Львівська обласна рада оголосила 2027 рік роком Української повстанської армії: реакція польських політиків не забарилася.

Міністр оборони Польщі заявив, що це рішення є неприйнятним.

Напередодні, під час пленарного засідання, депутати Львівської обласної ради прийняли рішення проголосувати за оголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Видання ZN.UA зібрало відгуки польських політиків на дане рішення.

Глава польського МЗС Радослав Сікорський у відповідь на рішення обласної ради підписав розпорядження щодо внесення до списку небажаних осіб у Польщі депутата, голову комісії культури, інформаційної політики та автора ідеї оголосити наступний рік роком УПА Святослава Шеремета.

Генеральне Консульство Польщі у Львові висловило думку, що "героїзація злочинних фігур та УПА суперечить європейським цінностям та основам польсько-українських відносин". У консульстві охарактеризували Шухевича як "злочинця, що мав співпрацю з нацистами". Вони також підкреслили, що українські та польські прем'єри, а також міністри закордонних справ досягли певних успіхів у вирішенні історичних питань, але "безвідповідальні дії місцевих лідерів ставлять під загрозу ці досягнення".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив стурбованість з приводу рішення місцевої влади оголосити 2027 рік роком УПА. Він зазначив, що цей крок викликає негативну реакцію в Польщі, завдає шкоди Україні та суперечить її національним інтересам.

"Я вже обговорював це питання з президентом Зеленським і попереджав його, що будь-який подібний крок значно ускладнює ситуацію для польських прихильників України," — наводить його висловлювання RMF24.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький наголосив, що представники президента України пообіцяли, що рішення львівських депутатів не набуде чинності. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі Х зазначив, що таке рішення не сприяє зміцненню взаємної довіри між Польщею та Україною, а лише посилює розбіжності.

Напруга між країнами значно зросла після того, як Кароль Навроцький став президентом Польщі. У відносинах з Україною його команда зосередилася на тому, що називає вирішенням "історичних питань": Варшава вимагає від Києва провести ексгумацію тіл жертв трагедії, яка відбулася на Волині у 1943-1944 роках, та переглянути підходи до вшанування памʼяті діячів ОУН-УПА. Тим часом українська сторона відстоює думку про те, що минуле не повинно впливати на відносини між країнами. Нещодавно Зеленський повідомив, що стосунки України та Польщі покращилися.

Історична пам'ять, внутрішня політика, президентські амбіції та російський інтерес. Як історія зі спробою позбавити Зеленського ордена Білого Орла стала лакмусовим папірцем стану польсько-українських відносин 2026 року, в статті "Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу" розповідає Петро Катеринич.

Одночасно, надзвичайний та повноважний посол України Костянтин Єлісєєв у своїй статті "Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне" зауважує: якщо емоційні реакції починають формувати державну політику, а історичні суперечки відсувають на другий план стратегічні питання, то вигоду отримує лише третя сторона. І ця сторона — Росія.