На шляху до "економічного Нобеля" 2026: чому внесок лауреатів має вирішальне значення для України?
Як сподівання формують вибір індивідів та компаній
Уряд підвищує соціальні виплати або надає пряму фінансову допомогу з метою стимулювання внутрішнього попиту, а також намагається провести дерегуляцію для підтримки розширення бізнесу. Національний банк коригує ключову процентну ставку, щоб контролювати рівень інфляції або активізувати економічну діяльність. Однак конечний результат цих заходів ніколи не визначається лише кількістю виділених коштів чи змінами в процентних ставках, що ухвалюються керівництвом НБУ.
Втілення будь-якої економічної ініціативи безпосередньо пов'язане з тим, як домогосподарства та підприємства оцінюють дії держави, які в них є об'єктивні можливості, а також які очікування вони мають щодо майбутнього. Цей взаємозв'язок між індивідуальними рішеннями ринкових учасників і макроекономічною політикою став основною темою Нобелівської премії з економіки 2026 року.
Шведська королівська академія наук нагородила Роберта Голла та Майкла Вудфорда "за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації". Для України, яка долає виклики воєнної економіки, їхній доробок дає практичну рамку для оцінювання державної допомоги, комунікації НБУ та умов залучення довгострокових інвестицій.
Андрій Длігач, доктор економічних наук, засновник та голова Advanter Group і Kyiv Foresight Foundation, підкреслює важливість усвідомлення як потенціалу, так і обмежень моделей. У своїй статті для Mind він детально пояснює, чому до стабілізації попиту слід додати відновлення втрачених виробничих потужностей і підвищення продуктивності.
Криза 2008 року та обмеження традиційних методів стимулювання економіки.
У ході глобальної фінансової кризи 2008 року спостерігалося значне зниження попиту, яке супроводжувалося серйозними перебоями в банківському кредитуванні. Щоб подолати цю кризу, багато урядів застосували фінансові стимули, а центральні банки різко знизили процентні ставки та активно влили ліквідність у ринок. Зокрема, в грудні 2008 року Федеральна резервна система США встановила ставку в межах 0-0,25% і запевнила учасників ринку в тривалій епосі наднизьких ставок.
Це був типовий випадок кейнсіанської стабілізації. Однак для точного аналізу її впливу недостатньо лише зазначити, що держава "замінила приватні видатки". Слід детально розглянути:
* Хто саме витратить отримані державні кошти?
* Як реально працює кредитний канал?
Які сподівання впливають на ухвалення рішень монетарною та фіскальною владою?
Зменшення облікової ставки центрального банку не означає автоматичного здешевлення кредитів для окремих підприємців або сімей. При цьому ризикова надбавка банків може збільшуватись, а можливість отримання кредиту залишатися обмеженою.
Науковий внесок лауреатів надав інструменти саме для відповіді на ці запитання. Водночас пояснювати вихід із кризи лише їхніми моделями було б перебільшенням, адже реальна антикризова відповідь включала широкий комплекс банківських заходів, бюджетної підтримки та прямого викупу активів.
Чому статистичної кореляції не вистачає?
Хоча в попередніх економічних показниках спостерігалося, що зниження ставки супроводжувалося зростанням споживання, це не гарантує, що кожне подальше зниження призведе до подібного ефекту. Домашні господарства постійно аналізують свої перспективні доходи, а компанії — попит і витрати.
Зміна правил політики здатна змінити й самі рішення людей, з яких раніше формувалася ця статистична залежність.
Мікроекономічна основа моделі означає, що дослідник описує конкретний вибір учасників, їхні обмеження та взаємодію. Це дає змогу визначити, яким саме каналом працюватиме певний захід. Припущення моделей при цьому слід ретельно перевіряти, адже вони визначають, для яких саме умов висновок залишається придатним.
Також слід зазначити, що цей підхід відрізняється від поведінкової економіки. Модель раціонального планування спирається на мікроекономічні принципи. Водночас психологічні упередження та обмеження в пізнанні становлять окрему галузь, яка доповнює і уточнює ці моделі.
Від теорій Кейнса до сучасного неокласичного синтезу
Еволюція економічної думки проходила кілька етапів:
* Класичне кейнсіанство: зосередило увагу на недостатньому сукупному попиті та вимушеному безробітті.
* Неокейнсіанський синтез: поєднав кейнсіанську логіку з неокласичним описом ринків у післявоєнний період.
Новокейнсіанство: виникло пізніше, зокрема завдяки цьогорічним лауреатам, які почали розглядати негнучкість цін, зарплат та інші недоліки через свідомі вибори окремих агентів.
Основним теоретичним супротивником новокейнсіанської школи є нова класична макроекономіка, а не лібералізм як політичний напрямок. Обидва підходи використовують схожі інструменти, але їхні трактування ринкових недоліків суттєво відрізняються.
Самі по собі раціональні очікування не доводять неефективність держави: підсумковий висновок залежить від припущень щодо цін, інформації та роботи ринків.
У 1990-х роках новокласичні моделі та теорії реальних ділових циклів отримали новий імпульс через інтеграцію з новокейнсіанськими негнучкостями. Цей оновлений неокласичний синтез став основою сучасного монетарного аналізу, а Майкл Вудфорд виявився одним із ключових його авторів. Його методика доводить важливість стабілізаційної політики в умовах ринкової економіки, не вдаючись до прямих форм державного регулювання.
Роберт Голл та незвичайні коливання в споживанні.
У своїй класичній праці 1978 року (Stochastic Implications of the Life Cycle-Permanent Income Hypothesis Theory and Evidence) Роберт Голл поєднав раціональні очікування з плануванням споживання в часі. Якщо відома інформація про майбутні доходи вже врахована в поточному виборі людини, то будь-який перегляд споживання пов'язаний виключно з надходженням нової, раніше невідомої інформації.
Строго кажучи, теоретичний висновок Голла стосується граничної корисності споживання. Випадкове "блукання" самого споживання випливає лише за додаткових умов (спеціальна форма функції корисності, припущення щодо ставки).
Необхідно розрізняти теоретичні висновки та емпіричні результати. У дослідженні 1978 року було виявлено, що попередній дохід не підвищує прогностичну здатність після врахування поточного споживання, тоді як індекс цін акцій, навпаки, має таку силу. Сам Голл зазначав, що підтримує саме адаптовану версію гіпотези.
Зауважу, що нездатність найпростішої моделі описати всі дані не робить її неправильною і не доводить автоматично ірраціональність людей. Але і не заперечує те, що люди поводять себе ірраціонально, що, власне, доведено у поведінковій економіці.
У подальших дослідженнях Джона Кемпбелла та Ґреґорі Менк'ю, проведених у 1989 році, було виявлено, що прогнозовані зміни доходів можуть пояснювати варіації в споживанні, зокрема через різницю між споживчими групами. Це стає важливим аргументом для України, де необхідно окремо розглядати домогосподарства з різними рівнями заощаджень, доходів та можливостями отримання кредитів. Історичні дані з США не можуть бути просто скопійовані в контекст українських умов.
Логіка доходу: разовий бонус vs підвищення заробітку
Розгляньмо умовний приклад. Людина отримує однакову додаткову суму у двох випадках: перший випадок: це разовий бонус, а другий випадок: це перша виплата після підвищення заробітної плати. За наявності можливостей заощаджувати чи позичати, друга подія значно сильніше змінює загальну оцінку ресурсів на майбутнє. Відповідно, реакція витрат буде кардинально відрізнятися, хоча сума на рахунку сьогодні абсолютно однакова.
З цього випливає явна потреба для українського бюджету у визначенні конкретної мети кожного трансферту:
Якщо необхідно задовольнити основні потреби, ключовими факторами є швидкість, доступність та своєчасність фінансових виплат.
Якщо планується активізація попиту, важливо проаналізувати, яку частину фінансів споживачі витратять, скільки збережуть, а також яку частку використають для погашення своїх боргових зобов'язань.
* Якщо метою є підтримка людського капіталу - критерієм оцінки мають бути наступна зайнятість та зростання доходів.
Справжні домогосподарства стикаються з серйозними обмеженнями. Спільне дослідження, проведене Голлом і Фредеріком Мішкіним у 1982 році, підтверджує, що споживчі витрати значно реагують на тимчасові коливання доходу.
Для України важливо враховувати наявність заощаджень і можливість отримання кредиту: особа без доступу до ліквідних активів потребує негайної фінансової підтримки, незважаючи на потенційні доходи в майбутньому.
У своєму дослідженні 1988 року Голл не виявив переконливих свідчень істотної міжчасової заміни споживання у відповідь на очікувану реальну процентну ставку. Це підкреслює певні обмеження конкретного каналу, проте не свідчить про загальну неефективність процентних ставок. Вони здатні впливати на інвестиції, доходи, вартість активів та боргові зобов'язання, тому важливо оцінювати силу кожного з цих каналів окремо.
Ціль та ухвала стосовно працевлаштування.
У праці 2005 року (Employment Fluctuations with Equilibrium Wage Stickiness) Голл пояснює, як негнучкі зарплати в моделі пошуку й підбору працівників посилюють коливання зайнятості.
Коли доходи від нового місця роботи зменшуються, а заробітна плата реагує на це повільно, бізнесу стає менш вигідно створювати нові робочі місця. Ця ситуація ілюструє баланс в економіці, а не випадкову і спрощену безпорадність ринку.
Для України це є приводом для вивчення причин, які гальмують процес найму в певному секторі. У подібних ситуаціях ми зазвичай аналізуємо в рамках Галузевих форсайтів та системно-динамічного моделювання галузей наступні аспекти:
* передбачуване зацікавлення у товарі;
* вартість підготовки та адаптації працівника (або в цілому вартість людського капіталу для галузі);
* ризики втрати робочого часу (через обстріли, відключення, безпеку);
* здатність відшукати необхідні компетенції на ринку тощо.
Якщо проблема полягає в професійній або територіальній невідповідності (структурному дефіциті кадрів), загальна субсидія попиту її не усуне. Воєнна втрата робочої сили й виробничих потужностей принципово відрізняється від звичайного циклічного спаду.
Майкл Вудфорд та прогнозована цінність фінансів.
Фундаментальна праця Майкла Вудфорда Interest and Prices 2003 року розвиває модель монетарної політики через процентні ставки, очікування та номінальні негнучкості. Вона дає змогу аналізувати правила політики й знаходити компроміс між стабілізацією інфляції та реальної економічної активності.
Вудфорд аналізує не лише ціноутворення компаній, але й робить значний внесок у інтеграцію споживчого вибору, формування цін та монетарну політику. Цей аспект стає важливим зв'язком з працями Роберта Голла. Коли рішення споживачів об'єднуються в моделі, вони формують теоретичну базу для рівняння загального попиту.
Практична значущість для українських підприємців полягає в дійсній вартості фінансування. Ця вартість визначається поєднанням номінальної процентної ставки та прогнозованого рівня інфляції. Навіть якщо Національний банк України знизив облікову ставку, але інфляційні очікування у бізнесу зменшилися ще більше, це не означає, що реальні фінансові умови стали більш вигідними.
При довгострокових інвестиціях ключовими факторами є прогнозовані майбутні відсоткові ставки, ризикова надбавка, встановлена банками, та реальна доступність кредитних ресурсів.
Особливе значення майбутньої політики підкреслює спільне дослідження Вудфорда та Гауті Еґґертссона, проведене в 2003 році, яке стосується нульової межі процентної ставки. Коли традиційний механізм зниження короткострокових ставок більше не може бути використаний, сподівання на подальші кроки уряду стають основним чинником, що впливає на поточний попит.
Прогнозування ставок, зобов'язання та когнітивні перешкоди
Вудфорд підкреслював важливість розрізнення між публікацією очікуваного рівня ставок і деталізацією самих правил майбутньої економічної політики. Якщо центральний банк лише прогнозує низькі ставки, це може бути витлумачено ринком як ознака економічної слабкості. Для досягнення бажаного результату регулятор повинен чітко пояснити, за яких конкретних умов відбудуться зміни в політиці. Наприклад, жорсткі зобов'язання "не підвищувати ставку до певної дати" можуть бути небезпечними, адже ситуація може змінитися кардинально.
У цьому контексті показовим є аналіз практики НБУ, який оприлюднює прогноз облікової ставки з липня 2019 року. Ключове питання - чи розуміє ринок умовність цього прогнозу та логику його подальших коригувань.
Прогнози не слугують суворими угодами. Взаємна довіра формується в залежності від того, наскільки дії регулятора відповідають заявленій стратегії реагування на нову інформацію.
Аналогічно, уряд повинен забезпечити, щоб бізнес мав ясне уявлення про очікувані процеси перегляду податкових і бюджетних рішень.
Новітній напрям цьогорічних досліджень Вудфорда (у співавторстві з Раяном Опрєа) присвячений когнітивному шуму. Обмежені когнітивні ресурси спричиняють неточне внутрішнє сприйняття оприлюдненої інформації людьми. Навіть раціональна реакція суб'єкта на власний спотворений образ реальності з боку виглядає як систематична помилка.
Практичний висновок для уряду полягає в тому, що необхідно регулярно перевіряти, наскільки ефективно інформація засвоюється. Лише тому, що підприємства або громадяни ознайомилися з оголошеннями про державні програми чи рекомендаціями НБУ, не можна вважати, що вони коректно зрозуміли всі критерії та умови.
Попередні короткі фокусні дослідження сприйняття повинні випереджати розгортання будь-яких комунікаційних кампаній.
Що коїться поза межами базової новокейнсіанської моделі?
Сучасні економічні концепції постійно еволюціонують і набувають нових форм:
Моделі HANK (Heterogeneous Agent New Keynesian) враховують різноманітність домогосподарств за такими характеристиками, як доходи, боргові зобов'язання, ліквідність і ризики (Каплан, Молл, Віоланте). Вплив процентної ставки або трансферту безпосередньо залежить від того, серед яких груп населення здійснюється розподіл ресурсів.
* Розширені моделі: включають банківські баланси, фінансові обмеження, а також взаємозв'язки між секторами, енергетикою і логістикою.
Регулятори також усвідомлюють обмеження традиційних методів. Наприклад, у липні 2026 року Європейський центральний банк підкреслив, що звичайні моделі не змогли адекватно оцінити інфляцію після пандемії, оскільки не врахували нелінійність енергетичних шоків та значні вторинні ефекти. Це вказує на потребу в удосконаленні моделей, а не на відкидання всієї новокейнсіанської теорії.
Як аналізувати державні програми України
Для кожної ініціативи уряду я пропоную запровадити аналітичну дисципліну, а саме поєднання макроекономічного і поведінкового моделювання:
* Ясно викласти механізм впливу: які конкретно зміни відбудуться в ресурсному забезпеченні суб'єктів та тих, на кого орієнтована державна політика?
Які зміни повинні відбутися в рішенні аудиторії, і чому їй слід визнати запропоновані умови як надійні?
Які структурні бар'єри можуть перешкоджати реалізації очікуваної реакції?
* Створити контрольну групу, щоб виокремити вплив програми від загальних змін, що відбуваються в країні.
Наші аналітичні дослідження вказують на сильніший мультиплікативний ефект одних програм (таких як "5-7-9" та "єОселя"), ніж інших ("Національний кешбек"). Причина - у відмінності механізмів, зокрема:
Кешбек, в основному, адаптує наявну систему витрат.
Іпотечне кредитування впливає на можливість придбати активи на тривалий термін.
Водночас слід усвідомлювати, що кількість наданих кредитів не є прямим показником бюджетного мультиплікатора, а угоди з перепродажу нерухомості на вторинному ринку не рівнозначні створенню нового капіталу. При аналізі виплат важливо враховувати споживчі витрати та рівень добробуту; оцінюючи іпотечні кредити, слід зосередитися на новому будівництві; а при розгляді підтримки людського капіталу - на рівні зайнятості та потенційних доходах у майбутньому.
Для українського бізнесу ця дисципліна вимагає відмови від лінійних спрощених прогнозів у інвестиційних планах. Умови фінансування слід зіставляти з кількома альтернативними сценаріями попиту, ліквідності та воєнно-логістичних ризиків.
Стабілізація та прорив: різні завдання та інструменти
Новокейнсіанська модель ілюструє способи, якими можна привести економіку до її реального потенціалу без виникнення інфляційного перегріву. Однак основна проблема, з якою стикається Україна, полягає у необхідності підвищення цього потенціалу. Зниження облікової ставки Національного банку України не може замінити процеси відновлення енергетичної інфраструктури, стимулювання конкуренції, впровадження новітніх технологій та виходу українських компаній на міжнародні ринки.
Як наголошується у World Development Report 2024 Світового банку, економічний прорив вимагає послідовного поєднання інвестицій, освоєння передових технологій та власних інновацій.
Критерієм для надання державної підтримки повинно бути підвищення продуктивності підприємств, а не лише їхній масштаб чи обсяг витрачених коштів. Інвестиції в освіту, перепідготовку та систему охорони здоров'я можуть суттєво поліпшити рівень добробуту населення.
Проте забезпечення актуального попиту в рамках цих очікувань базується на довірі та можливості отримання фінансування. Сім'ям, які не мають заощаджень, потрібні кошти вже зараз, а підприємствам, що залишилися без електрики, необхідно фізично відновити інфраструктуру. Такий підхід дозволяє поєднати короткострокову макроекономічну стабільність із довгостроковими стратегічними планами розвитку.
Праці Голла та Вудфорда ставлять фундаментальне запитання до кожної дії держави: яке саме рішення громадян і компаній змінить конкретна програма чи державна політика та за яких умов?
Для України вирішення цього питання є критично важливим, оскільки воно вплине на те, чи зможуть бюджетні витрати та залучені фінансові ресурси призвести до створення стабільних робочих місць, відновлення інфраструктури та забезпечення тривалого економічного розвитку.
