Європа в пастці: виклики розриву з американськими технологічними монстрами - Politico

Європейські уряди активно шукають шляхи зменшити залежність від американських технологічних гігантів, побоюючись, що адміністрація Дональда Трампа може обернути цю залежність на зброю - так звану "кнопку відключення" для цифрових сервісів. Реальність цих страхів підтвердили випадки з прокурором і суддею Міжнародного кримінального суду, які після американських санкцій втратили доступ до сервісів Microsoft, Visa, Mastercard та інших платформ. Першопрохідцем стала німецька земля Шлезвіг-Гольштейн, яка переходить на рішення віх відкритим кодом і вже заощадила 15 млн євро на ліцензіях, хоча процес виявився хаотичним і ускладнив повсякденну роботу судів та адміністрації.

Європейські уряди активно намагаються відійти від американських технологій на тлі зростання побоювань, що президент США Дональд Трамп може перетворити роки цієї глибокої залежності на зброю, пише європейське видання Politico.

Від Німеччини та Франції до Фінляндії та Нідерландів, як зазначає видання, зростає кількість політиків, які ставлять під сумнів доцільність передачі критично важливих операцій і значних обсягів чутливої інформації кільком великим компаніям, пов'язаним зі Сполученими Штатами. Для них питання вже не стоїть в тому, чи можуть США використати одну з найбільших залежностей Європи — її цифрові послуги, а радше в тому, коли саме це трапиться.

"Президент Трамп щотижня, щодня, щохвилини давав нам дедалі нові аргументи, щоб замисллитися над цим сценарєм, - вважає Александер Схолтес, нідерландський посадовець, який очолив курс на розрив з американськими технологіями. - Американська компанія мало що може зробити, якщо її слабке місце в тому, що вона працює за законами США і мусить слухати президента США".

Брюссель активно прагне зміцнити цифровий суверенітет у рамках Європейського Союзу, а новий законодавчий пакет заплановано на 27 травня. Проте, як зазначає Politico, більш амбітні ініціативи реалізуються на рівнях країн, регіонів і міст.

Франція, зокрема, вже вжила заходів щодо обмеження використання американських відеосервісів, таких як Zoom і Microsoft Teams. Разом із Німеччиною, Нідерландами та Італією країна активно працює над створенням так званих цифрових спільних благ, що мають на меті забезпечення суверенної та ефективної цифрової інфраструктури. Лише в цьому місяці всі міністерства Франції отримали завдання підготувати план цифрового суверенітету до осені.

Нідерланди, які раніше були серед найгучніших прихильників, щоб широко відчинити двері Європи для американських технологій, різко змінили курс у своїй столиці: Схолтес, який обіймав посаду заступника мера у 2023-2026 роках, започаткував багаторічну програму відмови від американського програмного забезпечення.

Нідерландський проект слідує за прикладом Шлезвіг-Гольштейну, найпівнічнішого регіону Німеччини, який став першим у Європі, що вирішив повністю усунути залежність державного управління від американських технологій.

Проте, як виявилося, цей процес не обіцяє бути ані легким, ані бюджетним, підкреслює видання Politico.

Роками Європа покладалася на американські технології, щоб забезпечувати значну частину своєї цифрової інфраструктури, настільки, що сьогодні важко уявити, як обходитися без них.

Згідно з нещодавнім дослідженням Європарламенту, Amazon, Microsoft і Google контролюють близько 70% хмарного ринку ЄС, забезпечуючи роботу інтернету в тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні. А 80% витрат європейського корпоративного сектору на корпоративне програмне забезпечення припадає на американських постачальників.

Американська пануюча роль поширюється на всі сфери — від звичних гаджетів до життєво важливих систем: iPhone від Apple та Android від Google, офісні програми Microsoft Office і операційна система Windows, що використовуються в державних структурах і компаніях, соціальні мережі та месенджери, такі як WhatsApp, а також цифрові платформи, що забезпечують електронну пошту, стримінг і фінансові транзакції.

Але як це відбулося?

Залежність Європи від технологій США обумовлена поєднанням історичних факторів, розмірів ринку та значної переваги, яку має перший учасник.

Сьогоднішні технологічні гіганти стрімко зростали саме тоді, зазначає Politico, коли інтернет лише набирав обертів, спираючись на великий єдиний ринок і глибокі фінансові ресурси. Вони швидко випередили європейських конкурентів, нарощуючи масштаб рекордними темпами, ламаючи технологічні межі й поглинаючи дрібніших суперників.

Ця початкова перевага ще більше посилилася завдяки "ефекту замикання". Щойно організація вибудовує свої системи навколо одного постачальника, зберігає в нього дані, навчає персонал і покладається на інтегровані інструменти, перехід до іншого стає дедалі дорожчим і складнішим. Така зміна часто означає, що потрібно перебудовувати значну частину всієї ІТ-архітектури, а це ризиковано й руйнівно. Як зауважує видання, у поєднанні з браком європейських альтернатив подібного масштабу це робить відмову вкрай складною.

У той час, як зазначає Politico, уряди країн Європи практично не вбачали необхідності шукати альтернативні рішення. Американські технології мали явну перевагу, трансатлантичні зв’язки були стабільними, а компанії мали потужні бізнес-контакти в Європі — економічно жодна зі сторін не прагнула руйнувати цю усталену модель.

"Цю залежність ми формували протягом багатьох років, а, можливо, й десятиліть," - відзначив Схолтес, нагадуючи, що ще не так давно політика полягала в тому, щоб зосередити всі ресурси в руках "одного великого постачальника", оскільки це здавалося "зручним".

Однак, як зазначає Politico, можливе повернення Трампа до Білого дому, а також подальші політичні коливання змусили європейські країни усвідомити сувору реальність: їхня значна залежність від американських компаній стала стратегічною слабкістю.

Перспектива технологічного "вимкнення" стала помітною, коли Вашингтон отримав можливість зобов'язати американські компанії припинити свої послуги в Європі. Цей феномен вперше яскраво проявився, коли головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, як повідомлялося, втратив доступ до свого облікового запису Microsoft після введення проти нього санкцій з боку США. Через кілька місяців аналогічна ситуація трапилася з суддею МКС Ніколя Гійю.

Ці санкції забороняють користування такими платіжними системами, як Visa і Mastercard, а також сервісами на кшталт Amazon, Airbnb і Booking.com. Це рівнозначно "своєрідній цивільній смерті", заявив Гійю в інтерв'ю Politico.

"На відміну від жахливих оповідей про великого злого вовка, існує і правовий аспект, який засвідчує, що "кнопка відключення" використовувалася лише в окремих випадках", - зазначає Теодорос Христакіс, професор міжнародного права в Університеті Гренобль-Альпи. За його словами, це не є "науково-фантастичним сюжетом, де Трамп підписує указ і вимикає Європу", а реалістична правова ситуація, що стосується санкцій і питання, чи входить до цього сценарію зупинка цифрових послуг.

Незалежно від юридичних тонкощів санкцій, цей колись суто гіпотетичний сценарій тепер став поширеним страхом: нещодавнє опитування SWG і Polling Europe показало, що 86% європейців вважають раптовий крок США з обмеження доступу ЄС до цифрових сервісів "правдоподібним" і таким, що "не можна виключати", тоді як 59% назвали це "вже реальним і конкретним ризиком".

Відчувши зміни в настроях, великі технологічні компанії не втратили часу й почали активно впроваджувати рішення, які мали на меті заспокоїти європейські країни та одночасно отримати вигоду з їхньої тривоги. Протягом останнього року американські фірми зосередилися на розробці продуктів у співпраці з регуляторами ЄС та місцевими гравцями, водночас зміцнюючи технічні та юридичні механізми безпеки. "Наша індустрія, якщо чесно, робить чимало, щоб максимально знизити ці занепокоєння", - зазначив Ґвідо Лобрано, генеральний директор європейського відділення технологічного лобі ITI.

Проте, критики охарактеризували ці ініціативи як "відмивання суверенітету". "Маркетологи усвідомили, що це можна успішно продавати. Трамп став майстерним продавцем цієї концепції", - підкреслив Філіп Латомб, депутат центристської партії у французькому парламенті.

В той час як американські компанії намагаються зменшити побоювання щодо можливості вимкнення їхніх сервісів у Європі або впливу Вашингтона на їхню діяльність, європейські альтернативи швидко завойовують популярність.

Після інавгурації Дональда Трампа німецька платформа Nextcloud стала популярним вибором для різних адміністрацій і компаній, які шукали альтернативу Microsoft Office. "Минулого року ми спостерігали винятковий ріст, і сподіваємося на подальше збільшення попиту у 2026 році", - зазначив генеральний директор Франк Карлічек, вказуючи на потроєння кількості лідів та додавання 2 мільйонів нових професійних користувачів.

Навіть Німеччина, яка тривалий час підтримувала політику відкритих дверей у рамках європейського блоку, тепер усвідомлює "вартість" цифрової залежності: "це стало інструментом політичного впливу", як зазначив канцлер Фрідріх Мерц на берлінському саміті наприкінці минулого року. Міністр цифрових технологій Карстен Вільдбергер також прагне, щоб Європа розробила альтернативу американському аналітичному гіганту Palantir. Проте справжні інновації відбуваються в найпівнічнішому регіоні країни, хоча він стикається з численними супутніми викликами.

Як зазначає Politico, у 2024 році Шлезвіг-Гольштейн почав поступово відмовлятися від ключових іноземних технологій у державному управлінні, переходячи на програмне забезпечення з відкритим кодом.

Під керівництвом міністра цифровізації землі Дірка Шредтера першим кроком стало впровадження LibreOffice як стандартного програмного забезпечення для місцевої влади замість Microsoft Office. Невдовзі настала черга міграції поштової системи: "Із квітня по жовтень 2025 року ми перенесли 40 000 електронних скриньок зі 110 мільйонами календарних записів і листів з Outlook до OpenXchange", - розповів Шредтер в інтерв'ю Politico.

Проте це ще не кінець: до літа 2026 року регіональний уряд перейде на програмне забезпечення з відкритим кодом та власну телефонну мережу. А вже в кінці цього року Шлезвіг-Гольштейн розпочне міграцію всіх систем Windows на Linux, плануючи завершити цей процес до 2028 року.

У загальних рисах цей перехід почали готувати більш як за п'ять років до того, але тодішня мотивація була переважно фінансовою: "Ми побачили, що наша технологічна залежність веде до економічної залежності, і ми беззахисні перед зростанням вартості ліцензій та монопольним ціноутворенням", - розповів Шредтер.

За інформацією місцевої адміністрації, після інвестицій у розмірі 9 мільйонів євро на переході, регіон вже зміг заощадити 15 мільйонів євро на витратах на ліцензії. "Геополітичні кризи, які виникли в наступні роки, лише підтвердили правильність наших рішень," - підкреслив він.

Проте, як і у випадку з багатьма іншими революційними проектами, реалізація виявилася значно більш непередбачуваною, ніж передбачалося.

"У перші тижні після переходу ми зіткнулися з обмеженим доступом до нашої електронної пошти", - поділився директор окружного суду Аренсбурга Міхаель Бурмайстер. "Це створило серйозні труднощі, особливо у справах, де час має вирішальне значення, наприклад, у випадках ордерів на обшук, госпіталізації пацієнтів із психічними розладами та запитів на інформацію про телефонні з'єднання", - додав він.

Навіть після кількох місяців, за його словами, "помітні труднощі все ще існували". "Уникнення цих труднощів вимагає на 10-20% більше часу на виконання завдань. Наприклад, у новій поштовій програмі функція перевірки орфографії не працює," - зазначив він.

Профспілки та опозиційні політики висловлюють схожі думки: профспілка ver.di звертала увагу на "значне навантаження" та "недостатню підготовку", в той час як регіональний представник Соціал-демократичної партії у сфері цифрових технологій Кіануш Штендер зазначив, що реалізація була здійснена поспіхом, без належної підготовки через "тиск термінів", технічні проблеми та відсутність консультацій.

"Працівники, представники судової системи й поліції повідомляли про обмежену працездатність, відсутні функції, несумісні спеціалізовані застосунки та значний додатковий тягар у повсякденній роботі", - пояснив Штендер.

Згідно з думкою Шредтера, основна суть полягає в тому, що "складність трансформації не в відсутності необхідних рішень, а в бажанні політиків взяти на себе відповідальність". Він закликав Берлін звернути увагу на цю модель.

Приблизно за 400 кілометрів на захід, в країні, яка раніше запрошувала американських технологічних гігантів на червону доріжку, Амстердам готує обережний, але подібний шлях відмови. Враховуючи ризики, які проявилися в Шлезвіг-Гольштейні, місто розробило план під керівництвом колишнього заступника мера Схолтеса. Втілення цього плану в життя має здійснити нова міська рада, обрана наприкінці березня.

"Це сталося майже за одну ніч," - зазначив Схолтес, говорячи про своїх німецьких колег. "Ми також стикатимемося з помилками і труднощами, але водночас, коли ми беремося за справу, ми підходимо до неї відповідально." Він підкреслив, що Амстердам не планує поспішно відмовлятися від американських систем.

Замість різкого виходу з ситуації, Амстердам вирішив підійти до процесу поступово, обираючи шлях тривалого переходу, аби поетапно позбутися десятиліть залежності. Це передбачає запуск пілотних проектів на початковому етапі, закладення основ для їх подальшого розвитку, масштабування в найближчі роки та до 2035 року гарантування того, що всі важливі дані та критичні системи функціонуватимуть на інфраструктурі, що належить Європі або Нідерландам.

Проміжна мета полягає в досягненні до 2030 року збільшення частки європейських хмарних послуг у місті до 30%.

Як і в Німеччині, зростання перешкод підкреслює важливість продовження руху вперед. "Загроза для стабільності роботи стала більш відчутною", - підкреслив Схолтес. - "Якщо б Microsoft зупинила надання своїх послуг, ми б зіткнулися з серйозними труднощами".

"Це означало б, що, оскільки ми об'єднали більшість наших даних та систем під управлінням одного постачальника, ми втратимо доступ до електронної пошти, наші системи соціального забезпечення та охорони здоров'я перестануть функціонувати, ми не зможемо видавати жодних дозволів і не матимемо можливості взаємодіяти з нашими громадянами", - застеріг він, згадуючи випадок з Міжнародним кримінальним судом.

Проте, як зазначає видання Politico, цей перехід виявиться недешевим: на першому етапі, що включає в себе картографування залежностей і оцінку європейських альтернатив, витрати можуть сягнути кількох мільйонів євро.

Розмір завдання також викликає занепокоєння, оскільки Амстердам, подібно до інших міст Нідерландів, історично підтримував вільну торгівлю та інтеграцію американських технологій. Більше того, уряд Нідерландів виявився одним із найбільш голосних опонентів ініціатив ЄС, спрямованих на усунення американських технологічних корпорацій з важливих сегментів хмарного ринку, попереджаючи про можливі економічні наслідки такого рішення.

Проте тепер ці страхи затінюють більш серйозні загрози. "Сполучені Штати залишаються важливим партнером, але ми прагнемо мати можливість обирати", - підкреслила в інтерв'ю нова міністр цифрових технологій Нідерландів Віллемейн Аердтс. "Але поточна пропозиція не дозволяє здійснити дійсно вільний вибір", - додала вона.

Схолтес поділився аналогічною думкою: "Чесно кажучи, ілюзія, що вільний ринок сам по собі стимулює інновації, є помилковою. Це не справжній вільний ринок, адже в ньому панують лише кілька великих компаній, а європейський ринок насправді не отримав належної можливості", підсумовує Politico.