Гетманцев заявив, що для отримання 29,5 мільярда євро Україні необхідно прийняти більше 30 законодавчих актів, деякі з яких є складними і можуть не користуватися популярністю.

Данило Гетманцев. Фото: сайт партії "Слуга Народу"

"У 2026 році маємо недовиконання державного бюджету за наростаючим підсумком -- більше 30 млрд грн"

Чому посадовці кажуть, що з такою напруженою ситуацією ми не стикалися ще з початку повномасштабного вторгнення?

Розглянемо першу цифру — 27 мільярдів. Це вже та сума дефіциту, яка існує на даний момент, і вона повністю стосується військового бюджету. Внаслідок рішень, ухвалених попереднім керівництвом Міністерства оборони, які не були достатньо обґрунтовані в плані публічних фінансів, та через певні об'єктивні обставини, наразі ситуація така, що Міністерство оборони потребує додаткових 27 мільярдів доларів до кінця року (при цьому залишилося всього чотири місяці). Це не гривні, а саме долари. Ці кошти нам потрібно знайти, переважно у наших міжнародних партнерах, адже в межах країни немає достатніх ресурсів, особливо коли ці гроші потрібні терміново.

"Є більше 30 законопроєктів, які ми маємо прийняти"

Проте, якщо зосередитися на наших партнерах, слід звернути увагу на іншу важливу складову цієї ситуації — 29,5 мільярда доларів, які ми повинні отримати до кінця року, але їхня перспектива залишається під великим питанням. Чому це так? Причина в тому, що Верховна Рада не може виконати зобов'язання, які брала на себе для ратифікації угод з Європейським Союзом, в рамках яких і передбачені ці кошти. Для цього потрібно прийняти понад 30 законопроєктів. Всі вони спрямовані на підтримку України, однак деякі з них є досить складними і можуть не сподобатися суспільству. На жаль, у нас не залишилося простих рішень, які користуються популярністю. У цій ситуації популісти та депутати, які працюють на принципі "чим гірше, тим краще", об'єднуються, щоб зруйнувати функціональність уряду, спровокувати кризу і отримати політичні вигоди чи посади, або ж підтримують інші альтернативні схеми. Це злиття різних депутатських груп призводить до того, що ми знову підриваємо наші міжнародні зобов'язання та ставимо під загрозу отримання цих 30 мільярдів доларів.

Тобто у нас є 27 млрд від оборони, плюс 30 млрд, які ми начебто і можемо отримати, але поки не отримуємо. І це ще накладається на проблему з виконанням державного бюджету. У нас більше 30 млрд грн недовиконання державного бюджету внаслідок того, що загальмувала детінізація, яка досить добре розвивалася у 2023-24 роках. Ми істотно перевиконували, більш ніж на 100 млрд, державний бюджет. Сьогодні, у 2026 році, маємо недовиконання державного бюджету за наростаючим підсумком з початку року -- це більше 30 млрд грн. І це не внаслідок обстрілів, а внаслідок того, що працювати треба краще. Погана робота виконавчої влади.

Тобто ми можемо отримати десь 50 млрд доларів за умови, якщо Верховна Рада проголосує за відповідні ініціативи?

Отже, у нас є дефіцит у 27 одиниць для оборони, і ми звертаємось до наших партнерів із проханням про допомогу. Вони відповідають: "Ми розуміємо вашу ситуацію, адже війна веде до додаткових витрат і не завжди все підлягає прогнозуванню. Ми можемо перенести кошти, заплановані на 2027 рік, на 2026 рік. Але ми не можемо цього зробити, оскільки ви не виконуєте свої зобов'язання". Таким чином, ситуація виглядає досить складною. Це нагадує мені 1919 рік, коли політичні ігри, популізм та нездорові внутрішні рішення призводили до руйнування держави.

На жаль, початок XX століття виявився не надто вдалим для української державності. Які думки з цього приводу мають ваші колеги? Як оцінюється ця ситуація всередині фракції?

Це також стосується частково нашої політичної сили. На жаль, якщо ми можемо зібрати лише 168 голосів з необхідних 229 за надзвичайно важливий закон, це справжня ганьба. Справді, всередині нашої фракції існують різні групи, зокрема "Розумна політика". Наш колишній спікер Разумков, який частково розколов фракцію, дотримується думки, що чим гірша ситуація, тим краще буде в майбутньому. На жаль, цей "вірус разумковщини" поширюється на інші фракції парламенту. Міжфракційне об'єднання "чим гірше, тим краще" є досить великим. Люди не усвідомлюють, що такі дії можуть призвести до того, що сам човен перестане існувати, і в підсумку не залишиться нікого, хто б займався політикою.

"Збитки для державного бюджету складають 33 мільярди гривень щорічно."

На наступному тижні, ймовірно, парламент знову розгляне можливість голосування за законопроєкт, який змінює правила оподаткування. Чи можу я запитати вас, чи планує Рада голосувати з цього питання?

Отже, завтра на комітеті ми розглянемо два законопроєкти, що стосуються скасування пільги на посилки — це той самий законопроєкт, який ми вже двічі не змогли прийняти. Крім того, буде розглянуто кілька інших законопроєктів, які не пов'язані з оподаткуванням, а через два тижні — документ, що стосується оподаткування. У нас є досить значна кількість законопроєктів у комітеті, приблизно сім, які ми найближчим часом плануємо винести на голосування у залі та просити Верховну Раду підтримати їх.

Нагадаю, що відповідно до цього закону, на посилки вартістю до 150 євро тепер буде встановлено ПДВ, від якого раніше вони були звільнені. 1 вересня законопроєкт отримав підтримку 198 депутатів Верховної Ради...

Я вам поясню логіку цього питання. Дійсно, такий неоподатковуваний мінімум існував практично в усіх країнах світу. Бо насправді у 90-ті роки і раніше митниця була обмежена у своїх можливостях адмініструвати такі дешеві та дрібні посилки. Це було неефективниим, тобто вона витрачала більше грошей на адміністрування, ніж перераховувала до бюджету. Але часи змінилися, і на сьогодні митниця має такі ресурси та можливості -- не тільки наша, будь-яка митниця у світі має. І тому всі країни світу, крім України (яка у війні), від цієї пільги вже відмовилися. Тому що, крім того, що це шкода для держбюджету -- 33 млрд грн щороку -- ми маємо ще й катастрофічну нерівність в оподаткуванні наших вітчизняних товаровиробників та іноземних, передусім китайських. Бо 74% посилок -- це китайські посилки. І що виходить? Виходить, що китайський товаровиробник виробляє товар, не сплачуючи податки в Україні, не створюючи тут робочі місця, не потерпаючи від ракет і дронів. І маючи таку пільгу, він вочевидь виграє конкуренцію у нашого вітчизняного товаровиробника, який фактично залишається з усіма проблемами, що зумовлює війна, до того ж іще й товар має на 20% дорожче продати, ніж продає китаєць.

"Усі бізнес-асоціації без винятку надіслали листи, що підтримують даний законопроєкт."

Отже, ми опинилися в абсурдній ситуації, коли підприємці змушені закривати свої виробництва через те, що держава не створює рівних умов для ведення бізнесу. У мене є підтримка цього законопроєкту від усіх бізнес-асоціацій. На засіданні фракції виступав представник компанії "Аврора", який зазначив: "Ось до нас на склад у Стоянці завітали проблеми. А ми маємо тисячі працівників та їхні сім’ї, які отримують зарплату в країні. І в такому випадку, в якому становищі ми опиняємося в порівнянні з іноземними конкурентами? Чи мені доведеться закрити бізнес тут і відкрити його в Польщі, а потім просто відправляти посилки поштою нашим клієнтам?" Відповісти на це досить складно, адже ситуація дійсно є абсурдною.

Крім цього, частина наших колег підтримують, на жаль, "схемщиків". Підтримують конкретних людей, прізвища яких вони знають, які займаються схемами. А в чому полягає схема? Це подрібнення посилок. У нас є навіть у комітеті декілька кейсів, уже доведених, коли на Харківську митницю приходить товар -- взуття брендове -- і воно розподілено на кількасот людей, яких не існує взагалі! Їх фізично не існує, цих людей. А поштовий оператор начебто ці посилки отримує, їх оформлюють на цих 300-400 людей, яких не існує фізично.

"Без держави не існуватиме жодних можливостей для розвитку."

Які ваші очікування щодо підтримки цього законопроєкту в парламенті вже на цьому етапі? А які ще ключові документи слід підтримати, щоб вирішити всі ті фінансові виклики?

Усі питання мають значення. Я закликаю своїх колег зібратися з думками. Особливо вдячний тим, хто підтримує і займає позицію на користь держави. Прошу всіх без винятку прийняти державницьку позицію, забувши про особисті рейтинги та політичні ілюзії. Без стабільної держави неможливі жодні перспективи. Це надзвичайно важливе питання для нас усіх. Тому сподіваюся, що здоровий глузд переможе.

А які наслідки від нестачі грошей можуть бути? Згаданий на початку пан Марченко зазначав, що ми вже спостерігаємо певні проблеми з ліквідністю. Що через брак ліквідності нам, можливо, доведеться відкласти деякі виплати, не пов'язані з війною...

Вони вже відкладені. У понеділок я про це публічно заявив, що Мінфін відклав капітальні видатки на грудень. Це означає, що були заплановані будівництва підземних укриттів для шкіл, дитячих садків, це так звані капітальні видатки. Ми не можемо їх фінансувати, бо не маємо з чого. Ситуація катастрофічна. Мої колеги з Кабміну на це реагують... Але я вважаю, що ми людям маємо говорити правду. Ми не будемо з чого мати можливість заплатити зарплати бюджетникам, розумієте? І це буде реальна катастрофа. Ми з 22-го року жодного разу не прострочили виконання своїх соціальних зобов'язань. Немає жодної країни в історії у світі, яка б у подібних умовах настільки чітко виконувала свої соціальні зобов'язання, більше того -- ще й збільшувала їх! А сьогодні, якщо ми не виконаємо наші євроінтеграційні зобов'язання, то припустимо невиплату тих соціальних зобов'язань, яких чекають найбільш незабезпечені люди.

"Складнощі виникнуть у жовтні."

Коли це може статися, якщо парламент не підтримає зазначені ініціативи? Чи є ймовірність, що вже в жовтні не буде можливості виплатити зарплати або пенсії?

Я не збираюся висловлюватися саме так. Але труднощі з'являться в жовтні. Насправді, серйозні проблеми вже розпочалися, оскільки питання капітальних витрат перенесли на грудень. Проте, на практиці, їх не вдасться реалізувати до кінця року. Виходить, що держава фактично відклала їх до 2027 року.

Я взагалі не сприймаю ідіотизм цієї ситуації. Є 30 законів, які ніхто не нав'язував. Вони нам потрібні. Це наші внутрішні реформи. І комусь треба доводити, що їх потрібно голосувати! Наступний пленарний тиждень -- повністю у євроінтеграційних законопроєктах, які ми маємо ухвалити. Їх там десь 20. Нам усім треба переконувати депутатів, тиснути на тих, хто втратив зв'язок із реальністю. Маємо їх до цієї реальності повернути.

Нагадуємо, що Українське радіо є відкритим майданчиком для висловлення різноманітних думок і поглядів представників усіх політичних сил. Оскільки представники фракції "Розумна політика" не були присутні в студії, ми запрошуємо їх поділитися своєю позицією в ефірі Українського радіо щодо проблем, які піднімав народний депутат Данило Гетманцев.