Міжнародний кримінальний суд в умовах тиску.
Нещодавня колонка Жозепа Борреля для Project Syndicate, що вийшла також на "Європейській правді", про спроби розібрати Міжнародний кримінальний суд "цеглинка за цеглинкою" змушує замислитися не лише над ситуацією довкола прокурора Каріма Хана. Санкції проти посадовців Суду, блокування фінансових і технологічних сервісів, політичний тиск та відкриті заяви про намір "демонтувати" МКС свідчать про небезпечну тенденцію. Особливо тривожить можливий збіг інтересів США, Росії та Китаю, трьох постійних членів Ради Безпеки ООН, які не є учасниками Римського статуту. Навіть попри різні мотиви.
На мою думку, слушно врахувати погляд Борреля, що для знищення ефективності Суду не обов'язково його розпускати. Досить просто ігнорувати його рішення, вводити санкції проти прокурорів та суддів, обмежувати співпрацю, а також підвищувати політичні ризики, пов'язані з його вердиктами.
Одночасно важливо розуміти, що захист Міжнародного кримінального суду не варто плутати із захистом окремого прокурора. Суттєві обвинувачення повинні бути об'єктивно досліджені, проте механізми відповідальності не повинні перетворюватися на засіб політичного тиску.
Це питання є вкрай важливим для України. Ми обґрунтовано наполягаємо на виконанні ордерів Міжнародного кримінального суду стосовно російських посадовців, тому також повинні послідовно підтримувати автономію Суду.
Власне, ситуація, що склалася навколо Міжнародного кримінального суду, є серйозним випробуванням для глобальної системи кримінального правосуддя. Чи зможе вона функціонувати, коли мова йде про інтереси наймогутніших націй? Найголовніше питання полягає в тому, чи зможе міжнародне кримінальне правосуддя залишатися справедливим, чи знову опиниться під впливом геополітичних чинників.
The International Criminal Court Facing Challenges
In a recent piece for Project Syndicate, which also appeared in European Pravda, Josep Borrell discusses the ongoing efforts to systematically undermine the International Criminal Court (ICC) “brick by brick.” This analysis raises critical issues that extend well beyond the circumstances surrounding Prosecutor Karim Khan. The imposition of sanctions on ICC officials, limitations on financial and technological support, as well as political pressure and overt calls for the ICC's "dismantling," highlight a disturbing trend. Of particular concern is the apparent alignment of interests among the United States, Russia, and China—three permanent members of the UN Security Council that have not ratified the Rome Statute—despite their differing motives.
What I find especially important is Borrell's argument that the Court does not need to be abolished to become ineffective. It is enough to ignore its arrest warrants, impose sanctions on its prosecutors and judges, limit cooperation, and increase the political cost of its decisions.
At the same time, defending the ICC should not be equated with defending any individual prosecutor. Serious allegations must be investigated impartially, but accountability mechanisms must not become instruments of political pressure.
For Ukraine, this is a matter of principle. We rightly insist on the execution of ICC arrest warrants against the Russian leadership, and we should be equally consistent in defending the Court's independence.
At its core, the situation surrounding the ICC serves as a litmus test for the global framework of international criminal justice. The critical inquiry is whether this system can operate effectively when confronted with the agendas of the world's most influential nations. The essential dilemma is whether international criminal justice will uphold its principles of fairness, or if it will once again fall prey to the whims of geopolitical dynamics.
Блог автора - матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.