Чому Росія зазнала невдачі у війні, а Україна здобуває успіх лише в окремих аспектах -- El País
Москва опинилася під впливом Китаю, тоді як Київ розплачується за свій суверенітет демографічною кризою.
Іспанський журналіст Крістіан Сегура протягом більш ніж чотирьох років висвітлює ситуацію війни в Україні. Підсумовуючи свої спостереження для видання El País, він зазначає, що Росія вже зазнала стратегічної невдачі, оскільки не змогла знищити українську державність. Однак і перемога Києва є лише частковою, оскільки її ціна виявилася надзвичайно високою через демографічні втрати та тривалість конфлікту.
Журналіст усвідомлює свою помилку, коли в кінці 2024 року передбачав, що бойові дії можуть бути призупинені у 2025 році за сприяння Китаю та США. Однак це не відбулося через руйнівний вплив Дональда Трампа на світовий порядок і позицію Пекіна. Вже в вересні 2024 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський стверджував: "Китай — єдина нація, яка може примусити Росію до мирних переговорів". Проте Китай обрав інший шлях. У липні 2025 року стало відомо, що китайські дипломати чітко попередили європейських лідерів: КНР не дозволить Путіну зазнати поразки, оскільки війна в Європі відволікає американські ресурси від Тайваню.
Попри це, зараз Сегура вперше впевнений, що Росія не має шансів перемогти на полі бою. Російський наступ видихся, а подекуди окупанти навіть відступають. Великі прориви стали неможливими для обох сторін через тотальне насичення фронту дронами.
Українська індустрія безпілотників та перші власні крилаті ракети вже паралізували російську логістику на сотні кілометрів углиб РФ. Натомість Кремль стикнувся з браком рекрутів. Подальша війна змусить Путіна оголосити примусову мобілізацію, що серйозно підірве стабільність його режиму вдома.
Москва вже зазнала невдачі у виконанні свого основного завдання. Восени 2022 року вона контролювала приблизно третину території України, а тепер її частка зменшилася до 19%, якщо врахувати анексовані у 2014 році Крим та Донбас. Більше того, Путін зазнав геополітичної поразки: він піддався повному розриву вигідних зв’язків з Європою і фактично перетворив Росію на економічного підлеглого Китаю. Для українців Росія вже ніколи не буде "братнім народом" — суспільство об'єднує глибока ненависть до тих, хто зруйнував їхнє життя.
З іншого боку, Україна відстояла свій суверенітет і продемонструвала світові свою незалежність. Держава сформувала сильну армію, розвинула власну оборонну промисловість та відкрила для себе перспективи інтеграції з Європейським Союзом, що остаточно позбавить її радянських обмежень.
Але вартість цього досягнення є вкрай високою. Кількість населення України зменшилася з 41 мільйона в 2021 році до приблизно 29 мільйонів сьогодні. Близько 10 мільйонів громадян виїхали за межі країни, а ще 2 мільйони залишаються під окупацією. Демографи вважають, що лише близько 30% біженців можуть повернутися додому.
Ситуацію ускладнює ризик того, що війна перейде у хронічний конфлікт низької інтенсивності. Постійні нальоти дронів та психологічний тиск відлякуватимуть інвесторів і заважатимуть євроінтеграції.
Проте саме українці стали причиною, чому європейський журналіст почав переглядати свої пацифістські стереотипи.
"Україна відкрила для мене патріотизм, що знищив мої стереотипи", -- зазначає Сегура.
Він пригадує, як у липні 2025 року тисячі молодих людей вийшли на вулиці Києва, протестуючи проти спроб Володимира Зеленського обмежити незалежність Антикорупційної прокуратури в інтересах свого оточення. Навіть під час війни суспільство змусило владу відступити. Сила українців у їхній рішучій вимозі національних змін та очищення від корупції робить їх принципово відмінними від росіян і свідчить про те, що країна бореться за справедливе майбутнє.
Західні експерти відзначають, що російський тиск починає знижуватися. Зокрема, згідно з дослідженням Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), співвідношення втрат між Росією та Україною наразі становить 8:1, що, в першу чергу, зумовлено ефективними ударами українських дронів, які серйозно порушили логістику ворога. Проте, незважаючи на такі втрати окупантів, перед Києвом постають величезні довгострокові виклики. Яким чином може розвиватися цей конфлікт і які сценарії чекають Україну та Росію, розглядає в статті ZN.UA "Воєнно-політичний прогноз на 2026 рік" керівник проєкту "Інформаційна оборона" Фонду "Відкрита політика", колишній міністр молоді та спорту України Ігор Жданов.
