Економічна ситуація в Україні у листопаді: "воєнна доплата" стане вирішальним чинником.

Очільниця аналітичного відділу Центру економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий пульс"

У листопаді українська економіка буде під впливом кількох потужних чинників, які формуватимуть ціни, валютний ринок і загальну ділову активність. Насамперед ідеться про наслідки російської агресії, сезонне зростання витрат, структурний дисбаланс зовнішньої торгівлі та необхідність підтримувати фінансову рівновагу за допомогою монетарних інструментів.

Хоча ситуація залишається складною, наразі немає підстав для різкого погіршення макроекономічних показників. Україна вже розробила механізми для протидії різноманітним ризикам. Проте їхня ефективність переважно буде залежати від рівня військових загроз, послідовності дій Національного банку, а також стабільності міжнародної фінансової підтримки.

**Війна як фактор собівартості** Однією з ключових характеристик сучасного економічного середовища є постійне підвищення витрат, які не пов’язані з розширенням виробництва чи зростанням споживання. Компанії змушені витрачати додаткові ресурси на енергопостачання, захист техніки, відновлення зруйнованих потужностей, реорганізацію логістичних процесів і забезпечення стабільності роботи. Війна створила новий елемент собівартості, який можна умовно назвати "додаткова плата за ризик". Чим інтенсивнішими є атаки на енергетичну та виробничу інфраструктуру, тим більше їхній вплив відчувається на остаточній вартості товарів і послуг. Таким чином, одним із найважливіших економічних явищ у листопаді залишиться інфляція. У вересні споживчі ціни підвищилися на 2,1%, а за попередніми прогнозами, у жовтні місячне зростання може досягти ще 2%. За таких умов річна інфляція може прискоритися до приблизно 11-11,2%. Додатковим джерелом невизначеності залишаються світові ціни на нафту та нафтопродукти. Їхні коливання впливають не лише на вартість пального, але й на витрати на транспортування, виробничі ланцюги та потреби імпортерів в іноземній валюті. Таким чином, інфляційні ризики в листопаді, найімовірніше, матимуть витратний характер: ціни зростатимуть не через надмірний споживчий попит, а через подорожчання самого процесу виробництва та постачання. **Імпортний дисбаланс** Іншим важливим фактором, що вплине на економічну ситуацію, є значний дисбаланс зовнішньої торгівлі. За дев’ять місяців 2026 року негативне сальдо торгівлі товарами становило близько $45,5 млрд, а імпорт перевищував експорт майже в 2,5 рази. Ці пропорції створюють постійний структурний попит на іноземну валюту, адже імпортерам необхідно оплачувати закордонні закупівлі, незалежно від поточних настроїв на валютному ринку. Водночас експортні надходження не забезпечують достатній обсяг природної валютної пропозиції для балансування цього попиту. Важливо зазначити, що значна частина імпорту є критично важливою для функціонування економіки, включаючи енергоносії, обладнання, сировину та інші необхідні матеріали. Отже, скорочення торговельного дефіциту не може розглядатися лише як питання валютного балансу. Це ширша проблема відновлення виробничого потенціалу, розширення експорту та зменшення залежності від імпортних постачань. У короткостроковій перспективі цей дисбаланс збережеться, отже, потреба в механізмах підтримки валютної стабільності залишатиметься високою. **Монетарний механізм** У таких умовах важливу роль відіграє політика Національного банку. Режим керованої гнучкості дозволяє курсу реагувати на актуальні виклики, проте передбачає активне втручання регулятора для пом’якшення значних дисбалансів. Протягом останніх місяців обсяг валютних інтервенцій НБУ становив у середньому близько $1,2 млрд на тиждень. Це свідчить про високий попит на валюту, але також демонструє здатність регулятора підтримувати контрольовану ситуацію на ринку. Міжнародні резерви залишаються важливим ресурсом, на початок жовтня їхній обсяг становив $47,1 млрд, що еквівалентно приблизно чотирьом місяцям імпорту. Однак наявність резервів не скасовує необхідності їх системного поповнення. Тому стабільна міжнародна фінансова допомога буде стратегічно важливою для бюджетної та валютної стабільності. Варто також звернути увагу на рішення НБУ щодо облікової ставки, заплановане на 29 жовтня. Серед можливих варіантів — збереження ставки на рівні 16% або її підвищення до 16,5%. У будь-якому випадку основним пріоритетом залишатиметься стримування інфляційних очікувань та підтримка привабливості гривневих заощаджень. Водночас монетарна політика має свої межі. Висока облікова ставка не зможе усунути наслідки обстрілів або відновити зруйновані виробничі потужності, але вона може обмежити вторинний інфляційний тиск і зменшити ризик впливу економічної невизначеності на валютний ринок. **Керована стабільність** Валютні перспективи в листопаді, найімовірніше, відображатимуть взаємодію двох протилежних тенденцій: накопичення економічних ризиків і здатності фінансової системи їх стримувати. За попередніми оцінками, курс долара може коливатися в межах 45-45,7 грн, а євро — 50-53 грн. При цьому європейська валюта залишатиметься чутливішою до міжнародних умов, адже її гривнева вартість також залежить від глобального співвідношення євро до долара. Не менш важливим компонентом економічної стабільності є надійність банківської системи, яка, навіть у умовах посилення військових загроз, забезпечує безперервність фінансових розрахунків, доступ до коштів та функціонування основних фінансових сервісів. Саме ця операційна надійність підтримує довіру бізнесу та населення, зменшуючи ймовірність різких емоційних реакцій на економічні ризики.