Посол України в Європейському Союзі Тарас Качка: Протягом наступних десяти років нам буде необхідно...

Посол України при Європейському Союзі Тарас Качка

"Інтеграція до Європейського Союзу продовжує залишатися важливим політичним завданням. Значення цього питання не знижується ані на йоту."

Яка ваша основна мета на посаді посла України в Європейському Союзі?

Окрім моєї чіткої мети пришвидшити вступ України до Європейського Союзу, я також приділяю значну увагу питанням прискорення реальної інтеграції України в європейський ринок та суспільство. Це вимагає значних зусиль, а також передачі знань і навичок, які я здобув ще до обрання на посаду віцепрем'єра, особливо в економічній галузі.

Рекламные материалы

Протягом останніх 5-7 років наш бізнес досяг значного прогресу в інтеграції на європейський ринок, зокрема в останні 3-4 роки. Це вимагало значних зусиль у технічній сфері, хоча й не на найвищому політичному рівні. Саме ці зусилля стають основою для справжньої інтеграції України до Європейського Союзу.

Для мене бути послом — це надзвичайно важлива можливість, яка, можливо, є більш гнучкою в порівнянні з політичною роллю віцепрем'єра, адже вона дає змогу обговорювати різні питання з більшою аудиторією зацікавлених сторін.

Чи була у Вас попередньо розмова з президентом щодо амбіцій і часових пріоритетів України у процесі вступу до ЄС?

Я маю відчуття, що основним політичним завданням для президента є приєднання до Європейського Союзу. Я уважно слідкую за політичними обговореннями в суспільстві, і хоча мої слова можуть викликати певне здивування, насправді для Верховної Ради, уряду та прем'єр-міністра Корецького, який акцентує увагу на європейській інтеграції, це є першочерговим пріоритетом.

Ми маємо графік відкриття чотирьох кластерів і мету зробити це якомога швидше. Ми завжди кажемо, що це треба робити буквально завтра. До кінця 2026 року потрібно зробити величезний прорив. Для нас суперважливі також у різних контекстах і пошук миру, і гарантії безпеки, і реалізація внутрішньополітичних цілей. Але вага цього питання жодним чином не зменшується.

Image credit: facebook/Oleksandr Korniyenko

Ознайомтеся також: Уряд Корецького без участі Федорова та Сибіги, акції протесту з плакатами та незадоволення в рядах "Слуги народу".

Окрім загальної дискусії, важливо на тактичному рівні з'ясувати, що є дійсно здійсненним. Яка позиція всіх 27 країн-членів? У кого є особливості в ставленні до нас та які їхні вимоги? Наскільки ми готові в умовах війни піти на певні кроки?

Рекламные материалы

Наприклад, в рамках розширення Європейського Союзу та обговорення питання вступу України, особливу увагу слід приділити функціонуванню демократичних інститутів і підготовці до виборів. У цьому аспекті Україна має свої неповторні особливості.

Існує безліч запитань, що стосуються роботи правоохоронних установ, зокрема актуальна дискусія про те, яким чином можна завершити їх реформування під час воєнного конфлікту.

Тут може бути багато різних суперечок і нюансів, але загальна рамка, рівень амбіцій і зосередженість залишаються такими самими, як і в день, коли була подана заявка на вступ до Європейського Союзу в 2022 році.

"Відкриття першого кластера важливе не тільки для нас як країни-кандидата, а й для самого ЄС"

У червні 2022 року, незважаючи на численні обговорення, заявка України на вступ до Європейського Союзу була затверджена у важливий момент. Зараз, коли йдеться про отримання статусу члена ЄС і проходження всіх бюрократичних процедур, чи не здається, що деякі країни-члени можуть використовувати політичні механізми, ускладнюючи цей процес? Це може призвести до розчарування серед українців. Які кроки можна вжити, щоб уникнути затяжного шляху України до Європейського Союзу?

Ми зняли головне питання -- питання Угорщини, яка не бачила Україну в Європейському Союзі. Угорщина зараз, як і всі 27 держав-членів, бачить Україну в ЄС.

Окрім цього, з запуском першого кластера стало ясно, що він має значення не лише для нас як країни-кандидата. Для Європейського Союзу це своєрідний нервовий центр, що активно функціонує, адже йдеться про принципи верховенства права та основні цінності.

Зображення: Євген Шпагін

Тарас Качка та Ольга Айвазовська.

Тоді стало зрозуміло, що решта -- деталі. Можна довго боротися щодо сільського господарства, політики рибальства чи енергетики, але все це -- технічні речі. Перший кластер -- про другу статтю договору про Європейський Союз, про цінності, які зараз артикулюють усередині самого Європейського Союзу.

Відкриття першого кластера означає, що рівняння, яке є в праві ЄС, -- стаття 2 (про цінності, на яких базується ЄС -- ред.) і стаття 49 (про те, що приєднатися до ЄС може будь-яка європейська держава, яка поважає ці цінності -- ред.) -- підтвердилося. Всі 27 держав-членів підтвердили, що поділяють цінності ЄС. Їх треба "допиляти", щоб вони працювали, але політично рішення прийняте.

Рекламные материалы

На початковому етапі підтримка України, можливо, була більше емоційною та політичною. Проте ми досягли значних успіхів і пройшли через багато важливих етапів. Спочатку відбулося політичне визнання нашої заявки, потім були створені умови для початку переговорів, а далі ми успішно пройшли процес скринінгу. Кожен крок надавав все більше підстав для розуміння того, що ми на шляху до вступу в Європейський Союз.

Наразі, після успішного відкриття двох кластерів, з'ясувалося, що залишилося ще чотири. Це свідчить про те, що реалізація цього проєкту набирає обертів.

Чи переглядають держави-члени ЄС свою позицію щодо перспективи членства України?

Кожна держава з-поміж 27 членів тепер наново з усією серйозністю оцінює, як це правильно зробити. Тому з'являється відчуття, що процес вступу трішки сповільнюється, хоча насправді ми повним ходом мчимо в Європейський Союз -- просто це займає багато років.

26 держав, крім Угорщини, рік тому говорили нам: щойно Угорщина змінить свою позицію, ми відкриємо всі шість кластерів. З того виходила і моя оптимістична комунікація, і оптимістична комунікація Європейської комісії.

Читайте такожЄвропарламентар Данута Хюбнер: "Дуже ймовірно, що фактичні переговори України з ЄС розпочнуться лише після виборів в Угорщині"

Коли цей проєкт набув серйозного значення, всі країни, які продовжують нас підтримувати, заявляють: "Усе гаразд, але нам потрібно трохи часу, щоб переосмислити ситуацію та, можливо, більш відповідально підійти до всіх цих аспектів". Інтерес до цього процесу зростає вражаючими темпами.

Изображение: EPA/UPG

Прапори Європейського Союзу та України розміщені перед головним офісом ЄС під час засідання Ради ЄС з питань зовнішньої політики у Брюсселі, що відбулося 24 лютого 2025 року.

Поки що конфігурація сил у Європарламенті сприятлива для нас. Як довго триватиме вікно можливостей для України на шляху до ЄС з огляду на майбутні вибори у державах-членах та зміни в Європарламенті?

Існує дві основні відповіді на це питання. Перша відповідь є досить цікавою та містить політичний аналіз: де і хто може досягти успіху, а також які існують політичні конфігурації. Наразі я уважно спостерігаю за процесом висування кандидатів на пост президента Франції. Все залежить від того, як розвиватимуться події: чи вирішить Франсуа Олланд (президент Франції у 2012-2017 роках) знову взяти участь у виборах, як це вплине на підтримку Жан-Люка Меланшона (лідер ліворадикальної партії "Нескорена Франція"), і чи балотуватиметься Габріель Атталь (колишній прем'єр-міністр Франції, представник центристського блоку Макрона).

Рекламные материалы

Існує ще одна відповідь — менш захоплива, але більш детальна. Саме таку я оберу. Поки триває наша боротьба з Росією, Європейський Союз зазнав кардинальних змін зсередини. Завдяки обговоренню питань верховенства права я усвідомив, у чому полягають ці суттєві зміни.

21 квітня 2026 року Суд ЄС ухвалив рішення у справі "Європейська комісія проти Угорщини" щодо оскарження посилених заходів проти педофілів в Угорщині, які насправді були спрямовані проти ЛГБТ-спільноти. Мало того, що Угорщина програла, у рішенні цілий блок стосувався того, чи може Суд ЄС перевіряти конкретні акти держав-членів на відповідність статті 2 Договору про Європейський Союз. Суд сказав, що це можна робити -- через статтю 258 Договору. Ба більше, це потрібно робити, адже цінності формують європейське суспільство. Суд ЄС вперше постановив таку доктринальну річ.

"Європейський Союз захищає свої основні цінності всередині, проте наразі існує геополітична загроза з боку Росії, і їх потрібно охороняти на міжнародній арені. Таким чином, інтеграція України до Європейського Союзу є невід'ємною частиною цього масштабного плану."

Яким чином відбуваються внутрішні трансформації в Європейському Союзі?

Таке поствоєнне утворення, як Європейська спільнота вугілля і сталі (міжнародна організація, що стала першим кроком до створення сучасного Європейського Союзу -- ред.), еволюціонувало до стану конституційного суспільства, де Комісія не лише регулює правила, кривизну бананів або стандартизацію ринків енергетики, а й бореться за цінності.

В лютому 2022 року Суд ЄС ухвалив рішення проти Польщі й Угорщини щодо того, чи може Єврокомісія перевіряти стан верховенства права в державах-членах перед виділенням коштів. Суд тоді став на бік Комісії й сказав, що це можна робити.

Проте цей проєкт ще не завершений. Протягом семи десятиліть спостерігається значний поступ у розвитку ліберально-демократичного мислення в серці Європейського Союзу. Наступні вибори стануть випробуванням для цього політичного курсу. Багато експертів стверджують, що сьогодні спостерігається надмірна федералізація та конституційні зміни в Європейському Союзі, і держави повинні прагнути повернення до більш автономного та суверенного управління.

Зображення: Євген Шпагін

Ольга Айвазовська.

Це наш унікальний момент. Європейська комісія, євроінституції та ліберальні сили підкреслюють, що ЄС – це організація, яка захищає свої цінності зсередини. Водночас, ми стикаємось з геополітичною загрозою з боку Росії, тож ці цінності потрібно захищати і на міжнародній арені. Отже, інтеграція України в ЄС та її вступ до Європейського Союзу є невід'ємною частиною цього глобального плану.

Ознайомтеся також із статтею "Точка безповороту: Які наслідки має успіх ультраправих у Саксонії-Ангальт?"

Я сумніваюся, що це все можна знищити, але певне зниження темпів цілком ймовірне. Якщо це трапиться, наш шлях до європейської інтеграції може затягнутися. Це питання стане одним з найактуальніших і найзначніших на всіх виборах, які відбудуться наступного року в Польщі, Німеччині та Франції.

Європейський Союз став основним постачальником фінансової допомоги. У найближчі роки нам знадобиться ще більше коштів. Без довіри до цього не дійдемо.

Якою є роль довіри у відносинах з партнерами з Європейського Союзу, який залишився єдиним значним донором для України під час війни, після того як інвестиції зі США були припинені? Чи вплинули події липня минулого року, що стосувалися антикорупційної інфраструктури, на довірливість до України? Які аспекти потрібно врахувати і яких помилок слід уникати в майбутньому?

Рекламные материалы

У рішенні, прийнятому 21 квітня 2026 року, яке я вже згадував, міститься безліч цитат, що стосуються довіри, зокрема в контексті країн-кандидатів. Формування довіри є ключовим завданням у процесі вступу. Згідно зі статтею 49 Договору про Європейський Союз, країна повинна довести, що її цінності функціонують безперервно, 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Однак це залишається обов'язком і після отримання членства в ЄС.

На теоретичному рівні це вказує на те, що тисячі осіб, зайнятих у європейських інституціях та національних урядах, мислять у цих рамках і вважають, що цінності є суттєвим аспектом, який пронизує всі сфери життя.

З цього виникає розуміння, чому одних лише законів недостатньо. Необхідно, щоб цінності перейшли в сферу доктрини, аби значна кількість осіб, які працюють у різних органах — судовій системі, уряді, Центральній виборчій комісії, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та прокуратурі — мали спільний підхід і мислили в однакових категоріях на щоденній основі, сповідували одну й ту ж доктрину.

Image source: eu-ua.kmu.gov.ua

Тарас Качка взяв участь у панельній дискусії на полях Конференції з відновлення (URC2026) , що відбуласяу місті Гданськ, Польща. У дискусії також взяли участь Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос та Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський

Україна не є винятком у цьому контексті, оскільки подібні дискусії тривають і в межах Європейського Союзу. Під час Конференції з відновлення України (URC 2026), що проходила у Гданську, ми мали можливість поспілкуватися з польськими прокурорами, і з'ясували, що вони також ведуть аналогічні обговорення. Крім того, Угорщина наразі також проводить відповідні реформи.

Те, що очікує від нас Європейський Союз, не є простим тестом: це не просто вказівки на кшталт «зробіть так» чи «поставтеся так». Усі вимоги, пов'язані з етикою та професіоналізмом тих, хто працює в цій системі, спрямовані на формування доктринальної довіри.

Мені здається, ми до кінця ще не усвідомлюємо, що в цьому й полягає останній, найголовніший етап реформи. Ті, хто виступають проти, сприймають його як чистку або намагання замінити чужих на своїх абощо. Насправді ж ідеться про доктринальність, про індоктринацію -- внесення в щоденні практики речей, про які ми говоримо на рівні закону, Конституції.

Чи є з цим проблеми? Вони є, і це природно, адже цей шлях мають проходити цілі покоління навіть у самому ЄС. Наприклад, реформа прокуратури у Франції була започаткована ще Наполеоном, а останні зміни відбулися в 2013 році. Це поколіннєві речі, тому не треба їх боятися. Це не є щось чуже, це наша внутрішня еволюція.

У нас із цим у суспільстві є проблеми. Я ходив У Комітет Верховної Ради з правової політики і постійно дебатував із Сергієм Власенком та іншими депутатами, які казали, що все погано. Я вважаю, що ця дискусія в суспільстві нас трішки гальмує, бо ділить на своїх і чужих, хоча насправді йдеться про інше. Це перша й найголовніша історія щодо довіри.

Слід усвідомити, що за останні роки Європейський Союз пережив справжню революцію: він перетворився з простого донора на основного джерела фінансування. Чому це має значення? Хоча ми продовжуємо отримувати значну двосторонню допомогу від країн, таких як Німеччина, Іспанія, Нідерланди, а також від Норвегії, яка не є членом ЄС, сам ЄС став колективним механізмом, який накопичує фінансові ресурси. 27 держав-членів через ЄС займають кошти на фінансових ринках, які потім спрямовуються на військові потреби України. Це дійсно революційна зміна. Проте без надійної взаємодії це може зупинитися. Зараз ми маємо термінову потребу в значних фінансових ресурсах, і в майбутньому ця потреба лише зростатиме. На найближче десятиліття Україні необхідно близько трильйона євро або доларів для підтримки армії та відновлення економіки.

Изображение: EPA/UPG

Виробництво 155-мм артилерійських снарядів на заводі Rheinmetall в Унтерлюссі, Німеччина, 6 червня 2023 року

Саме тому довіра має бути невід'ємною частиною наших стосунків. Кожен наш крок у новому напрямку, навіть якщо він не є негативним, але є різким, може викликати у наших партнерів побоювання щодо наявності цієї довіри.

Рекламные материалы

Історія з минулим липнем полягала в різкості, в непередбачуваності руху. (22 липня 2025 року відбулася спроба обмежити незалежність антикорупційних органів -- НАБУ і САП: Верховна Рада ухвалила закон про фактичне підпорядкування НАБУ та САП генеральному прокурору, що дозволяло йому на свій розсуд призначати прокурорів по корупційних справах та віддавати підслідні антикорбюро справи іншим органам. Того ж дня в українських містах почалися масштабні протести. Проти цього виступили й міжнародні партнери. Брюссель дав зрозуміти, що зупинить фінансування, якщо Київ не відновить незалежність антикорупційних органів -- Ред.).

Було дуже багато дипломатичних зусиль і моїх, і багатьох інших, щоб відновити баланс, довіру. Частиною процесу була декларація, яку ми зробили з Мартою Кос (узгоджений наприкінці 2025 року план пріоритетних для євроінтеграції України реформ, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, також відомий як "план Качки-Кос" -- ред.). Це було справді важливо для підтримки вступу до ЄС і в контексті дискусії про революційну позику на 90 млрд євро тоді. У нас уже є дуже великий досвід того, наскільки важким, комплексним завданням може бути зміцнення довіри.

"Це не просто змагання з виконання десяти завдань, а завершення тривалого процесу структурних реформ."

Чи залишається на порядку денному виконання "плану Качки-Кос" із десяти пунктів? Чи згодні ви з оцінкою, що він виконаний лише на 15%?

Я не коментую цей рейтинг. Я вважаю, що він методологічно помилковий, абсолютно недоречний, тому що це не спорт, а речі набагато глибші.

Важливо усвідомити, що всі ці десять пунктів слугують орієнтирами. У першій групі знаходяться 23-й і 24-й розділи, питання верховенства права, реформа правоохоронних органів, а також 32-й розділ, що стосується фінансового контролю.

Зображення: Євген Шпагін

Посол України при Європейському Союзі Тарас Качка

По-друге, все, що було у Верховній Раді, ми ухвалили: закон про доброчесність -- про наведення ладу в нюансах інституту перевірки доброчесності суддів, який існує 10 років. Є певні маніпуляції, бо це закон про внесення невеликих змін, але він сприймався як революційна реформа. Насправді ж це файнтюнінг (тонке доналаштовування -- ред.) того, що вже давно існує, хоча й не факт, що воно ефективне. Ми бачимо, що є певні індивідуальні питання щодо доброчесності суддів, але є й досить дієві інструменти для їх перевірки. Питання в тому, як їх далі використовувати. Зокрема, цифровізація виконавчого провадження теж може посилити ефективність судової гілки влади.

Щодо інших законопроєктів, ми звернулися до Венеційської комісії з пропозицією, що стосується залучення міжнародних експертів до процесу відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і наразі чекаємо на їхню відповідь. Відомо, що представники громадянського суспільства не в захваті від цієї ініціативи. Проте ми вважаємо, що в деталях цього законопроєкту закладено можливість відновлення довіри в українському суспільстві, перш ніж міжнародники будуть залучені до комісії з відбору членів ВККС.

Незабаром очікується подання кількох нових законопроєктів від уряду, зокрема, що стосується реформування Офісу Генерального прокурора. Крім того, плануються зміни, які покликані поліпшити функціонування Ради прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Ці два ключові інститути займають центральне місце в системі меритократії прокуратури (принцип управління, при якому посади та повноваження розподіляються на основі особистих досягнень, навичок і знань, а не через соціальний статус чи багатство – ред.). Це питання вже обговорювалося нами з представниками польської прокуратури.

Є прогрес у всіх цих історіях. Це не чемпіонат Європи з виконання десяти пунктів, а завершення структурних реформ, які тривали роками.

До того ж більшість цих заходів зараз є індикаторами Ukraine Facility (масштабна програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу обсягом 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки -- ред.). Ми бачимо чітке завдання і від прем'єр-міністра, і від президента максимально швидко виконати всі ці індикатори. Тому я впевнений, що тут у нас буде успіх.

Чи сподіваєтеся Ви, що "план Качки-Кос" буде реалізовано до завершення року для забезпечення своєчасного фінансування?

Коли йдеться про фінансові питання, своєчасне виконання показників має величезне значення. В реальному житті Україна є цілком європейською країною. Важливо усвідомлювати, що Ukraine Facility – це аналогічний інструмент, який функціонує в межах Європейського Союзу для відновлення після пандемії. Все працює за тим самим принципом: існують законодавчі вимоги та фінансові ресурси, які виділяються для держав-членів ЄС.

Процес усюди однаковий. Завжди в моделюванні того, що треба зробити, індикаторів, уряди держав Європейського Союзу й український уряд виходять з одних і тих самих речей. Потім вільна дискусія в парламенті може поточитися інакше, і рішення потрібно або змінювати, або відкладати, або переносити. Це трапляється всюди. Тому я б не драматизував, якщо щось не зроблено чітко в межах строків.

Зображення: Євген Шпагін

Тарас Качка та Ольга Айвазовська.

По-перше, ми використали всі наявні фінансові ресурси. Основним ризиком, з яким ми стикнулися, стали призначення суддів Вищого антикорупційного суду. Справа в тому, що перший конкурс не увінчався успіхом, і нам довелося організовувати його повторно, що призвело до затримок з боку держави. Це загальна проблема, але ми встигли здійснити всі необхідні заходи.

У нас залишилося кілька питань, які ми не встигли вирішити ще з четвертого кварталу 2025 року. Я впевнений, що вони будуть включені до порядку денного Верховної Ради і отримають підтримку. Всі ми пам’ятаємо, як минулого року проходили обговорення в парламенті та як відновили його діяльність. Я дуже радий, що з грудня минулого року ми спостерігаємо консолідацію та підвищену усвідомленість серед депутатів, тому маю впевненість, що з фінансової точки зору все буде гаразд.

На жаль, для нас, як держави, якій терміново потрібні фінансові ресурси через війну, наша ефективність залишає бажати кращого. Ми могли б діяти швидше, але реалії життя іноді заважають. Хочу підкреслити, що наші політичні процеси не поступаються європейським, і в цілому все функціонує досить добре.

Тема лідерства є надзвичайно значущою, оскільки всі нормативні акти, пов'язані з верховенством права — як у конституційному контексті, так і в аспектах діяльності правоохоронних органів та судової системи — характеризуються значною децентралізацією.

Вища рада правосуддя безумовно виконує важливу роль, проте, можливо, її вплив міг би бути значно більшим, адже вона є найвищим авторитетом у цій сфері. Наразі Вища рада правосуддя більше сприймається як технічний орган, що займається призначенням, звільненням та дисциплінарною відповідальністю суддів, а не як провідний осередок для формування стратегії та бачення розвитку судочинства в країні.

У нас є повноцінний міністр юстиції. Я думаю, Денис Маслов, який був головою правового комітету Верховної Ради і має законодавчий досвід, теж проявить лідерство.

Водночас справді є проблема, якщо говорити функціонально, що у нас немає єдиного визначеного центру, за яким закріплено відповідальність за весь напрям.

Як колишній віцепрем'єр-міністр, відповідальний за європейську інтеграцію, я координував усі ці процеси. Я докладав максимум зусиль, але не досягнув бажаного результату. Сподіваюся, що тепер, коли уряд та парламент об'єдналися, а посада міністра юстиції офіційно зайнята, це сприятиме консолідації і пришвидшенню роботи в цій сфері.

Незважаючи на те, що протягом минулого року ми виконали значну кількість підготовчих заходів, існує ще одне важливе питання. Перед тим, як внести законопроєкт до парламенту, необхідно обговорити його з усіма зацікавленими сторонами. Депутатам це робити простіше, оскільки вони можуть зареєструвати проєкт. У випадку уряду процес є трохи складнішим, адже спочатку вимагається детальне обговорення.

Побачимо, якою буде результативність роботи та співпраці між установами в найближчі чотири місяці, але всі умови для цього створені.

Зображення: Євген Шпагін

Посол України при Європейському Союзі Тарас Качка

Які пункти "плану Качки-Кос" буде найскладніше виконати: про судові експертизи для НАБУ, добір прокурорів, перегляд процедури відбору і звільнення генерального прокурора, покращення системи внутрішнього контролю та аудиту в міністерствах?

У будь-якому документі з Європейським Союзом треба дивитися слово в слово, про що ми домовлялися. Це не пункт про судову експертизу для НАБУ і САП. Це пункт про те, щоб система судових експертиз працювала так, щоб НАБУ повністю і вчасно отримувало належні експертизи. Це судова експертиза, незалежна від НАБУ, не підпорядкована йому.

У світі триває досить складна дискусія про те, яку роль відіграє експертиза: що вважається об'єктивною експертизою, а що - ні.

У нас досить фахова судова експертиза. У середньому наші інститути судових експертиз виконують експертизи на запит НАБУ протягом трьох місяців. Довший час займають питання передачі документів і те, як сторона захисту сперечається щодо цих питань. Є один випадок, який наводить НАБУ, -- справа досить відома, де п'ять років сторона захисту правдами й неправдами відкладала експертизу.

Крім того, коли йдеться про проведену експертизу, Вищий антикорупційний суд, виступаючи як незалежна інстанція, визнає результати цієї експертизи як прийнятні докази. Це свідчить про те, що якість експертизи є бездоганною.

Проблеми, які обговорюють НАБУ та САП, пов’язані з несанкціонованим впливом на певних фахівців. Усі протиправні дії мають бути предметом розслідування, а також потребують відповідних заяв та заходів.

Окрім того, в Україні розпочато ініціативу щодо створення незалежного управління в системі науково-дослідних установ. Цей процес наразі реалізується Міністерством юстиції за участю кількох міжнародних експертів та представників різних правоохоронних органів, які користуються послугами цих інститутів. Це забезпечить контроль за діяльністю їх керівництва. Дане питання є досить чутливим, але може бути легко втілене через нормативні акти Міністерства юстиції та Кабінету Міністрів. Для цього потрібно внести незначні зміни до законодавства про судові експертизи, після чого система запрацює ефективно.

Те, що на плівках (оприлюднених антикорупційними органами -- ред.) є якісь заяви щодо контролю за експертизою, -- я весь час намагався зрозуміти, про що йдеться. Коли запитувати прямо у НАБУ і САП, чи йдеться про протидію через суди -- зупинення, непередання на експертизу певних речей -- це одна проблема; друга проблема -- незаконний вплив. Це можуть бути бандити. Хтось говорить, що це якісь представники інших правоохоронних органів, ще якась історія, але з незаконним впливом можна боротися, розслідуючи ці випадки.

З аудитом у нас виникла досить унікальна ситуація. Ми реалізували реформу, яка зробила аудит децентралізованим. Тепер внутрішній аудит в кожному міністерстві та на підприємствах, які мають його впроваджувати, є автономним від Державної аудиторської служби. Координацію цього процесу здійснює Міністерство фінансів, і це досить складна система, що відповідає європейським стандартам. Реформа вже відбулася, але певні її аспекти не спрацювали так, як планувалося. Отже, виникає необхідність коригування реформи, свого роду її другий етап. Ми вжили заходів, усвідомили, що деякі елементи не функціонують належним чином, і це потребує виправлення.

Навіть з моїх роз'яснень щодо суті кожного з десяти аспектів стає очевидним, що за цим ховається складна та детально продумана праця, яка ґрунтується на численних дрібницях і багатому досвіді.

Изображение: ТСН

Ситуація з Генеральною прокуратурою є аналогічною. У всіх країнах Європейського Союзу це питання є досить складним. Повторюю: у Франції реформа зародилася ще за часів Наполеона, а в 2013 році були внесені певні корективи, подібні зміни відбулися і в Німеччині. Такі процеси зазвичай не реалізуються через різкі законодавчі зміни, а вимагають глибокого розуміння функціонування системи зсередини.

Отже, на жаль, така крайня поляризація обговорення — конкурс чи не конкурс — не сприяє нашому розумінню бажань Європейського Союзу та тих кроків, які слід вжити в нашій правовій системі.

Функції генерального прокурора були закріплені в Конституції у 2016 році. Цей розділ, присвячений "Правосуддю", є сучасним та реформованим, і включає статтю, що стосується прокуратури.

Варто зазначити, що наш парламент ухвалив рішення скасувати недоторканність і передати повноваження щодо дозволу на притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності від самих депутатів до генерального прокурора.

Очевидно, що якщо конституційні основи зазнали змін, виникають законні питання про те, наскільки генеральний прокурор повинен користуватися довірою народних депутатів та якою є їхня роль у процесі вибору цієї особи.

Нам Європейський Союз не каже взяти якусь модель, скопіювати її -- і вперед. Ні, питання в тому, щоб ми вписали еволюцію прокуратури в той спосіб, в той контекст, у якому функціонують польська, німецька, французька прокуратури, в яких справді є тенденції до дедалі більшої незалежності.

Для нас ідеальним зразком, мабуть, є нідерландська прокуратура -- суперавтономна, супернезалежна. Я з ними працював. Коли тривало розслідування катастрофи MH-17, я був радником Міністерства закордонних справ і спілкувався з представниками нідерландської прокуратури. Видно було їхню культуру і ставало зрозуміло, чому вони незалежні. Ця незалежність -- політична, навіть на рівні кримінально-процесуального кодексу. Вона будується на тому, що існує доктринальне розуміння. Щоденна робота прокуратури викликає таку довіру в суспільстві, що їй виділяють більше грошей.

Фото: gp.gov.ua

Офіс Генерального прокурора та Нідерланди здійснюють співпрацю у сфері криміналістики й документування воєнних злочинів. Міжнародні партнери наживо побачили роботу комплексної криміналістичної лабораторії JDEAL, обладнання для якої рік тому Україні передало Королівство Нідерландів у Національному науковому центрі "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.

Ми теж еволюціонуємо цим шляхом, проходячи через багато різних дискусій і конфліктів. Я б дуже хотів, щоб у нас у парламенті, у правоохоронному комітеті, була спокійна, фахова дискусія. На жаль, вона часом не така, і ми це побачили нещодавно.

"Те, що ми переживаємо всі ці суперечки, – це справді цікава історія. Це було необхідно. У нас був довгий час, коли корупція залишалася непоміченою."

Коли ми стикаємося з постійними кризами та численними випадками корупції, довіра не може сформуватися. Вона не виникне, поки не з’являться позитивні приклади. Антикорупційні справи свідчать про те, що інституції почали діяти. Чому ж виникають труднощі з ухваленням Антикорупційної стратегії в парламенті?

Правоохоронний комітет справді важкий. Його антагонізують, і він антагонізується з людьми, які є антикорупційними лідерами, наприклад, тією ж Анастасією Радіною (головою парламентського Комітету з питань антикорупційної політики -- ред.). Ми бачимо, як це відбувається в парламенті, який там обмін думками, інколи взаємно антагоністичний.

Усі значні досягнення, що стосуються антикорупційних установ, проходили через цей комітет. Варто аналізувати як негативні, так і позитивні аспекти. Це може звучати досить парадоксально. Все, що позитивно вплинуло на розвиток антикорупційної політики, було затверджено цим Комітетом, який уявляється антикорупційним активістам як найбільш неприязний.

Не завжди це відбувається за власним бажанням, погодьтеся, а часто стає наслідком ряду конфліктів?

Не варто остерігатися обговорень із тими, хто заперечує або має іншу точку зору, використовує різні слова та терміни. Врешті-решт, вони все одно можуть прийняти наші аргументи. Це надає мені відчуття впевненості. Хоча мені це й не приносить задоволення, адже я віддаю перевагу іншому стилю спілкування, проте це частина української демократії.

Один із провідних ідеологів британського парламентаризму прославився своєю фразою: "Як звичайна людина може витримати життя в парламенті?". Це питання завжди викликає жваві обговорення, часто не надто приємні. Мені до вподоби культура, що панує в нідерландському парламенті, де відбувається відвертий обмін навіть особистими образами — вони справді відкриті та чесні.

На мою думку, те, що, незважаючи на конфлікти, ми все ж обираємо шлях до прогресу та вдосконалення інституцій, а також переживаємо всі ці суперечки, є дуже позитивним моментом. Це був процес, який ми мали пройти, незалежно від часу – раніше чи пізніше. Ми мали досить тривалий етап, коли корупція процвітала і була прийнятною.

Це зовсім не так просто, як здається на перший погляд: з’явився супергерой — і раптом все засяяло. Насправді, ця ситуація є надзвичайно складною, адже вона охоплює не лише очевидні інституції, такі як Верховна Рада, уряд, президент і Офіс президента. Це також вимагає постійної, глибокої роботи поза межами конституційних структур.

Проте зміни в культурі мають величезне значення. Не зважаючи на це, сьогодні на передній план вийшли такі процеси, як атестація, переатестація та переоцінка тисяч працівників системи. Ці трансформації дійсно є складними, тому замість того, щоб уникати конфліктів, важливо усвідомлювати, в якому напрямку ми рухаємось.

Аналогічна ситуація спостерігається й щодо Антикорупційної стратегії. Незалежно від того, на якому етапі відбувалася активна дискусія про найактуальніші та найболючіші проблеми в антикорупційній політиці, це все сталося під час завершення роботи над стратегією в уряді за участі Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики. В результаті ми змогли підготувати якісний законопроєкт, який, сподіваюся, буде затверджений у найкоротші терміни.

Изображение: LB.ua

Голова Комітету Анастасія Радіна (посередині) проводить нараду Комітету Верховної Ради, присвячену питанням антикорупційної політики.

У нас є дуже гарна Антикорупційна стратегія, зокрема її преамбула. У вступі до Антикорупційної стратегії є дуже багато тексту, який написаний не урядовцями, не НАЗК, а антикорупційними експертами про те, як за десять років зменшилася кількість корупційних подій, випадків, коли люди стикаються з корупцією, як змінилося сприйняття корупції за різними рейтингами. Це неймовірний прогрес. Це не мої слова, а слова тих людей, найбільш критичних до людей з влади.

"З Угорщиною наші стосунки зазнали суттєвих змін."

Чи вважаєте ви, що Угорщина чи Польща можуть продовжити заважати прогресу наших переговорів щодо євроінтеграції?

Наші відносини з Угорщиною зазнали суттєвих змін. Наразі ми маємо спільне розуміння та бачення багатьох аспектів. Єдине, що нам необхідно, — це час для оптимізації процесу ухвалення рішень.

Звісно, мені не дуже подобається, що наші сподівання на відкриття кластерів у липні доводиться відкладати на осінь. Проте я не вважаю це якимось штучним приводом для ухилення від ухвалення рішення. Ми працюємо разом, і впевнений, що активність наших двосторонніх переговорів у цих питаннях, а також загальна доброзичливість, будуть тільки зростати.

В Угорщині є два сусіди — Україна та Сербія, які прагнуть стати членами Європейського Союзу. Хоча Сербія також акцентує увагу на прискоренні процесу переговорів щодо вступу, загалом це створює позитивний фон для подальшої роботи. Це не свідчить про повну заборону на співпрацю.

Читайте такожНе можна порівнювати Косово і Крим. Як на Балканах реагували на візит президента Зеленського до Сербії

З усіма іншими країнами так само. Україна щонайменше за територією більша, ніж усі інші країни-кандидати разом взяті. Потрібно взяти до уваги, що президент Туреччини сказав, що зараз вступ до ЄС -- не в їхньому порядку денному. Ісландія теж сказала на референдумі, що поки не відновлює переговори. Ми говоримо про Західні Балкани, Молдову. Ми більші, ніж усі вони разом взяті.

Україна -- складніший кейс у всіх аспектах. Через розмах, територію, кількість людей, наше значення на чутливих ринках: не лише сільське господарство, а й транспорт, енергетика, металургія, ІТ-галузь. Ми на всіх цих ринках є великими гравцями, і це чутливо для Європейського Союзу. Війна, потенційна повоєнна відбудова, пошук миру, підтримка нас зараз у захисті від Росії теж роблять наш кейс унікальним. До нас може бути більше питань, ніж до інших.

При цьому не варто думати, що все так рожево, легко і гарно.

Лідером на Західних Балканах сьогодні є Чорногорія. Ми ще тільки відкриваємо розділи, а вони вже закривають багато з них. Для них створили робочу групу з підготовки договору про вступ до Європейського Союзу, що теж нам допомагає, бо це "головна розрахункова книга" з усіма деталями. Її треба оновити, адже від часу вступу Хорватії дуже багато законодавства ЄС змінилося. Технічно діяльність робочої групи по Чорногорії скорочує строки для нас. Їхній зразок договору про вступ буде працювати і для нас.

Проте влітку Хорватія, як сусідня держава в регіоні, висловила свої занепокоєння щодо розслідування злочинів, покарань та інших аспектів, що стосуються історії балканських воєн на території колишньої Югославії. Ця тема продовжує відігравати важливу роль у політиці розширення. Кожна країна має свої особливості в цьому контексті.

Нам слід навчитися бути терплячими. Незалежно від того, з якого боку подивитися — насправді все в порядку. Ми рухаємося на великій швидкості, але при цьому уважно спостерігаємо за кожним дрібним нюансом, і може здатися, що скрізь є труднощі. Проте це і є суть життя: коли відчуваєш біль, але все ж таки насолоджуєшся кожним моментом.

Image credit: kmu.gov.ua

Публічна дискусія під назвою "Шлях України до членства: реалізація наступного розширення ЄС" відбудеться 8 червня 2026 року в Києві. Захід проходитиме в рамках візиту до України європейської комісарки з питань розширення Марти Кос.

Як подолати негативні стереотипи щодо України в Європейському Союзі?

Почну здалеку. Колись у дитинстві я був дуже здивований, що "Соняшників" Ван Гога є 11. Я думав, що ця картина -- унікальна.

Потім я відвідав виставку Сезана. Це була кімната, де розміщені портрети його дружини, які були зображені в однаковому вбранні та майже в тих же позах, але виконані в різні часи. Коли заходиш у цю кімнату, складається враження, що бачиш однакові картини.

Коли йдеться про приєднання до Європейського Союзу, процес переговорів нагадує створення одного й того ж образу, який продовжують доповнювати, поки він не стане визнаним шедевром у своїй якості.

Мені здається, що за останні 10 років, ще до початку роботи в уряді в 2019 році, потім -- на позиції торгового представника, заступника міністра економіки, потім -- на посаді віцепрем'єра, і зараз я вже кожному розповів, скільки в нас вирощують зерна й що Європейському Союзу потрібна фактично вся наша кукурудза. Їм потрібно щороку імпортувати понад 20 млн тонн імпортувати, щоб фермери могли годувати свиней і корів. Хамон іберіко вирощують на кормах з української кукурудзи. Але ці речі треба повторити 10 тисяч разів, щоб зняти упередження. І це стосується всього, не лише сільського господарства.

Це також стосується проблеми бідності. Ми не є найменш заможною державою в Європі. В Україні існує безліч викликів, пов'язаних із тіньовим сектором економіки, офіційними статистичними даними, реальним рівнем життя та багатьма іншими аспектами. Проте ми є цілком нормальною європейською країною. Деякі сфери функціонують ефективніше, а інші — менш успішно.

Якість наших людей та те, як європейці сприймають українців, зокрема в контексті міграції, яка розпочалася ще до ескалації війни, викликає у нас чимало запитань. Багато аспектів ситуації здаються нам настільки зрозумілими, що ми не можемо зрозуміти, чому інші цього не усвідомлюють.

У Європейському Союзі проживає понад 450 мільйонів людей, і майже кожному потрібно щось пояснити — і продовжувати пояснювати до тих пір, поки не буде досягнуто згоди. Саме тому в Брюсселі активно працюють над усіма цими питаннями. Усі шляхи ведуть туди. Щотижня міністри з країн-членів та інших держав прибувають для обговорення різноманітних тем. Це місце, де ведеться робота з усіма зацікавленими сторонами. Спілкування з ними має бути постійним і тривати багато років, поки певні стереотипи не зникнуть, і людина, з якою ви ніколи не зустрічалися, не скаже: "Я чув про Україну, там все чудово, у них фантастична система, і важливо, щоб ви стали частиною ЄС".

Зараз ми далекі від цього, і це цілком нормально. Найголовніше, що нас підтримують всі уряди, європейські інституції. Далі треба йти в широке коло, комунікувати з депутатами Європарламенту, національних парламентів, з галузевими асоціаціями, з активістами, пересічними людьми, з усіма говорити і пояснювати, пояснювати й ще раз пояснювати. У цьому і полягають переговори про вступ.

Зображення: Євген Шпагін

Посол України при Європейському Союзі Тарас Качка

Завдяки "неглянцевій" культурі формування інститутів, Україна насправді демонструє найвищу якість результатів.

Головне -- послідовно будувати стійкий фундамент, який впливає на наш євроінтеграційний поступ.

Тут панує величезний оптимізм. Ми разом зусиллями намагаємося виправити те, що не функціонує, і часто не звертаємо уваги на те, що вже працює.

Нещодавно я натрапив на подкаст, де прозвучала цитата від нашого відомого антикорупціонера Віталія Шабуніна. Він довго обговорював традиційні критичні погляди, але врешті-решт зазначив: "Проте, варто визнати, що є й позитивні зміни, інституції починають працювати".

Необхідно більше зосередитися на тому, що завдяки цій "неглянцевій" культурі створення інституцій, Україна насправді досягає найвищих результатів.

Здійснені нами реформи дійсно приносять результати. В аграрному секторі, ветеринарії та фітосанітарії відбулися позитивні зрушення. Зміни в судовій системі також стали помітними. Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів функціонують ефективно, забезпечуючи якісний відбір кандидатів на посади суддів — у цьому я впевнений.

Також це стосується антикорупційних установ. Ми спостерігаємо, як змінюється Бюро економічних розслідувань. Це не відбувається миттєво, але вже помітні позитивні зміни в його діяльності. У часи війни ми досягаємо вражаючих результатів, хоча часто не помічаємо їх у щоденній боротьбі, адже вони можуть здаватися непомітними.

У наш час деякі скандали викликають менше занепокоєння, тому, щоб донести позитивні новини до Брюсселя, я змушений робити це з великим ентузіазмом. Саме тому я іноді здаюсь надто оптимістичним.

Моє завдання -- критику, яка і так доходить до Брюсселя, до всіх європейців, балансувати тими речами, які справді позитивно змінюються. І мені здається, що це треба робити і в українському суспільстві.