Новий світовий альянс Трампа, Сі та Путіна: WSJ звертає увагу на потенційні загрози.

Важко точно визначити, які цілі переслідує президент США Дональд Трамп у певні моменти, адже його дії часто залежать від імпульсивних тактичних рішень. Проте, Трамп вже давно виявляє інтерес до укладення значних угод з Росією та Китаєм. Це може пояснити його зростаючу ворожість до України та Європи, а також ініціативу організувати саміт із російським президентом Владіміром Путіним і китайським лідером Сі Цзіньпіном, що може нагадувати "Ялту-2", як зазначає редакційна колегія WSJ.

Аналогія з Ялтою не є цілком доречною, оскільки у 1945 році Сталін і Черчилль були союзниками США (Росія та Китай зараз є супротивниками Америки). Але ця трійка дійсно намагалася поділити світ, і саме в цьому полягає небезпека. Як зауважує редакційна колегія, WSJ писала про це ще до президентських виборів у США 2024 року: такий сценарій був одним із головних побоювань щодо другого терміну Трампа.

Путін висловив пропозицію щодо зустрічі трьох керівників з метою вирішення конфлікту в Україні. Російський лідер не зміг підкорити Україну за майже п'ять років активних бойових дій, і, можливо, тепер вважає, що його успіхи в цій війні залежать від створення "другого фронту" на міжнародній арені. Цього тижня Трамп дав зрозуміти, що відкритий до такої зустрічі.

Протягом останніх кількох тижнів президент Сполучених Штатів вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії, які мали вступити в силу відповідно до закону Грема. Крім того, він запропонував фінансову підтримку для військових потреб Путіна, дозволивши російському дизельному паливу виходити на світові ринки.

Нова політика Трампа виглядає не стільки як опортуністичний тиск на Україну, скільки як масштабна спроба забезпечити фальшивий мир шляхом умиротворення Путіна.

Одночасно президент США протягом кількох місяців активно працює над досягненням угоди з Сі. Чи є таке масштабне "примирення" з обома сторонами тим, чого Трамп бажає для своєї історії? Якщо це правда, то він може зіткнутися з серйозними проблемами як у Сполучених Штатах, так і за межами країни.

Будь-яка зустріч Сі, Путіна і Трампа, на якій вони намагатимуться диктувати долю України, стане помилкою та може створити передумови для масштабнішого конфлікту, подібно до Ялтинської конференції, яка заклала фундамент холодної війни. Сі та Путін спільно працюють над підривом інтересів та впливу Америки.

Новий тріумвірат, що встановить розподіл світових сфер впливу, може серйозно підірвати міжнародний статус Америки як надійного партнера. Хоча союзники США, можливо, зараз піддаються критиці, проте широка мережа партнерських відносин -- від НАТО до Японії, Південної Кореї та Австралії -- забезпечує Вашингтону можливість стримувати агресивні дії та підтримувати мир до того, як загрози стануть непередбачуваними.

Будь-який примусовий мир для України призвів би до розколу в НАТО і дав би сигнал тихоокеанським союзникам США, що Америка є ненадійним партнером. З практичної точки зору, WSJ висловлює сумніви щодо можливості Трампа змусити Україну до капітуляції. Якщо ж президент США вирішить припинити обмін розвідувальними даними з Україною, то вся відповідальність за можливе загострення конфлікту ляже на його плечі.

Варто стримувати ентузіазм і щодо угоди з Китаєм. Трамп, можливо, хотів би отримати від Пекіна обіцянку не допомагати Ірану, але яку ціну за це зажадав би Сі? Лідер Китаю давно прагне захопити Тайвань, однак не поспішає вдаватися до блокади чи військового вторгнення. Сі, ймовірно, скористається будь-якою нагодою в переговорах із Трампом, щоб витіснити США з Тихоокеанського регіону, що, можливо, включатиме зменшення підтримки з боку Вашингтона для 23 мільйонів жителів острова.

Трамп заявив, що зустріч буде присвячена денуклеаризації. Звісно, варто спробувати змусити Пекін визнати своє стрімке нарощування ядерного потенціалу. Але Китай не хоче говорити про ядерну зброю, доки не матиме рівні з США можливості.

Щодо внутрішньої політики: радники Трампа можуть сказати йому, що виборці у США не цікавляться "світовим порядком після 1945 року". Але американська громадськість розуміє, що Китай і Росія не є друзями США, та здатна розпізнати небезпеку, яка насувається з-за кордону.

Депутати Республіканської партії вже висловили своє невдоволення стратегією Трампа щодо компромісів з Путіним.

З часів В'єтнамської війни в Республіканській партії зібралися прихильники жорсткої оборонної стратегії та джексоніанці, які підтримують американське лідерство, навіть якщо не погоджуються з військовими втручаннями. Втрата Європи під впливом Росії та Тихоокеанського регіону Китаю може викликати серйозний внутрішній конфлікт у партії. Залишилося близько двох тижнів до моменту, коли Трамп може перетворитися на "кульгаву качку", і, можливо, деякі республіканські сенатори нарешті наберуться сміливості висловити свої думки.

Щоправда, Конгрес США і суди не можуть зупинити рішучого президента в питаннях зовнішньої політики, але вони можуть змусити його заплатити за це політичну ціну. "Ялта-2" -- це, мабуть, найгірша ідея другого терміну Трампа, і президент США ставить під удар не лише власну спадщину.

Раніше аналітик Мартін Вольф звертав увагу на те, що Сполучені Штати Америки та світовий порядок, сформований під егідою Вашингтона, перебувають в умовах кризи. Він вважає, що сучасний світ нагадує ту епоху, що передувала 1914 року. Вольф акцентує увагу на позитивному аспекті — наявність ядерної зброї суттєво знижує ризик війни між великими державами. Крім того, від урядів сьогодні, як і раніше, очікують, що вони забезпечать добробут своїх громадян. Однак є й негативний момент: світ стикається з рядом складних викликів, подолати які можливо лише через спільні зусилля.

Колишній посол України в США Валерій Чалий у своїй статті "Куди прямує Америка Трампа: три сценарії проміжних виборів у США" підкреслює, що навіть за умови політичного ослаблення, Трамп продовжить впливати на внутрішню та зовнішню політику Америки до президентських виборів у листопаді 2028 року, якщо його не усунуть раніше. Отже, завершення цієї драми "Куди прямуєш, Америко?" та її висновок стануть очевидними вже на наступних президентських виборах у США. Розв'язка може виявитися несподіваною чи навіть шокуючою, але епілог із мораллю та подальшою долею ключових персонажів вже формуються, вважає дипломат.