцінювання гуманітарних потреб.

Читайте також