Символічні переваги: які пропозиції для України мають Франція та Німеччина в обмін на прискорений процес європейської інтеграції.
Під час процесу інтеграції України в Європейський Союз Німеччина та Франція висловили готовність надати їй "символічні переваги".
Наприклад, Берлін і Париж виступають за участь Києва в засіданнях ЄС, але без права голосу, поки він не стане повноправним членом об'єднання, повідомляє Financial Times з посиланням на конфіденційні документи.
Німеччина виступає з ініціативою надати Україні статус "асоційованого члена". Це дозволить українським представникам брати участь у засіданнях міністрів та лідерів Європейського Союзу, хоча без права голосу. Окрім того, Київ не отримає автоматичне право на фінансування з загального бюджету ЄС.
Франція, у свою чергу, представляє аналогічну концепцію, яку вона називає "інтегрованим статусом країни". У цьому контексті доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування, наприклад, ресурсів для "політики згуртування", планується відкласти до моменту після офіційного вступу, зазначається в документі.
Водночас полегшений формат членства може включати положення про взаємну оборону ЄС. Як зазначається в документі, така норма "може бути фактично застосована за допомогою однієї лише політичної заяви".
Обидві країни наголошують, що запропонована модель не є альтернативою повноправному членству, а являє собою істотне спрощене рішення, яке легко реалізувати, і здатне, за їхньою оцінкою, зіграти роль прискорювача на шляху до нього.
Згідно з інформацією, отриманою від двох джерел, що представляють високі кола Єврокомісії, фінальна пропозиція для Києва, ймовірно, відповідатиме ідеям, раніше висловленим Парижем і Берліном.
Проте, як підкреслив один з українських посадовців у бесіді з журналістами, Київ має побоювання, що будь-яка спрощена модель членства, яка може бути запропонована для населення, втомленого від війни, буде сприйнята як незадовільна альтернатива справжньому членству. Водночас він визнав, що деякі аспекти ініціатив, запропонованих Францією та Німеччиною, "можуть мати свою цінність".
На початку березня Financial Times повідомила, що Франція та Німеччина рішуче налаштовані протистояти ідеї швидкого вступу Києва до Європейського Союзу. Влада цих країн стурбована тим, що надання членства до завершення необхідних реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією, може зменшити мотивацію для їх реалізації після інтеграції України в союз.
Чимало сучасних країн-членів Європейського Союзу не виявляють бажання обговорювати можливість розширення організації шляхом прийняття нових держав. Вони висловлюють занепокоєння, що при розгляді нових кандидатів на членство праві популісти можуть ініціювати референдуми щодо вступу тих чи інших країн до Євросоюзу.
Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія підкреслюють необхідність дотримання складного "заснованого на заслугах" процесу Європейського Союзу без жодних винятків з геополітичних міркувань. Вони визнають, чому країни на кшталт України та Молдови зазнають тиску на прискорене приєднання до ЄС.
У березні Марта Кос, єврокомісарка, відповідальна за питання розширення Європейського Союзу, підкреслила, що вступ України до блоку можливий лише за умов встановлення миру та проведення реформ.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський закликав Захід визначити конкретні терміни для вступу України до Європейського Союзу. Він підкреслив, що процес інтеграції не має затягуватися на десятиліття, і запропонував 2027 рік як цільовий термін для вступу. Цю заяву він зробив під час інтерв'ю для Financial Times 24 лютого.
Також заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква відповів, чи погодиться Україна на полегшене членство.
