У Боснії відбуваються загальні вибори: які ризики та можливості перед країною | Основні новини України

У неділю в Боснії та Герцеговині проходять загальні вибори, де приблизно 3,4 мільйона виборців обиратимуть трьох членів багатонаціональної президії, депутатів національного парламенту та керівників установ у двох частинах країни. Виборча кампанія розгортається на фоні зростаючої етнічної напруги, уповільнення процесу євроінтеграції та суттєвого впливу проросійського політика Мілорада Додіка.

Таку інформацію розповсюдило видання Euronews.

Політичний устрій Боснії і Герцеговини виник у результаті мирної угоди, укладеної у 1995 році за сприяння США, з метою налагодження взаємин між боснійськими мусульманами, православними сербами та католицькими хорватами.

Виборці обирають владу як на загальнодержавному рівні, так і у двох утвореннях країни -- Федерації Боснії і Герцеговини, де більшість становлять босняки, та Республіці Сербській.

На деяких виборчих дільницях голосування почалося із затримкою через проблеми з новими цифровими технологіями.

Цього року вперше на виборах активно застосовуються електронна ідентифікація виборців та сканування бюлетенів. Ці інновації покликані знизити ймовірність фальсифікацій та спланованих маніпуляцій, які раніше ставили під сумнів довіру до виборчого процесу.

У виборах беруть участь 75 політичних партій, з яких більшість сформовані на основі етнічних характеристик.

Босняцька Партія демократичної дії будує кампанію навколо збереження єдності країни та протидії сербському сепаратизму. Значна частина боснійських хорватів підтримує етнічні політичні сили, зокрема місцевий осередок Хорватського демократичного союзу.

Водночас значну частину виборчої кампанії фактично визначає Мілорад Додік, хоча його самого у бюлетенях немає.

Екс-президент Республіки Сербської, який славиться своїми проросійськими і сепаратистськими висловлюваннями, був відсторонений від державного управління після винесення вироку за невиконання рішень міжнародного представника, відповідального за контроль за дотриманням мирної угоди.

Напередодні виборів Додік провів зустріч з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним у Москві.

Його політична сила – Союз незалежних соціал-демократів – продовжує бути однією з ключових гравців на політичній арені Республіки Сербської.

Під час заключного зібрання в Баня-Луці, на якому був присутній російський посол Ігор Калабухов, Додік охарактеризував Боснію як "мертву" і "неможливу державу".

Аналітик Драган Бурсач зазначив, що, попри заборону обіймати державні посади, Додік фактично зберігає вплив і продовжує активно бути присутнім у медійному просторі.

Етнічні конфлікти продовжують залишатися однією з ключових проблем у країні. Лідери боснійських сербів, зокрема Мілорад Додік, неодноразово висловлювали підтримку ідеї автономії Республіки Сербської, що викликає побоювання на Заході через можливість виникнення нових кризових ситуацій.

Боснія і Герцеговина залишається однією з найбідніших країн Європи та досі відчуває наслідки війни 1992-1995 років, у якій загинули понад 100 тисяч людей, а мільйони були змушені залишити свої домівки.

Держава офіційно має намір приєднатися до Європейського Союзу, проте цей процес фактично зазнав зупинки через брак необхідних реформ.

При цьому Росія продовжує підтримувати Республіку Сербську та виступає проти подальшого розширення ЄС на Балканах.

Важливою складовою змагання за вплив у регіоні є енергетичний сектор. У Боснії реалізується проект газопроводу, що коштує приблизно 1,5 мільярда доларів, який має на меті імпорт американського скрапленого природного газу.

Перед виборами в країні знову розгорілися дискусії щодо наслідків війни 1990-х років.

Після смерті колишнього командувача армії боснійських сербів Ратко Младича в Сербії та Республіці Сербській відбулися публічні заходи на його честь.

Молодич отримав довічний термін ув'язнення від міжнародного суду за вчинення геноциду та ряд інших військових злочинів, у тому числі за вбивство більше 8 тисяч мусульман у Сребрениці в 1995 році.

Присутність високопрофесійних осіб з боснійських сербів на похороні в Белграді спричинила негативну реакцію з боку Європейського Союзу та викликала обурення серед босняцьких політиків.