Китай активізує свої зусилля проти Польщі, використовуючи тісну співпрацю з Росією та розширюючи свою економічну присутність. - Філіп Стичинські
Філіп Стичинські, співзасновник і колишній головний редактор TVP World, а наразі спеціальний кореспондент Центру досліджень Міжмор'я Інституту світової політики, розглядає, як зростаючі взаємозв'язки Польщі з Тайванем — від контактів між парламентами до співпраці в оборонній промисловості та інвестиціях — все більше викликають занепокоєння в Пекіні. Він підкреслює, що досвід Литви, Чехії та Словаччини спростовує міф про нібито безмежні можливості китайського економічного тиску в Центральній і Східній Європі. Водночас він зазначає, що стратегічне партнерство Китаю з Росією, обмін військовими технологіями, розширення ринку китайських електромобілів та участь гонконгських компаній у портовій інфраструктурі створюють для Польщі реальні, хоча й менш очевидні загрози. Тому Варшаві варто розробити системну стратегію для протидії китайському впливу, замість того щоб обмежуватися панічними реакціями чи байдужістю.
21 липня в Тайбеї відбулася зустріч делегації польських членів Європейського парламенту з фракції "Європейські консерватори та реформісти" (ECR), яку очолювала екс-прем'єрка Польщі Беата Шидло, з президентом Тайваню Лай Цін-те.
Президент Лай підкреслив: "Тайвань має намір активізувати співпрацю з демократично налаштованими країнами, такими як Польща, щоб протистояти авторитарному розширенню. Ми сподіваємося на поглиблення співпраці в галузі наукових досліджень, створюючи більш безпечний і стійкий демократичний ланцюг постачання".
Шидло підкреслила, що "мир і стабільність у Тайванській протоці є стратегічно важливими і мають глобальне значення, що виходить за рамки лише цього регіону. Їх підтримка є важливою для всього міжнародного співтовариства і безпосередньо впливає на безпеку в Європі та економічну стабільність". Вона додала: "Тайвань для нас виступає як ключовий гарант цієї безпеки та демократичних цінностей".
Ці заяви відображають дедалі ширшу двопартійну співпрацю між Тайбеєм і Варшавою.
Лише місяць тому, з 22 по 24 червня, у Варшаві пройшла друга Taiwan Expo Europe. Ця подія стала продовженням попередньої виставки, що відбулася два роки тому в Берліні, а також першої Taiwan Expo, яка була організована у Вашингтоні у 2022 році. Виставка відображає зростаючу активність тайванської дипломатії: Тайбей обирає більш рішучі стратегії, поєднуючи м'які, економічні та жорсткі елементи. Міністр закордонних справ Лін Цзя-лун у 2025 році оголосив про трансформацію тайванської дипломатії від "ціннісної" до "дипломатії доданої вартості", зосереджуючи увагу на конкретних перевагах для міжнародних партнерів Тайбею.
Економічний вимір: Foxconn, дрони та інвестиції
Незадовго до виставки компанія Foxconn оголосила про плани будівництва автомобільного заводу в Польщі. Польща вже є одним із найважливіших економічних партнерів Тайваню в Європі, а також найбільшим у світі імпортером тайванських дронів.
На виставці Expo президент Асоціації розвитку оборонної промисловості Тайваню Тоні Сюй підкреслив: "Польща для нас є важливим стратегічним партнером і ключовими воротами до європейського ринку. Вже 60% нашого експорту дронів до Європи йде саме до Польщі, тому нашою наступною стратегічною метою є закріплення позицій через локальне виробництво, організацію складальних ліній або створення спільних підприємств".
Втім, нові можливості й економічне зростання приносять і нові загрози, нерозривно пов'язані з Комуністичною партією Китаю.
Міф про необмежені можливості тиску Пекіна
Одне з найпоширеніших заперечень у Польщі стосується того, що налагодження відносин з Тайванем може спровокувати політичну чи економічну відповідь з боку Китаю. Однак досвід країн Центральної та Східної Європи наочно показує обмеження китайської дипломатії примусу.
У 2021 році Литва ухвалила рішення створити представництво Тайваню, що стало для Пекіна символічним викликом його політиці "одного Китаю". У відповідь на цей крок Китай запровадив ряд санкцій, обмежив торгівлю та тиснув на міжнародні компанії, аби вони прибрали литовські компоненти зі своїх виробничих ланцюгів. Основною метою цих дій було примусити Вільнюс відмовитися від свого рішення та відлякати інші країни регіону від налагодження співпраці з Тайванем.
Стратегія провалилася. Торгівля з Китаєм становила незначну частку загального обсягу зовнішньої торгівлі Литви, що обмежувало важелі впливу Пекіна. За підтримки Євросоюзу, США та Тайваню Литва диверсифікувала експортні ринки, а китайський тиск лише зміцнив, а не послабив зв'язки з Тайбеєм.
Схожа ситуація спостерігалася також у Чехії та Словаччині: загрози з боку Пекіна не вплинули на політику Тайваню у цих країнах, оскільки їхня економічна залежність від Китаю була досить обмеженою, а підтримка союзників — надійною. В результаті китайський тиск призвів до зворотного ефекту — замість ізоляції Тайваню він сприяв створенню нових економічних і стратегічних альянсів у Центральній і Східній Європі.
На противагу аргументам прихильників багатополярності, Китай не має можливості суттєво поширювати свій вплив за межі найближчих територій. Проте, чи може Польща залишити без уваги Китай? Ні в якому разі.
Союз Китаю з Росією в стратегічній площині.
Наразі Китай є найближчим стратегічним союзником росії. Це партнерство вбудоване в довгострокову стратегію тісної координації в енергетичній, військовій, розвідувальній, економічній та політичній сферах.
У спільній китайсько-російській заяві, оприлюдненій Кремлем, росія підтвердила прихильність до принципу "одного Китаю", заявила, що "Тайвань є невід'ємною частиною Китаю", і виступила проти "будь-яких форм тайванської незалежності".
На зустрічі з Сі Цзіньпіном у Пекіні 18 жовтня 2023 року Володимир Путін підкреслив: "У світі існує лише один Китай". Він також відзначив, що Росія рішуче підтримує зусилля Китаю у питаннях захисту його суверенітету та територіальної цілісності. Ці висловлювання свідчать про те, що підтримка Пекіна в контексті Тайваню стала важливою складовою більш широкого стратегічного партнерства між Москвою та Пекіном.
Китай також взяв участь у військових навчаннях "Захід", які проходили в безпосередній близькості до кордонів Польщі.
Ці тенденції також підтверджуються недавнім розслідуванням, проведеним журналістами Der Spiegel, The Insider і Le Monde. У спільній статті під заголовком "Нова вісь зла", яка була опублікована 9 липня, вони виявили безпрецедентний рівень військової співпраці між Росією та Китаєм.
Журнал Der Spiegel зазначає: "Між Москвою та Пекіном виникає військове співробітництво, яке базується на розподілі функцій: Росія ділиться бойовим досвідом, отриманим у реальних умовах війни на виснаження, в той час як Китай забезпечує постачання електроніки, напівпровідників та техніки. Знання, здобуті Росією в Україні, можуть бути корисними для Китаю в контексті Тайваню, а технології, розроблені в Китаї, можуть бути використані Росією на фронті".
Після того, як Росія була відрізана від західних ринків через введення санкцій, Китай став ключовим імпортером російських нафти та газу. Обидві країни продовжують розвивати свою стратегічну трубопровідну мережу, включаючи газопровід "Сила Сибіру" та майбутній проект "Сила Сибіру-2". Ця інфраструктура забезпечує Кремль стабільним джерелом фінансування для військових потреб, тоді як Китай отримує надійні сухопутні постачання енергоресурсів.
Китайські електричні автомобілі як засіб моніторингу.
Китайські електричні автомобілі швидко завойовують польський ринок. У перші п'ять місяців 2026 року в Польщі було зареєстровано 30 741 електромобіль з Китаю, що на 126% перевищує показники минулого року. Складні програмні системи цих автомобілів залежать від серверів та оновлень, контрольованих з Китаю. Вони здатні збирати великі обсяги даних, включаючи інформацію про місцезнаходження, записи розмов, відео та дані з підключених смартфонів. Відповідно до статті 7 китайського Закону про національну безпеку, китайські компанії можуть бути зобов'язані передавати ці дані державним структурам, що створює серйозні ризики для збору розвідувальної інформації та картографування інфраструктури.
У світлі цих загроз, Генеральний штаб Польщі в цьому році ухвалив рішення заборонити в'їзд автомобілів, виготовлених у Китаї, на територію військових об'єктів, що підлягають охороні. Окрім збору інформації, зростає занепокоєння щодо потенційної можливості дистанційного відключення автомобілів, відомого як kill mode.
У кризовій ситуації, коли Китай діятиме проти Тайваню одночасно з російською військовою ескалацією на східному фланзі НАТО, дистанційне блокування тисяч автомобілів могло б серйозно порушити військову логістику та роботу екстреного транспорту. Ще більше занепокоєння викликають побоювання, що системами безпеки акумуляторів також можна дистанційно маніпулювати, створюючи додаткові ризики для безпеки.
Ключова інфраструктура: порт Гдиня
Ще однією важливою вразливістю виступає критична інфраструктура. Гонконгська компанія Hutchison Port Holdings відповідає за управління контейнерним терміналом у Гдині, який знаходиться поруч із причалом, що використовується військовими США та НАТО.
Інформаційний вплив і наративи.
Діяльність Китаю виходить далеко за межі економіки й технологій, охоплюючи й інформаційний простір. У польському медіапросторі дедалі частіше з'являються китайські наративи, які нерідко подають критику Комуністичної партії Китаю як ірраціональну "антикитайську ідеологію". Це відтворює офіційну риторику Пекіна, спрямовану на те, щоб виправдані занепокоєння щодо безпеки видавати за упередження, замість того, щоб реагувати на реальні проблеми - співпрацю з росією та економічне шпигунство.
У міру зростання геополітичної ваги Польщі - через нещодавнє запрошення до G20 та розвиток Ініціативи трьох морів - вона неминуче ставатиме дедалі привабливішою мішенню для китайських операцій впливу. Належною відповіддю має бути не паніка й не самозаспокоєння, а виважена стратегія.
Що робити Польщі?
Польща повинна ініціювати створення спеціалізованих підрозділів у таких організаціях, як Бюро національної безпеки (BBN) та Урядовий центр безпеки (RCB), для спостереження за китайськими інформаційними кампаніями. Цю діяльність необхідно здійснювати у тісному партнерстві з Тайванем, Сполученими Штатами, Австралією, Японією та країнами Південно-Східної Азії.
Не менш важливо посилити голос Польщі у глобальній дискусії щодо Китаю. Відновлення й розширення такої англомовної платформи, як TVP World, могло б допомогти доносити польську позицію щодо зростання російсько-китайського партнерства.
Польща володіє значними політичними, економічними та інституційними можливостями для реагування на нові виклики. Основним завданням є трансформація цих можливостей у конкретні механізми, які забезпечать безпеку держави, її позиції на міжнародній арені та стійкість економіки в довгостроковій перспективі.
