Аналітичне інтернет-видання

Приклад України та €450 мільярдів на оборону: що головний економіст ЄЦБ Лагард наголосила Європі перед своїм відходом.

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард закликала європейських керівників вжити заходів для усунення економічних та безпекових викликів на початкових етапах. Вона підкреслила, що Європейський Союз повинен проявляти таку ж рішучість у своїх діях, як це робить у підтримці України.

З такою заявою голова регуляторного органу виступила 20 листопада на 36-му банківському конгресі у Франкфурті, повідомляє Bloomberg, а повний текст її виступу опубліковано на сайті Європейського центрального банку. Для Крістін Лагард, яка планує залишити свою посаду на початку лютого 2027 року, цей восьмий виступ на щорічному фінансовому форумі у Франкфурті став завершальним.

Україна як приклад того, що Європа може подолати свої обмеження.

У своїй промові Лагард зазначила, що протягом багатьох років Європа мала імідж спільноти, яка здатна діяти лише в умовах гострих криз. Однак вона також підкреслила, що за останні сім років Європейський Союз подолав ряд політичних забобонів, коли стало явно зрозуміло, яку ціну доводиться платити за бездіяльність.

Під час пандемії Європейський Союз вперше в історії залучив спільний борг у розмірі €800 млрд для фонду відновлення. Після початку повномасштабного вторгнення Росії ЄС став найбільшим донором для України. Як зазначила президентка Європейського центрального банку, коли стало очевидно, що Європі належить взяти на себе основний фінансовий тягар, охочі держави знайшли новий механізм спільних запозичень на користь України у формі "коаліції бажаючих", незважаючи на те, що деякі країни-члени блоку не виявили бажання долучитися до цієї ініціативи.

"Коли події доводять нам, що світ зазнав змін, ми починаємо діяти. Під час мого перебування на посаді я стала свідком того, як Європа знищує одне табу за іншим. Наші виклики виникають, коли криза розвивається повільно, оскільки ціна бездіяльності накопичується поступово, і жоден окремий момент не спонукає до прийняття рішень", – підкреслила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.

Керівниця регулятора підкреслила прогрес у питаннях безпеки. Фінляндія та Швеція залишили свій тривалий нейтралітет і стали членами НАТО, Німеччина суттєво трансформувала свою оборонну стратегію, а в рамках ЄС розпочалася ініціатива SAFE, яка передбачає до €150 млрд кредитів на колективні оборонні закупівлі.

В минулому році країни Європейського Союзу інвестували в оборонні потреби приблизно €420 мільярдів, що на 20% більше, ніж у попередньому році. У 2026 році планується виділити понад €450 мільярдів на ці цілі. За даними Європейського Центрального Банку, витрати Європи на дослідження та розробки в оборонній сфері становлять лише одну десяту від витрат США, якщо порівняти їх з розміром економіки. Проте, в перспективі, кожен додатковий €1 інвестицій з державного бюджету в R&D може призвести до приросту ВВП майже на €2,5.

Капітальні ринки, штучний інтелект і цифрова європейська валюта.

Незважаючи на стійкість економіки 21 країни єврозони перед викликами, такими як війна з Іраном та американські торговельні тарифи, Лагард висловила занепокоєння щодо загрози тривалого відставання через низьку продуктивність праці та брак повноцінної інтеграції ринків капіталу. Вона зазначила, що для того, щоб збільшити частку Європи в глобальних обчислювальних потужностях штучного інтелекту з нинішніх 5% до 15% до 2030 року, необхідно інвестувати приблизно €1,3 трлн. Проте уряди не поспішають вкладати ці ресурси, поки існує можливість отримання постачань з-за кордону.

"У відсутності єдиного ринку капіталу щорічно все більше наших заощаджень йде на інвестиції за межами країни, тоді як компанії, що розвиваються, змушені шукати фінансування в інших регіонах. Проте жодні втрати за один рік не є настільки значними, щоб подолати політичний опір до змін", - зазначила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.

Для зміцнення фінансового суверенітету вже зараз Європейський центральний банк активно реалізує три ключові проєкти. Першим з них є впровадження цифрового євро, мета якого — знизити залежність європейських громадян від закордонних платіжних систем, через які наразі здійснюється більше 60% карткових транзакцій, з планом на перший випуск у 2029 році. Другим проєктом стала платформа Pontes, розроблена для обробки розрахунків з токенізованими цінними паперами. Третім напрямком є розширення міжнародних ліній ліквідності та системи репо EUREP, до якої вже виявили зацікавленість понад 30 центральних банків світу.

Наприкінці свого виступу Лагард підкреслила, що політичне керівництво потребує мужності для обґрунтування реформ ще до того, як криза стане незворотною, навіть якщо наступні покоління сприймуть уникнуті ризики як щось звичне.

Читайте також