Експерти стверджують, що пом'якшення санкцій щодо агресора лише стимулює Росію до нових актів ескалації (відео).

У пресцентрі УНІАН пройшла експертна дискусія на тему: "Санкційні компроміси для Росії: вплив на Україну, Європу та переговорний процес".

Експерти дійшли висновку, що послаблення санкцій проти агресора з боку Трампа тільки заохочує росію до подальшої ескалації. Водночас Україна не може припинити удари по нафтопереробці ворога, оскільки це єдиний дієвий шлях до завершення війни.

Часткове пом'якшення санкцій США щодо російської енергетичної галузі викликає нові суперечності в ході переговорів і може призвести до збільшення фінансових надходжень для Росії від експорту енергоресурсів. Президент Володимир Зеленський підкреслив потенційні загрози, пов'язані з додатковим фінансуванням російських військових дій.

Європейські союзники, у свою чергу, підтвердили свою підтримку України та президента Зеленського, незважаючи на розбіжності з командою Дональда Трампа.

Спершу Трамп організував подію, відому як дизель-шоу, однак згодом скасував її через значний тиск з боку Конгресу. Багато хто зрозумів, що це пов'язано з бізнес-інтересами родини Трампа. США щомісяця експортують близько 6 мільйонів тонн дизельного пального, тому обсяги з Росії не мають суттєвого значення для американського ринку. Це лише димова завіса для більш серйозної угоди між США та Росією. В даному контексті також згадуються активи компанії Лукойл, які Трамп має намір отримати, - зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова.

Він підкреслює важливість для агресора убезпечити свої нафтопереробні потужності саме зараз - без них ведення війни унеможливлюється.

"Нафтопереробна промисловість Росії опинилася на порозі кризи. В даний час вона виробляє приблизно 3,4-3,5 млн тонн дизельного пального, але серйозні проблеми можуть розпочатися, коли обсяги переробки впадуть до 2,5 млн тонн. Якщо удари продовжаться, російські нафтопереробні потужності можуть зупинитися впродовж максимум трьох місяців. Відсутність дизельного пального стане критичною проблемою для Росії, оскільки це паливо необхідне для багатьох секторів економіки. Ми наближаємося до листопада, коли в Росії відбувається перехід з літнього дизеля на зимовий. Ситуація з літнім паливом ще прийнятна, але з зимовим - значно гірша. Росія сприйняла "пісділ" Трампа так: Україна повинна повністю припинити удари, тоді як ми, мовляв, продовжимо завдавати їх куди завгодно. Наш президент вчинив правильно, коли витримав три дні, щоб продемонструвати світові, хто насправді прагне миру", - зазначає Омельченко.

Дійсно, ініціатива Трампа від 11 жовтня стосується енергетичного перемир'я, яке передбачає взаємне припинення атак на енергетичну інфраструктуру як України, так і Росії. Зеленський висловив готовність української сторони зупинити удари по російським нафтопереробним заводам, якщо Росія вживає аналогічних заходів. Проте, насправді, російські обстріли продовжувалися без істотних змін.

Загалом енергетична ініціатива Трампа пов'язана не лише із зовнішньополітичними, а й із внутрішньоекономічними інтересами США. На тлі зростання цін на пальне та наближення американських виборів адміністрація зацікавлена у збільшенні пропозиції енергоносіїв на світовому ринку.

"До проміжних виборів в США у листопаді Трампу потрібно було щось отримати. Його заява про енергетичне перемир'я була декларацією для внутрішньої аудиторії. Зеленського Трамп не чує", - підкреслює докторка філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик Людмила Покровщук.

Вона зазначає, що Трамп почав демонструвати симпатії до агресора понад півроку тому.

"В березні місяці відбулося перше точкове зняття санкцій з Росії з боку США, яке стосувалося сирої нафти. Індія накупила її на 40 млрд доларів і зробила з неї дизель, який продавали в США та ЄС. Зеленський почав обговорювати з європейськими партнерами, що так робити не можна. Все це пов'язано з енергетичною світовою кризою внаслідок війни Трампа на Близькому Сході. Санкції вводять для обмеження агресора, щоб спонукати його до миру. Але штучно створена енергетична криза змусила багато держав в світі до послаблень", - констатує Покровщук.

Отже, Зеленський в даний час активізував дипломатичні переговори з керівництвом Європейської комісії, НАТО, Канадою, Фінляндією та іншими союзниками, щоб узгодити спільні позиції, захистити енергетичний сектор та зміцнити оборонні спроможності України.

Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко детальніше вивчає особистість нинішнього президента Сполучених Штатів.

"Трамп разом із Маском почали підривати основи американських інституцій та систем. Вони відкинули принцип м'якої сили, на якому тривала десятиліттями зовнішня політика США. Коли Трамп не в настрої, його рішення стають непередбачуваними, і немає чіткої кореляції в його діях. Його заяви часто суперечать одна одній. Наприклад, коли Україна утрималася від атак на НПЗ, він оголосив, що обидві сторони порушили мирні угоди. Така поведінка Трампа викликає невдоволення серед американських виборців. Проте процедура імпічменту може виявитися довгою і складною. Водночас, більшість українців (69,1%) підтримують активізацію ударів по російських НПЗ. Отже, Зеленський виконує очікування свого народу", - підкреслює Єременко.

Володимир Омельченко підкреслює, що теперішній президент США багато років займався девелопментом у сфері нерухомості.

"З самого початку своєї другої каденції Трамп сприймав Україну як актив, який можна вигідно продати Росії разом з її населенням. Але, з незрозумілих причин, Україна відмовляється від цього 'пропозиції'. Вона не повинна підкорятися Трампу, тому ми відновили атаки на нафтопереробні заводи," - зазначає експерт у сфері енергетики.

"Трамп хотів енергетичну кризу, яку він спровокував у всьому світі своєю війною проти Ірану, перекласти на Україну. В свою чергу Європа протистоїть не тільки Путіну, а ще й Трампу, який вважає європейців своїми конкурентами - тому Європа гуртується з Україною. Історія з розвідданими від США може бути болісною - але вона не критична. Франція вже заявила що 2/3 американських даних може заміщувати. Загалом послаблення санкцій і недостатня підтримка України у війні може призвести до того, що війна не просто не завершиться, а перейде на інші країни та континенти", - резюмує бесіду кандидат політичних наук, професор Державного університету "Київський авіаційний інститут", президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.