Польща, Ле Пен та Росія: чи зможе український аграрний сектор подолати найскладніший етап з початку війни?
Довіртеся надійному джерелу — приєднуйтеся до Telegraf у Google Новинах!
Станом на сьогодні аграрний сектор України переживає найбільші труднощі з початку повномасштабного вторгнення, зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час зустрічі з журналістами в Брюсселі.
Внаслідок блокади Росією глибоководних портів Чорного моря виник ризик, що може призвести до невивезення близько 30 мільйонів тонн аграрної продукції, вартість якої оцінюється приблизно в 10 мільярдів доларів. Чи готовий Європейський Союз надати Україні необхідну допомогу? Детальніше про це читайте в матеріалі "Телеграфу".
Агропродовольча галузь відіграє ключову роль в економіці України, забезпечуючи 17,5% валового внутрішнього продукту, близько 56% експортних доходів та приблизно 20% робочих місць. В умовах складної бюджетної ситуації та руйнування промислового сектору ця сфера функціонує як справжній двигун економічного розвитку країни.
Після встановлення морської блокади Київ, разом із країнами ЄС та сусідами, успішно переналаштував експортні логістичні маршрути через так звані "Шляхи солідарності", а також використовуючи Дунайський маршрут і залізничне та автомобільне сполучення.
Проте цього недостатньо. Україна в цьому випадку звернулася до своїх європейських партнерів з пропозицією обдумати виділення 1,1 мільярда євро для розширення "Шляхів солідарності". Це може включати, наприклад, морські порти Німеччини, Нідерландів або інші можливі маршрути.
Суть полягає в тому, щоб Європейський Союз або певні зацікавлені сторони взяли на себе витрати на логістику, які потрібні для експорту українського врожаю та інших товарів.
"Українські аграрії не можуть покрити ці витрати, оскільки це призведе до значних втрат у їхній роботі," - зазначає Висоцький.
Київ прямо комунікує: без можливості експорту площі посіву наступною весною можуть зменшитися на 35-40%. Тоді це призведе до незворотних втрат для українського сільського господарства, відповідно, вітчизняної економіки. Також йдеться про значні втрати для міжнародної продовольчої безпеки. Українська аграрна продукція постачається до понад 100 країн світу, забезпечуючи харчову безпеку цілих регіонів.
Водночас варто розуміти, що тема аграрного сектору є однією з найскладніших у європейській політиці, оскільки вона перетинає великі фінансові потоки та внутрішньополітичні інтереси країн-членів. Спільна аграрна політика ЄС поглинає приблизно 25% усього бюджету блоку.
Фермери Польщі, Франції, Угорщини, Румунії та інших країн висловлюють побоювання, що доступні українські товари можуть суттєво знизити ціни на їхніх внутрішніх ринках, що, в свою чергу, може призвести до зменшення їхніх доходів або навіть до банкрутства місцевих господарств. Окрім того, аграрії в країнах ЄС вважають конкуренцію з державами за межами блоку несправедливою, оскільки в цих країнах вимоги до виробництва можуть бути значно менш строгими.
Фермери виступають як надзвичайно структурована та потужна сила — вони мають змогу оперативно перекривати дороги, кордони або урядові райони, що вже неодноразово демонструвалося в Брюсселі.
З іншого боку, існують політики, які постійно апелюють до важливої теми захисту фермерських інтересів. У виборчих перегонах голосування аграріїв може суттєво вплинути на результати, особливо в тих країнах, де сільське населення складає значну частину, як це спостерігається у сусідній Польщі.
У 2022 році Європейський Союз ввів спеціальний тимчасовий режим для України, що включав скасування митних зборів та спрощення умов для українських товарів на європейському ринку, у відповідь на повномасштабну агресію з боку Росії.
За рік по тому Польща, Угорщина та Словаччина, аргументуючи це потребою захистити свої сільськогосподарські підприємства, ввели односторонні національні обмеження на імпорт певних українських аграрних продуктів.
Ці ініціативи викликали дискусії, оскільки Європейська комісія наполягала на необхідності вирішити проблему на загальноєвропейському рівні, а не через односторонні обмеження з боку окремих країн-членів. Незважаючи на те, що Брюссель згодом модернізував механізм торговельної підтримки для України, запровадивши нові заходи безпеки, три столиці залишаються вірними своїм ембарго на українські товари.
Окрім цього, Румунія, що стала ключовим гравцем у підтримці експорту українських товарів через порт Констанца, цього року стикнулася з протестами з боку своїх фермерів. Рекордний врожай призвів до значного навантаження на логістичні можливості країни.
Тарас Висоцький зазначає, що ринки прилеглих країн не є основними для експорту нашої зернової продукції. "Головне, що ми просимо, - це забезпечити можливості для транзиту", - підкреслює він.
Цього разу міністри аграрної політики Європи уважно вислухали доповідь українського колеги про згубні наслідки російської агресії, проте не поспішали з конкретними зобов'язаннями. Хоча вони запевнили Київ у повній підтримці, все ж не зробили швидких кроків щодо надання необхідної логістичної допомоги, на яку сподівалася Україна.
Європейський комісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Гансен, наприклад, заявив про "серйозні виклики" з якими стикаються країни, які вже є частиною "Шляхів солідарності".
У зв'язку з ускладненням ситуації в Чорному морі та збільшенням труднощів у судноплавстві, зокрема в зоні Дунаю, Європейська комісія активізує співпрацю з українською владою та сусідніми державами для вирішення існуючих викликів, зокрема через ініціативу "Шляхи солідарності".
Однак ми також стикаємося з суттєвими труднощами. Інші держави, які наразі забезпечують доступ до "Шляхів солідарності", також мають інфраструктуру, що функціонує на межі своїх можливостей. Я вважаю, що нам слід знайти рішення для цієї проблеми, аби гарантовано забезпечити безперешкодний експорт, - зазначив Гансен.
У цьому контексті єврокомісар підкреслив "абсолютну прихильність" до продовження підтримки України в її прагненні до доступу на міжнародні ринки та зазначив, що ЄС активно підтримує ініціативи, спрямовані на введення мораторію на атаки в Чорному морі.
У Варшаві, до прикладу, відкрито наголошують на захисті власних інтересів. Правда, роблять це в ширшому контексті майбутнього вступу Києва до Європейського Союзу -- події, яка є перспективою явно не найближчих кількох місяців.
"Ми представляємо наше ставлення до цього питання. Ринок, пов'язаний із цукром, свининою та яловичиною, у нашій країні перебуває у дуже складній ситуації через ціни.
"Ми підтримуємо ідею членства України в Європейському Союзі, але паралельно повинні забезпечити захист польських аграріїв", - зазначив у розмові з "Телеграфом" Яцек Черняк, державний секретар Міністерства сільського господарства та розвитку села Польщі.
Тарас Висоцький, відповідаючи на запитання нашого видання, повідомив про діалог з усіма країнами-сусідами щодо можливостей транзиту сільськогосподарської продукції, в тому числі через польську територію.
Ми підкреслюємо, що запит зосереджений на транзитних маршрутах, а також на експорті до третіх країн, зокрема до наших звичних ринків, таких як Північна Африка, Південно-Східна Азія та Близький Схід.
Ми обговорюємо питання підвищення пропускної здатності, зокрема, залізничного транспорту. Це означає збільшення кількості поїздів, які можуть курсувати. Важливо підкреслити, що це стосується транзиту аграрної продукції, яка жодним чином не впливає на європейський ринок чи європейських фермерів," - зазначив міністр України.
Проте, в Польщі відзначають, що їм бракує технічних можливостей для зберігання сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, на митних складах, що ускладнює формування великих партій для експорту.
"Ми подали запит на розгляд цієї опції," - зазначив Тарас Висоцький.
Водночас Україна прагне долати бар'єри та пояснити своїм європейським союзникам, що аграрний сектор країни є не загрозою, а важливим засобом для зміцнення спільної стійкості. Це особливо актуально в контексті довгострокових перспектив, коли йдеться про можливість повноправного членства України в Європейському Союзі.
Так, вступ України означав би радикальний перерозподіл аграрних субсидій на користь українських агрохолдингів і фермерів, через що теперішні отримувачі в ЄС втратили б значну частину виплат. Тому йдеться про перехідний період, який може зайняти роки та сприяти плавній інтеграції українського сектору.
Кліматичні зміни вже сьогодні негативно впливають на врожай у Європі, і в Києві вважають, що синергія українських і європейських ресурсів може забезпечити продовольчу безпеку для всього регіону.
Яскравим зразком є Франція. Ця країна займає перше місце серед аграрних виробників у Європейському Союзі та є одним із провідних світових експортерів продуктів харчування, включаючи зернові, вино, молочні вироби та м'ясо.
У той же час, спостереження уповільненого, або, навпаки, надмірно швидкого і нерівномірного дозрівання винограду через спеку, весняні заморозки, град і посуху завдало значного удару по виноробній галузі. Наприклад, у знаменитому регіоні Шампань урожайність скоротилася майже на 50%, що стало одним із найнижчих результатів за останні чотири десятиліття.
Питання захисту французьких аграріїв активно піднімається ультраправими силами напередодні виборів 2027 року, зокрема парті "Національне об'єднання" під керівництвом Марін Ле Пен.
"Ми не вважаємо, що вступ України до Європейського Союзу відповідає чиїмось інтересам. Це створить додатковий тиск на наших фермерів.
Ми вже бачили проблему зі зниженням мит на, наприклад, продукцію птахівництва. Якщо на ринок ЄС надходить м'ясо птиці за ціною три євро за кілограм, це, безумовно, чинить тиск на виробників птиці та створює несправедливу конкуренцію", - стверджував у червні 2026 року лідер політичної сили Жордан Барделла.
Міністр аграрної політики та продовольства України вважає, що об'єднання українського аграрного сектору допоможе знизити певні ризики і для Парижа.
"Наша ідея - говорити з колегами з Франції, Німеччини, Польщі тощо. З урахуванням зміни клімату кількість ризиків зростає, і логічно мати спільний ринок в межах ЄС, де буде певний фокус, завжди забезпечуватиметься внутрішня продовольча безпека, а надлишок продукції експортуватиметься в треті країни, в залежності від того, де зручніша логістика.
Обговорення цієї теми перебуває в постійному розвитку в рамках Європейського Союзу. Є усвідомлення того, що кліматичні проблеми - це не щось, що може трапитися в майбутньому. Це реальність, з якою ми стикаємося вже зараз.
Саме тому потрібен комплексний підхід, який захистить не лише фермерів, а й переробну галузь та безперебійне постачання готової продукції споживачам", - пояснив Висоцький.
Отже, поки противники євроінтеграції намагаються використати ситуацію в Україні для своїх політичних цілей, Київ вже зараз розробляє практичний та стратегічний план на наступні десять років. Навіть в умовах жорстокого конфлікту Україна зосереджена на майбутньому, пропонуючи Європейському Союзу не лише виклики, а й рішення для їх подолання.
