Аналітичне інтернет-видання

Гривня під впливом імпортних чинників та бюджетних потреб: які прогнози щодо курсу долара до завершення року?

Цю інформацію поділився голова правління ''Глобус Банку'' Сергій Мамедов під час виступу в подкасті РБК-Україна ''ЦЕ БАЗА''.

Чому зростає вартість долара і яким чином НБУ впливає на обмінний курс?

З початку року офіційний курс долара піднявся майже на 3 гривні — з 42 до 45 гривень, і в останні дні навіть перевищив позначку 45,5 гривні. Що ж стало причиною цього? Чи можна охарактеризувати таку девальвацію як різку та несподівану?

Тема валютного курсу завжди викликає інтерес у людей. Навіть коли обговорюємо інші аспекти банківської діяльності та фінансової системи, розмова часто знову переходить до питань, пов'язаних з курсом валюти. У нашій свідомості вже склалося враження, що це є найбільш значущим показником. Проте я вважаю, що курс не має такої ж ваги, як, наприклад, рівень інфляції, особисті доходи або безпека в нашій країні.

Щодо курсу, то цьогорічний прогноз в цілому узгоджується з актуальними даними.

Якщо нинішня інфляція дорівнює 12,5%, відповідно до оцінок Національного банку, то чому курс валюти не підлягає змінам? Особливо в умовах, коли Україна перебуває у стані війни.

На мою думку, курс 45,5 гривень за долар в коридорі наразі не викликає серйозних проблем ні для населення, ні для підприємств. В умовах, у яких ми живемо, це є цілком прийнятним показником.

Основне полягає не в самій цифрі. Якщо б сьогодні курс становив 44 або 48 гривень, чи справило б це суттєвий вплив на ситуацію? Перш за все, це позначилося б на цінах імпортних товарів.

Але ми маємо розуміти, що купівельну спроможність людей більше визначає саме інфляція.

Національний банк неодноразово наголошував, що його головне завдання - монетарна стабільність. Це означає, що рівень інфляції має бути прогнозованим і керованим, а фінансова система - стабільною.

Ті коливання валютного курсу, які ми спостерігаємо в даний момент, не становлять загрози для стабільності фінансової системи.

Як Національний банк формує свою позицію щодо валютного курсу? Це наслідок специфічних обчислень, чи, можливо, це рішення регулятора, який здатен самостійно визначати необхідний показник?

Не слід думати, що в Національному банку просто збираються люди та приймають рішення на кшталт: "А давайте сьогодні визначимо курс на рівні 45,5 гривні, вип'ємо каву й подивимося, як складуться обставини".

Для Національного банку основним пріоритетом є стабільність. Навіть у випадках, коли регулятор не володіє всією необхідною інформацією, його дії повинні бути спрямовані на підтримку довіри до своєї політики.

Ключовий інструмент Національного банку - валютні резерви. Він є головним гравцем на валютному ринку. Якщо Національний банк захоче встановити курс на рівні 43 гривень, він має для цього інструменти. Так само він може впливати на курс і в інший бік.

Регулятор має значний валютний ресурс завдяки міжнародній допомозі. Жоден інший гравець ринку не може конкурувати з ним за обсягами валютних операцій. Своєю пропозицією Національний банк може впливати на ціну валюти на міжбанківському ринку.

Проте ключове питання полягає в іншому: з якою метою це здійснювати?

На мою думку, Національний банк зробив дві важливі речі.

По-перше, запровадив підхід до більшої гнучкості курсу. Регулятор демонструє, що курс може як зростати, так і знижуватися. Ще кілька місяців тому Національний банк говорив про збільшення волатильності та готовність допускати ширші коливання.

Ми не знаємо точно, що саме регулятор вкладає в поняття більшої волатильності - чи це буде 44, чи 47 гривень за долар. Але така політика потрібна для того, щоб заспокоювати бізнес і населення.

Якщо курс спочатку піднімається до 46-46,5 гривні, а потім знову опускається до 45 гривень, це психологічно впливає на людей. Вони бачать, що коливання можуть бути тимчасовими, і спокійніше реагують на ситуацію.

По-друге, Національний банк намагається допускати девальвацію в помірних межах, водночас зберігаючи резерви. Економічна ситуація справді передбачає певне знецінення гривні, але регулятор не зацікавлений у різких і неконтрольованих коливаннях.

- Хто сьогодні є головним покупцем валюти, якщо не враховувати населення?

Це, перш за все, вимоги збройних сил та держави. Паливо, озброєння та все, що стосується енергетичних потреб і виживання нації, — це імпортні товари. Для їх придбання необхідно мати іноземну валюту.

Держава має валютні резерви, проте Міністерству фінансів і Кабінету міністрів необхідна гривня, щоб проводити усі необхідні фінансові операції.

Також існують дані про валютні потоки, включаючи експортні доходи, заплановані списання, платежі та інші фінансові операції. Національний банк спільно з урядом проводить аналіз цієї інформації, щоб знайти оптимальні способи організації валютних транзакцій, запобігаючи виникненню додаткового тиску на ринок.

Наприклад, якщо вимоги Міністерства оборони співпадають у часі з бажанням бізнесу виплатити дивіденди або провести інші фінансові транзакції, це може істотно ускладнити ситуацію.

Тому нинішній курс відображає не лише співвідношення попиту та пропозиції, а й усю складну систему валютних потоків.

Ми живемо не стільки за рахунок того, що заробляємо, скільки за рахунок того, що отримуємо від партнерів. Валюта надходить, тому безпосередньої проблеми з її наявністю немає. Проблеми в нас інші - зі світлом, пальним і гривнею, за яку потрібно купувати необхідні ресурси.

Чому зростає попит на валюту та якою є ситуація в обмінниках

Проте в обмінниках курс долара вже перевищує 46 гривень. Дехто може заперечити, адже на початку року валюту можна було придбати приблизно за 42,5 гривні, а на сьогодні вона значно подорожчала. Як це співвідноситься з твердженням про відсутність проблем з валютою?

Девальвація і інфляція — це терміни, які мають спільні риси, проте їх зміст відрізняється.

На початку року за тисячу гривень можна було придбати один споживчий кошик, а тепер за цю ж суму можна отримати вже зовсім інший.

Офіційний показник інфляції складає 12,5%, але важливо усвідомлювати, що це лише теоретичне значення. Кожна особа має свій унікальний набір витрат: деякі купують одні товари, інші - зовсім інші. Тому реальна інфляція для різних домогосподарств може перевищувати ці цифри, досягаючи 15-16%.

Чому в такому випадку курс залишається незмінним?

Валюта так само відображає економічну ситуацію. Якщо рівень інфляції становитиме 25-30%, це буде значно гірше, ніж курс долара на рівні 46, 47 чи 48 гривень.

Звичайно, курс впливає на людей, але не так сильно, як інфляція.

Для Національного банку України основним орієнтиром залишається інфляція. Регулятор активно працює над її контролем, і це є головним завданням його політики. Вартість національної валюти є другим за важливістю аспектом.

Національний банк підтримує монетарну стабільність і не бере на себе зобов'язання утримувати конкретний валютний курс.

Було цікаво спостерігати, як регулятор реагує на прогноз Міністерства фінансів стосовно курсу валют на 2027 рік. Національний банк зазначив, що не коментуватиме ці дані, оскільки його головною метою є забезпечення макроекономічної стабільності.

У разі необхідності ухвалення монетарних заходів для забезпечення стабільності регулятор не коливатиметься. Наприклад, на даний момент облікова ставка Національного банку становить 15,5%, що також має вплив на ринок валют.

Восени зазвичай спостерігається підвищений інтерес до валюти. Чи відзначаєте ви тепер значний попит?

Я не спостерігаю за значним попитом.

Ми справді побачили, що обсяги продажу валюти Національним банком збільшилися. Але я не пов'язую це насамперед із попитом населення.

Більше це пов'язано з потребами енергетики та війною. Пальне дорожчає, суми закупівель збільшуються, Україна змушена більше імпортувати, а бізнес має захищати себе від ризиків.

Витрати зростають, відповідно, збільшується і попит на валюту. Клієнти звертаються до банків, банки купують валюту, за контрактами надходять необхідні матеріали, товари, дизельне пальне та інші ресурси.

Отже, попит на валюту зростає. У той же час, труднощі з експортом не зникають, що продовжує бути суттєвим викликом.

На початку року розрив між офіційним та готівковим курсами долара складав близько 20 копійок. Під час попереднього максимуму ця різниця зросла до 60 копійок, а тепер досягла 70 копійок. Що це може означати?

Я б не став вважати це чіткою тенденцією, що свідчить про можливе зростання різниці до 80 копійок або гривні вже завтра. Ринок самостійно регулює, як повинна функціонувати система.

Можу привести приклад функціонування банківської системи.

Уявімо, що в полтавському банківському відділенні клієнт вніс валютний депозит у розмірі 20 тисяч доларів. Які можливості відкриваються перед банком у використанні цих коштів? Вони не повинні залишатися без діла в касі.

Існує можливість замовити інкасацію та перевезти валюту до центрального офісу, однак це пов'язано з певними витратами. Альтернативним варіантом є продаж валюти іншому банку або зниження курсу в обмінному пункті, що дозволить реалізувати її з меншою маржею, але при цьому отримати гривні для подальших фінансових операцій.

Є декілька варіантів, і вся система працює за такими принципами.

Сьогодні спекулятивна діяльність банків є на дуже низькому рівні. Після початку широкомасштабної війни Національний банк не підтримує подібні операції та вводить обмеження. Фінансові установи повинні чітко усвідомлювати, як планують витрачати залучені ресурси.

Збільшення різниці між курсами, на мою думку, пов'язане насамперед зі зростанням самої бази. Коли курс становить 45-46 гривень, різниця в абсолютних цифрах може бути більшою. Це не обов'язково означає, що зросла маржинальність валютної торгівлі.

Маржинальність визначає ринок. Якщо люди готові платити додаткову гривню або 80 копійок, банки й обмінники працюватимуть із такою маржею. Якщо не готові - вона зменшуватиметься.

Найважливіше - не квапитися з виборами. Неможливо уникнути всіх труднощів, просто придбавши іноземну валюту. Це не завжди є оптимальним рішенням.

Наше життя сьогодні - це постійний виклик. Іноді важко сказати, що краще: мати додаткове пальне, каністру в гаражі, EcoFlow чи тисячу доларів. Це вже питання особистих заощаджень і пріоритетів.

Чому для українців валюта виступає у ролі певної константи, тоді як гривня є нестабільним інструментом оцінки?

- У нашому розумінні валюта залишається константою. Гривня може змінюватися, а іноземна валюта сприймається як щось постійне, своєрідна міра вартості.

Протягом багатьох років уряд та Національний банк намагалися змінити ставлення до валютних оцінок. Наприклад, раніше вартість нерухомості та автомобілів визначали в доларах: квартира могла коштувати певну суму в доларах, а автомобіль - кілька тисяч доларів.

Пізніше було впроваджено метод, згідно з яким гривня повинна стати головним інструментом для здійснення фінансових операцій. Проте повністю змінити ставлення до цього питання не вдалося.

На мою думку, це є метою, до якої варто прагнути. Коли гривня займе позицію основної валюти для фінансових операцій та економічного функціонування, питання про щоденний курс долара втратить свою актуальність.

Ми не занепокоєні постійними коливаннями курсу фунта стерлінгів, турецької ліри чи валюти інших держав. Для більшості людей ці фактори не становлять суттєвої проблеми, і вони живуть, не звертаючи уваги на їхню цінність.

Нам також потрібно навчитися жити зі своєю валютою. Після завершення війни, під час відновлення країни, це буде особливо важливо. А в перспективі, після приєднання до європейської спільноти, ми матимемо спільну валюту - євро.

Міжнародні резерви та можливості економічного розвитку в умовах постконфліктного відновлення.

Міжнародні резерви зростають завдяки підтримці з-за кордону. Фінансові ресурси надходять до Національного банку в іноземній валюті, після чого банк конвертує їх у гривні для потреб уряду. Проте протягом цього року резерви зменшилися приблизно на 8 мільярдів доларів, що є суттєвою сумою. Чи слід було витрачати більше коштів для стабілізації курсу, чи, можливо, поточна динаміка є оптимальною?

Ніхто не зможе напевно визначити, чи можливо було витратити більше або менше, і чи було б це вірним вибором.

На мою думку, сьогоднішні резерви є досить значними. Національний банк має доступ до більшої кількості аналітичних даних та інформації, ніж я або ви, що дозволяє їм ухвалювати обґрунтовані рішення. Тому мені важко стверджувати, чи було правильним конкретне рішення щодо обсягів валютних продажів.

Я спостерігаю результати. Обсяги валюти, які продає Національний банк, значно зросли в порівнянні з початком року та минулим роком. Однак, реалії такі, що нам необхідно збільшити імпорт. Запит зріс, і його потрібно забезпечити через міжбанківський ринок.

Паралельно варто знову звернути увагу на тему міжнародної допомоги. Якби військові витрати були відокремлені від загального бюджету держави, ми могли б по-іншому аналізувати обставини. Проте наразі всі ці аспекти зливаються в єдине.

Наші закордонні партнери аналізують потреби України та встановлюють обсяги необхідної допомоги. Коли ми запитуємо 70 мільярдів доларів, вони можуть вважати, що для задоволення існуючих потреб вистачить 35-40 мільярдів.

Тому головне питання - не те, скільки валюти продає Національний банк, а те, скільки міжнародної допомоги ми зможемо отримувати надалі.

Якщо підтримка зникне, наявні запаси швидко вичерпаються, і обставини ускладняться набагато більше.

Кошти, які ми зараз отримуємо, потрібно використовувати не лише на поточні видатки, а й на створення передумов для розвитку економіки. Потрібно закладати основу, яка в майбутньому дозволить нам отримувати зростання внутрішнього валового продукту завдяки іншим напрямам, створенню нових підприємств та інвестиціям.

- Чи може Україна після війни стати передовою державою Європи завдяки досвіду, який отримала під час повномасштабного вторгнення?

На мою думку, Україна має величезний потенціал стати однією з провідних країн Європи.

Ми здатні отримувати підтримку і використовувати її для формування сучасної економічної системи. Маємо можливість засновувати нові компанії, залучати фінансування, удосконалювати технології та ділитися нашими знаннями з іншими державами.

Наприклад, я брав участь у зустрічі уряду, що стосувалася енергетики. Один із учасників повідомив, що є тривожна новина: в нашій країні практично не залишилося адекватних енергетичних інфраструктур. Проте є й позитивний момент: ми маємо можливість створити нову, більш сучасну та ефективну енергетичну систему.

Якби не сталося руйнувань, можливо, ми б не отримали такого потужного імпульсу до трансформацій. Тепер важливо знаходити нові можливості.

Ми регулярно взаємодіємо з колегами з Європи, зокрема з членами Європейського парламенту, економістами та фінансистами. Окрім того, я займаю посаду віцепрезидента Асоціації українських банків, що має своє представництво в Брюсселі.

Їм дійсно цікаво, яким чином українська фінансова система функціонує в цих непростих умовах.

Але я не думаю, що ми зможемо просто продавати інформацію про свій досвід. Йдеться про можливість заробляти завдяки експертизі, участі наших компаній, технологіям та інвестиціям.

На мою думку, Україна має всі шанси повторити ситуацію, подібну до тієї, що спостерігалася у 2005-2008 роках, коли іноземні інвестиції активно проникали на ринок, а банки привертали увагу інвесторів.

У той час іноземні корпорації здобували українські фінансові установи. Сьогодні спостерігаємо, як банки переходять під контроль іноземних інвесторів, зокрема з Литви, Польщі та Естонії.

Чому вони обирають цей шлях? Для деяких це шанс отримати вже готову інфраструктуру та ліцензію, що дозволить працювати на ринку. Інші бачать у цьому можливість в майбутньому вийти на європейський банківський ринок.

Якщо українські банки інтегруються в європейську фінансову систему, установи, що сьогодні здійснюють діяльність в Україні, зможуть згодом працювати в більш розширеному європейському контексті.

Зараз першими заходять переважно невеликі інвестори. Для багатьох великих гравців ризики залишаються надто високими, хоча потенційна маржинальність може бути значною.

Це, безумовно, позитивний розвиток. Я впевнений, що щойно з'явиться більше ясності щодо результатів переговорів, ми станемо свідками значної кількості нових ініціатив, фінансових вкладів, придбань та інвестицій.

Сьогодні банки в Україні відзначаються високим рівнем прозорості. Щоденно формуються фінансові баланси, а вимоги до капіталу, функціонування та дотримання норм відповідають стандартам Європейського Союзу.

Отже, у нас вже є базис для наступних кроків інтеграції в європейську економіку.

ОВДП, депозитні рахунки та іноземна валюта: способи збереження фінансових ресурсів для українців.

В умовах поточної девальвації, чи є ще доцільними інвестиції в облігації внутрішньої державної позики?

Так, вони залишаються.

Якщо взяти дохідність облігацій на рівні 16% і порівняти її з прогнозованою інфляцією 12,5%, це доволі цікавий інструмент. Доходи від ОВДП не оподатковуються, тому фактична дохідність для інвестора є важливою перевагою.

Існує ще один важливий аспект: кошти, вкладені у фінансові інструменти, не зникають так швидко, як ті, що просто зберігаються вдома.

Ми аналізували поведінку власних клієнтів і бачимо, що люди розміщують кошти навіть у депозитах із невисокими ставками. Вони розуміють, що дохідність нижча за ринкову, але все одно обирають такі продукти, щоб гроші не були постійно під рукою.

Якщо кошти лежать на картковому рахунку, людина може поступово їх витрачати. Це вже питання психології та фінансової поведінки.

Станом на сьогодні облігації внутрішньої державної позики залишаються привабливим фінансовим інструментом.

Ринкові учасники сподівалися, що після підвищення облікової ставки Національним банком Міністерство фінансів підвищить дохідність облігацій. Проте Мінфін повідомив, що його влаштовують існуючі умови залучення фінансування.

Тенденція також змінилася: банки вже не купують так багато облігацій, оскільки значні обсяги вони придбали раніше. Водночас активніше купують приватні особи, а також почав долучатися бізнес.

Це позитивна тенденція. Подібні інструменти є суттєвими не тільки для інвесторів, але й для економіки країни. Гроші, які громадяни вкладають у депозитні рахунки та облігації, потрапляють в економічний обіг і починають діяти.

Доларові державні облігації забезпечують близько 3% доходу. Чи є сенс інвестувати в них, замість гривневих ОВДП?

Слід пам’ятати, що інфляція спостерігається не тільки в гривнях, але й у доларах.

Не можна порівнювати ці інструменти так, ніби долар не втрачає купівельної спроможності. Сто доларів десять років тому і сто доларів сьогодні - це різні за своєю реальною вартістю суми.

Інфляція в гривні перевищує рівень, тоді як у доларах вона помітно нижча, проте все ж таки присутня.

Також ми спостерігаємо, що в Сполучених Штатах можливі коливання в інфляційних прогнозах, що, в свою чергу, може вплинути на рішення Федеральної резервної системи щодо процентних ставок.

Тому я не можу сказати, яке рішення емоційно буде правильним для кожної людини.

Але з технічної точки зору вважаю, що облігації сьогодні є цікавим інструментом для інвестування.

Водночас це важливо для економіки держави. Коли люди розміщують депозити або купують облігації, кошти надходять у фінансову систему та починають працювати.

Звичайно, є й інші варіанти використання грошей. Комусь хочеться витратити їх на відпочинок, комусь - допомогти іншим або підтримати армію.

Я не в змозі сказати, який варіант є оптимальним для кожної особи. Державі необхідні фінансові надходження, громадянам важливо мати можливість накопичувати гроші, а також не слід забувати про важливість надання допомоги іншим.

Це непросте запитання, на яке кожен знаходить відповідь, виходячи зі своїх особистих цінностей.

Чи існує певна класична модель для розподілу заощаджень? Наприклад, яка частка капіталу повинна бути інвестована в гривневі облігації, депозити, а також у доларах та євро?

- Якщо говорити про класичну модель і не враховувати готівку, яку людина залишає для поточних потреб, я б рекомендував приблизно 50% заощаджень тримати у гривні.

Якщо термін інвестування перевищує один рік, можна розподілити цю частину наступним чином: орієнтовно 75% від суми у гривнях варто вкласти в облігації, а залишок - помістити в депозити з меншим терміном.

Можна пошукати депозитні пропозиції з вигідними ставками. Навіть якщо дохідність буде трохи нижчою, коротший термін дасть змогу надалі розмістити кошти під вищий відсоток, якщо ставки зростатимуть.

Що стосується альтернативних валют, важливо врахувати індивідуальні потреби особи.

Наприклад, якщо вона регулярно відправляється в ділові поїздки до Європи, їй доцільно мати при собі більше євро, ніж долари. Адже, використовуючи долари, їй доведеться конвертувати валюту, що призведе до додаткових витрат на комісії.

Ми бачимо, що євро стає популярнішим серед українців. Багато людей мають друзів і родичів за кордоном, отримують перекази в євро та використовують цю валюту для розрахунків.

Отже, традиційна модель розподілу заощаджень повинна враховувати не лише рівень доходу, але й цілі використання фінансів особою.

Якщо йдеться про великі суми, можна розглядати й інші інструменти, зокрема облігації європейських та американських банків.

Однак слід звернути увагу на витрати на комісії. Наприклад, інвестиція в 100 тисяч доларів може виявитися менш вигідною через ці витрати, у порівнянні з угодою на мільйон доларів.

У таких випадках варто звертатися до банку або торговця цінними паперами, який може сформувати інвестиційний портфель.

Яким буде курс долара до кінця року та чого чекати в 2027-му

Як ви вважаєте, на якому рівні може закінчитися курс долара цього року?

На мою думку, курс коливатиметься в межах 46-47 гривень.

Якщо розглядати офіційний курс, то варто взяти до уваги показник близько 46 гривень. У випадку, якщо офіційний курс буде на рівні 46 гривень, в обмінниках його значення може становити приблизно 46,4 гривні.

Для ринку готівки можна приблизно встановити верхню межу на рівні 46,5 гривні. Проте курс може також коливатись і в сторону зниження – наприклад, до 45,5 гривні.

Отже, я б рекомендував встановити офіційний курс у межах 45-46 гривень.

У проєкті державного бюджету, розробленому до кінця 2027 року, передбачено курс долара на рівні приблизно 47-48 гривень. Чи мають люди брати до уваги ці показники? Яка мета їх включення до бюджетних документів?

Система бюджетування організована таким чином, що доходи та витрати враховують валютні показники. Для коректного підрахунку всіх цих елементів необхідно встановити відповідний валютний курс.

Якою мірою це буде здійсненною реальністю — питання, яке потребує прогнозування. В першу чергу, це слугує орієнтиром для Міністерства фінансів.

Національний банк не раз підкреслював, що утримується від коментування подібних показників, оскільки керується власними критеріями, що стосуються макроекономічної стабільності та рівня інфляції.

Якщо ми побачимо серйозні проблеми з інфляцією, регулятор зосередиться на її стримуванні. Тоді питання курсу не буде для нього першочерговим.

Тобто курс, закладений у бюджеті, потрібен передусім Міністерству фінансів для розрахунку фінансового плану. Це не означає, що Національний банк зобов'язаний дотримуватися саме цього показника.

У попередні роки реальний курс часто виявлявся нижчим за той, що був передбачений у бюджетних прогнозах. Проте це не свідчить про те, що така ситуація триватиме вічно.

Міністерство фінансів має можливість коригувати бюджетні показники. Наприклад, у разі підвищення курсу, держава отримує більшу кількість гривень від реалізації іноземної валюти. Однак у той же час необхідно використовувати бюджетні кошти для закупівлі товарів, оплати послуг, виплати заробітних плат та фінансування будівельних проектів.

Тому важливо враховувати не лише сам курс, а й розриви в платіжному календарі та реальні потреби держави.

Чому змінюється курс євро та чи може він знову перевищити 52 гривні

Якщо розглянути проміжок часу з серпня по жовтень, курс євро спочатку підвищився до рівня понад 52 гривні, потім знизився до 50 гривень, знову піднявся до 51 гривні і знову зменшився. Які чинники спричиняють ці зміни?

Це стосується механізму визначення валютного курсу.

Національний банк встановлює курс гривні до долара. Долар є базовою валютою для розрахунків.

Всі інші валюти, включаючи євро, формуються на основі крос-курсу глобальних ринків.

Наприклад, коли курс євро до долара складає 1,10, Національний банк використовує офіційний курс долара до гривні і множить його на відповідний коефіцієнт. Таким чином, визначається курс євро.

Національний банк не має прямого впливу на курс євро стосовно долара. Це співвідношення визначається на світових фінансових ринках.

На цей процес впливають прогнози змін у доходності облігацій США та європейських країн. У випадку, якщо доходність американських цінних паперів перевищує європейські показники, інвестори можуть надавати перевагу активам у доларах.

На цю ситуацію також мають вплив психологічні аспекти, прогнози стосовно цін на паливо, геополітичні обставини та можливості для укладення мирної угоди.

Ринок реагує на інформацію, спекуляції та прогнози. Саме на цьому заробляють певні гравці.

Зараз співвідношення євро до долара перебуває приблизно на рівні 1,10. Воно може змінюватися, і це безпосередньо впливатиме на курс євро в Україні.

На відміну від курсу долара, курс євро в Україні не визначається окремими угодами Національного банку на міжбанківському ринку. Він формується внаслідок математичних обчислень, які базуються на співвідношенні гривні до долара та вартості євро відносно долара на міжнародних фінансових ринках.

Ви зазначаєте, що курс євро до долара може змінитися з поточних 1,10 до 1,20. Які фактори можуть вплинути на таке підвищення?

- Спочатку ситуація може розвиватися в протилежному напрямку.

У грудні ми чекаємо на оголошення рішень Федеральної резервної системи США та Європейського центрального банку щодо процентних ставок. Я вважаю, що спочатку долар може трохи підвищитися в ціні, а курс євро до долара може впасти навіть нижче позначки 1,10, до приблизно 1,08.

А вже наступного року євро може компенсувати це зниження.

Необхідно усвідомлювати основи макроекономіки. Значні коливання валютного курсу можуть суттєво позначитися на цінах європейських і американських товарів.

Наприклад, якщо ціна автомобіля складає 10 тисяч євро, а курс валют має співвідношення один до двох, то в Сполучених Штатах його вартість дорівнюватиме 20 тисячам доларів.

Таким чином, цей автомобіль втрачає свою конкурентоспроможність на американському ринку. Громадяни США не оцінюють свої доходи в євро, так само як європейці не використовують долари для розрахунку своїх заробітків.

В Україні ми регулярно конвертуємо зарплати та ціни в інші валюти. У багатьох країнах люди зазвичай користуються своєю національною валютою.

Коли валютні курси зазнають значних коливань, це позначається на обсягах продажів товарів і призводить до економічних диспропорцій.

Центральні банки можуть реагувати на такі процеси, змінюючи дохідність цінних паперів та інші монетарні параметри.

Наприклад, коли Федеральна резервна система підвищує процентні ставки на доларові активи, інвесторам стає вигідніше інвестувати в долар. В результаті вони починають продавати євро та купувати долари, що призводить до зміцнення американської валюти.

Різниця між ставками Європейського центрального банку та Федеральної резервної системи зараз становить приблизно 1-1,4 відсоткового пункту на користь США.

Якщо ця різниця зросте, інтерес до долара може значно зрости.

Але згодом центральні банки можуть змінювати політику, щоб вирівнювати ситуацію. Значні дисбаланси не вигідні економікам, тому вони намагаються не допускати надто різких змін.

На високій точці цього року середнє значення курсу продажу євро в обмінниках і банківських касах наблизилося до 52,50 гривні. Чи є шанс, що до завершення року ми знову станемо свідками такого рівня?

На мою думку, це малоймовірно, адже вартість євро обумовлена курсом гривні та співвідношенням євро до американського долара.

Якщо взяти до уваги мій прогноз, що курс долара становитиме 46 гривень, а поточний крос-курс приблизно 1,10, то цілком імовірно, що євро не досягне позначки в 52 гривні.

Згідно з основним прогнозом, курс євро може скласти близько 50,5-51 гривні.

Звичайно, готівковий курс залежить також від комісійних витрат і маржі, але загальний орієнтир буде приблизно таким.

- Чи рекомендували б ви людям додавати до своїх заощаджень інструменти в євро - депозити або облігації - щоб диверсифікувати портфель?

Все визначається потребами конкретної людини.

Якщо розглядати прибутковість, то інструменти в гривні демонструють кращі результати. Щодо валютних активів, в даний момент дохідність доларових інструментів перевищує показники єврових.

Отже, вважаю, що в даних умовах немає великої доцільності інвестувати в євро як в інструмент для заробітку.

З іншого боку, євро здобуває все більшу популярність серед українців, які регулярно подорожують за межі країни або мають родичів, що проживають за кордоном.

Якщо людина знає, що протягом наступних трьох місяців їй знадобиться, наприклад, 2 тисячі євро, краще заздалегідь мати цю суму.

Адже потім доведеться купувати євро за гривню або долари, а курс може змінитися в обидва боки.

Якщо обмінювати долари на євро безпосередньо в Європі, це може виявитися дорожчим через наявність додаткових комісій.

Для здійснення поточних витрат за межами країни рекомендується використовувати банківські картки, оскільки курси обміну при оплаті карткою часто є більш вигідними, ніж ті, що пропонуються в пунктах обміну готівки.

Що стосується заощаджень, то прибутковість єврових депозитів та облігацій на даний момент дійсно виявилася нижчою, ніж у гривневих і доларових фінансових інструментів.

Одночасно я переконаний, що з часом євро набуде більшої популярності серед українців, ніж долар. Ми прагнемо інтеграції з Європою, і в майбутньому плануємо запровадження спільної валюти.

У зв'язку з цим фінансові пропозиції для громадян також будуть поступово еволюціонувати.

SEPA: як зміняться міжнародні перекази для українців

- Україна працює над приєднанням до єдиної зони платежів у євро SEPA. Що це означатиме для пересічних громадян?

По-перше, це дозволить знизити витрати та прискорити процес здійснення платежів.

Якщо ви в даний момент здійснюєте переказ коштів з однієї картки на іншу в гривнях, ця операція реалізується через Систему електронних платежів Національного банку (СЕП).

SEPA - це єдина зона платежів у євро, яка об'єднує європейські країни. Україна працює над приєднанням до цієї системи, щоб також здійснювати платежі за її правилами.

Наприклад, якщо звернути увагу на свій банківський рахунок, ви помітите, що він починається з літер UA, після яких слідує певний код. Ця система європейської класифікації рахунків була запроваджена декілька років тому для того, щоб українські рахунки відповідали стандартам, прийнятим у країнах Європейського Союзу.

Приєднання до SEPA дасть змогу зменшити вартість міжнародних переказів.

Зараз, якщо здійснювати банківський переказ до європейського банку, комісія може становити 100, 200 або 300 євро - залежно від банку та умов операції.

Після інтеграції в єдину систему тарифи зміняться. Ми дослідили практику країн, що вже стали частиною SEPA, і виявили, що витрати на перекази можуть значно знизитися.

Друга перевага - швидкість. Гроші надходитимуть швидше, а операції проходитимуть оперативніше.

Одночасно, інтеграція в систему вимагає впровадження додаткових заходів фінансового моніторингу. Це означає, що необхідно буде проводити більш детальні перевірки клієнтів і дотримуватися стандартів Європейського Союзу.

Для успішної інтеграції в європейську фінансову систему, необхідно дотримуватись загальних принципів. Неможливо, щоб інші держави виконували визначені вимоги, в той час як Україні надавалися б виняткові умови.

Це оптимістичний знак, що вказує на поступове включення України до європейської громади.

Участь у SEPA є ще одним суттєвим етапом на шляху до євроінтеграції.

Читайте також