Клімкін: Сучасна дипломатія є другим фронтом для України.
Сьогодні погляди багатьох спрямовані на ситуацію з новим міністром оборони України. Цей інтерес абсолютно обґрунтований, логічний і закономірний.
В умовах війни посаду міністра оборони не можна залишати вакантною навіть на короткий час. Але так само шкідливо залишати вакантною й іншу ключову посаду, а саме: посаду міністра закордонних справ України. Однак саме цей феномен ми сьогодні й спостерігаємо. Два портфелі за конституційною і головною квотою глави держави виявилися порожніми. І скільки вони такими залишатимуться -- питання відкрите.
У той же час, питання, що стосується зовнішньополітичного відомства, є не менш актуальним, ніж ситуація в Міністерстві оборони. Сьогодні українські дипломати виконують свою роль з такою ж відвагою та рішучістю, як і наші військові.
Вони активно працюють на альтернативному фронті — фронті об'єднання міжнародної коаліції, що підтримує Україну. Це включає в себе забезпечення українських збройних сил озброєнням та системами протиповітряної оборони, пошук нових партнерів для інноваційних проектів, посилення санкційного тиску на Росію, сприяння інтеграції України в Європейський Союз і НАТО, а також пошук нових союзників і встановлення рамок для мирних переговорів, що дозволять завершити війну.
Як і лінія конфлікту, цей фронт не знає відпочинку. Міжнародна політика ніколи не зупиняється, ані на момент, ані на день. Щодня проходять зустрічі, ведуться переговори, ухвалюються важливі рішення, створюються нові альянси та вдосконалюється комунікація. Тому Міністерство закордонних справ не може діяти в режимі очікування, без належного керівництва.
Ознайомтеся також: Юридичний хаос у призначеннях президента.
Незалежно від того, хто стане керівником української дипломатичної служби, вимоги до нового міністра повинні бути абсолютно ясними.
По-перше, необхідно повернути суб'єктність Міністерству закордонних справ. Це відомство повинно стати основним осередком формування зовнішньої політики країни. Дипломати мають бути тими, хто визначає професійні пріоритети, пропонує нові рішення, відкриває перспективи та несе відповідальність за їх реалізацію. Українська дипломатія не повинна залишатися лише виконавцем чужих політичних рішень, незалежно від того, з яких високих кабінетів вони походять. На чолі МЗС необхідно мати відповідального та проактивного лідера, який у воєнний час не просто підтримуватиме, а й активізуватиме дипломатичні зусилля Президента.
Другий аспект: відновлення довіри у стосунках із нашими найближчими сусідами. Минулого року ми стикнулися з надзвичайно важкими викликами. Польща та Угорщина все частіше демонстрували не приклад успішного співробітництва, а швидше ситуації кризового характеру, які безпосередньо впливають на українські національні інтереси. Чеська Республіка, Словаччина, Болгарія – ці країни також стали частиною нашої проблематики. Ми вже втратили надто багато – людей, територій та часу. Не можемо дозволити собі втратити ще й наших союзників, так само як і довіру.
Взаємини з сусідніми країнами суттєво вплинуть на досягнення України у процесах європейської та євроатлантичної інтеграції. Це важливо мати на увазі.
Третє: прискорення вступу України до Європейського Союзу. Міністр закордонних справ не може бути непомітною тінню на цьому треку. Навпаки -- він має бути чесним комунікатором між Києвом і Брюсселем та столицями держав-членів ЄС. Усі очікування, рекомендації та вимоги наших європейських партнерів повинні бути почуті не лише в МЗС, а й у кожному українському міністерстві, кожному центральному органі влади і на всіх пагорбах Києва. Членство в Європейському Союзі починається не в Брюсселі. Воно починається в Україні -- з реформ, верховенства права, боротьби з корупцією та зміцнення демократичних інституцій. Завдання глави МЗС -- не пом'якшувати чи вихолощувати вимоги наших партнерів, не виступати "адвокатом диявола", а забезпечувати їх розуміння і виконання всередині держави.
Ознайомтеся також: Конституція на картонному носії: чому українці знову вийшли нагадувати владі про її кордони.
Четвертий пункт: НАТО. Незважаючи на війну та складні міжнародні обставини, ця тема не повинна втрачати актуальності. Особливо з огляду на позитивні результати Саміту Альянсу в Анкарі, де було ухвалено рішення про посилення співпраці НАТО з Україною та виділення 140 мільярдів доларів допомоги для нашої країни. Навпаки, українська дипломатія повинна діяти ще активніше, щоб питання про членство України залишалося в центрі уваги Альянсу.
Україна має не лише просити про підтримку, а й формувати бачення своєї майбутньої ролі як одного з гарантів європейської безпеки.
П'яте: Глобальний Південь. Китай, Індія, Бразилія, Південна Африка та інші ключові країни цього регіону залишаються напрямком, де українська дипломатія не досягла очікуваних успіхів. Це особливо стосується Китаю. Сьогодні міжнародна політика вже не обертається навколо того, щоб Китай шукав контакти з великими світовими столицями, а навпаки — ці столиці прагнуть налагодити стосунки з Пекіном. Україні також необхідно активно брати участь у цьому процесі. Чим менше міжнародної підтримки залишиться у Росії, тим швидше ми зможемо досягти справедливого миру.
Міністр закордонних справ нового складу уряду отримає складну, але водночас непересічну можливість. Це можливість не лише аналізувати помилки минулого, а й активно їх виправляти. Це шанс відновити українську дипломатію на шлях зростання. Можливість зробити так, щоб зовнішня політика знову приносила позитивні результати на користь української держави.
Сьогодні дипломатія виступає не як допоміжний інструмент війни, а як важливий фронт в боротьбі України. Її ефективність не менш критична, ніж досягнення наших захисників на полі бою.
Джерело можна перефразувати як "виробництво" або "початок". Чи є конкретний контекст, в якому ви хочете використати це слово?
Про автора. Павло Клімкін – український дипломат і колишній міністр закордонних справ України.
